Республіка Північна Македонія є однією з балканських країн, яким вдалося успішно пройти шлях євроатлантичної інтеграції. Наразі вона є наймолодшим членом Північноатлантичного Альянсу та прямує до вступу до Євросоюзу. Проте цьому успіху десятиліттями передувала болюча суперечка між Скоп’є та Афінами. І лише в 2018 році македонський та грецький уряди змогли порозумітися: Македонії довелося змінити свою назву на Північну Македонію в обмін на розблокування дороги в ЄС та НАТО з боку Греції.
Про македонський досвід інтеграції до західних структур, який би став у нагоді Україні, про розвиток відносин між нашими країнами, протидію російській інформаційній війні проти нас на Балканах – Укрінформу люб’язно розповіла Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Північна Македонія Наталія Задорожнюк.
НЕ ДУМАЮ, ЩО ЗСУ В ПРОФЕСІЙНОСТІ Й ДОСВІДІ ПОСТУПАЮТЬСЯ ЗБРОЙНИМ СИЛАМ ПІВНІЧНОЇ МАКЕДОНІЇ
- Пані посол, наразі Північна Македонія є наймолодшою державою-членом Північноатлантичного Альянсу. Які були чинники успішного завершення цього шляху для Скоп’є?
- З моменту схвалення парламентом Республіки Македонія 23 грудня 1993 року Резолюції щодо вступу країни в НАТО цей процес став ключовим пріоритетом зовнішньої політики країни незалежно від того, яка політична сила приходила до влади.
Слід відзначити, що попри виконання країною усіх необхідних умов щодо приєднання до НАТО та високу підтримку населення (а це 80-90% на той момент) Республіка Македонія на Бухарестському Саміті в 2008 році зустріла значний спротив із боку Греції, яка вимагала змінити назву держави і заблокувала її тодішній вступ. Із того часу македонсько-грецькі відносини були надзвичайно складними до моменту підписання 17 червня 2018 року непростої для Скоп’є Преспанської угоди з Грецією щодо зміни назви країни, що, втім, розблокувала її євроатлантичний шлях. І зрештою 27 березня 2020 року вже з новою назвою Північна Македонія стала повноправним членом НАТО.
- Як македонське суспільство зараз оцінює підсумки врегулювання тривалої суперечки з Грецією щодо назви своєї держави?
- Слід визнати, що питання зміни назви держави на вимогу іншої держави було і залишається складним, надзвичайно болючим рішенням як для влади, так і для македонського народу.
Проте без цього рішення не було б членства в НАТО. Частина, і треба визнати, велика частина громадян Північної Македонії македонської національності наразі не змирилася зі зміною назви країни.
Ускладнює ситуацію й уповільнення євроінтеграційних аспірацій. Частина етнічних македонців з недовірою і занепокоєнням ставляться до подальших перспектив і вважають ціну за членство в ЄС і НАТО зависокою.
- Чи може відповідний македонський досвід у цій сфері бути корисним для України?
- Безперечно. Всі провідні політичні сили, без винятку, мають бути єдині в одному – максимально підтримувати і просувати ідею євроатлантичної інтеграції, запустити публічну, широку наступальну інформаційну кампанію задля того, щоб звичайний громадянин чітко знав, що він отримає зі вступом України до Альянсу.
Надзвичайно важливим є забезпечення політичного рішення. Будемо відвертими: не думаю, що Збройні сили України в професійності, підготовленості та досвіді поступаються Збройним силам Північної Македонії. У цьому контексті особлива увага має бути зосереджена на роботі з провідними країнами НАТО, пошуку аргументів, необхідності переконати, що ми їм не менш потрібні, ніж вони нам. І я впевнена, що ми маємо достатньо таких аргументів. Це щоденна копітка робота всіх гілок влади. Скоп’є надзвичайно наполегливо працював зі столицями провідних натовських держав, зокрема щодо забезпечення необхідної підтримки з боку США та Німеччини.
УКРАЇНІ СЛІД ВИВЧАТИ ПРИКЛАД МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ СПІВПРАЦІ НА БАЛКАНАХ
- Попри значні успіхи на шляху євроатлантичної інтеграції, Північна Македонія не є повноправним членом Євросоюзу. Які наразі є головні перешкоди цьому?
- Я думаю, що тут існують два моменти. Перший – це дуже складний процес прийняття рішень в Євросоюзі – за допомогою консенсусу. Всі країни без винятку мають погодитись. Цей метод прийняття рішень вже не раз виявляв свою неефективність. І ЄС це розуміє. Все активніше точаться дискусії щодо його зміни.
І другий момент. Є чіткі загальні критерії вступу до Євросоюзу, конкретні завдання для досягнення цих критеріїв. Якщо країна їх виконує, вона повинна рухатися далі. Проте, деякі країни ЄС вважають, що до початку передвступних переговорів мають бути вирішені наявні проблемні двосторонні питання, і тільки після цього можна розпочинати передвступний процес. Така ситуація була з Хорватією, а на сьогодні – з Північною Македонією.
Наразі Північна Македонія має чутливі проблеми з Болгарією, і дуже важливо, як розвиватиметься ця ситуація у контексті розблокування євроінтеграційного поступу країни.
- Як ви оцінюєте поточний стан та перспективи балканських регіональних інтеграційних проєктів поза ЄС? Зокрема – так званий «Малий Шенген» між Сербією, Албанією та Північною Македонією? Чи можуть такі проєкти стати зразком для нових форм посилення співпраці між Україною та її західними й південними сусідами (на кшталт Балто-Чорноморського Союзу)?
- Слід зазначити, що США та більшість країн ЄС активно лобіюють створення т.зв. МініШенгену країн Західних Балкан (Північна Македонія, Албанія, Сербія, але також до цього утворення запрошені Чорногорія, Боснія і Герцеговина та Косово). Метою цього об’єднання є створення до 2024 року спільного ринку товарів і послуг. Очікуються серйозні інвестиції з боку США, а новим інвестиційним планом Євросоюзу з фінансовою допомоги країнам Західних Балкан на 2021-2027 рр. заплановано виділення 9 млрд євро на реалізацію різних проєктів у регіоні, насамперед – в інфраструктурній сфері, зокрема на розвиток мережі автомобільних і залізничних шляхів.
Думаю, що все таки ЄС, враховуючи наявність серйозних проблем, з якими він наразі стикається, не готовий в найближчому майбутньому до чергового розширення. Тому зараз Брюссель прагне максимально економічно підтягнути найближчу групу розширення – країни Західних Балкан, забезпечити їх сталий економічний розвиток, реалізувати інфраструктурні проєкти. Простими словами, спробувати створити в регіоні те, що має ЄС – чотири свободи руху – товару, послуг, робочої сили і капіталу.
Регіональна, особливо економічна співпраця країн регіону є також одним з основних напрямів Берлінського процесу. Німеччина дуже активно підтримує інтенсифікацію економічних зв’язків між балканськими країнами.
Цей приклад міжрегіональної співпраці й ролі та допомоги Євросоюзу і США треба ретельно вивчати.
РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА В ПІВНІЧНІЙ МАКЕДОНІЇ Є ДУЖЕ ПОТУЖНОЮ
- Цього травня МЗС Північної Македонії оголосило про висилку з країни російського дипломата, причини такого кроку не повідомлялися. Чи відомі вам подробиці цього інциденту? Чи пов’язана така висилка із нещодавніми шпигунськими активностями РФ?
- Офіційно МЗС Північної Македонії поінформувало, що діяльність представника Посольства є несумісною з діяльністю дипломата, і згідно зі статтею 9 Віденської конвенції про дипломатичні відносини його було оголошено небажаною персоною в Республіці Північна Македонія. Єдине, що можу сказати, його активність в країні виходила за межі дипломатичної діяльності. Якщо простими словами, недипломатично, – то ліз туди, куди не мав права лізти.
- Як загалом македонці сприймають нашу державу та народ, зокрема – в контексті російських агресивних дій проти України? І наскільки впливовим сьогодні у Північній Македонії є русофільство?
- Значна більшість населення сприймає Україну як дружню, близьку країну. Це стосується як македонців, так і албанців.
Проте російська пропаганда є дуже потужною в Північній Македонії, вона використовує такі інструменти впливу, як підтримка політичних партій та рухів, які орієнтовані на активізацію співробітництва з Москвою, релігійні питання, «Россотрудничество» (створення та фінансування гуманітарних організацій, товариств дружби, центрів розвитку, курсів з вивчення російської мови та ін.), пропагандистську політику через ЗМІ та соцмережі. Крім просування наративу щодо величі Росії, «провідної світової сили», «слов’янської», «православної» єдності, необхідності активізації співробітництва з нею, підконтрольні РФ ЗМІ активно використовують «фейкові» новини з метою дискредитації НАТО, ЄС, а також України.
- Що може зробити Україна для посилення протидії російському інформаційному впливу в Північній Македонії та Південно-Східній Європі загалом?
- Тут відповідь проста – мають бути внутрішні перемоги, побільше історій успіху. Ми прагнемо показати македонському суспільству, що Україна не тільки воює, захищається, а й одночасно реформується, має серйозні здобутки в сучасному мистецтві, кінематографії, літературі, спорті. Ми маємо бути цікавими для інших.
Нещодавнім прикладом сприяння зацікавленості Україною з боку нашого посольства був спільний перегляд матчу Україна - Північна Македонія в рамках ЄВРО 2020. Родзинкою заходу була презентація спікеру македонського парламенту Талату Джафері спортивної форми футбольної збірної команди України. Захід пройшов у неймовірній атмосфері єднання, дружби депутатів македонського парламенту, представників уряду та посольства і громади українців у Північній Македонії.
УКРАЇНЦІ ТУРИСТИЧНО ТА ЕКОНОМІЧНО ПОЧИНАЮТЬ ВІДКРИВАТИ ДЛЯ СЕБЕ ПІВНІЧНУ МАКЕДОНІЮ
- Наскільки привабливим туристичним напрямком для українців сьогодні є Північна Македонія? А також Україна для македонців? Який ви бачите потенціал у цій галузі для обох сторін?
- На сьогодні українці починають відкривати для себе туристичну Македонію. У Північній Македонії – прекрасна природа, смачна кухня, гостинне, доброзичливе ставлення до туристів.
Суттєвого поштовху в туристичній сфері між двома країнами надало запровадження у грудні 2020 року першого в історії українсько-македонських відносин прямого регулярного авіарейсу Київ-Скоп’є української компанії «Роза Вітрів».
Наразі, за сприяння посольства, представники туристичної сфери України та Північної Македонії розглядають можливість організації найближчим часом візиту представників македонських туроператорів до України для подальшого створення так званих «туристичних карт».
Загалом, ця сфера співробітництва є дуже перспективною.
- Як можна, на вашу думку, посилити балканський вектор вітчизняної зовнішньої політики?
- Пріоритетом для всіх країн регіону Західних Балкан є економіка і, зокрема, залучення іноземних інвестицій. Якщо Україна буде потужно представлена економічно, відбудеться економічне посилення України в Балканському регіоні, зокрема і в Північній Македонії, легше буде вирішувати і політичні питання.
Наразі радує, що вже другий рік поспіль Північна Македонія виходить на третє місце серед восьми країн Балканського регіону (після Болгарії та Сербії) за обсягами взаємної торгівлі з Україною.
- Чи планує посольство заходи до 30-ліття Незалежності України?
- Так, до річниці Незалежності України ми плануємо організувати в Скоп’є та інших містах Північної Македонії разом з Make Dox-Creative Documentary Film фестиваль показу українських документальних фільмів (близько 11 робіт). Кінофестиваль Make Dox є одним з найбільш відомих в Балканському регіоні. Готуємо виставку українського національного вбрання. Якщо дозволить ситуація з COVID, плануємо використати і кулінарну дипломатію – організувати вечір української кухні.
У рамках відзначення 30-ї річниці плануємо також гастролі в Північну Македонію Київського академічного обласного музично-драматичний театру ім. Саксаганського, з яким у Посольства склалися сталі дружні відносини.
До Незалежності також плануємо запустити аудіогід українською мовою в провідному музеї Північної Македонії – музеї Македонської визвольної боротьби, де велика колекція картин українських художників і воскові фігури, виготовлені українськими майстрами.
ІНТЕРЕСУ МАКЕДОНЦІВ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ВІД COVID-19 СПРИЯЛА ПОТУЖНА ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ
- Ну й насамкінець, поговоримо про нагальне. Коронакриза стала воістину глобальним викликом, котрий не оминув практично жодної країни світу. Яка ситуація з пандемією COVID-19 та протидією їй у Північній Македонії й сусідніх країнах Балканського регіону?
- Вакцини країни Західних Балкан, зокрема і Північна Македонія, отримують з різних джерел – прямі закупівлі, СOVAX, гуманітарна допомога.
Загалом наразі в Північну Македонію доставлено близько 1 млн доз вакцин, з них: 118 тис. Pfizer, 24 тис. AstraZeneca, 43 тис. Спутник V та 702 тис. Сіновак.
Станом на початок липня ц.р. здійснено щеплення однією дозою – 557400 осіб (більше 40% населення країни), двома – 223014 (більше 10%). Зареєстровані на вакцинацію 472159 громадян.
Тобто, ситуація непогана. Не гірша ситуація й в Албанії, Косово, Сербії і Чорногорії. На сьогодні відбувається помітний спад захворюваності.
І що важливо підкреслити, принаймні в Північній Македонії є значний інтерес серед населення щодо вакцинації. Цьому значною мірою сприяла і потужна інформаційна кампанія, організована Урядом Північної Македонії.
Анатолій Демещук, Київ
Фото надіслані Посольством України в Республіці Північна Македонія