У програмі «Є Розмова» із головним державним санітарним лікарем України та заступником міністра охорони здоров’я Ігорем Кузіним говоримо про головні виклики для медицини цієї осені: чи буде новий локдаун? COVID-19 став сезонною хворобою чи все ще небезпечний? Вакцинація: чи вистачить вакцин, кого щепити першими й чому українці вакцинуються менше? Який вірус цієї осені небезпечніший – грип чи COVID? Спалахи інфекцій: кір, гепатит А, сказ. Безпека води та продуктів улітку, харчові отруєння. Чи готові українські лікарні до біологічних та хімічних атак? Як війна впливає на поширення інфекцій, особливо на тимчасово окупованих територіях? Обов’язкові щеплення й медогляди перед 1 вересня. Як відрізнити грип від COVIDу й коли робити тест? Найпоширеніші помилки українців у профілактиці хвороб. Три головні поради від Ігоря Кузіна кожному українцеві, щоб залишатися здоровим восени.

- В Україні, на жаль, триває повномасштабна війна, але й сезонні захворювання, грип та COVID ніхто не відміняв. Заспокойте або, навпаки, привідкрийте завісу правди – чи буде локдаун восени?

- За останні декілька років суттєво змінилася конфігурація і те, як у світі циркулюють коронавірусна інфекція та грип. За останні 2–3 роки спостерігаємо стабільну тенденцію як в Україні, так і на території Євросоюзу, і на території США, інших країн, коли пікові показники захворюваності на COVID або початок епідемічного сезону настає трішки раніше, аніж ми звикли. Упродовж серпня, вересня і навіть частини жовтня COVID набуває все більших масштабів. Після того інші гострі респіраторні вірусні інфекції займають основну масу нових випадків інфікування. Під кінець року, під грудень, січень, з’являються циркуляції вірусу грипу. Така динаміка буде характерна і в цьому році, таку ми спостерігали і в минулі роки. Жодна з країн Євросоюзу тепер не рапортує, Україна також, показників із захворюваності на COVID вищих, аніж очікувані, або вищих від середнього. Ми перебуваємо в міжепідемічному періоді, тобто в періоді ще до підйому захворюваності. Найімовірніше, підвищення захворюваності на COVID і грип відбудеться під кінець вересня або під початок жовтня.

- Ми чекаємо на новий локдаун, таке можливо?   

- Навряд, бо якщо ми подивимося на статистику, яку реєструємо, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, то побачимо, що зараз на 65 відсотків випадків менше реєструється, аніж минулого року. За весь епідемічний сезон захворюваності, починаючи від серпня й закінчуючи березнем, захворіло трошки більше ніж 4,5 мільйона українців. І навіть за таких високих показників захворюваності в областях країни не запроваджували карантинні або протиепідемічні заходи. Тому що такі показники захворюваності є нормальними, очікуваними в кожен сезон ГРВІ або грипу.     

- Ви сказали, що COVID став сезонним захворюванням, як грип. Можемо очікувати, що грип перевершить COVID? Чи локдаун можливий у певних регіонах?

- COVID став сезонним захворюванням, його сезонність припадає на період гострих респіраторних вірусних інфекцій. Якщо раніше ми реєстрували дві хвилі, тобто навесні та восени, або взимку, то тепер реєструємо один піковий підйом захворюваності, який спостерігається у серпні, вересні, можливо, частині жовтня. Тому COVID зливається із загальною масою гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Тепер щодо застосування протиепідемічних заходів. Безумовно, юридично створені всі механізми, коли будь-яка область або об’єднана територіальна громада мають механізми запровадження локальних карантинів чи інших протиепідемічних заходів. Така практика була раніше і залишилася після COVIDу, трішки модифікована. Вона необхідна, якщо на території будь-якої громади, району, міста спостерігаємо аномальні або надвисокі показники. Місцевій владі необхідні важелі впливу, щоб ужити протиепідемічні обмеження. Вони можуть застосовуватися тоді, коли рівні захворюваності набагато вищі, аніж середньо очікувані. За показниками захворюваності зараз ми перебуваємо щонайменше на 60–70 відсотків нижче від мінімального рівня. Тобто шанси на те, що десь ситуація настільки погіршиться, що місцева влада вимушена буде запроваджувати такі заходи, оцінюю як дуже малоймовірні.

- Чому українці менше вакцинуються? Чи це стало небезпечно? Будьмо відверті, після того, як щепилися вакцинами проти COVIDу, багато хто мав побічні ефекти, списували їх саме на вакцину. Із чим ви це пов’язуєте?

- Якщо подивитися на показники вакцинації, то справді Україна дуже повільно, але поступово рухається у напрямі досягнення цілей або рівня вакцинації, які є оптимальними, з погляду Всесвітньої організації охорони здоров’я. Оптимальним рівнем вважається показник охоплення 95 відсотків і вище. Тому що певна частина дорослих людей (або дітей) не може вакцинуватися через наявність абсолютних чи тимчасових протипоказань. Досягнення 95 відсотків і вище є основним завданням держави, щоби не допускати виникнення спалахів. В Україні досить поступово і дуже повільно досягається цей показник. Які основні причини? Напевно, є три групи причин цього. Перша – це відтермінована (відкладена) вакцинація.

Є відмова від вакцинації – це тоді, коли через власні переконання (релігійні, думки соціуму або інформацію, яку отримано з відкритих джерел в інтернеті) людина усвідомлено (або батьки щодо дитини) вирішують не вакцинуватися, – це друга група причин.

І  третя – системні проблеми, бо ми розуміємо, що для адекватного розрахунку показника охоплення потрібні дуже чіткі дані та цифри стосовно тих людей, які виїхали, якої вікової групи, яка чисельність населення на відповідній території. На жаль, інтенсивні міграційні процеси, які дуже актуалізувалися після початку повномасштабного вторгнення, призвели до того, що тепер дуже складно розрахувати показник фінального охоплення. 

- А яке ваше ставлення до обов’язкової вакцинації? Чи не є це порушенням прав і свобод людини?

- Це в жодному разі не є порушенням прав людини. Тому що Україна тут поставила крапку вже дуже давно. Коли було відповідне рішення Верховного Суду України, де дуже чітко прописано, що стосовно вакцинації ніхто не відкидає права дитини або дорослої людини на те, щоб відмовитися від вакцинації. Тому вважаю це нормальною практикою – як на території Євросоюзу, так і має бути в Україні. 

- Вакцин вистачить усім? Кого маємо вакцинувати найперше?

- Упродовж 2025-го Україна майже весь рік отримуватиме вакцини завдяки гуманітарній допомозі. І ми маємо досить інтенсивну й тісну співпрацю з нашими міжнародними партнерами – Міжнародним альянсом вакцинації. Альянс передає Україні безоплатно вакцини для реалізації Національного календаря щеплень. Поставки відбуваються без порушення термінів, які були узгоджені. І на сьогодні ми не фіксуємо дефіциту вакцин на території України саме за календарем щеплень. Вакцин вистачить, особливо для планових щеплень.

І, відповідаючи на питання, кого треба вакцинувати найперше, то обов’язково треба віддати перевагу тим дітям чи дорослим, які мають супутні неінфекційні захворювання.

- Хронічні?

- Хронічні. Незалежно від типу інфекційної хвороби. Ризик, що ця інфекційна хвороба матиме перебіг у важкій формі в людини, у якої є хронічні неінфекційні захворювання, набагато вищий. Тому треба захищати насамперед оцю групу. І друге – те, що стосується сезонних вакцин, наприклад, грипу, COVIDу. Основна рекомендація така: щоби захищалися не лише групи медичного ризику, а й професійного.

- Ви говорили про те, що в разі спалаху інфекції школярів без щеплень не допускатимуть до навчання. Як це практично реалізують?

- Норма закону, яка вже діє багато років, свідчить про те, що керівник закладу освіти під час вступу або зарахування дитини до навчального закладу ухвалює рішення про допуск або недопуск. І норма говорить про те, що за умови стабільної епідемічної ситуації, тобто тоді, коли немає спалахів, індикаторів погіршення епідемічної ситуації, керівник закладу освіти може допустити невакцинованих дітей до школи. Якщо в області реєструємо спалах кору, інших інфекційних захворювань, таких як краснуха або, наприклад, поліомієліт, особливо небезпечна інфекційна хвороба, то в закладах освіти мають обмеження на допуск таких дітей. Тому що це створюватиме додаткові ризики. Ми працюємо з Міністерством освіти, щоби ця норма діяла максимально ефективно. Не як каральний механізм, а як управління безпекою в закладі освіти. За останніми результатами дослідження Світового банку, до 12 відсотків українців  переносили свій візит до сімейного лікаря через питання безпеки. Тому ми розуміємо, що інколи доступ до первинної ланки медичної допомоги може бути ускладнений або відтермінований. Ми готові допомагати сектору освіти, організовувати мобільні  сервіси на рівні навчальних закладів.   

- Ви згадали про кір. Чи повертається він і наскільки є небезпечним для дітей?

- Кір – досить серйозне захворювання. І, незважаючи на те, що найчастіше його сприймають як  дитячу інфекцію, кір дуже швидко поширюється. За останній рік в Євросоюзі було зареєстровано більше ніж 14 тисяч випадків кору. І це високий показник, найвищий за останні 3–4 роки. В Україні в 2025-му було зареєстровано близько 2 тисяч випадків захворювання на кір. Ми також реєструємо точкові спалахи кору переважно в західних областях, у центральній Україні, але здебільшого це Чернівці, Івано-Франківська область, Закарпатська частково. 

- Із чим це пов’язано?

- Історично в таких регіонах досить часто починає хворіти саме ромське населення, яке там здебільшого проживає в певних населених пунктах або громадах. І такі захворювання часто призводять до локальних спалахів. Через міграційні потоки не виключений ризик занесення на територію України.

- Як протидіяти цьому – щепленням?

- Тільки щепленням. Від кору захищає лише вакцинація. За даними Європейського центру контролю за інфекційними захворюваннями, серед усіх тих, хто захворів на території Євросоюзу, насправді більше ніж 90 відсотків або не мали щеплення, або мали лише одне, тобто були порушення щеплення в їхній історії. Тому дуже важливо звернути увагу, особливо перед тим, як дитину зараховують на навчання до закладу освіти, перевірити наявність вакцинації. КПК – це комбінована вакцина від кору, паротиту і краснухи. 

- Чи очікувати нових спалахів гепатиту А? 

- Гепатит А – це захворювання, яке не виключається, і воно є досить характерним для воєнного часу. Чому? Тому що маємо перебої з електропостачанням, проблеми з постачанням реагентів для підготовки питної води, руйнування об’єктів цивільної інфраструктури, водопостачання, водоочищення – це все чинники, які провокують або спричиняють появу вірусу гепатиту А. У гірських, віддалених регіонах або там, де є нецентралізоване водопостачання чи водовідведення, такі спалахи не виключаються. Мабуть, стикатимемося з вірусом гепатиту А, але малоймовірно, що це будуть великі спалахи у великих містах, як були у Вінниці.

- Прочитала тривожну інформацію про сказ. У період повномасштабного вторгнення заборонене полювання, немає відстрілу хижих тварин. Наскільки це небезпечно?

- Ситуація зі сказом є досить ризикованою, і вона погіршується. Під час війни обмежені заходи з так званою оральною вакцинацією диких тварин – коли фахівці зі сфери ветеринарної медицини вакцинують диких тварин через розкидування приманок. Дикі тварини мають таку приманку з’їсти, щоб отримати дозу вакцини.

Ми бачимо, що в нас зростає кількість звернень від громадян про медичну допомогу після укусів тварин. І рівень використання вакцин проти сказу за останні декілька місяців зріс майже на третину. У кожній області організована мережа спеціалізованих антирабічних центрів. Там є лікар-травматолог або лікар-хірург, обізнаний із правилами призначення препаратів для профілактики сказу, який оцінить ризик. Після оцінювання ризику вирішить, чи потрібно такій людині вакцинуватися для екстреної вакцинопрофілактики сказу. Не у  всіх випадках треба вакцинувати. Є складний алгоритм ухвалення такого рішення. Усе залежить від того, яка частина тіла зазнала ураження, який ступінь ушкодження м’яких тканин  і так далі. Якщо лікар каже, що вам непотрібно вакцинуватися, це означає, що ризик захворіти – мінімальний.

- Як перевірити воду і продукти на інфекційність, особливо в період відпусток і спалахів різних інфекцій?

- Найперше – споживати питну воду, зокрема влітку, рекомендовано з пляшок, тому що вони проходять певний контроль, додатковий, перед пакуванням. Не рекомендовано споживати питну воду з відкритих джерел, неконтрольованих  джерел водопостачання. Бутильована вода є тепер найбільш придатною саме з погляду інфекційної безпеки.

Щодо харчових продуктів, то дуже важливо контролювати температурний режим умов зберігання. Тому бажано на літній період, щоб зменшити ризики, мінімізувати споживання продуктів із коротким терміном споживання.

- Чи зростає кількість харчових отруєнь? Як перевіряєте влітку ресторани? Були скандали, особливо цього літа, пов’язані з масовим отруєнням відвідувачів певних  закладів, у дитячих таборах.

- Стосовно реєстрації спалахів інфекційних захворювань, то,  безумовно, літній період – це завжди підвищення захворюваності саме на гострі кишкові інфекції. Це пов’язано з дуже багатьма чинниками, з продуктами, які швидко псуються, також із недотриманням правил особистої гігієни, з підвищеною температурою тіла і з мухами або іншими комахами.

Справді, гучні спалахи, які були зареєстровані, навіть останнього місяця, на території Львівської області та в інших областях, набувають особливого резонансу. Але в разі спалаху захворюваності, тобто тоді, коли ми реєструємо значну кількість постраждалих одномоментно, лікар-епідеміолог, найчастіше з правоохоронними органами, іде як до пацієнтів, так і до закладу харчування з працівниками Держпродспоживслужби.  Це завжди спільна інспекція, бо ми розуміємо, що наше завдання як сектору охорони здоров’я – з’ясувати, хто захворів, чи є ризик, що певна кількість дітей або дорослих ще постраждає, і чи зберігається, чи вже припинено дію цього фактора.

- Як головний санітарний лікар України, не вважаєте, що варто вже на четвертий рік війни відновити перевірки? Чи це технічно неможливо?

- У дуже багатьох органах влади перевірки тепер заборонені. Їх дозволяють лише тоді, коли є безпосередня загроза життю або здоров’ю людини. І в цьому випадку може бути ухвалене рішення про проведення позачергового заходу контролю. Дискусія про поновлення перевірок ведеться вже досить тривалий час і стосується не лише Держпродспоживслужби, тому що є проблематика і в інших галузях, там, де планові заходи контролю необхідні або корисні. Думаю, що рано чи пізно це рішення ухвалять. 

- З огляду на те, що в нас божевільний сусід і варто готуватися навіть до найгірших сценаріїв, скільки лікарень в Україні готові до біологічних і хімічних атак?

- Після  завершення пандемії COVIDу на основі здобутого досвіду з готовності закладів охорони здоров’я швидко розгортати додаткові ліжка, надавати реанімаційну або екстрену медичну допомогу було ухвалено рішення про те, що ця мережа закладів охорони здоров’я далі функціонуватиме. І для таких закладів охорони здоров’я було створено окремий пакет програм медичних гарантій, який називається «Готовність до надзвичайних ситуацій». На сьогодні більше ніж 170 закладів охорони здоров’я по всій території України отримують таке фінансування. Ці заклади охорони здоров’я мають фінансування наперед кожного місяця і, відповідно, ресурси витрачають на створення цього резерву або його оновлення. Вони пройшли або спеціалізоване навчання, або в них є фахівці, які вміють проводити дозиметрію, розуміються на сучасних протоколах лікування уражень від тих чи тих хімічних агентів. Тому ця система тепер є опорною  для цивільного сектору охорони здоров’я.

- Чи сприяє війна поширенню інфекцій, зокрема на тимчасово окупованих територіях?

- На жаль, доступ до тимчасово окупованих територій обмежений, також інформаційно. Важко відслідкувати зміну епідемічної ситуації на такій території, а тим паче перевірити валідність або адекватність таких даних, тому ми можемо давати оцінку лише території прифронтовій або наближеній до зони проведення бойових дій. На цих територіях є зміна епідемічної ситуації. Найчастіше це пов’язано з тим, що там зростають в абсолютній кількості інфекційні захворювання, які передаються через гризунів, переважно щурів. Також на цих територіях ускладнено заходи з проведення обробки від кліщів, тому кліщові інфекції там мають трошки вищий рівень. Найчастіше ми реєструємо випадки лептоспірозу – це дуже небезпечне інфекційне захворювання, пов’язане з циркуляцією щурів. І ми спостерігаємо підвищення рівнів захворюваності на лихоманки внаслідок ураження кліщами. Третя  група захворювань – ті, що пов’язані з питною водою або харчовими продуктами, але через те, що на прифронтових територіях кількість населення набагато менша, і велику частину населених пунктів евакуйовано звідти, там не спостерігається спалахової захворюваності, є поодинокі випадки, які швидко діагностуються і, на щастя, не призводять до локальних спалахів.

- Коли варто робити тест на грип чи COVID? І що, за вашим прогнозом, цієї осені буде небезпечнішим: грип чи COVID?

- По-перше, людина, яка йде в аптеку і свідомо купує тест на COVID, також може прийти до свого лікаря і вакцинуватися і від грипу, і від COVIDу. І не робити тест взагалі, тому що вона або не захворіє, або перенесе його в дуже легкій формі. Друге – знання про те, на що ти захворів – грип чи COVID – не даватиме тобі абсолютно нічого як пацієнту, тому що все одно тактику лікування визначає лікар. Тож моя думка така, що за наявності будь-яких чинників ризику перше, що треба, – це вакцинуватися. Якщо ви захворіли, слід звернутися або телефоном до сімейного лікаря, або прийти до нього. Тому що основна причина за статистикою смертності – відтерміноване звернення.  Тобто майже всі ті, хто помер унаслідок COVIDу, грипу або інших респіраторних інфекцій, зверталися майже аж на десятий день після появи симптомів. І останнє – раджу довіряти своєму сімейному лікареві, а не шукати самостійно тести, робити ці дослідження. Тим паче, що відсоток помилки або її ризик під час проведення таких досліджень є досить високим.

- Чи загрожують тепер населенню України інші епідемії важких хвороб, які, можливо, поширені у світі?

- На щастя, і світові центри контролю та профілактики хвороб, і ми тут абсолютно підтримуємо їхню думку, позицію, що найближчим часом не очікується суттєвих варіацій або появи нових патогенів. Тому на сьогодні таких ризиків немає. Окрім того, спалахи особливо небезпечних інфекційних захворювань, зокрема тих, які реєстрували і реєструють, наприклад, в Африці або інших країнах, ми не реєструємо в Україні саме через обмеження сполучення. Думаю, не варто в найближчі декілька років очікувати появи якихось нових патогенів.

- І на завершення нашої розмови – три поради від головного санітарного лікаря України для українців: як зберегти здоров’я восени?

- Вважаю, що восени найголовніше – звернути увагу на своє ментальне здоров’я – це перша порада. Є осіння депресія, яку зазвичай українці сприймають як абсолютно нормальне явище. Тому слід навчитися чути себе й за перших симптомів звертатися по допомогу щонайменше до сімейного лікаря. Друга порада, оскільки осінь традиційно є початком сезону респіраторних захворювань, – не зайвим буде нагадати всім про базові правила, такі як миття рук, етикет чхання й обмеження, пов’язані з переміщенням, особливо якщо ти захворів. Якщо людина захворіла, то має перебувати вдома. І остання порада – звернути увагу на дотримання календаря щеплень. Інфекційним захворюванням можна запобігти саме за допомогою вакцинації. Тому вакцини, рекомендовані відповідно до календаря щеплень, критичні як для дітей, так і для дорослих. Дорослим також не варто про це забувати, бо принаймні дифтерія, правець – це вакцини, рекомендовані кожні 10 років кожній дорослій людині. Тому перевірте свій вакцинальний статус, і не лише свій, а і своїх рідних і зробіть усі можливі вакцини. Це захистить вас від небезпечних інфекційних захворювань.

Розмову вела Христя Равлюк
Фото: Геннадій Мінченко

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform