ВАКС ухвалив взяти Галущенка під варту з альтернативою ₴200 мільйонів застави
Відповідне рішення оголосив слідчий суддя Віктор Ногачевський, передає Укрінформ.
«Застосувати до підозрюваного Галущенка Германа Борисовича 1.05.1973 року народження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 15 квітня 2026-го року включно. Визначити підозрюваного Галущенку Герману Борисовичу 01.05.1973 року народження заставу у розмірі 200 млн грн.», - заявив суддя Ногачевський.
У разі внесення застави, суд зобов’язав Галущенка прибувати до детективів НАБУ за першою вимогою, не відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу детективів, утриматися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні, здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю.
Нагадаємо, у ході судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іван Дячук просив суд обрати Галущенку запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави розміром 425 млн 984 тис грн і зобов’язанням носити електронний засіб контролю.
За словами прокурора, Галущенку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. На думку прокурора, ризик переховування від слідства підтверджує той факт, що Галущенко у період воєнного стану 58 разів виїжджав за кордон.
Своєю чергою Галущенко у суді заявив про незаконність його затримання. Він стверджує, що його утримували без належних підстав і з порушенням прав людини. За його словами, ВАКС напередодні частково підтвердив факт незаконного затримання. Разом з адвокатами він готує подальші юридичні кроки.
«Якби я хотів втекти, повірте, я б утік», – заявив ексміністр.
За його словами, на момент затримання він прямував до Варшави і не мав наміру залишати Україну. Водночас факт поїздки, за словами Галущенка, слідство використовує як одну з підстав у клопотанні про тримання його під вартою.
Як повідомлялося, 16 лютого колишньому міністру енергетики Герману Галущенку повідомили про підозру у справі "Мідас".
Галущенка затримали під час перетину кордону 15 лютого.
За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) з ініціативи учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн дол. «інвестицій».
Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом». Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного ексміністра енергетики.
За даними правоохоронців, з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей колишнього високопосадовця.
Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.
Як зазначається, здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад 112 млн дол. готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.
За даними слідства, ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.
Правоохоронці встановили, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина ексміністра енергетики, перерахували понад 7,4 млн дол. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.
Зокрема, частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.
Слідство триває, у межах розслідування НАБУ співпрацює з 15 країнами.
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
