Ексміністри: чим запам’яталися і хто замінить?

Ексміністри: чим запам’яталися і хто замінить?

Аналітика
Укрінформ
Народні депутати досить організовано відправили у відставку трьох міністрів. Чи буде щось подібне з призначенням їхніх наступників?

Першим з посади міністра інфраструктури нардепи звільнили Владислава Криклія. Слідом за ним – главу Мінекономіки Ігоря Петрашка (обоє, до слова, написали відповідні заяви ще 14 травня).

Міністра охорони здоров’я Максима Степанова народні обранці залишили «на десерт», звільнивши останнім. Зауважимо, що до кінця дня все ще залишалося інтригою, чи знайдуться голоси для такого рішення, адже глава МОЗ добровільно звільнятися не схотів і казав, що піде лише тоді, коли за це проголосує Рада. У підсумку представники всіх фракцій та груп – 292 депутата – таки відправили пана Степанова у відставку.  

Отже, чим запам’яталися ці міністри, як вони проявили себе? Які до кожного з них були претензії, які позитивні нюанси в їх роботі можна виділити? Власне, що відомо та чим відзначилися (в обох розуміннях цього слова) їхні ймовірні наступники – голова Укравтодору Олександр Кубраков, глав ДФС Олексій Любченко та головний санлікар Віктор Ляшко?

Найперше – почнемо з міністра інфраструктури.

За словами політолога Кирила Сазонова, Владислав Криклій був не найгіршим на своєму місці, але, водночас, нічим видатним в плані серйозних реформ галузі все ж не запам'ятався. «Укрзалізниця» демонструє збитки за підсумками року, але там більше провини незалежної Наглядової ради з почесним залізничником Сергієм Лещенком, ніж міністерства. Тому що за новими корпоративними правилами міністерство на ці «незалежні держпідприємства» практично не впливає», - каже політолог.

Владислав Криклій
Владислав Криклій

Щодо глави «Укравтодору» Олександра Кубракова, який претендує на місце Криклія, то, як відзначили експерти, з амбіціозним проектом «Велике будівництво» він справляється чудово.

«Ремонт доріг та мостів, амбулаторій та шкіл - все за графіком і навіть з випередженням. Незважаючи на жахливий опір, інтриги усунутих від корита підрядників і нагромадження брехні з боку критиків. У Кубракова всі шанси стати хорошим міністром. Питання - хто піде на звільнену посаду в Укравтодорі, значення якого не знизилася?», - розмірковує Сазонов.

Олександр Кубраков
Олександр Кубраков

«Наявність якісно-відремонтованих доріг заперечувати складно, а їздити ними приємно», - продовжує політолог Валерій Клочок.

«Реалізацію проекту «Велике будівництво» Кубраков сміливо може записати собі в плюс. Утім, якщо він дійсно стане міністром, то, по суті, Мінінфраструктури перетвориться на міністерство «Великого будівництва». Тобто ми повинні розуміти, що орієнтири і пріоритети в цього міністерства будуть саме такі», - прогнозує Рейтерович.

З відставкою міністра економіки Ігоря Петрашка картина протилежна.

«Те, що його пора знімати – очевидно всім. Він ніяк себе не проявив на посаді міністра. Були прекрасні заяви на старті, дуже здорові міркування про розвиток промислового виробництва, локалізацію, але... від слів до справи переходу так і не відбулося», - стверджує Сазонов. І додає, що навіть економічна криза, викликана пандемією, так і не змусила Мінекономіки включитися в процеси зі своїми ініціативами: «Загальна картина в економіці України далеко не райдужна, про профільне міністерство давно ніхто не чув, як ніби його не існує».

Ігор Петрашко
Ігор Петрашко

Такої ж думки Ігор Рейтерович: «Коли ми говоримо про міністра економіки, то, погодьтеся, що про особу, яка очолює це міністерство відомо, ну, дуже мало. Втім, нічого дивного тут немає, адже Петрашко абсолютно нічим не уславився на своїй посаді».

За словами політолога, коли Ігоря Петрашка призначали на цю посаду, то, очевидно, сподівалися, що він розроблятиме/пропонуватиме нові рухи/кроки для України стосовно реформування економіки, виходу з кризи, але… «По факту, Петрашко став безініціативним міністром», - наголосив політолог.

Наскільки логічною виглядає  кандидатура на посаду міністра економіки глави ДФС Олексія Любченка?

Олексій Любченко
Олексій Любченко

«Фактично це перехід на іншу сторону барикад. Про роботу ж податкової і митниці можна судити за результатами річної роботи ТСК Верховної Ради, результати якої вони оприлюднили в кінці квітня – втрати бюджету мінімум у 2,5 млрд. на місяць”, - каже Сазонов.

Схожими сумнівами ділиться й Валерій Клочок. «Заслання» Любченка в міністерство економіки, каже він, справді виглядає дивним, втім, приставка «перший віце-прем’єр міністр» може додати йому суттєвої політичної ваги та відкрити нові перспективи для політичної кар’єри. «Але чи є під таке призначення достатня кількість голосів – залишається інтригою. Хоча Любченко показав себе доволі з позитивної сторони на посаді очільника податкової, але  це не означає, що такою ж продуктивною буде його діяльність на новій подвійній посаді. Питання ефективності економіки залежить не лише від бажання очільника, а в першу чергу від готовності парламенту ухвалювати необхідні для цього закони. А з цим нині є серйозні проблеми», - зауважив політолог.

Утім, найбільш яскравою постаттю у всій цій урядовій мініротації є вже колишній глава МОЗ Максим Степанов, який, нагадують експерти, зумів попрацювати і при Порошенку, і при Зеленському на дуже серйозних посадах.

Максим Степанов
Максим Степанов

«Досвід дозволив йому протриматися доволі тривалий термін у доволі складний період. Такого випробування пандемією не було для жодного очільника МОЗу. Степанову вдалося не просто втриматися, а й заробити непогану репутацію серед багатьох лікарів. До його доробку варто віднести облаштування лікарень ліжко-місцями (майже 70 тисяч) для коронахворих й створення умов для безкоштовного тестування хворих на ковід», - перераховує Клочок.

Точкою біфуркації, продовжує він, для Степанова стала невдала закупка вакцини: «І розуміючи, що відповідальність за це має нести не лише він – нині Степанов докладає максимум зусиль, аби розділити цю відповідальність з іншими учасниками процесу. І частково це йому вдасться. Втім Степанов не зробив найголовнішої речі – він не представив суспільству власне (відмінне від Уляни Супрун) бачення реформуванням медичної галузі. І цим йому дорікатимуть ще довго»

Крім величезного переліку запитань щодо його роботи на посаді, а також низки претензій, які висували не лише опозиційні фракції, але й представники «монобільшості», Ігор Рейтерович звернув увагу на ще одну цікаву деталь: «Степанов, по суті, за останні кілька місяців почав грати у власну політичну гру. Зрештою, це було дуже помітно по його заявах. Згадаймо ту ж історію з вакцинами: президент заявляв, що про поставки домовився безпосередньо він та його Офіс, а Степанов же наголошував на тому, що це є заслугою його та МОЗу».

Як уже згадувалося, наступником Степанова називають головного санлікаря України Ляшка. Утім саме це ймовірне призначення, на відміну від попередніх, експерти коментують наразі стриманіше.

Віктор Ляшко
Віктор Ляшко

«Думаю, поява на посаді міністра Віктора Ляшка не сильно вплине на сферу охорони здоров’я. Власне, до нього також є низка запитань, хоча об’єктивно менше, ніж до Степанова. Зрештою, в нього був дещо інший функціонал та й, у принципі, з деякими речами він усе ж непогано справлявся. В будь-якому разі, Ляшку треба буде одразу показати якусь історію перемоги, наприклад, пов’язану з тією ж вакцинацією. Чи зможе він це зробити? Дочекаємося офіційного призначення, а там – вже побачимо», - каже Рейтерович.

Власне, щодо самого призначення Ляшка, наприклад, Кирило Сазонов має певні сумніви. «А голоси за нього є? Ляшко домовився з усіма? Це неможливо в принципі. Там занадто різні спонсори і фінансові інтереси суперечать один одному. Так що питання залишається відкритим. Не виключаю, що звільнення Степанова може перетворитися в формальне переведення його в статус виконуючого обов'язки. Що за новим законом означає ті ж повноваження», - підсумував пан Сазонов.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-