Переговори Байден-Путін: після них – тільки божевільний може полізти з війною в Україну

Переговори Байден-Путін: після них – тільки божевільний може полізти з війною в Україну

Аналітика
Укрінформ
Відсутність «зради» – це уже перемога. Схоже, сторони домовилися домовлятися. І це на сьогодні не найгірший для України результат

7 грудня, о 17:00 за київським часом, Джо Байден та Владімір Путін провели другий за ліком саміт (якщо, звісно, можна так виразитися), який тривав дві години. Попри те, що цього разу президенти США та РФ зустрілися не наживо, як це було півроку тому, 16 червня, на полях Женеви, а поговорили у форматі відеоконференції – візуальний контакт між ними усе ж був. І це добре. Тому що, з огляду на рівень нинішньої кризи, обидві сторони змогли краще оцінити настрої одна одної при донесенні власних позицій. Власне, щодо позицій…

І Байден, і Путін за кілька днів до переговорів свої цілі окреслили. Завдання-максимум для очільника Кремля – отримати від США та їх союзників гарантії (причому юридичні) того, що Україна ніколи не вступить в НАТО і ЄС. Втім, Кремль би задовольнила й згода американців на виконання Києвом «мінських угод» у тій послідовності, в якій їх читають росіяни (зрештою, виконання «Мінська» за московським сценарієм – вже саме по собі є гарантією невступу нашої країни до НАТО). «У потоці коментарів і прес-релізів за підсумками розмови Байден-Путін раджу шукати ключове для нас словосполучення «Мінські домовленості» і в якому саме контексті воно прозвучить. В ідеалі, краще б воно зовсім не прозвучало», - написав напередодні у Facebook міністр оборони України у 2005–2007 рр. Анатолій Гриценко. І додав, що якщо після переговорів у Вашингтоні повторять мантру Путіна про необхідність повного виконання «безальтернативного» Мінська, то… це буде для нас ідентифікатором зради: «Це означатиме, що Байден став на бік Путіна. Це буде фіксацією факту того, що серед інших пріоритетів розмови Америка відсунула Україну на задній план».  

Втім, повертаючись до перемовин… Наразі важко сказати, чи вдалося сторонам конкретно про щось домовитися, чи кожен залишився при своїх. Оцінювати будемо вже по діях. А поки будемо аналізувати тональність, а також те, що зветься «таймінг». Адже той факт, що американці почали повідомляти про перші наслідки на дві години раніше росіян – теж має значення.

Цитуємо офіційний прес-реліз Білого дому: «Президент Байден... дав чітко зрозуміти (Путіну, - Ред.), що США та наші союзники відповідатимуть сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та закликав до деескалації та повернення до дипломатії. Обидва президенти доручили своїм командам продовжити комунікацію, і США будуть робити це у тісній координації з союзниками та партнерами».

Пізніше на брифінг вийшов радник президента США Джейк Салліван і говорив він досить різко: «Ми надамо додаткові оборонні засоби українцям, які значно перевищують те, що ми вже постачаємо. У відповідь на таку ескалацію ми також посилимо наших союзників по НАТО на східному фланзі, надавши додаткові засоби». Представник Білого дому навіть додав таке: Байден заявив Путіну, що «тепер США готові до дій, до яких не були готові у 2014-му році» (до слова, напередодні перемовин американські ЗМІ повідомили, що Штати, проконсультувавшись з європейськими партнерами формату «НАТО Quint» (неформальна група, до якої входять США та «Велика четвірка Західної Європи», тобто Франція, Велика Британія, Німеччина та Італія), сформували свій «агресивний пакет» санкцій – аж до відключення від системи SWIFT, - Ред.).

Так, Салліван про «Мінськ» згадав, але без жодної «безальтернативності», і це певною мірою обнадіює: «США готові підтримати зусилля з метою просування мінських угод на підтримку нормандського формату». І ще – важливе і конкретне: «Якщо Путін хоче, щоб російським газопроводом «Північний потік-2» пішов газ, то не в його інтересах вдертися до України».

Нарешті, Білий дім зазначив, що США не прийме нічиїх «червоних ліній»: «Байден не давав Путіну жодних обіцянок щодо невступу України до НАТО».

Щодо того, як подали зміст перемовин у Кремлі… Повторюємо, офіційний прес-реліз на сайті президента РФ опублікували аж через три (!) години після завершення переговорів (попри те, що час публікації 20:15, втім, текст з’явився не раніше 22:00, наші журналісти моніторили). І це дещо дивує, але дозволяє припускати: в Кремлі незадоволені, там довелося думати, з чим вийти на публіку. А от що не дивує, так це зміст, який традиційно відрізняється від того, що повідомили у Вашингтоні.

Коротко цитуємо основні моменти: «Переважаюче місце в розмові зайняла проблематика, пов'язана із… відсутністю прогресу у виконанні «Мінських домовленостей» 2015 року, які є безальтернативною основою мирного врегулювання. Президент Росії на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж «Мінських угод» та домовленостей, досягнутих у «Нормандському форматі», висловив серйозне занепокоєння з приводу провокаційних дій Києва проти Донбасу. (…) Джозеф Байден, зі свого боку, акцентував нібито на «загрозливому» характері пересування російських військ поблизу українських кордонів і позначив санкційні заходи, які США та їхні союзники будуть готові застосувати у разі подальшої ескалації ситуації. Володимир Путін у відповідь наголосив, що не слід перекладати відповідальність на плечі Росії, оскільки саме НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території та нарощує військовий потенціал біля наших рубежів. Росія серйозно зацікавлена ​​в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь». Без коментарів…

Між тим, цікавимося в експертів, як вони оцінюють попередні підсумки розмови Байдена з Путіним.

«Від перемовин чекали багато чого. І прогнозовані експертами результати виглядали по різному, - від здачі України до виволочки Путіну. Нічого такого не сталося. Жодних зрад. Як і жодних грюкань по столу кулаком. Як випливає з прес-релізу Білого дому, сторони домовились домовлятися по українському питанню. Якраз Україна стала центральною темою. І лише штрихом пройшлися по трьом іншим питанням, - стратегічна стабільність, кіберзлочинність і регіональні питання, зокрема, Іран. Ні про поновлення дипломатичної присутності до докризового стану, ні про Білорусь, ні про інші, не менш болючі питання, не йшлося», - каже політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан.

Питаємо його, що це означає, якщо перекладати з дипломатичної на людську мову?

«А означає це те, що американська сторона вирішила не розмивати тему безпеки України іншими питаннями. І цим Джо Байден чітко і недвозначно показав свою серйозну налаштованість не допустити повторення 2014-го року в тій чи іншій формі, - каже дипломат. - Більше того, він дав зрозуміти господарю Кремля, що Росії, у випадку масштабування агресії проти України, доведеться зіткнутися з консолідованою відповіддю США разом з їхніми союзниками і партнерами. Так що видихаємо».

За його словами, очільнику Кремля треба бути самогубцею, щоб після таких попереджень ринутися в напад.

«Навряд чи у Путіна вистачить сміливості на таку авантюру», - наголосив Вадим Тюхан.

«Судячи з відсутності розширеного прес-релізу, сторони не домовились про жодну конкретику. Хоч мінімальну. Хоч для одного речення у спільному релізі. А отже – загострення протистояння між Україною та Росією продовжиться з новою силою. Логічно. Дипломатичним шляхом не було вирішено жодного військового конфлікту. Цю війну здатні виграти виключно ми, а не американці чи європейці», - коротко прокоментував політолог Віктор Таран.

«Як і очікувалося, нічого сенсаційного для України не сталося. Принаймні, поки що, судячи з перших офіційних повідомлень», - коментує керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Як і в червні важливий сам факт переговорів. Це означає, що обидві сторони таки хочуть домовлятися. Хоча домовитися США та Росії про щось конкретне щодо України саме зараз вкрай складно, якщо взагалі можливо.

«Цілком імовірно, що, як і в Женеві, йдеться про збереження нинішнього стану справ навколо України, тендітної рівноваги, коли обидві сторони не вживають якихось дій, здатних порушити цю рівновагу, - каже політолог. - Якщо це призведе хоча б до часткового зниження напруженості на українсько-російському кордоні, то можна буде навіть говорити про позитивні наслідки онлайн-переговорів президентів США та Росії».

Втім, у пана Фесенка є відчуття, що Росія зберігатиме значний контингент своїх військ біля нашого кордону і в найближчі місяці. Про всяк випадок.

«А раптом у нас виникне енергетична криза, чи стане дуже неспокійно у політичному плані, і тоді буде привід та можливість для локальних військових операцій «для захисту російськомовного населення». Тому не варто розслаблятись ні нам, ні нашим західним партнерам», - зауважив Володимир Фесенко.

«З кремлівського релізу після зустрічі з Байденом, здається, стає зрозумілим головний інтерес Путіна в цій розмові. А також додатково прояснюється причина стягування російських військ до наших кордонів», - каже політолог, співкоординатор «Руху Опору Капітуляції» Михайло Басараб.

Щодо вимог Путіна про надання РФ з боку НАТО «надійних, юридично зафіксованих гарантій»…

«Якщо Росія продовжить активно пропихати цю вимогу, «путінферштейнери» отримають додатковий аргумент. Кремль демонструє, що готовий піти на масштабну війну, і не лише проти нас, якщо Україну захочуть взяти в НАТО. Що робити в такій ситуації? По-перше, у нашому випадку право на членство в НАТО не подарують. Його треба вигризти. І це стало очевидним давно. По-друге, Росія не вічна, а її можливості вдавати безмежну силу - тим більше. І в тому, щоб довести цей висновок, Україні відведено особливу історичну місію», - резюмував пан Басараб.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-