Пріоритети проєкту бюджету-2022: оборона, інфраструктура, підтримка підприємців і медиків...
“Бюджет на 2022 рік не тільки збалансований і реалістичний. Це - бюджет модернізації країни, становлення й відновлення економіки та інвестицій в людей, у їхнє здоров’я, освіту, у розвиток. Ключові пріоритети залишились незмінними: медицина, освіта, армія, інфраструктура, соціальні програми, діджиталізація, підтримка підприємців та економіки”, - так охарактеризував бюджетний законопроєкт прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Після того, як ці слова розтиражують у ЗМІ, суспільство вкотре поділиться на тих, хто їм вірить, хто сумнівається, хто вичікує, кому байдуже (їх залишимо у спокої), й хто одразу ж кинеться “в атаку”, переконуючи в протилежному. Не треба буде оракулом, щоб спрогнозувати складометри зламаних списів, тонни вилитого бруду в процесі обговорення й остаточного затвердження держкошторису парламентом (у листопаді або й, як це часто бувало, у грудні). Поки що ж поговоримо мовою цифр — з мінімальними коментарями від авторів та розробників законопроєкту.
Деякі цифри, що лягли у його основу, глава уряду оприлюднив на пресконференції напередодні, про деякі ймовірні (у разі підтримки народними обранцями) параметри основного фінансового документа країни ми дізналися із трансляції урядового засідання, більшість же показників аналізуватимемо згодом, щойно документ із таблицями й додатками оприлюднять на сайті Верховної ради.
“Плюс” 161 мільярд доходів і значне скорочення бюджетного дефіциту...
Прогнозований номінальний ВВП країни за підсумками 2022 року - 5 трильйонів 368,7 мільярда гривень. За розрахунками, він має зрости на 3,8% порівняно із 2021-им (це — рекордні темпи за останнє десятиліття).
Очікувані бюджетні надходження — 1 трильйон 277,7 мільярда гривень (плюс 161,7 мільярд до цьогорічних показників), видатки - 1 трильйон 465,7 мільярда (плюс 103 мільярди), номінальний бюджетний дефіцит — 188 мільярдів гривень. Таким чином, у відсотковому співвідношенні дефіцит бюджету знижується — до 3,5% проти 5,5% у 2021 році.
“Як і домовлялися про це з МВФ. Йдеться про нашу послідовну стратегію, розраховану на зменшення бюджетного дефіциту”, - пояснив Денис Шмигаль.
Основна частина ресурсу для покриття дефіциту державного кошторису (70%), як очікується, надійде від розміщення ОВДП. Решта — залучення через емісію облігацій зовнішньої держпозики і завдяки кредитній підтримці від міжнародних фінансових інституцій.
“Стратегія переформатування боргу полягає в тому, щоб у наступні 5 років збільшити частку внутрішніх запозичень”, - уточнив Шмигаль.
Загалом позичити у внутрішніх і зовнішніх кредиторів планується приблизно 530 мільярдів гривень. Для погашення та обслуговування заборгованості попередніх періодів Україні наступного року знадобиться приблизно 575 мільярдів.
Щодо інших параметрів бюджетного законопроєкту, то прогнозний валютний курс — 28,6 гривень за долар, показник інфляції — 6,2%, рівень витрат на сектор безпеки та оборони — 5,95% ВВП, середньомісячна заробітна плата - 15 258 гривень (у грудні — 17 500). Мінімальну ж зарплату із 1 грудня цього року підвищать до 6 500 гривень, а у 2022-ому її буде проіндексовано.
З важливого і для багатьох українців “приємного”: у бюджетному законопроєкті на 2022 рік закладено показники мінімальної заробітної плати лікаря в Україні у 20 тисяч гривень, середнього медперсоналу — 13,5 тисяч. І йдеться саме про мінімальні параметри. Адже середня зарплатня лікаря, як планують в уряді, перевищуватиме 22,5 тисячі гривень, середнього медперсоналу — 14,5 тисяч. Окрім того, заплановане підвищення стипендій студентам закладів вищої освіти — до 2 000 (мінімальна) та 2550 (відмінникам) гривень.
“Вперше за багато років ми збільшуємо виплати учням і студентам професійно-технічних закладів освіти. Мінімальний показник — 1250 гривень проти нинішніх 480 гривень на місяць. Надалі також шукатимемо варіанти фінансової підтримки студентів”, - запевнив Денис Шмигаль.
Також, за його словами, наступного року буде підвищено та проіндексовано відповідно до вимог законодавства пенсійні виплати. Окремо прем’єр розповів про наміри виділити з бюджету 5,5 мільярдів гривень для того, щоб повністю забезпечити потреби в житлі ветеранів ООС/АТО, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і перебувають на квартирній черзі.
“Ми також хочемо знизити рівень безробіття — до 8,5% за методикою Міжнародної організації праці. До речі, цього року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в країні зменшується. Зараз їх 293 тисячі, тоді як до початку карантину було понад 360 тисяч, а “на піку” карантинних обмежень — більше 700 тисяч”, - нагадав Денис Шмигаль.
Доходи й видатки бюджету-2022: деталізація
Левову частку бюджетних надходжень, за розрахунками авторів бюджетного законопроєкту, забезпечить сплата податку на додану вартість — 564,5 мільярда гривень, що аж на 72,5 мільярда більше, ніж планується отримати цьогоріч. Податок і збір на доходи фізичних осіб принесуть держказні та місцевим бюджетам ще 160,8 мільярда (плюс 23,2 мільярда), понад 137 мільярдів (плюс 25,5 мільярдів гривень) — частка податку на прибуток підприємств. Майже 82 мільярди — акцизний податок, понад 48 - дивіденди й частина прибутку держпідприємств, 46 мільярдів — рентна плата. Ще 82 мільярди — ввізне мито, кошти від НБУ та інші надходження.
Водночас, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, цей законопроєкт формувався на чинній податковій базі. За умови ухвалення проєкту закону №5600 стосовно змін до Податкового кодексу, можливе залучення додаткового ресурсу у 30 мільярдів гривень.
Далі про державні витрати. Загалом на сферу безпеки та оборони країни нададуть 319,4 мільярда гривень. У тому числі, видатки для Міністерства оборони сягнуть 131 мільярда (плюс 13,4 мільярда до цьогорічного показника).
Майже 8 “додаткових” мільярдів підуть на підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців. Рекордні наразі кошти (39 мільярдів гривень) передбачено на програму розвитку озброєння та військової техніки.
Загальні видатки на медицину, за словами Сергія Марченка, перевищать 197 мільярдів гривень, що на 31 мільярд більше, ніж цьогоріч, і удвічі (!) перевищує показники “довоковідного” 2019 року. До речі, 6 мільярдів з цієї суми призначені саме на систему громадського здоров’я та вакцинацію. На програму медичних гарантій (у тому числі, й безоплатне для пацієнтів лікування коронавірусу) додатково знайшли 34 мільярди гривень (загалом 157,5 мільярда).
Видатки на освіту сягнуть майже 186 мільярдів гривень, на 17 мільярдів більше, ніж у 2020-ому. Поміж іншого, передбачені підвищення зарплат вчителям і згадане уже збільшення студентських стипендій. На 30% (до майже 9 мільярдів) зростуть видатки на інклюзивну освіту та безбар’єрність.
На підтримку і розвиток культури й мистецтва наступного року планується витратити 13,5 мільярдів гривень (це на 2,3 мільярда більше, ніж у 2021-ому). Видатки на науку — 13,8 мільярда (плюс 1,6 мільярда гривень порівняно із нинішнім роком).
Обсяги фінансування програм соціального захисту і соціального забезпечення українців перевищать 320 мільярдів гривень. Бюджет Пенсійного фонду “поважчає” порівняно із цьогорічним плановим показником - на 31 мільярд гривень (загалом 531 мільярд). Понад 200 мільярдів із цієї суми — “вливання” із держбюджету.
З 1 березня заплановано щорічну індексацію усіх (за виключенням законодавчо обмежених) пенсійних виплат. На що додатково знадобиться 28,2 мільярда гривень. 10,6 мільярда піде на доплати військовим пенсіонерам. 2,5 мільярда — на перерахунок пенсій “чорнобильцям”.
Денис Шмигаль анонсував також продовження дії програм доплат пенсіонерам старших вікових груп. З 1 жовтня наступного року щомісячні доплати (до 300 гривень) “світять” тим, кому виповниться 70, якщо їхні пенсії менші за середній показник пенсійної виплати по країні. Прем’єр нагадав, що із цьогорічного жовтня до 400 додаткових гривень щомісяця одержуватимуть ті, кому більше 75-и, а з минулого року соціальні виплати до 500 гривень отримують люди, старші за 80.
Урядовці запевняють, що видатки на пільги й субсидії на житлово-комунальні послуги будуть профінансовані повністю. Утім, поки що в презентаційних матеріалах Мінфіну фігурує лише сума призначень на опалювальний сезон 2021-2022. Йдеться про 34 мільярди гривень. Причому, лише 18,5 мільярдів із них — видатки бюджету-2022, решта — цьогорічні поточні й авансові платежі. Ще одна тема для ламання списів у парламенті й поза ним. Утім, ми ж з вами збиралися обійтися без “зайвих” коментарів... Тому до інших цифр.
Пропоноване фінансування житлово-комунальної сфери та втілення програм з енергоефективності — понад 70 мільярдів гривень, 5,3 мільярда з яких - кошти Фонду енергоефективності. На державну підтримку вугільної галузі і часткове покриття оплати праці шахтарів піде 4,5 мільярди гривень.
Проєкт бюджету гарантує збереження темпів будівництва доріг. “Заплановані видатки — це тисячі кілометрів оновлених шляхів, продовження будівництва мостів, аеропортів та інших інфраструктурних об’єктів”, - наголосив Денис Шмигаль. Відповідні асигнування становитимуть щонайменше 124 мільярди гривень. При потребі й за умови успішних переговорів з міжнародними партнерами цей ресурс можуть збільшити.
9 мільярдів урядовці пропонують витратити на цифровізацію (але наявність майже 2 мільярдів із них залежатиме від ухвалення згаданого вже законопроєкту №5600). У 7,5 мільярдів державі обійдеться фінансування розвитку стратегічних галузей промисловості (у тому числі — ОПК).
Видатки на екологію перевищать 11 мільярдів. На розвиток АПК, підтримку аграріїв, реалізацію земельної реформи, заходи з меліорації та зрошення підуть 8 мільярдів гривень.
Ресурс програм “Доступні кредити 5-7-9%”, “Доступна іпотека”, державних гарантій на портфельній основі, функціонування Фонду стартапів - загалом понад 13 мільярдів гривень.
Субвенції на розвиток регіонів хочуть збільшити на 7,4 мільярда гривень — до 53,3 мільярда. Передбачено й кошти на підготовку до проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення.
Зміни до цьогорічного бюджету можуть ухвалити уже за тиждень
Тим часом у парламенті зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проєктів. Народні обранці пропонують збільшити видаткову частину цьогорічного бюджету на 39,4 мільярда гривень. При цьому 15 мільярдів хочуть додатково надати Укравтодору. Ще понад 12 мільярдів гривень спрямувати на виплату житлово-комунальних субсидій. 4 мільярди — можливий додатковий ресурс для Збройних сил. Понад 2 мільярди може отримати Міністерство охорони здоров’я — на фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування населення. 1 мільярд пропонують спрямувати на програму реструктуризації вугільної галузі (погашення заборгованості перед шахтарями).
Також автори законопроєкту пропонують збільшити на 2,5 мільярда гривень субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. Відносно невеликі суми хочуть скерувати на поповнення статутного капіталу аеропорту "Бориспіль" і державного авіаційного підприємства "Україна" (по 200 мільйонів гривень).
Поміж іншого, народні обранці хочуть збільшити витрати на Офіс президента (на 1,8 мільйонів гривень) і надати підтримку газеті "Урядовий кур'єр" (10 мільйонів).
Один із авторів законодавчої ініціативи - голова парламентського Комітету з питань бюджету Юрій Арістов розраховує, що колеги розглянуть цей документ у сесійні залі вже за тиждень, 23 вересня. Про це він сказав у коментарі "Інтерфакс-Україна".
"Усі законопроєкти, які стосуються держбюджету, - це компроміс думок низки сторін: депутатів, фракцій, міністерств, президента тощо. Нашим першим завданням було збалансувати ці інтереси й подати проєкт якомога раніше. Тому я поспішав зробити це 14 вересня. Друге завдання – ухвалити його якнайшвидше", - наголосив Арістов. При цьому він сподівається на скорочення термінів подання альтернативних документів.
Отже, “бюджетний вересень” триває. Попереду багато суперечок, ламання списів. Та головне — важливих і, сподіваємося, корисних для країни рішень.
Владислав Обух, Київ
