Вбивство Віталія Шишова: ким, кому та навіщо поданий цей сигнал?

Вбивство Віталія Шишова: ким, кому та навіщо поданий цей сигнал?

Укрінформ
Відповідь на ці запитання є однозначною: Лукашенком та його опричниками; білоруському народові; щоб боялися і «не ворушилися»

Одразу встановимо певні межі для наших розмірковувань в цій історії, абсолютно логічні, в першу чергу – морально-етичні: ми й близько не беремось визначити, хто саме є замовником цього злочину, надто мало інформації є зараз у публічній площині. Але окреслити певні питання та запропонувати відповіді не тільки по конкретному факту трагедії, а взагалі – по тенденції – треба не відкладаючи.

Отже – ким був, що робив в Україні та що могло статися із 25-річним білоруським активістом Віталієм Шишовим?

Пересічний протестувальник

Виявляється, шо Віталій Шишов – постать знакова і дуже характерна. Він народився 1995 року в Гомельській області, працював в IT-сфері, якихось підтверджень його політичного активізму всередині Білорусі до серпня-жовтня минулого року за відкритими джерелами не виявлено. Тобто і вік, і фах – про й те саме, це людина нового часу, яка не придатна до існування в координатах, які намагається задати білоруському народові диктатор Лукашенко, оскаженілий від очевидної перспективи втрати влади. Виникнення масових протестів проти режиму після сфальшованих президентських виборів 9 серпня 2020 року справді стало моментом істини для багатьох у Білорусі. І Віталій Шишов був характерним і яскравим представником цього покоління протесту проти Лукашенка.

Символічно, що протестував він (і не тільки він) проти автократа, який утримує владу в країні все життя Віталія, адже Лукашенко став президентом ще до його  народження, у 1994-му. І це – однозначний вирок «лукашизму»: проти нього в прямому сенсі пішли діти його часу, а значить – це боротьба майбутнього та життя проти минулого та смерті. На жаль, далеко не завжди життя перемагає одразу, а задля його перемоги теж часто проливається кров та кладуться на вівтар жертви. Докази цієї жорстокої істини – тисячі катованих в СІЗО на Окрестіна в Мінську, такі само тисячі біженців з Білорусі за цей рік, доля Романа Протасевича та Софії Сапєгі та – прямо зараз – демарші білоруських спортсменів, які відмовляються повертатися на батьківщину з Олімпіади в Токіо.

Віталій Шишов не став розкрученим «обличчям» протестних акцій, тому що організував їх не у столичному Мінську, а у своєму рідному Гомелі. Втім, сам факт його виїзду з Білорусі підкреслює розмах репресій режиму самозванця Лукашенка: протест вирішили обезголовити на рівні не лише його лідерів у центрі, а й повністю «зачистити» його, в регіонах – теж, зруйнувавши до грунту усе, що зросло на полі протесту,.   

Що робив Віталій Шишов у Україні, чим він міг бути небезпечним для білоруського режиму, до речі, може й не тільки для нього? Після від’їзду з батьківщини, а Віталій та його дівчина Божена Жолудь, стали представниками еміграції спеціалістів IT-сектору Білорусі, яким в Україні були запропоновані умови спрощенного прийому, Віталій працював програмістом. Але не полишив політики: він брав участь в усіх акціях біля білоруського посольства у Києві, що привертали увагу до репресій на батьківщині. Зрозуміло, що ця протестна активність не могла оминути уваги білоруського КГБ – «конторы глибокого бурения» (мем радянських часів. – Ред.).

Акція пам’яті Віталія Шишова під посольством Білорусі в Києві
Акція пам’яті Віталія Шишова під посольством Білорусі в Києві

У грудні 2020-го Віталій став одним з засновників громадської організації «Білоруський дім в Україні» (БДУ), що мала на меті координацію дій білоруських політемігрантів, проведення протестних акцій та – створення інформаційної бази щодо тих, хто виїхав з Білорусі та перебуває в Україні. От цей останній пункт діяльності треба пояснити: за словами представників БДУ, одним з профілей діяльності Віталія Шишова, що мав відповідну підготовку, була верифікація відомостей про тих біженців, що перетинають кордони України, та, увага! – виявлення серед них потенційних агентів білоруських спецслужб.

Як повідомив в коментарі телеканалу «Україна 24» представник БДУ Юрій Щучко, «Віталій в тому числі займався верифікацією цих людей. Він був нашою контррозвідкою. У більш приватному розумінні. І так, ми знали, що на нас полюють». До речі, згідно із заявою БДУ в Телеграмі, погрози щодо діяльності як усій організації, так і особисто Віталію неодноразово надходили. Відтак, відповідні заяви до українських правоохоронців нібито подавалися, але якихось дій на захист білоруських іммігрантів не було вжито. В поліції факт таких звернень спростовують.

Додамо до цього, що саме Віталій Шишов був автором телеграм-каналу «Тихарі на експорт», де, власне, й викривав агентів білоруських спецслужб, що вже переїхали в Україну. Їх, до речі за словами Юрія Щучка (а він посилається на приватні відомості з розмов з представниками українських спецслужб) стає в Україні все більше.

Отже, картина стає більш-менш зрозумілою. Трагічний підсумок – поки що у факті знайдення тіла Віталія Шишова на околиці Києва у лісі, куди він пішов ранком 2 серпня на пробіжку.

Зараз головне – не стверджувати щось, а зібрати усі факти, які можливо, до купи

Зрозуміло, ми не дамо якоїсь «однозначної» чи «ексклюзивної» версії. Тому що зараз аналізувати можна тільки наочні факти. А вони прості: людина, що виїхала зі своєї країни на території іншої країни вела викривальну діяльність проти диктаторського та аморального режиму своєї країни. Очевидно, що враховуючи сутність політичного режиму у Білорусі, така діяльність не могла не бути взятою «до уваги». Тому – те, що Віталій Шишов був «на олівці» (ну, скажемо отак м’яко) в білоруських спецслужб – це однозначно.

Не секрет і те, що Віталій Шишов діяв у певному контакті із представниками «Національного корпусу» та структур батальону «Азов», один з керівників якого, Сергій Коротких – екс-громадянин Білорусі та зараз має український паспорт. Такі контакти не могли не робити Віталія ще більш цікавим для спецслужб, тепер вже не тільки білоруських, а й російських. Ну а систематичне викриття в публічному просторі Віталієм Шишовим спецслужбістів «під прикриттям» на території України – робило його відверто небезпечним.

Отже, це вбивство, яке не особливо стараючись, виконавці спробували видати за самогубство. Хто ж виконавець і, передусім, замовник? Зрозуміло, що під кутом цього злочину має бути ретельно розслідуваний очевидний факт існування мережі агентів білоруських (і не тільки) спецслужб в Україні. Чи це було певне замовлення саме на Віталія Шишова та наказ надійшов десь «зверху», чи – це такий собі «ексцес виконавця», коли агенти тих самих спецслужб вирішили «розібратися» із своїм викривачем, адже він загрожував їхній безпеці?

Що треба відкинути одразу – це всю цю маячню про «сакральну жертву» та провокацію під роковини початку протестів у Білорусі, адже 9 серпня – вже близько.

Якраз цей фактор свідчить зовсім про інше: білоруські спортсмени на Олімпіаді, політв’язні всередині Білорусі (а одну з лідерок протесту Марію Колєснікову днями почали судити закритим судом в Мінську), політемігранти, що втекли з країни – всі однаково не почуваються в безпеці. З одного – це очевидна сутність будь-якого диктаторського режиму, з іншого – маємо брати до уваги конкретні обставини режиму Лукашенка, якій намагається за будь-яку ціну зберегти владу, враховуючи зростаючий тиск Росії на нього.

Що ж до трагічної долі Віталія Шишова – треба не лише пом’янути його душу, а й нагадати собі: боротьба за свободу може коштувати життя в прямому сенсі.

Вічна пам’ять Віталію Шишову.

Віктор Чопа, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-