Бюро економічної безпеки: більше жодного дублювання функцій

Після кількох років запеклих обговорень, Україна отримала єдиний орган боротьби з економічною злочинністю в країні – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Прийнятий наприкінці січня закон №3087-д дозволив поєднати «під дахом» БЕБ функції, що раніше ділили між собою три органи – Податкова міліція, економічний департамент СБУ (так званий департамент «К») та економічні підрозділи Нацполіції. Як очікується, Бюро буде розбиратися з економічними правопорушеннями мовою цифр, а не з допомогою автоматів працівників вищеназваних силових структур, часто дискредитованих. Створення Бюро є, по суті, комплексною реформою, що здійснюється одночасно із реформуванням Служби безпеки України, від якої забирають економіку і “боротьбу з корупцією». Звісно, не всі поділяють оптимізм відносно реформи. В самому законі про створення БЕБ є не тільки плюси, а й мінуси, які здатні цю реформу звести нанівець. Це зокрема, можливість політично залежних призначень на керівні посади. Але те, що це буде єдиний координаційний центр у боротьбі з економічною злочинністю – уже великий крок вперед і можливість подальшого отримання макрофінансової допомоги від ЄС.

Про довгоочікуване БЕБ

Отже, Бюро економічної безпеки – правоохоронний орган, що віднині розслідуватиме кримінальні порушення в економіці. Він займатиметься розслідуванням ухилення від сплати податків, а також злочинами, пов’язаними з економікою та фінансами. В Бюро працюватимуть детективи, які не лише збиратимуть аналітичну інформацію про економічні злочини, але й вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами.

Його діяльність координуватиме Кабінет міністрів. За словами авторів законопроєкту, з появою БЕБ в країні має зменшитися тиск на бізнес. Наприклад, за даними Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, у 2019 році в Україні щодня проводилося 183 арешти майнових об’єктів та 200 обшуків. В результаті за рік відбулося 67 тисяч арештів майнових об’єктів та 70 тисяч обшуків. Лише вдумайтеся в ці цифри!

«Бюро економічної безпеки – це новий сучасний орган. Він займатиметься розслідуванням усіх злочинів у сфері публічних фінансів – тобто економічних, фінансових і податкових. Новий орган буде аналітичним і виявлятиме системні злочини, працюючи з базами даних, а не оперативно-розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах», – розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, ініціатор законопроєкту Данило Гетманцев.

Не пізніше 6 місяців після ухвалення закону (а це червень-липень) планується ліквідувати Податкову міліцію, створити власне структуру БЕБ та укомплектувати мінімум на 30%. Для цього в бюджеті 2021 закладено 600 млн грн. Директора призначатиме Кабмін за поданням прем’єр-міністра за результатами відкритого конкурсу. Термін перебування на посаді – 5 років, і не більше двох термінів поспіль. Кандидатуру директора відбиратиме конкурсна комісія, до якої входитимуть:

• три особи від Ради національної безпеки і оборони;
• три особи від Верховної Ради;
• три особи від Кабінету міністрів.

Між тим, в Європейській бізнес-асоціації вважають такий склад комісії недостатнім для зваженого вибору кандидата. "Створюється ризик вибору недостатньо професійного чи доброчесного кандидата на цю посаду, а також звужується можливість громадськості, зокрема бізнесу, контролювати таке призначення", – наголошується в заяві ЄБА, яку оприлюднили ще після розгляду законопроєкту в першому читанні.

Для забезпечення прозорості та контролю при Бюро економічної безпеки має бути створена Рада громадського контролю в складі 15 осіб. Нагляд за додержанням Бюро законодавства здійснюватиме генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів. Щоб уникнути колапсу в системі, передбачено, що в перехідний період кримінальні провадження передадуть Генеральній прокуратурі.

«Маски шоу» – все?

Безсумнівно, великий позитив у тому, що в Україні припиниться практика «перехресного» переслідування за економічні злочини, і що боротьба з «розумним» криміналом в країні буде координуватися з єдиного центру, на кшталт Державного агентства США з протидії фінансовим злочинам (FinCEN).

Питання про об'єднання в одному правоохоронному органі всіх, хто має право розслідувати економічні злочини, вже давно стояло на порядку денному. Відповідні обіцянки давав ще президент Віктор Ющенко. Обіцяв це і Володимир Зеленський під час свої виборчої кампанії.

“Коли БЕБ запрацює, є шанс, що бізнес зможе дихати вільніше ", – вважає економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак. Він пояснює, що раніше в ту чи іншу компанію в одному і тому ж кримінальному провадженні могли прийти представники як СБУ, Нацполіції, так і податкової. І всі вони, по суті, "кошмарили" бізнес. "Жахає статистика розкриття економічних злочинів. Це лише малий відсоток від понад мільйон проваджень, – підкреслив у розмові з "Коментарями" Тарас Козак. – Практика була така: відкривається кримінальне провадження і бізнесмен, фактично, підвішується на гачок. При наявності кримінального провадження щодо його компанії, йому стає в рази складніше відкрити рахунок в банку, укладати контракти ... Силовики, податківці, намагалися змусити бізнесменів стати більш гнучкими, пропонуючи незаконні методи закриття, по суті, фіктивних кримінальних проваджень ".

Те, що за задумом авторів реформи Бюро робитиме акцент на аналітичній роботі та ризикоорієнтованому підході, теж є дуже правильним. «Це саме те, що було потрібно і для держави, і для бізнесу, – зазначає у коментарі DW економічний експерт Ілля Несходовський. За його словами, економічні махінації потрібно ретельно аналізувати, вдумливо і ретельно розслідувати, щоб притягати до відповідальності винних, а не робити акцент на силовий блок, приходити з обшуками на підприємства, влаштовуючи скандальні "маски-шоу", блокуючи роботу підприємств, як це було в податковій міліції.

Новий орган – старі ризики

Однак, є складнощі, які можуть ще на старті “підкосити” нову структуру. Їх чимало.

По-перше, це кадри. “БЕБ не повинно стати, у всіх поганих сенсах, спадкоємцем податкової міліції. Але це гарантовано станеться, якщо ми повторимо реформу податкової служби, проведену у 2019 році, коли зі старої в нову структуру було за замовчуванням переведено більше 90% співробітників, які принесли з собою всі старі “трабли” (від корупції та каральної філософії до неефективності), – зауважує старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин. На його думку, акцент на професіоналізм в поєднанні з прозорою кадровою політикою та ринковими високими зарплатами і нульовою толерантністю до будь-яких проявів корупції – хороша база для успішного старту.

По-друге, це підпорядкованість і залежність від “куратора” – Кабміну. Оскільки в закон про БЕБ вмонтовано щорічну можливість визнання урядом його роботи незадовільною з подальшим звільненням керівника, то існує ризик, що кожен новий прем’єр буде прагнути отримати лояльного до себе директора відомства. І навіть 5-річний термін призначення тут не є запобіжником. Адже, скандальна відставка Якова Смолія з посади глави НБУ минулого року продемонструвала, що в Україні питання персони на чолі інституції (навіть попри занепокоєння міжнародних партнерів) переважають показники її функціонування.

І, по-третє, немає остаточної гарантії, що закон про БЕБ уникне оскарження у КС. Експерти юридичного департаменту парламенту у своїх висновках до другого читання згадали Конституцію 39 разів на 15 сторінках. Що вже й казати, для зацікавлених політиків це створює широке поле для блокування роботи нового органу.

За прогнозами, Бюро економічної безпеки може запрацювати не раніше початку наступного року. Ілля Несходовський не виключає, що створення цієї структури може викликати опір з боку тих, хто весь цей час "імітував боротьбу з економічними злочинами", заробляючи на цьому. "Швидше за все ми зустрінемо з протистоянням економічного відділу СБУ", – припускає експерт.

Примітно, що в довготривалій епопеї консолідації вітчизняної боротьби з економічними злочинами закон про БЕБ, імовірно, ніколи не був би ухвалений, якби не наполегливий тиск ззовні. Створення єдиної інституції для розслідування економічних і фінансових злочинів із чітким розмежуванням її компетенції з СБУ та Національною поліцією передбачене зобов’язаннями України перед МВФ і ЄС.

Однак, на цьому благотворний вплив західних партнерів закінчується – їх тиск ніяк не гарантує, що реалізація реформи піде за наміченим сценарієм та буде реалізована у задані строки. На жаль, прикладів реформаторських імітацій у нас не бракує. І було б гірко вкотре розчаруватися.

Марина Нечипоренко, Київ