Розмова із заступником керівника Офісу Президента Ігорем Жовквою відбулася одразу після серії візитів Президента України до ключових партнерів у Європі – Румунії, Франції, Великої Британії та Іспанії. Також у момент інтерв’ю тривало засідання Європейської ради у Брюсселі, одним з питань порядку денного якого було розблокування 90 млрд євро підтримки та вступ України до ЄС. Ці події задали рамку нашій розмові і стали її основними темами.

УКРАЇНА СЬОГОДНІ Є НЕ ЛИШЕ СПОЖИВАЧЕМ БЕЗПЕКИ, А Й ЇЇ КОНТРИБУТОРОМ

- Останніми днями Президент здійснив візити до ключових партнерів України – Румунії, Франції, Великої Британії, Іспанії. Які були основні теми і досягнення цих візитів?

- Давайте по порядку. Румунія – країна-сусід, країна, важлива для нас із точки зору військової підтримки, і країна, яка нам надала, наприклад, свого часу частину батареї Patriot, що було нам важливо. Країна, яка послідовно допомагає у військових питаннях, має з нами угоду про безпеку, відповідно до якої визначено конкретні військові внески. Країна, з якою ми вийшли на рівень стратегічного партнерства – була підписана відповідна декларація.

Важливо також, що одним із результатів візиту стало підписання документа про спільне виробництво у сфері військово-промислового комплексу і визначена чітка цифра з програми SAFE, до якої доєдналася Румунія. На сьогодні – це 200 млн євро, які підуть на спільне виробництво з Україною.

- Мова саме про румунсько-українські проєкти в рамках програми SAFE?

- Так, Румунія подалася на програму SAFE, отримала затвердження свого інвестиційного плану. Кошти, на жаль, ще не дійшли до жодної країни, тому що процес затвердження інвестиційних планів країн-членів триває.

Нагадаю, 19 країн подалися. І щойно всі ці плани будуть затверджені, кошти підуть до кожної держави. Але важливо, що з Румунією зафіксували 200 млн євро на спільне виробництво, передусім, дронів, які потрібні Україні.

* * *
ДОВІДКА
Прийнята Єврокомісією програма SAFE (Security Action for Europe) передбачає виділення загалом 150 млрд євро низькопроцентних позик на закупівлю і виробництво військової техніки та озброєння країнами Євросоюзу. Зобов’язання по сплаті європейської позики з доволі низькими відсотками (близько 3%) становить 45 років. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що безпека України є безпекою ЄС і всієї Європи, і саме тому Україна отримає можливість брати участь у проєктах в рамках SAFE.
* * *

Також, безумовно, важливі персональні відносини з Президентом Нікошуром Даном. Пам’ятаємо перипетії виборів у цій країні і які сили могли прийти до влади та, на щастя, не прийшли. Наразі маємо повну політичну підтримку з боку пана Президента.

Окрім того, була окрема зустріч з прем’єр-міністром Румунії. Там уже йшлося про теми енергетичної підтримки та інфраструктуру. Румунія і тут готова нам допомагати.

Франція – наш традиційний партнер, співголова Коаліції охочих. Франція – країна, яка здійснює відповідні кроки щодо можливого розміщення контингенту в Україні, що є однією з важливих складових гарантій безпеки. Від Франції багато залежить у питанні нашої європейської інтеграції та отримання політичного рішення щодо членства.

Франція – країна, яка може вплинути і на розблокування кредиту у 90 млрд євро, який, на жаль, зараз заблокований однією з країн Європейського Союзу. Безумовно, з Президентом Франції також обговорювали перебіг процесу мирних переговорів, ситуацію на Близькому Сході.

Цього тижня відбулися візити до Великої Британії та Іспанії. Британія – так само співголова по Коаліції охочих, і цей візит був присвячений посиленню саме нашої військової співпраці.

Нагадаю, що з Британією існує декілька дуже важливих документів, підписаних Президентом Зеленським. Це угода 2020 року про стратегічне партнерство (Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії, підписана 8 жовтня 2020 року під час візиту Президента Зеленського до Лондона, – ред.). До речі, саме цією угодою був започаткований формат діалогу стратегічного партнерства на найвищому рівні між Президентом України і Прем’єр-міністром Великої Британії. І саме під час цього візиту формально цей діалог розпочався – відбулося перше установче засідання діалогу стратегічного партнерства між Україною і Великою Британією, очолюваного двома лідерами.

Оскільки це стратегічне партнерство, з британського боку доєдналися і міністр оборони Джон Гілі, і начальник Генерального штабу. Говорили про важливі речі у контексті військової співпраці. Візит пройшов під знаком посилення взаємної підтримки Великої Британії та України у сфері військового співробітництва. Два лідери підписали документ (за підсумком переговорів, – ред.), який називається Декларація про поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборонної промисловості.

Нагадаю, Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Великою Британією (підписана 12 січня 2024 року, – ред.), визначала, що Британія щорічно допомагає Україні у військовій сфері, надає відповідне озброєння, на суму 2,5 млрд фунтів щорічно.

Велика частина документа про сторічне партнерство (підписаного 16 січня 2025 року, – ред.) також присвячена військовій співпраці, у ньому сума підтримки України була збільшена до 3 млрд фунтів щороку, і саме її Британія продовжує надавати.

Важливо, що в угоді про безпеку сказано про те, що Україна і Британія будуть розвивати військові спроможності України для того, щоб і Україна, якщо виникне така необхідність, могла допомагати своєму партнеру – Великій Британії. Ця теза повторена й у Декларації, яку уклали цього разу.

Україна зараз може запропонувати ті унікальні технології і той унікальний досвід, якого, без перебільшення, немає в жодній державі світу. Маю на увазі боротьбу з дронами російсько-іранського виробництва і технології антидронових систем. Наголошу, саме систем. Не достатньо мати просто дрони-перехоплювачі, необхідне відповідне розуміння, як це може працювати в системі разом – з іншими засобами протиповітряної оборони, РЕБ, авіацією. Цю ешелоновану систему Україна має й активно використовує. Ми бачимо, наскільки збільшився зараз процент перехоплення дронів. Президент наводив цю цифру, і вона вражаюча.

- Він казав про 87%.

- Так. І все більшу роль відіграють дрони-перехоплювачі українського виробництва. Нагадаю, з Британією ми маємо вже один спільний проєкт, який реалізується, – це дрон-перехоплювач Octopus, який був презентований під час попереднього візиту Президента до Лондона. На нинішньому етапі ми вже говоримо про те, як збільшити кількість виробництва таких дронів.

Отже, Україна сьогодні є не лише споживачем безпеки, а й контрибутором безпеки.

НЕДОСТАТНЬО МАТИ ДРОНИ – ПОТРІБНА СИСТЕМА

- Власне про це Президент розповідав під час свого виступу в парламенті Великої Британії, що ми вже не тільки ті, хто просить про допомогу, а ті, хто готовий ділитися своїм досвідом та технологіями. Але все ж, чи не затьмарила війна на Близькому Сході проблеми України? Чи партнери так само віддані підтримці України?

- З кожним із чотирьох лідерів лише за ці два тижні, під час візитів переговори починалися темою мирних переговорів, яким чином рухається процес, як можна допомогти Україні.

Президент у свою чергу говорив, що він завжди наполягає на тому, щоб за столом переговорів у будь-яких форматах, мається на увазі, чи на рівні лідерів, чи на рівні NSA (радників лідерів з питань безпеки, – ред.), завжди були присутні європейські партнери. Ви знаєте, що, наприклад, Велика Британія і Франція активно беруть участь у таких переговорах, їхні NSA – на постійному контакті з нашими представниками.

Повторю, що з усіма цими країнами у нас є безпекові угоди, в кожній з яких закріплено конкретну щорічну суму допомоги. До речі, про Іспанію. Прем’єр Санчес сказав, що 1 млрд євро буде виділено в нинішньому році на безпеку і підтримку України, як це було визначено в безпековій угоді.

В румунській угоді конкретної цифри немає, але там сказано, що відповідна висока динаміка допомоги Україні буде збережена.

Тобто ось вам абсолютно конкретні докази, що не лише не відвернута увага, а навпаки – сторони думають і над тим, яким чином забезпечити мирний процес в Україні, а також – яким чином зупинити те, що відбувається в регіоні Близького Сходу.

Адже ми розуміємо, що Росія й Іран давно є фактичними союзниками.

Ми пам’ятаємо, звідки прийшли технології «шахед» у Росію. Іранці здійснювали перші постачання, перші тренування, і вони ж здійснювали перші запуски. Так, зараз Росія має свої заводи з виробництва дронів і вже вдосконалила цю технологію. На жаль, Росія дуже швидко вміє вчитися і вдосконалює, в тому числі, технології безпілотних систем, але ліцензію вони отримали саме з Ірану.

На сьогодні два агресори вважають, що вони можуть чинити будь-які дії. Завдання цивілізованого співтовариства – дати на це гідну відповідь.

- Чи піднімалося під час цих візитів питання експорту зброї? Минулого тижня у медіапросторі активно обговорювалися матеріали про те, що деякі компанії та уряди намагаються купувати українські дрони в обхід держави. Президент сказав, що немає жодного сенсу цього робити, бо для дієвого захисту потрібна система. А чи почався процес справжнього експорту української зброї?

- Тут не можу сказати більше, аніж Президент. В обхід точно ні в кого не вийде. В кожній цивілізованій країні питання експорту зброї регулюється державою. І Україна, особливо під час війни, – не виняток. Є відповідні процедури, відповідна міжвідомча комісія, є, зрештою, чутливе питання передачі технологій. Що пропонує Україна? Нам потрібні інвестиції в наше виробництво. Обсяг інвестицій, які може Україна спожити для того, щоб виробити ще більшу кількість дронів різного типу, сягає понад 35 млрд євро.

Нам потрібні інвестиції для того, щоби передусім виробляти цю продукцію для України, і щоб її виробляли в Україні українські компанії. Але якщо певної продукції Україна виробляє більше, аніж їй потрібно, то вона готова дуже обережно говорити, про те, що можемо мати спільне виробництво – виробляти зброю в тому числі в інших країнах, але за чіткої координації з боку держави.

Будь-які інші формати будуть просто неефективними. Це, до речі, розуміють наші партнери й абсолютно чітко з цим погоджуються.

Першим кроком, з якого можуть починатися подібного роду дії – це міжурядова, міждержавна рамка у форматі меморандуму, або угоди про спільне виробництво. Таких рамок ми маємо вже на сьогодні чотири – з Данією, Литвою, Румунією та Іспанією.

Коли є рамка, то далі можемо говорити про наступні процеси. Знову ж таки з відповідним дотриманням процедур.

НАВІТЬ НЕ МАЮЧИ ВІДКРИТИХ КЛАСТЕРІВ, МИ БУДЕМО ПРОДОВЖУВАТИ ПРАЦЮВАТИ НАД КОНКРЕТНИМИ ПЕРЕГОВОРНИМИ ГЛАВАМИ

- Ще однією важливою темою цих візитів була євроінтеграція. Сьогодні якраз проходить засідання Європейської Ради (розмова з Ігорем Жовквою відбулася 19 березня), й Україна знову була однією з ключових тем. 17 березня ми отримали умови для вступу за трьома останніми кластерами, але офіційно вони не відкриті через позицію Угорщини. Як будемо діяти далі: виконувати ці завдання, чи вимагатимемо офіційного відкриття кластерів?

- Дійсно, 19 березня відбулося чергове засідання Європейської Ради, перше офіційне в цьому році. Традиційно його відкрив Президент України. Питання України було першим на порядку денному і глава держави виступив перед усіма лідерами Європейської Ради. Він зосередився на низці питань, зокрема, на необхідності розблокування кредиту у 90 млрд євро, заблокованого тією країною, про яку ви говорите, наголосив на необхідності якнайшвидше ухвалити 20-й пакет санкцій проти РФ. Це питання, на жаль, теж відтерміноване. І дійсно однією з тем, якій присвятив свою увагу Президент у виступі, було питання подальшого руху на шляху до членства України в Європейському Союзі.

Справді, 17 березня Україна отримала бенчмарки по останніх трьох кластерах, по перших трьох вони були отримані ще раніше. Отже, на сьогодні Україна технічно готова до відкриття усіх шести кластерів. Якби абсолютно безпідставне блокування з боку однієї країни було б знято, то завтра можна було відкривати перший кластер і наступні п’ять. На сьогодні розуміємо, з яких причин це питання блокується, так само, як і перші два питання – про 90 млрд євро і про 20-й пакет санкцій.

Що буде робити Україна? Вона буде працювати в форматі front-loading. Тобто, не маючи відкритих кластерів, ми продовжуємо працювати над конкретними переговорними главами. Бенчмарки будуть нашим дороговказом. Президент у своєму виступі (на засіданні Євроради, – ред.) чітко наголосив, що ми продовжуємо реформування у сфері верховенства права, антикорупційної діяльності, здійснюємо необхідні реформи. Ми не зупиняємося ні на день і будемо працювати послідовно, незважаючи на абсолютно заполітизоване вето Угорщини.

Сподіваємося, що на той момент, коли це вето буде подолано, і кластери відкриються, по деяким із глав ми вже будемо близькими до закриття.

Тому будемо рухатись цим шляхом, паралельно, говорячи про ту ідею, про яку сьогодні у виступі озвучив Президент – фіксацію конкретної дати політичного вступу до Євросоюзу.

Президент дуже чітко сказав, для чого це потрібно: якщо така дата буде зафіксована, Росії буде дуже важко, або й неможливо цьому протистояти. Росія постійно висуває ті чи інші ультиматуми Україні. На сьогодні не йдеться про заборону від росіян на членство України в Європейському Союзі. Але ми не знаємо, якою буде позиція РФ завтра. Тому дуже важливо зафіксувати конкретну дату політичного вступу.

Тут не йдеться про те, що хтось іззовні диктує цю волю. Це виключно рішення держав-членів Європейського Союзу. Але не хотілося б, щоб і країна-агресор диктувала свою волю державам-членам ЄС, або висловлювала свою волю через певних держав-членів Європейського Союзу.

- А з боку Брюсселя є згода на фіксацію такої дати?

- Бюрократія почала працювати і шукати відповідні шляхи. Це дуже прикметно і симптоматично.

Як правило, будь-яка бюрократія, мова не лише про брюссельську, завжди намагається гальмувати ті чи інші політичні рішення.

- Така її природа…

- Так, проте сьогодні ми плідно працюємо з Європейською комісією, з кабінетами Президента Європейської Ради, Президента Європейської комісії над тим, яким чином забезпечити цю ініціативу.

ПЕРШИЙ ТРАНШ ІЗ КРЕДИТУ У 90 МЛРД ЄВРО УКРАЇНІ ПОТРІБНИЙ УЖЕ НА ПОЧАТКУ КВІТНЯ

- Одна з тем сьогоднішнього засідання Європейської ради – розблокування 90 млрд євро підтримки України на 2026-2027 роки. Чи вдалося просунутись у цьому питанні?

- Знаю, що були напружені дебати, і лідери держав-членів Європейського Союзу дуже предметно і чітко висловлювали своє незадоволення тим, що рішення, яке було схвалено ще в грудні 2025-го на засіданні Європейської Ради, не виконується.

Так, ми знаємо, що Угорщина та ще деякі країни говорили, що вони не будуть брати участі у реалізації цього кредиту, але рішення було прийнято, і на той момент воно не було заблоковане; проти не виступили ні Угорщина, ні Словаччина. То що ж відбувається зараз? Одна країна одноосібно намагається переглянути загальне рішення.

Україні перший транш із цього кредиту потрібний уже на початку квітня. Нагадаю, йдеться і про бюджетну підтримку України, це одна з частин кредиту, і, власне, про військову підтримку, зокрема, фінансування програм спільного виробництва між європейськими країнами й Україною. Тобто і вони зацікавлені. Мова про продукцію, яка буде виготовлена їхніми компаніями для України, але ще раз наголошу – саме їхніми компаніями. Давайте згадаємо про ті меморандуми, які були укладені Президентом минулого року, наприклад, у сфері авіації з двома країнами (мова про угоди з Францією про закупівлю винищувачів Rafale F4 та Швецією – про придбання винищувачів Gripen, – ред.). Цей кредит має використовуватися і на виконання цих домовленостей.

- Чи актуально ще говорити про fast track, тобто прискорений шлях вступу України до Євросоюзу?

- Україна не пропустила наразі жодного етапу у русі до членства в Європейському Союзі, починаючи з рішення про подання заявки, потім рішення про кандидатський статус, перед цим – про європейську перспективу. Далі, відповідно, було сім необхідних кроків, які ми виконали. Потім було рішення про початок переговорів, і зараз ми на етапі відкриття кластерів. Але ми просто зробили це набагато швидше.

У цьому й полягає «fast» – швидше, ніж усі інші країни, які до нас вступили в Європейський Союз. В України просто не було часу рухатися так довго, як, наприклад, інші деякі нинішні держави-члени Європейського Союзу, або країни-кандидати. І ми можемо гарантувати нашим партнерам по ЄС, що будемо так само швидко рухатись і далі, або знаходити певні креативні речі, коли ті чи інші рішення затримуються з політичних причин.

Наприклад, коли нам у 2022 році не давали опитувальник щодо кандидатського статусу, ми взяли опитувальник однієї з інших держав і почали заповнювати наперед, розуміючи, що питання будуть більш-менш такі самі. Коли нам цей опитувальник прийшов, ми вже наполовину його заповнили.

Так само було й з процедурою скринінгу. Україна почала селф-скринінг і коли процедура скринінгу була відкрита, Україна вже зробила левову частку роботи. Так само зараз із front-loading. Не маючи відкритих кластерів, ми ні на секунду не зупиняємося. Ми можемо гарантувати нашим партнерам, що з такою ж швидкістю, з якою ми рухались до того, будемо рухатися й надалі, і дуже просимо їх упоратися з цією швидкістю України.

- Чи погодимося ми на, наприклад, відкладальні періоди, чи ще якісь компромісні варіанти, якщо не будемо встигати з усіма реформами та змінами, необхідними для вступу до Євросоюзу?

- Майже жодна країна не вступала в Євросоюз без таких відкладальних періодів. До речі, мова навіть не лише про держави, які стали членами ЄС після закінчення Холодної війни. Нещодавно у мене була зустріч з іспанськими представниками, вони мені розповіли, що відкладальний період по риболовлі, наприклад, у них був дуже довгим.

Це нормальна, прийнятна модель, коли країна вже має повноправне членство в Європейському союзі, всі відповідні права й обов’язки, передусім права брати участь у прийнятті політичних та економічних рішень, але буде мати відкладальні періоди у певних секторах економіки.

- А чи не буде ризику для української економіки від швидкого вступу до ЄС?

- Ні. Для цього буде працювати переговорна делегація, вона вже сформована, її очолює профільний віце-прем’єр Тарас Качка, який є дуже сильним фахівцем. Він брав активну участь у питанні приєднання України до СОТ та в торговельних переговорах з окремими державами світу по укладанню угод про вільну торгівлю. Тому тут точно не буде здано жодного інтересу. Так, це буде непростий процес переговорів. І знову ж таки, в тих секторах, у яких Україна сильна, ми будемо робити все, щоб цю силу зберегти, щоб ні національний виробник, ні Україна не втратили свого потенціалу. Україна доволі сильний переговірник. Мені здається, в цьому вже всі переконалися.

- Підсумовуючи ключові позиції по засіданню Євроради, як ви прогнозуєте, чи буде вирішено питання розблокування 90 млрд і відкриття кластерів?

- Я думаю, що немає іншого шляху, як вирішити питання 90 млрд. Нагадаю, це рішення вже ухвалене, і будь-які штучні блокування чи прив’язування його до роботи нафтопроводу «Дружба» – це елементарний шантаж із боку однієї держави. Питання 90 млрд кредиту вирішено і має бути імплементоване.

Що стосується кластерів, то вони точно будуть відкриті. Важливо, щоб ми не втрачали жодної хвилини, щоб не зупинялися у своєму русі.

У ЄВРОПІ РОЗУМІЮТЬ: ЯКБИ НЕ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД, РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ВЖЕ Б ГУЛЯЛА КОНТИНЕНТОМ

- Насамкінець, як ви вважаєте, якщо не брати до уваги позицію певних країн, які є фактично союзниками Путіна, чи є в Євросоюзі єдність навколо України сьогодні?

- Так.

Росія зробила багато прорахунків, приймаючи рішення про відкриту агресію, як, власне, і про війну в 2014 році. Один із них – вони не змогли оцінити рівень єдності щодо України в Європі, особливо у 2022 році. Така єдність була продемонстрована одразу, політична перш за все, шляхом підтримки нашої заявки про вступ до ЄС, а далі почалася конкретна військова підтримка.

Майже з кожним членом Європейського Союзу ми маємо угоду про безпеку і конкретні цифри постачання, маємо й окремо угоду про безпеку між Україною і Європейським Союзом.

На сьогодні ми з вами вже, на жаль, на п’ятому році відкритої війни, але жодна з тих країн, які на самому початку підтримували Україну, не відмовилася від такої підтримки, незважаючи іноді на зміну влади, парламентські вибори, появу нових лідерів.

Країни Європейського Союзу, і давайте візьмемо ширше – Європи, розуміють, що зараз безпека континенту вирішується саме в Україні. Уже, напевно, всі усвідомлюють, що якщо б Україна не зупинила агресора, разом із допомогою, в тому числі військовою, з боку наших партнерів, але передусім це була воля українського народу, – ця агресія вже давно б тривала у більшій частині європейського континенту.

Тому вони розуміють, що Україну треба і надалі підтримувати. Дивіться, наскільки зросла лінійка озброєння, яке надається Україні. Ми говоримо про спільні проєкти у військовій сфері, про оборонні технології. Це, напевно, те, чого менш за все хотів агресор тоді, коли він приймав рішення про війну.

Я впевнений, саме ця єдність, бажання європейських країн бути присутніми за столом переговорів щодо миру – це запорука нашого спільного успіху.

МІФ ЧИ ПРАВДА? (Короткі відповіді щодо усталених стереотипів про Євросоюз)

- «Україну не хочуть «пускати» до ЄС, бо бояться українського агросектору».

- Міф. Український агросектор уже сьогодні забезпечує своєю продукцією велику кількість ринків країн Європейського Союзу. З якої причини? Продукція якісна, дешевша, аніж аналогічна продукція деяких європейських країн. І Україна – стабільний, надійний постачальник навіть в умовах війни.

- «Угорщина, Словаччина та деякі інші країни бояться, що після вступу до ЄС бюджети, які зараз вони отримують із Брюсселя, суттєво скоротяться і «всі гроші підуть в Україну».

- Мені важко відповідати за Угорщину і Словаччину. Україна дійсно велика європейська держава, і її вступ до ЄС, який точно відбудеться, думаю, змусить Брюссель переглядати певні свої політики щодо підтримки тих чи інших секторів. Проте поряд із тим, що Україна очевидно буде користатися з цих політик, вона привнесе свій власний внесок в економіку ЄС.

- Тобто міф?

- Так.

- «Після вступу до ЄС доходи українців одразу суттєво зростуть».

- Правда. Єдине, не зрозуміло, що мається на увазі під словом «одразу». Ми з вами говорили про відкладальні періоди, але загальний кумулятивний ефект точно буде позитивний.

- «Щойно відкриється трудовий ринок ЄС для українців, всі виїдуть».

- Це міф, з яким ми стикалися ще під час ухвалення безвізу для України. Тоді всі казали: «Щойно Україна отримає безвіз, усі негайно виїдуть». Бачимо, що цей міф не справдився тоді, і зараз точно не справдиться.

- «Вступ до Євросоюзу призведе до зростання цін».

- Міф. Тому що точно не вступ до Євросоюзу регулює відповідні економічні питання.

Тетяна Пасова

Фото з архіву Укрінформу та Офісу Президента