Цифровізація системи охорони здоров’я в Україні триває вже майже 10 років і електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) є найбільшою державною IT-системою. Навколо неї зараз будуються всі цифрові сервіси. За рік, що минає, в Україні було запроваджено багато різних рішень.

Про найбільш масштабні і принципові з них, такі як реформа МСЕК, Укрінформ поспілкувався з заступницею міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марією Карчевич.

У СИСТЕМІ ВСТАНОВЛЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ ПРАЦЮЄ В П’ЯТЬ РАЗІВ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ, АНІЖ У КОЛИШНІЙ СИСТЕМІ МСЕК

- Зараз у систему охорони здоров’я впроваджується все більше цифрових рішень. Які з них, на вашу думку, є найбільш вдалими?

- Нещодавно ми ознайомилися зі звітом Європейської комісії щодо прогресу України загалом по імплементації актів і законодавства ЄС в Україні і вимог. І в цьому звіті Європейська комісія відзначила помітний прогрес саме в цифровізації в охороні здоров'я. Не тільки тому, що Україна є одним із лідерів цифровізації. Але приємно, що наша робота помітна також і для наших європейських колег, тому що впроваджується багато рішень. Але з іншого боку, роботи у нас ще немало.

Якщо говорити про найбільш помітні речі, які вдалося реалізувати: сьогодні найбільша державна IT-система в Україні – це електронна система охорони здоров'я. І вона, звісно, ще розвивається. Медична сфера досить об'ємна з точки зору різних форм паперової документації. Тому роботи ще багато. Паперова документація поступово переходить в електрону медичну картку. Але вже на сьогодні в електронній системі охорони здоров'я біля 5 млрд записів. Це досить великі обсяги. І, звісно, що передбачається новий функціонал.

Якщо говорити про успішні проєкти цього року, то ми повністю цифровізували процес встановлення інвалідності в межах реформи оцінювання повсякденного функціонування. І ця наша робота була відзначена серед десятків інших систем на першій українській премії по державних цифрових рішеннях GovTech Awards 2025.

Друге місце на GovTech Awards 2025 зайняла електронна система розподілу до інтернатури. Я вважаю, що фактично була проведена міні-реформа медичної освіти. Якщо коротко, суть її полягала у тому, що чим краще вчився студент-медик, тим вище був його рейтинг і тим вищі були шанси отримати бажане місце навчання в інтернатурі. Самі лікарі-інтерни цьогоріч, коли ми розпочинали цей процес, загалом до змін відносилися з пересторогою. Але після того як відбувся електронний розподіл, змінилося і їх ставлення. Ми бачили, як в соцмережах інтерни публікували відео, раділи, що все вдалося, і все дійсно було прозоро. Думаю, якщо не всі 100%, то 95% інтернів були задоволені.

Третє місце на GovTech Awards – 2025 здобула електронна система обігу медичного канабісу (ЕСОРК). Це була номінація по складності процесів і систем, тому що реалізувати її було досить непросто, оскільки там дуже багато різних операцій, які передбачені нормативно-правовою базою.

Загалом, є багато рішень, які вже впроваджені, починаючи від черги ендопротезування, завершуючи, наприклад, порталом вакансій для медичних закладів, електронною системою безперервного професійного розвитку тощо.

На початку грудня ще впровадили електронну систему нотифікації інформації про косметичну продукцію. Щоб ринок косметичної продукції був прозорим, це також євроінтеграційна вимога.

Також у ближчий місяць плануємо впровадити електронні ліцензії на медичну практику і зараз готуємо цифровий реєстр таких ліцензій. Ліцензіатів медичної практики дуже багато, це фактично всі заклади охорони заклади охорони здоров'я та фізичні особи-підприємці. Ну і, звісно, в перспективі актуалізувати всі ті дані, які накопичились за роки незалежності по медичній практиці. І ще спільно з Мінекономіки ми працюємо над цифровим ліцензуванням обігу наркотичних препаратів.

На днях ми отримали ще одну відзнаку за найбільшу кількість реєстрів серед усіх держорганів, розроблених на Дія.Engine.

- Ви вже згадували про запровадження на заміну МСЕК системи оцінювання повсякденного функціонування людини і встановлення інвалідності (ЕКПФО). Наскільки вдалося перевести в цифру всі справи МСЕК, і як цю систему оцінюють самі лікарі і пацієнти, маєте зворотній зв'язок?

- Про необхідність реформування МСЕК говорили багато. І саме війна як загострила старі проблеми, які були в цій пострадянській системі, так і підсвітила нові. Зрозуміло, що через систему встановлення інвалідності певні люди хотіли отримати відстрочки від мобілізації або виплати, і через це корупційні ризики під час воєнного стану зросли в рази. Ми оновили і законодавство, і запровадили цифрові рішення, і повністю оновили мережу, залучивши практикуючих лікарів. Фактично збільшили мережу більш ніж у п'ять разів, якщо порівнювати з тією кількістю фахівців, які працювали в МСЕК і розглядали справи.

З іншого боку, нова система – це прозорість. Цифрові рішення у сфері встановлення інвалідності дозволяють аналізувати знеособлені дані, фіксувати кожну дію, від моменту направлення документів до ухвалення рішення і, власне, передачі даних в інші сфери, наприклад, у соціальну.

Зараз у системі оцінювання повсякденного функціонування працює 1300 експертних команд, це понад 7000 лікарів, близько 300 найкращих медичних закладів залучені до оцінювання. Ми вже перетнули позначку понад 500 тис. опрацьованих електронних справ.

ВІД МСЕК ДО ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРЕДАЛИ ПОНАД 1,3 МЛН АРХІВНИХ СПРАВ

- Скільки МСЕКи передали справ експертним командам?

- Загалом передано понад 1,3 млн архівних справ. Також МСЕКи передали 48 тисяч справ, це ті паперові справи, що не були розглянуті ними в 2024 році. Їх оцифрували, внесли в систему і власне по цих справах були ухвалені рішення.

Якщо говорити загалом по ухвалених рішеннях, то в більшості випадків за результатами оцінювання людям було встановлено статус інвалідності – це майже 85% усіх розглянутих справ. Водночас у близько 5% випадків минулі рішення були не продовжені чи скасовані, ще у близько 5% випадків – статус не було встановлено. Також частина справ стосувалася не встановлення статусу, а оновлення індивідуальної програми реабілітації, визначення відсотка втрати працездатності чи інших питань, пов’язаних із підтримкою людини.

Окремо йде перевірка справ посадових осіб, що були визначені правоохоронними органами. Це працівники органів прокуратури, митниці, податкової і так далі.

- Чи можливе оцифрування архіву справ МСЕК? Якщо справа людини з інвалідністю не оцифрована, як діяти у випадку, якщо людині потрібен витяг чи якась інформація з цієї справи?

- Є реєстр архівних справ. Ми поки що не планували всі архівні справи оцифровувати, тому що це величезний обсяг роботи і людського ресурсу, наприклад, медичних закладів, де вони зберігаються. На сайті МОЗ розміщено інформацію до якого закладу передано справи МСЕК.

- Коли нова система тільки запускалася, було багато зворотного зв'язку від медзакладів, лікарів стосовно організації цих оцінювань, зокрема щодо того, як розподіляти час між лікуванням пацієнтів і розглядом справ. Зараз ви отримуєте зворотній зв'язок від лікарів, необхідно впроваджувати додаткові рішення?

- Насправді це безперервний процес і дуже важливо його підтримувати. Зараз уже сотні тисяч людей пройшли процес по новій системі. Серед них є і військові, і ветерани, і люди, які потребують державної підтримки.

Процес постійно вдосконалюється і у нас є плани на другу частину реформування. Для лікарів ми впровадили окремо оплату за їх роботу. Це критично важлива історія, тому що дійсно лікарям додалося навантаження. І в мене є прохання до керівників закладів охорони здоров’я, щоб ці кошти доходили до лікарів. Зі своєї сторони ми моніторимо ситуацію. Звісно, що це право керівника визначати як розподіляти ці кошти, як їх використовувати. Але для нас важливо, щоб ці кошти мотивували лікарів, які працюють в експертних командах.

З лікарями у нас практично цілодобове спілкування, є чати підтримки, де вони можуть поставити запитання, отримати роз'яснення, юридичну підтримку.

Однак залишаються ще й виклики. По-перше, нерівномірне навантаження. Людина має право обирати медзаклад, в якому буде проходити оцінювання. Ми бачимо, що багато людей подають документи на оцінювання у великих містах, є перекос по окремих закладах і громадах, а також окремих профілях справ, наприклад по онкології. Наприклад, зараз Київський міський онкоцентр дуже перевантажений. Ми намагаємося це регулювати, створювати додаткові команди, рекомендуємо подавати документи дистанційно в інші регіони. З цим викликом працюємо.

Також у нас дуже перевантажений Центр оцінювання функціонального стану особи, який займається оскарженнями рішень експертних команд і перевірками справ у рамках кримінальних проваджень. Правоохоронні органи передали дуже велику кількість – тисячі справ ще по старій системі МСЕК на перевірки.

Відповідно плануємо переглядати процес оскарження, можливо робити його в два етапи. Знову ж таки розподілити справи по оскарженню рішень експертних команд, які були ухвалені щодо звичайних громадян, і перевірки в рамках кримінальних проваджень. Також у рамках міждержавних угод нам передаються і справи українців, які мешкають за кордоном і також потребують встановлення інвалідності.

- А стосовно лікарів експертних команд, як зараз ця робота оплачується?

- За одну справу визначена фіксована вартість – 1847 грн, які мають рівномірно розподілятися на лікарів команд, плюс біля 10% йде на адміністративні витрати, наприклад, необхідно закупити комп’ютер, або, якщо це виїзна команда, оплатити пальне. Буває, що адмінвитрати становлять більший відсоток, аніж передбачалося, і лікарям це не прокомунікували. Відповідно, лікарі отримали меншу оплату. Ми спілкуємось і з керівниками закладів, і з лікарями та допомагаємо розбиратися, пояснювати.

ЧЕРГИ НА МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ МАЮТЬ РЕГУЛЮВАТИСЯ В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ

- Серед електронних рішень ви назвали електронну чергу на ендопротезування. Чи є в планах запроваджувати електронні черги й на інші види медичних послуг, наприклад, по заміні кришталика?

- Централізовані черги на якісь медичні послуги – це не зовсім типова річ, такі черги мають регулюватися на рівні медзакладів. Ми прийшли до запровадження черги на ендопротезування централізовано, тому що було багато скарг від пацієнтів.

Для нас важливо було розуміти, по-перше, що робиться загалом у регіонах, скільки людей очікують ендопротезування і скільки з тих людей, умовно кажучи, держава вже покриває, закупивши ендопротези. І коли була запроваджена черга, ми зрозуміли, яка картина. З іншого боку, в нас також були скарги, що за наявності ендопротезів, які були закуплені державою, з пацієнтів беруть гроші. І не було зрозуміло чому.

Якраз за допомогою електронної черги цей механізм став прозорим, стало зрозуміло, скільки операцій проведено, скільки ще потрібно, як планувати наступні закупівлі. Загалом у чергу на ендопротезування було внесено більше 20000 пацієнтів. У тому числі це ті, які стояли в черзі попередні роки.

- Після запровадження черги на ендопротезування скарг від пацієнтів поменшало?

- Для того, аби процес був таким як очікується, зараз важливий крок – це дійсно забезпечити ту потребу, що вже накопичена, зменшити кількість пацієнтів, які очікують, щоб можна було вийти на якусь планомірну роботу.

- Уже запущено бета-тестування кабінету пацієнта. Як він буде функціонувати?

- На першому етапі запускається онлайн-оформлення декларації з лікарем первинної медичної допомоги, зміна своїх персональних даних, у тому числі прізвища, наприклад, якщо людина одружилась.

Процес запуску непростий. У цій системі працювали лише лікарі, тепер у системі з’являється новий користувач – пацієнт. І розробка кабінету пацієнта – це дуже складний процес, тому що сама електронна система охорони здоров’я велика і складна. Ми вже запустили для обмеженої кількості користувачів кабінет пацієнта і йдемо поетапним розширенням.

Зараз уже кілька тисяч людей його використовують і надають нам зворотній зв'язок щодо того, що потрібно додати і так далі. Якби ми одразу вийшли на аудиторію в кілька десятків мільйонів людей, то цією системою було б складно управляти.

- Тоді інше питання: як буде захищена інформація в кабінеті пацієнта?

- Маю наголосити, що безпека для нас – одне з найкритичніших питань. Ще до початку повномасштабного вторгнення і МОЗ, і НСЗУ безпеці приділяли найбільше уваги. Лікарі часто говорять, що система не така зручна, як хотілося б, але це через те, що є багато верифікацій, додаткових умов, які обмежують певні дії. Тому що дані з системи використовуються для оплат у рамках Програми медичних гарантій, а це великі суми коштів. Також сама архітектура системи запобігає витоку даних, тому що медичні і персональні дані зберігаються в різних місцях. З іншого боку, є багато рівнів захисту, двофакторна автентифікація, також інші засоби.

Ми постійно проводимо тестування на безпеку і вразливість, щоб перевірити, наскільки система захищена, залучаємо до цього міжнародні організації. По питаннях безпеки працюємо досить багато.

Але на що зараз націлені кібератаки? Вони зараз працюють не стільки по зламу самих систем, скільки працюють по людях. Зараз дуже популярні так звані фішингові розсилки, із різними текстами, що наближені до правдивих, але завжди в таких текстах є помилки, по яких можна зрозуміти, що це фішинг.

Наприклад, повідомлення про замінування, «шкідливий» файл у листі чи посилання, необережно перейшовши за яким можна передати кудись свої дані тощо. Саме тому ми і ввели двофакторну авторизацію при роботі з ЕСОЗ. Навіть, якщо лікар передасть комусь свій логін та пароль, то фактично другий етап авторизації шахрай не зможе пройти.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У МЕДИЦИНІ – ЦЕ ДОПОМІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ, АЛЕ ВАЖЛИВО ВЕРИФІКУВАТИ ЯКІСТЬ ЦИХ РІШЕНЬ

- Штучний інтелект зараз активно впроваджується в усі сфери життя, і в медицину в тому числі. Де він в Україні в системі охорони здоров’я використовується?

- Перший наш пілотний проєкт по використанню штучного інтелекту – це дистанційний моніторинг стану вагітних. Він передбачає використання жінками на дому певного обладнання, яке нам надали в якості гуманітарної допомоги інші країни. За допомогою цього обладнання лікар має змогу моніторити до 30 показників стану матері та плоду, і за допомогою штучного інтелекту відбувається аналіз цих показників, на основі яких лікар приймає певні рішення. На жаль, кількість цього обладнання є обмеженою.

Також ми впровадили можливість діагностики захворювань головного мозку із використанням технологій штучного інтелекту. І нещодавно підписали меморандум із британською компанією – завдяки цій співпраці в Україні вперше у Східній Європі протестують AI-керовану технологію фаготерапії. Це підхід, що за допомогою штучного інтелекту дає змогу підбирати віруси для боротьби з бактеріями, стійкими до антибіотиків. Ця технологія може стати новим інструментом лікування українських військових та ветеранів із важкими пораненнями.

Зараз штучний інтелект у медицині – це певний аналіз або певні допоміжні інструменти для здійснення чогось, або для підказок. Але важливо верифікувати якість цих рішень. Медична сфера є дуже чутливою і рішення лікаря прямо впливає на життя пацієнта.

Рішення зі штучним інтелектом можна розділити на кілька категорій. Перша – це організаційні можливості, які допомагають спростити певний процес, тобто такі, що не дають рекомендацій щодо лікування.

Друге, це АІ-помічник лікаря. Зараз ми оцінюємо можливість його впровадження і вартість. Умовно кажучи, коли лікар веде прийом, за допомогою розшифровки голосу в текст одразу передзаповнюються дані в системі. Це допоміжний інструмент для лікаря. Такі рішення мені імпонують, тому що тут мова не йде про рекомендації.

АІ-рішення, які вже надають рекомендації на основі якоїсь інформації, також є. Особисто я до них ставлюся обережно. Мені здається, що медична система ще не готова до таких рішень, тому що штучний інтелект поки що не може оцінити повністю стан людини, інші чинники, які може побачити лікар і відповідно ухвалювати рішення про лікування. Також є багато юридичних аспектів і це обговорюється на різних майданчиках. Зокрема, регулювання даних, що згенеровані штучним інтелектом, і знову ж таки використання цих даних. Тому до цього не тільки у нас, а й у країнах ЄС ставляться обережно. І ми поки у використанні штучного інтелекту орієнтуємося на організаційні рішення.

- МОЗ уже анонсувало проведення скринінгів здоров’я 40+ у 2026 році. Хіба на первинній ланці сімейній лікар чи терапевт не можуть провести його?

- Пройти скринінги у свого сімейного лікаря можна й зараз, і це покривається системою медичних гарантій. Проте бачимо, що не така велика кількість людей звертається проактивно до своїх сімейних лікарів для перевірки стану здоров'я до моменту, коли ще не настають видимі проблеми зі здоров'ям.

Програма скринінгів здоров’я 40+ спрямована на раннє виявлення ризиків та хронічних захворювань, таких як цукровий діабет ІІ типу та серцево-судинні захворювання, що часто довго протікають безсимптомно і загрожують складними ускладненнями для людей, а також на оцінку стану ментального здоров’я.

Вона спрямована на те, щоби замотивувати пацієнтів 40+ пройти скринінг у максимально зручний для них спосіб: у ній будуть передбачені зручні години відвідування (ранок та вечір) без необхідності чекати в черзі, можна обрати будь-який медичний заклад, що долучений до програми – державний, комунальний або приватний.

Програма включає комплекс базових обстежень:

● фізикальне дослідження (вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо);

● опитування щодо способу життя, скринінг симптомів та виявлення ризиків;

● лабораторні дослідження, які показують, як працюють серце, судини і нирки (ліпідограма, глікований гемоглобін, а також за показаннями: електроліти, креатинін сироватковий, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації, співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі).

Аналогічні програми діють у Польщі, Великій Британії, Литві та багатьох інших країнах.

- Скільки медзакладів, за вашими прогнозами, може долучитися до цієї програми?

- Важко прогнозувати, думаю, більше 500. Це не буде контрактування з НСЗУ, подання заявки для участі спрощено. Але вимоги до медзакладів є і моніторинг також буде. Ці вимоги стосуються змісту послуги, відповідних фахівців, обладнання, а також сервісу.

Наталія Молчанова

Фото: Міністерство охорони здоров’я та з Facebook Марії Карчевич