Не(відбір) до Етичної ради ВРП, або Як Рада суддів знову загрожує судовій реформі в Україні

У вітчизняному інфопросторі лідирують дві новини, які стосуються продовження реформи судової системи України. Одна з них позитивна, а інша – вже традиційно – викликає запитання, аж до обурення.

Почнемо з першої. 10 вересня міжнародні партнери висунули своїх експертів до відбіркових комісій при Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів. «Всі експерти мають відмінну кваліфікацію та досвід роботи в якості старших суддів, прокурорів чи провідних експертів з питань судової етики, відбору кандидатів на посади та протидії корупції (…) З нетерпінням чекаємо таких же сильних номінацій з боку Ради суддів України», - йдеться у спільній заяві Представництва ЄС, посольств США, Німеччини, Канади, Британії, Офісу Ради Європи в Україні, Програми розвитку ООН, ОБСЄ та Європейського банку реконструкції і розвитку.

Щодо другої новини, то вона також стосується відбіркових комісій при ВРП та ВККС. 13 вересня Рада суддів Україна (суб’єкт подання) за своєю квотою не просто делегувала найбільш сумнівних кандидатів, а й, взагалі, заблокувала основну частину судової реформи – запуск Етичної ради. І цим спричинила неабиякий скандал...

Втім, давайте по порядку.

СУДДІ ТА ПРОКУРОРИ З БЕЗДОГАННОЮ РЕПУТАЦІЄЮ: КОГО ДЕЛЕГУВАЛИ МІЖНАРОДНІ ЕКСПЕРТИ

Загалом список від «міжнародників» складається з двох частин (детальніше можна ознайомитися на сайті Представництва Європейського Союзу в Україні). У першій - пропонуються шість кандидатів до складу Етичної ради, з яких пріоритетними наші партнери називають Роберта Корді, сера Ентоні Гупера та Лавлі Перлінг.

Що про них відомо?

Роберт Корді (США) – колишній суддя Верховного суду штату Массачусетс.

За свою кар’єру встиг попрацювати багато – в офісі губернатора штату Массачусетс, де відповідав за питання дотримання урядової етики та призначення суддів, у прокуратурі США округу Массачусетс на посаді керівника відділу розслідувань корупції у державному секторі, а також у Комісії з етики штату Массачусетс, що здійснювала нагляд за впровадженням нового законодавства щодо розкриття фінансової інформації державними службовцями. ВІн також розслідував і переслідував порушення законодавства щодо конфлікту інтересів та хабарництва.

Крім того, пан Корді практикував право у кількох приватних фірмах в районі Бостона та був викладачем кримінального права у своїй альма-матер, юридичній школі Гарвардського університету. Має великий досвід міжнародної роботи в галузі верховенства права та боротьби з корупцією як експерт-консультант Світового банку та інших організацій в Україні, Узбекистані, Росії, Македонії та інших країнах.

Сер Ентоні Гупер (Велика Британія)– суддя апеляційного суду у відставці, працював у Апеляційному суді з кримінальних та цивільних справ Англії та Уельсу. Спеціалізація – у сфері повернення активів у цивільних та кримінальних справах за наслідками корупційних злочинів.

Навчав суддів в питаннях збереження та конфіскації доходів, одержаних злочинним та корупційним шляхом, в рамках спільного проекту Світового банку та Управління ООН з наркотиків та злочинності – УНП ООН.

Очолював Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ) під час добору суддів до нового Вищого антикорупційного суду України (ВАКС). Проводив тренінги для суддів ВАКС за програмами Світового банку та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Лавлі Перлінг (Естонія) – колишня генеральний прокурор Естонської Республіки. Спеціалізується на боротьбі з корупцією, фінансовою злочинністю, правопорушеннями, пов’язаними з безпекою, у тому числі на міжнародному рівні.

Колишня членкиня Ради з питань адміністрування судів Естонії.

Головна експертка Естонського центру східного партнерства у проекті «Підтримка верховенства права в Україні у сферах поліції, прокуратури, боротьби з корупцією та належного врядування», метою якого є підтримка реформи правоохоронних структур України, збільшення довіри до них та інституціоналізація прозорого врядування, з акцентом на реформі прокуратури.

Що стосується Конкурсної комісії з відбору членів ВККС, то список «міжнародників» представлений восьма кандидатами. Втім, як і в попередньому випадку з Етичною радою, найяскравішою (найпріоритетнішою) вважається перша трійка, а саме: сер Девід Келверт-Сміт, Вікторія Генлі та Тілман Хоппе.

Отже, про них – детальніше. 

Сер Девід Келверт-Сміт (Велика Британія) – колишній суддя Вищого суду та директор Державної прокуратури Англії та Уельсу з понад 50-річним досвідом роботи у сфері кримінального права, у тому числі суддею і прокурором.

Працюючи на посаді директора Державної прокуратури Англії та Уельсу, спеціалізувався у розгляді справ про убивства, тероризм та організовану злочинність.

Під час роботи на посаді судді Вищого суду брав участь у доборі суддів для розгляду справ і здійснював стратегічне керівництво у модернізації та реформуванні суду.

Розглядав резонансні справи у королівських судах. Був призначений першим суддею, відповідальним за перелік актів тероризму. Ця функція полягає у нагляді за проходженням у суді кожної справи за звинуваченням у тероризмі й її було запроваджено після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США та двох терористичних атак у Лондоні в липні 2005 року.

Вікторія Генлі (США) – колишня директорка Комісії з питань ефективності роботи суддів штату Каліфорнія. На цій посаді наглядала за розслідуваннями і провадженнями у справах про корупційні та етичні порушення суддів.

Має значний міжнародний досвід, надавала експертну технічну допомогу у сфері подолання корупції у судовій системі та суддівської етики в Україні, Грузії, Боснії та Герцеговині та Молдові.

Консультувала ВККС з питань кваліфікаційного оцінювання суддів та проводила навчання з питань роботи дисциплінарних інспекторів.

Тілман Хоппе (ФРН) – колишній суддя федеральної землі Саксонія-Ангальт, Німеччина. Практикуючий юрист і юридичний радник міжнародних антикорупційних проектів по всьому світу. Основні напрямки роботи – запобігання корупції та майнові і фінансові декларації.

Був співголовою Конкурсної комісії з добору голови Національного агентства з питань запобігання корупції України (НАЗК). Виконував оцінку низки антикорупційних законів в Україні та інших країнах регіону в цілому.

Як українські юристи оцінюють міжнародних експертів?

«Оцінюю максимально позитивно», - зазначив в коментарі Укрінформу голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.  

Це визнані фахівці, наголосив він, це люди з бездоганною репутацією, які мають досвід очищення судової влади, як у своїх власних країнах, наприклад, у США чи Великій Британії, так і в інших країнах. «Тож очікування, звісно, найвищі. Головне питання – чи запуститься процес узагалі, зважаючи на ті події, які відбулися 13 вересня на засіданні Ради суддів (про це йтиметься нижче, - Ред.)», - додав пан Жернаков.

«Не сумніваюся в тому, що міжнародні експерти мають достатні навички та досвід, щоб оцінити доброчесність кандидатів до ВККС та ВРП. У них – бездоганна ділова репутація», - доповнила його колега з Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Щонайперше, вона згадала про сера Ентоні Гупера, роботу якого громадськість вже бачила в процесі добору суддів до Антикорсуду. Так, каже вона, багатьом правникам він запам’ятався своїм відмінним умінням проводити інтерв’ю та отримувати чіткі відповіді від кандидатів на питання щодо їхніх статків та рішень. «Звісно, чимало кандидатів намагались уникнути відповіді, але Гупер виводив їх на чисту воду. За результатами конкурсу до ВАКСу тоді потрапили тільки ті кандидати, які змогли спростувати будь-які сумніви щодо їх доброчесності», - згадує пані Шиба.

«Точно можу сказати, що всі вони достойні», - коротко підкреслила керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик.

А там часом…

Рада суддів України: До вас є зауваження? – Тоді ми «за»!

Другу половину складу Етичної ради та Конкурсної комісії повинна визначити Рада суддів України. 13 вересня РСУ провела відповідне засідання: кандидатів таки обрали, але не всіх і не без скандалу.

«До конкурсної комісії ВККС Рада суддів делегувала трьох представників - суддю Київського апеляційного суду Сергія Верланова, суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Євгена Мєзєнцева та суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Івана Міщенка», - пише у своєму блозі на «УП» голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

І якщо до Варланова зауважень в громадськості немає, то відносно двох інших…

«Міщенко та Мєзєнцев відверто зашкварені», - наголосив пан Шабунін.

«Нам би хотілося бачити у складі Конкурсної комісії тільки найбільш достойних служителів Феміди. Від членів цієї комісії залежатиме хто потрапить до «відділу кадрів судової влади» - ВККС, - каже виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба. – Те, що судді знову делегують в комісії і суддівські ради кандидатів, репутація та моральні цінності яких викликає сумніви, ще раз показує, що судова влада не здатна сама себе очистити».

Чим же «прославилися» згадані особи? Наводимо уривки з біографії одного з них.

Мєзєнцев Євген Ігорович – заступник голови Шостого апеляційного адміністративного Суду. Зробив стрімку кар'єру в часи Януковича. У травні 2011 року його переводять до Донецького апеляційного господарського суду, а вже за місяць він стає заступником голови суду.

Через рік, у травні 2012 року, з господарської апеляції Мєзєнцев переводиться до Донецького окружного адміністративного суду, а вже у червні того ж року очолює його (до слова, головою Донецького окружного адмінсуду його призначила Вища рада юстиції (нині цей орган усім відомий як Вища рада правосуддя, – Ред.).

У вересні 2013 року Мєзєнцев стає суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а вже через два місяці – у листопаді 2013 року – переводиться на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду та одразу очолює його. Посаду голови суду Мєзєнцев втратив у 2014 році на підставі положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», однак вже у 2018 році його знов обирають заступником голови суду (із 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд реорганізовано у Шостий апеляційний адміністративний суд, - Ред).

Проте особливо «відомим» цей суддя став саме через ухвалення низки рішень.

Наприклад, Мєзєнцев був у складі колегії суддів, яка у березні 2016 року залишила без змін постанову ОАСК, якою не дозволили державі повернути 20 газоносних родовищ, отриманих фірмою «Голден Деррік» в часи Януковича. При цьому, як зазначає видання «Наші гроші», «Голден Деррік» контролюється близькими до Януковича людьми. «...Екс-міністром енергетики Ставицьким та екс-міністром АПК Присяжнюком», - наголошують у Фундації DEJURE.

А ще цей суддя «відмазував» Онищенка і підігрував Суркісам.

Так, у червні 2019 року, під час парламентської передвиборчої кампанії, Мєзєнцев входив до складу колегії суддів, яка вирішила, що нардеп-втікач Онищенко насправді не переховувався від слідства, а брав участь в міжнародних кінних змаганнях. «Судді зобов'язали ЦВК зареєструвати Онищенка кандидатом в депутати від Соціалістичної партії, - повідомляє Віталій Шабунін. 

А у листопаді 2017 року цей суддя підтримав рішення ОАСК, за яким Суркіса було визнано непов'язаним із Коломойським та Приватбанком, та зобов'язано стягнути з банку на його користь 1 млрд грн. «Пізніше це рішення скасував Верховний Суд. У березні 2021 року суддя зупинив провадження у справі про оскарження скандального рішення ОАСК від 18.04.2021, яким націоналізацію Приватбанку визнано незаконною», - додав глава ЦПК.

Ну і, куди ж без «криштально чистої» декларації…

«Мєзєнцев у липні 2015 року придбав квартиру у Києві площею 137 кв. м за 1,5 млн грн (68 000 дол. за тодішнім курсом). Водночас, відповідно до сайтів нерухомості така ж квартира у цьому будинку коштує близько 255 000 дол. За даними електронної оцінки на офіційному сайті Фонду держмайна, ціна такої квартири становить 6 287 255 грн. Імовірно, суддя істотно занизив реальну вартість придбаної нерухомості», - зауважила виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.  

…А от за тих, до кого претензій нема, в РСУ голосувати не схотіли

Тим часом, на вже згаданому засіданні Раді суддів сталася ще одна «визначна» подія, яка, по суті, поставила під загрозу судову реформу України: РСУ не вгодив жоден з чотирьох кандидатів, які виявили бажання стати членами Етичної ради.

Хоча, як переконують експерти, достойні претенденти серед них були.

«Щодо деяких кандидатів не те, що негативно інформації не було, а була позитивна. Це буває вкрай рідко. Наприклад, суддя Ганна Вронська пройшла перевірку на доброчесність на конкурсі до Верховного суду та вже позитивно зарекомендувала себе на цій посаді або ж – суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов...» - коментує Ірина Шиба.  

«За кандидатів проголосувало лише 4 із 26 членів Ради суддів. Голосування було таємне, тому ми не знаємо хто це. Втім, очевидно, це єдині судді у Раді суддів, які не підтримують зрив судової реформи», - доповнила експерт ЦПК Галина Чижик.

Чому так сталося? Тут експерти одностайні: члени Ради суддів не зацікавлені в судовій реформі й таким чином пробують її якщо не зупинити, то вповільнити.

«Своїм голосуванням Рада суддів поставила під загрозу судову реформу. Через саботаж під головуванням Богдана Моніча тепер не може запрацювати Етична рада, що покликана очистити ВРП. Ми спостерігаємо яскравий приклад суддівської кругової поруки: судді захищають корумповану і нереформовану ВРП, бо бояться за свою долю», — наголосив Михайло Жернаков.

«Члени Ради суддів свідомо пішли на такий крок. Вони прекрасно розуміють, що оновлення ВРП загрожує і їм особисто, бо тоді їм доведеться відповідати за свої сумнівні рішення і пояснювати походження статків. Вони, очевидно, покладають великі надії на те, що Конституційний Суд своїм рішенням заблокує реформу ВРП і просто намагаються виграти час», - вважає Галина Чижик.

Нагадаємо, що 12 серпня ВРП ухвалила рішення про звернення до Верховного Суду із проханням невідкладно скликати Пленум Верховного Суду та звернутися до Конституційного Суду України щодо перевірки конституційності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14 липня 2021 року № 1635-IX. 13 вересня відповідне зверення ВРП вирішила також підтримати й Рада суддів України: 22 члена РСУ проголосували «за» це рішення, «проти» – 2.

Почекаємо четверга, або У разі необхідності треба буде змінити Закон

На те, що Рада суддів не змогла делегувати своїх представників до Етичної ради вже відреагував Президент, наголосивши, що не допустить блокування судової реформи.

«Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку», – зазначив Володимир Зеленський.

Серед іншого, на сайті Глави держави повідомляється, що у четвер, 16 вересня, відбудеться робоча зустріч за участю очільників органів суддівського урядування, зокрема голови Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, а також послів «Великої сімки». Деталі цієї зустрічі не повідомляються, втім, можемо лише припустити, яке питання буде там серед ключових. 

«Рада суддів може реабілітуватись в очах суспільства, лише якщо терміново проведе ще одне засідання, на якому таки розгляне кандидатури до Етичної ради та більшістю голосів їх підтримає. Інакше єдиним виходом будуть зміни до закону, якими Рада суддів буде виключена з суб'єктів, які номінують кандидатів до Етичної ради», - каже Галина Чижик. І додає, що це, однак, займе багато цінного часу, якого в нас немає: «Реформа ВРП була обов'язковою умовою підтримки МВФ та ЄС, і зараз ми ризикуємо цю підтримку втратити».

«Сьогодні Президент швидко і рішуче висловив свою позицію. Сподіваюсь, словами не закінчиться», - підсумувала Ірина Шиба.

Мирослав Ліскович. Київ