У Нідерландах відбулося перше засідання Ради Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Засідання тривало кілька днів (11-13 грудня) та проходило у Гаазі, де і розташований Реєстр збитків.
Реєстр призначений для збору інформації про шкоду, що була завдана агресією Росії проти України. Він має стати першим компонентом всеохопного компенсаційного механізму, що покликаний забезпечити виплату державою-агресоркою компенсацій постраждалим від російської війни відповідно до міжнародного права. Передбачається, що Реєстр має почати отримувати заяви навесні 2024 року.
Під час засідання в Гаазі заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра представила пропозицію щодо категорій заяв, яку було прийнято урядом України 1 грудня 2023 року. Вона висловила побажання уряду України, щоб Рада якнайшвидше ухвалила категорії заяв.
В ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту Укрінформу в Гаазі заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра розповіла про візит до Гааги, склад Ради Реєстру збитків та важливі рішення.
РОЗРОБКА ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШВИДКОГО ПОДАННЯ ТА ОБРОБКИ ЗАЯВ І ДОКАЗІВ
- У листопаді було обрано склад Ради Реєстру збитків, завданих російською агресією проти України. Розкажіть про членів Ради Реєстру. Хто ці люди? В чому полягають їхні головні завдання? Який вони мають досвід у питаннях репарацій?
- У місті Страсбург 16 листопада 2023 року відбулося третє засідання Конференції Учасників Реєстру збитків, за результатами якого було призначено 7 членів Ради Реєстру збитків із числа кандидатів, запропонованих Учасниками та Асоційованими членами Реєстру збитків.
Рада Реєстру збитків є одним із ключових органів міжнародного Реєстру збитків, який відповідає за виконання його функцій. Рада Реєстру збитків відповідає за розробку детальних правил й положень, які регулюють роботу Реєстру, зокрема щодо визначення категорій заяв, процедур отримання, обробки та фіксації заяв, виду форми заяви, вимог до доказів щодо кожної категорії заяв.
За результатами голосування представниками країн-учасниць до складу Ради Реєстру збитків увійшли найбільш досвідчені фахівці в галузі міжнародного права, які мають досвід роботи з компенсаційними механізмами та репараціями, практичний досвід у формуванні доказової бази у великих судових процесах та арбітражах: Норберт Вюлер (Німеччина), Кьяра Джорджетті (Італія), Роберт Спано (Ісландія), Вейо Хейсканен (Фінляндія), Люсі Рід (США), Олександра Менжиковська (Польща) та номінант від України – Юлія Кирпа.
Кожний із членів Ради Реєстру збитків має значний науковий та практичний досвід і міждисциплінарну експертизу, яка необхідна для ефективного функціонування Реєстру у таких сферах як міжнародне право, питаннях оцінки збитків, пов’язаних з воєнними конфліктами, обліком та оцінкою втрат тощо.
Багато з них є професорами та викладачами міжнародного права у найпрестижніших університетах, мають досвід роботи в судових та арбітражних органах, були членами компенсаційних комісій та працювали з репараціями, які здійснювалися за наслідками минулих воєнних конфліктів.
- У Гаазі відбулося перше засідання Ради Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Воно проходило без преси. Розкажіть, які питання обговорювалися.
- Минулого тижня, починаючи з 11 грудня 2023 року, в Гаазі відбулося кількаденне перше засідання Ради Реєстру збитків, під час якого вирішувались як організаційні питання роботи Ради Реєстру збитків, так і здійснювалось обговорення практичних питань.
Зараз найголовнішими напрямками роботи Ради Реєстру збитків є розробка детальних правил та процедур, які визначатимуть категорії збитків, переліки доказів та процедуру подання заяв про відшкодування до міжнародного Реєстру збитків з метою підготовки останнього до якнайшвидшого запуску та початку прийому заяв.
- В якій формі фіксуватимуть докази та претензії щодо завданих збитків?
- Враховуючи безпрецедентний масштаб завданих збитків, а також враховуючи досвід роботи компенсаційних комісій, ведеться активна робота, направлена на розробку та запуск цифрової платформи для забезпечення швидкого та ефективного подання, обробки заяв і доказів.
Цифрова платформа призначена для подання заяв про завдані збитки та доказів про їхнє настання, перевірки отриманої інформації, її обробки та зберігання.
Але безперечно, при зборі доказів будуть використані всі ті можливості, які вже передбачені чинним законодавством: довідки, витяги з державних реєстрів, інформація з існуючих та створених на подолання наслідків агресії баз даних. Концепція побудови Реєстру передбачає, щоб при поданні заяви вся вже наявна у держави інформація про збитки була використана максимальною мірою. Щоб заявникам не довелося отримувати стоси додаткових довідок чи паперів, а робити це лише у виключних випадках.
Детальні вимоги щодо форми доказів та форми заяв про надання відшкодування розробляються Радою Реєстрів збитків та в подальшому остаточно затверджуватимуться Конференцією Учасників Реєстру збитків, як це передбачено Статутом Реєстру збитків.
ВТРАТА ЖИТЛА, КАТУВАННЯ, СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ПРИМУСОВЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ ФІКСУВАТИМУТЬСЯ У РЕЄСТРІ
- Як відбуватиметься збір доказів? Як формується доказова база? Як вона захищена? Хто має до неї доступ?
- Заяви, докази та іншу пов'язану інформацію до міжнародного Реєстру збитків матимуть право подати зацікавлені фізичні та юридичні особи, а також держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи).
Передбачається, що за допомогою спеціальної цифрової платформи буде зібрано, категоризовано та збережено всі докази, якими майбутні заявники будуть підтверджувати зазнані збитки, втрати чи шкоду та які будуть прийнятними для міжнародного Реєстру збитків. Після створення комісії з розгляду заяв уся інформація, всі сформовані справи заявників так само в електронному вигляді будуть передані комісії з розгляду заяв для їхнього розгляду та присудження компенсацій.
На сьогодні детальні вимоги до доказової бази ще перебувають в розробці Ради Реєстру, але разом із тим, хочу зосередити увагу майбутніх заявників на тому, що наразі надзвичайно важливо, щоб усі, хто зазнав збитків, втрат чи шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, збирали та зберігали якнайбільшу кількість доказів, які підтверджують зазнані збитки, втрати чи шкоду.
Що стосується доступу до інформації, правил захисту даних та обміну інформацією, отриманих міжнародним Реєстром збитків, то враховуючи чутливість питання, те, що Реєстр є міжнародним, а також керуючись вимогами Статуту Реєстру, які передбачають, що будь-яка інформація про заяви та збитки, що буде отримана міжнародним Реєстром збитків у майбутньому, включаючи будь-які докази, вважається конфіденційною, то стандарти захисту інформації будуть вкрай високими, а доступ буде обмежений виключно виконанням поставлених перед Реєстром завдань.
- Які є категорії збитків?
- Постановою КМУ від 01 грудня 2023 р. №1256 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №326” Уряд затвердив перелік категорій шкоди та збитків, та доручив Міністерству юстиції подати їх до Реєстру збитків в якості пропозиції з метою їхнього можливого врахування під час створення правил та положень, що регулюють роботу Реєстру збитків.
Звичайно, що Рада Реєстру наділена повноваженнями визначити категорії іншим чином, ніж запропоновано урядом України. Але враховуючи те, що збитки спричинено на території України і міжнародний Реєстр створюється спільно з Україною і для України, є розуміння, що пропозиції України будуть враховані при розробці правил Реєстру.
Зокрема очікується, що категорії включатимуть, зокрема, заяви, пов'язані з втратою життя, катуваннями і сексуальним насильством, а також тілесними ушкодженнями, примусовим переміщенням і вимушеним переселенням осіб, втратою майна та доходів, а також іншими формами економічних збитків, зокрема шкодою, завданою об'єктам критичної інфраструктури та іншим державним об'єктам, історичній та культурній спадщині, навколишньому середовищу та інші категорії, визначені Радою Реєстру.
- Чи розглядається створення механізму відшкодування шкоди за рахунок вилучених об'єктів права власності РФ та її резидентів, зокрема на території іноземних держав?
- Від початку повномасштабного вторгнення Україна докладає великих зусиль, щоб максимальна кількість так званих російських активів були заморожені, арештовані та в подальшому спрямовані саме до компенсаційного фонду, який буде створений у рамках міжнародного компенсаційного механізму з метою подальшого відшкодування збитків постраждалим від збройної агресії.
Нагадаю, що концепція компенсаційного механізму передбачає створення міжнародного Реєстру збитків, який слугуватиме документальною формою обліку доказів та інформації щодо завданих агресією рф збитків, комісії з розгляду заяв, яка буде уповноважена присуджувати компенсації до виплати, та компенсаційного фонду, який акумулюватиме кошти для виконання рішень цієї комісії з розгляду заяв.
Враховуючи те, що мова йде про відповідальність Росії за акт агресії проти України і що Росія як держава повинна понести відповідальність за міжнародно-протиправні діяння та повністю відшкодувати шкоду, заподіяну таким діянням, передбачається, що наповнення компенсаційного фонду для сплати компенсацій постраждалим переважно буде здійснюватися за рахунок активів Росії та причетних до збройної агресії осіб, виявлених і конфіскованих на території держав-сторін міжнародного договору. За рахунок таких активів здійснюватиметься відшкодування спричиненої агресією шкоди.
Питання правових механізмів наповнення такого компенсаційного фонду для виплати компенсацій зараз обговорюється. На сьогодні стратегічно важливим є те, щоб у забезпеченні виплат репарацій постраждалим особам політика іноземних держав в напрямку конфіскації і реалізації активів підсанкційних осіб була скоординована між собою та з національними інтересами України.
РФ ПОВИННА ВІДПОВІСТИ ЗА ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
- Яким, на вашу думку, має бути механізм для отримання компенсацій? Постраждалий має зробити письмову заяву? Які документи підготувати?
- Відповідно до Розпорядження КМУ “Про забезпечення розроблення технічних вимог для створення програмного забезпечення та передачі права на використання технічних вимог для створення програмного забезпечення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України” від 1 грудня 2023 р. №1107-р, Міністерству цифрової трансформації доручено забезпечити технічну можливість подання до Реєстру збитків заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих починаючи з 24 лютого 2022 р. на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням Порталу Дія та мобільного додатка Дія, а також порядок подачі таких заяв.
Реєстр буде інтегрований із іншими державними реєстрами та сервісами ідентифікації користувачів для отримання та верифікації інформації, яка підтверджуватиме настання збитків та буде підставою для включення заяв до Реєстру з метою подальшої передачі на розгляд компенсаційної комісії.
- Про які саме компенсації йдеться?
- Загалом концепція міжнародного компенсаційного механізму побудована на тому, що Російська Федерація повинна відповісти за порушення міжнародного права, зокрема перед тими, хто поніс збитки в результаті агресії. Тому передбачається, що той, хто постраждав, звертається за відшкодуванням, і така компенсація має надаватися заявнику.
Відповідно, система будується навколо особи постраждалого та його втрат і збитків.
Тому весь розподіл категорій збитків відбувається за трьома основними групами відповідно до суб’єкта подання заяви:
категорія (A) – збитки, завдані фізичним особам;
категорія (B) – держава Україна, включаючи центральні та місцеві органи державної влади, державні чи підконтрольні установи;
категорія (C) – юридичні особи, підприємства, в тому числі державні підприємства, підприємства критичної інфраструктури, фізичні особи - підприємці.
Статутом Реєстру збитків встановлено три основні критерії прийнятності, які застосовуються сукупно, щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди:
1) завданих, починаючи з 24 лютого 2022 року;
2) завданих на території України;
3) завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
- Чи можуть постраждалі від дій Росії отримати компенсації та допомогу через завдане насилля, втрату здоров’я, переслідування, моральну шкоду, яку заподіяла РФ, починаючи із 2014 року?
- Міжнародне співтовариство, зокрема на рівні Організації Об’єднаних Націй, у своїй резолюції «Агресія проти України», з-поміж іншого, засудила агресію Російської Федерації проти України в порушення статті 2 (4) Статуту ООН.
Концепцією спеціального компенсаційного механізму передбачається, що Російська Федерація має відповісти за порушення міжнародного права і компенсація збитків має бути здійснена за рахунок активів Російської Федерації та причетних до неї осіб, зокрема тих, які знаходяться на території іноземних держав. Відповідно, згідно з нормами міжнародного права, Україна позбавлена можливості в односторонньому порядку, без згоди держав-партнерів, визначати умови, яким чином будуть вилучені такі кошти і які збитки будуть компенсовані за рахунок таких коштів. Це означає, що лише у співпраці та за погодженнями з іншими державами-партнерами концепція міжнародного компенсаційного механізму може бути реалізована на практиці.
Це передбачає необхідність обов’язкового залучення та врахування позиції таких країн у питаннях розробки механізму компенсації шкоди, завданої збройною агресією Росії проти України.
Наразі чинною редакцією Статуту міжнародного Реєстру збитків передбачено, що лише збитки, втрати чи шкода, які завдані з 24 лютого 2022 року або пізніше можуть бути відшкодовані в рамках міжнародного компенсаційного механізму.
У будь-якому випадку робота щодо пошуку шляхів компенсацій всім постраждалим триває, як і на міжнародному, так і на національному рівні.
РЕЄСТР ЗБИТКІВ МАЄ ПРАЦЮВАТИ ВЖЕ ЗАРАЗ, АБИ НЕ ВТРАТИТИ ДОРОГОЦІННУ ІНФОРМАЦІЮ
- У вересні єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив, що ЄС частково профінансує створення у Гаазі офісу міжнародного Реєстру збитків України. Хто ще готовий долучитися?
- Дійсно, Європейський Союз готовий взяти участь у фінансуванні витрат на створення міжнародного Реєстру збитків. Ми високо цінуємо таку підтримку наших партнерів.
Реєстр фінансується за рахунок щорічних внесків його Учасників і добровільних внесків його Асоційованих членів. Наразі Реєстр налічує 43 країни та Європейський Союз, які приєдналися до Реєстру збитків.
Крім того, Україна, яка звільнена від сплати обов'язкового внеску Учасника на 2024 рік, в якості добровільного негрошового внеску передала до Реєстру розроблені Технічні вимоги для створення цифрової платформи Реєстру збитків.
- Коли офіційно має запрацювати Реєстр збитків в Гаазі? Чи буде створено офіс також в Україні?
- Місцезнаходженням Реєстру є Гаага, Королівство Нідерландів. Статус і функціонування Реєстру в Королівстві Нідерландів регулюються Угодою з приймаючою державою, укладеною Радою Європи.
У відповідності до Статуту Реєстру збитків, Реєстр також матиме допоміжний офіс в Україні для цілей підтримання зв’язку з Урядом України та сприяння розповсюдженню інформації та контактування з потенційними заявниками та широкою громадськістю в Україні, зокрема щодо існування та мети Реєстру та процедури подання заяв про відшкодування збитків.
Наразі тривають організаційні заходи для практичного запуску Реєстру, початку прийому заяв, який очікується навесні 2024 року, та початку роботи Київського офісу.
Офіційно саме Рада Реєстру збитків має визначити дату, з якої Реєстр буде відкритим для подання заяв, доказів та пов’язаної інформації.
Допоміжний офіс у Києві і буде надавати юридичну, технічну та іншу допомогу усім особам, які виявили бажання подати заяви на відшкодування понесених збитків до міжнародного Реєстру збитків, здійснювати комунікацію та виконувати ряд інших, покладених Реєстром функцій.
- РФ вже заподіяла Україні та українцям чимало збитків. Але війна ще триває, тож збитків та постраждалих буде ще більше. На вашу думку, які можуть бути обсяги збитків та компенсацій? Чи готові до цього міжнародні інстанції?
- Враховуючи те, що бойові дії ще тривають, що спричиняє нові збитки, а також відсутність доступу до тимчасово окупованих територій та територій, де відбуваються активні бойові дії, визначення загальної суми збитків та компенсацій, ми досі не можемо визначити загальну суму збитків. Є пораховані окремі категорії збитків за різними напрямками або видами збитків, але єдиної цифри ми, з об'єктивних причин, досі не маємо.
За оцінками Київської школи економіки, збитки лише цивільній інфраструктурі України у вересні 2023 року сягнули $151,2 млрд, і ця сума постійно зростає.
Сфера освіти, за оцінками експертів проєкту "Росія заплатить" Інституту KSE, зазнала значних збитків. Станом на початок вересня 2023 року війна завдала збитків у цій сфері на $10,1 млрд. Загальна кількість пошкоджених та зруйнованих закладів освіти перевищила 3,5 тисячі, з них понад 1,7 тисячі закладів середньої освіти, понад тисячу закладів дошкільної освіти та 586 закладів вищої освіти.
Належна оцінка, що базується на вартості відбудови, а також інших збитках і шкоді, завданих бізнесу, ймовірно, збільшить цю суму на порядок. У березні 2023 року Світовий банк оцінив вартість реконструкції та відновлення української інфраструктури в $411 млрд.
Руйнування Каховської гідроелектростанції – найбільша промислова аварія в Європі з часів Чорнобильської трагедії, спричинена агресією РФ. За попередньою оцінкою, збитки, завдані внаслідок цього злочину, становлять загалом 14 мільярдів доларів. З них 11 мільярдів доларів – це збитки, а 2,79 мільярда доларів – прямі втрати.
Це лише кілька цифр за окремими видами збитків за попередньою оцінкою. Розмір цих збитків продовжує неухильно зростати, адже війна триває.
- Чому процес фіксування збитків, завданих РФ Україні, треба починати вже зараз, до закінчення війни?
- Враховуючи надзвичайно великий обсяг руйнувань і те, що розмір шкоди продовжує зростати, а також тривалість міжнародних процедур, на сьогодні беззаперечним є те, що доцільно докласти максимальних зусиль для фіксації шкоди і збитків, а також збору інформації, яка буде доказовою базою при здійсненні правового захисту. В іншому разі, ми ризикуємо втратити дорогоцінну та важливу інформацію, яка зможе підтвердити реальність настання збитків та їхні обсяги.
Ірина Драбок, Гаага