Рік, що минає, точно увійде в підручники як один із найскладніших за всю новітню історію. Пандемія коронавірусу, яка шокувала все людство і призвела до масштабної економічної кризи, бурхливі міжнародні події, шо спричинили хаос, війни та появу мільйонів знедолених, – усе це стало глобальним потрясінням, випробуванням для сучасного світового правопорядку. Ця нова реальність довела для України очевидну істину: попри зовнішню агресію та спроби внутрішнього реваншу, співпраця з ЄС була й залишається основою для подальшого розвитку країни та для надій її громадян на європейське майбутнє.
Чому європейська мрія мільйонів українців виявляється сильнішою за пандемію, Укрінформу розповів посол України в Королівстві Бельгія, представник України при ЄС Микола Точицький.
ВИПРОБУВАННЯ ПАНДЕМІЄЮ ВИЯВИЛО КРАЩІ СТОРОНИ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ І ЄС
- Без перебільшення, 2020 рік став безпрецедентним не лише для України, а й для всього людства. Якщо говорити про двосторонні відносини між Україною та ЄС – чи витримали вони іспит епідемією коронавірусу?
- Я переконаний, що відносини між Україною і ЄС не просто витримали іспит коронавірусом, вони стали ще міцнішими, динамічнішими та ще більш орієнтованими на практичні результати.
Пандемія справді вплинула на наші відносини з ЄС. Під тиском обставин виявилися їхні найкращі сторони - взаєморозуміння, повага один до одного, готовність прийти на допомогу та підставити плече у важку хвилину.
Власне, такого висновку може дійти кожен українець і без моєї допомоги – достатньо подивитися на цифри, на реальні показники.
Лише кілька днів тому, 9 грудня, ЄС оголосив про перерахування Україні екстреної макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро. Хотів би підкреслити, що цю допомогу ми отримали за ставкою 0,125 відсотків річних. До цього в червні ми вже отримали 500 мільйонів євро. Сумарно це - 1,1 мільярда євро. Така підтримка вельми цінується, особливо в умовах кризи.
Незважаючи на пандемію, наш діалог з ЄС цього року відзначився підвищеною інтенсивністю на всіх рівнях. Достатньо згадати успішний 22-й саміт ЄС – Україна у Брюсселі, візит Високого представника ЄС Жозепа Борреля в Україну, контакти президента України з лідерами Єврокомісії та Європейської Ради, два візити до Брюсселя на рівні прем’єр-міністра, у лютому чекаємо на черговий – у рамках Ради асоціації.
-У цьому контексті не можу не задати таке запитання. Згадана Рада асоціації Україна-ЄС мала відбутися 8 грудня. Її перенесли до «після СOVIDу». То питання настільки серйозні, що їх варто обговорювати лише віч-на-віч, чи коронавірус є зручним приводом, щоб відкладати цю зустріч на невизначену перспективу?
-У цьому факті немає жодної інтриги. Варто нагадати, що двадцять другий Саміт Україна-ЄС 6-го жовтня став першим двостороннім самітом Європейського Союзу з країною-партнером, який пройшов в Брюсселі у традиційному, «живому» форматі з початку пандемії COVID-19. Сам цей факт є ознакою особливої уваги ЄС до відносин з Україною.
Це ж стосується і Ради асоціації. У зв’язку з діючими наразі досить жорсткими обмеженнями через COVID-19, ми з нашими європейськими партнерам домовилися провести Раду асоціації у форматі фізичної зустрічі саме 11 лютого 2021 року.
СПІВПРАЦЯ З ЄС Є КРИТИЧНО ВАЖЛИВОЮ У БОРОТЬБІ З COVID-19
- В ЄС вакцина проти COVID-19 може з’явитися вже до кінця року. Чи може Україна розраховувати на допомогу європейців у вакцинації, враховуючи, що для самого ЄС, зрозуміло, ключовим пріоритетом буде щеплення власних громадян?
- Від початку пандемії лідери ЄС чітко заявили: подолати це лихо можна лише разом. Кожна країна буде у безпеці, лише коли всі інші зможуть забезпечити захист від вірусу. Цей підхід повною мірою відчула й Україна.
Дивіться, буквально кілька днів тому, за нашим запитом, Данія передала Україні 50 апаратів штучної вентиляції легень - через Механізм цивільного захисту ЄС. Протягом квітня – серпня ми отримали від ЄС найнеобхідніші медичні товари на суму понад 7 млн євро, включаючи апарати ШВЛ, захисні засоби, системи тестування для 17 областей України. Це у рази збільшило нашу здатність у боротьбі з вірусом.
Я вже якось говорив, що Україна опинилася в унікальній позиції – Єврокомісія надала нам статус спостерігача у Комітеті ЄС з питань безпеки здоров’я та системи раннього сповіщення про загрози. Це важливий прояв довіри до нас, як до партнера.
Це ж стосується і вакцинації. Євросоюз є лідером серед країн-донорів у фінансуванні міжнародного фонду COVAX (Vaccine Global Access Facility – ред.), головне призначенням якого - зробити вакцину доступною для всіх країн світу. Україна вже зараз досягла з цією установою домовленості про постачання 8 млн доз вакцини протягом 2021 року, і цим ми маємо завдячувати, зокрема, активній позиції ЄС.
Крім того, як ви знаєте, Єврокомісія вже уклала перспективні контракти на постачання вакцини від шести ключових виробників – на 600 мільйонів доз із можливим дозамовленням такої ж кількості. Якщо в країнах ЄС певна частина цієї вакцини виявиться надлишковою, вона може бути продана або просто передана партнерам, в тому числі – й Україні. Зрозуміло, це залежатиме від багатьох факторів.
УКРАЇНА ВИКОРИСТОВУЄ ДОСВІД ЄС У ПРОТИДІЇ КОРОНАВІРУСУ
- Наразі в кожній країні ЄС розробляється власний план вакцинації. Наскільки актуальним для України є європейський досвід? Коли в Європі вже почали виходити з локдауну після другої хвилі «корони», в Україні все ще говорили про недоцільність карантину «вихідного дня». Невже ми живемо з Європою у паралельних світах?
- Універсального рецепту для вирішення цих питань насправді не існує. Навіть серед країн ЄС. Досвід одних є для нас більш актуальним, а досвід інших може виявитися нерелевантним.
При цьому не варто забувати, що боротьба з пандемією є ще й питанням економіки і бюджетної стабільності. Під час своїх «локдаунів» ЄС залучив величезні ресурси для підтримки власних виробників та бізнесу. З усіх точок зору, бюджетні можливості ЄС та України є дуже різними, як і структура економіки.
Безумовно, ми уважно враховуємо європейський досвід, стежимо за висновками Єврокомісії, яка все це узагальнює.
Як я вже згадував, Україна регулярно бере участь в засіданнях Комітету ЄС з питань безпеки здоров’я. Там щотижня обговорюються саме ці питання - тестування, вакцинації, карантинних заходів, перетину кордону тощо. Наші представники також співпрацюють з Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності (ECDC), який розробляє практичні антивірусні рекомендації країнам ЄС. Тож така співпраця триває.
АСОЦІАЦІЯ З ЄС ДАСТЬ УКРАЇНІ МОЖЛИВІСТЬ ВІДНОВИТИ ОБСЯГИ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПОЮ ВЖЕ У 2021 РОЦІ
- Європейська статистика констатує певне зниження обсягів сільськогосподарського імпорту та експорту в торгівлі з Україною у поточному році. Але чи лише коронавірус є причиною такого явища? Якою є ситуація в інших секторах торгівлі?
- Обсяги нашої торгівлі з ЄС дійсно дещо знизилися, але це є відображенням глобального тренду в умовах пандемії. За даними Держстату, за 9 місяців поточного року обсяг такої торгівлі між Україною і ЄС знизився на 13, 5 відсотка. Але варто пам’ятати, що з 2016 року, коли запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі, і до початку поточної кризи, торгівля між нами постійно зростала. Ми розраховуємо, що така тенденція відновиться вже у наступному році.
В цілому, незважаючи на пандемію, торговельно-економічне співробітництво між Україною і ЄС цього року було позитивним. Наприклад, після спалаху пташиного грипу на початку 2020 року нам вдалося домовитися швидко локалізувати проблему та відновити експорт курятини до ЄС.
Дуже важливо, хоча про це не так часто згадують, що цього року ЄС визнав еквівалентність системи сертифікації насіння зернових з України. Звучить сухо, але саме це дає українським виробникам змогу експортувати зерно на європейський ринок.
Тож зниження обсягів сільськогосподарського експорту з України до ЄС відбулося винятково через коронакризу, жодних інших причин для цього не існує. При цьому Україна й сьогодні входить до «двадцятки» найважливіших для ЄС сільськогосподарських імпортерів та експортерів. Ми четверті за показником експорту – більш як 3 млрд. євро, поступаючись лише Великій Британії, Бразилії і США, та займаємо 14-у позицію серед найбільших імпортерів європейської сільськогосподарської продукції з показником у понад 1,5 млрд. євро. Це суттєве досягнення.
УКРАЇНА ВІДКРИТА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ВСІХ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ У ТОРГІВЛІ З ЄС
- Нещодавня доповідь ЄС щодо імплементації Україною Угоди про асоціацію в цілому містить позитивні оцінки щодо реформ. Але є там згадка про спроби використовувати протекціонізм та, як зазначено в документі, політику, що не є сумісною з Угодою про асоціацію у розв’язанні економічних проблем, що пов’язані з пандемією. Які саме дії України спричинили таку оцінку з боку ЄС?
- Протекціонізм згадується насамперед у контексті законопроєкту щодо вимог локалізації при здійсненні державних закупівель. ЄС неодноразово висловлював застереження щодо нього.
Цей законопроєкт наразі готується до 2-го читання. Уряд, у свою чергу, працює над пошуком механізму, який дасть змогу підтримувати національного виробника, не порушуючи наших міжнародних зобов’язань.
Окремі зауваження викликали розслідування та запровадження захисних заходів у торгівлі. Ці питання відомі, вони є предметом активного діалогу, у тому числі – на експертному рівні. Тож ми шукаємо і знайдемо вірну відповідь на ці поточні «подразники» у торгівлі.
«ЗЕЛЕНА» ТРАНСФОРМАЦІЯ ВІДКРИВАЄ УКРАЇНІ ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО ТА КОНКУРЕНТНОГО РОЗВИТКУ
- Ще на початку року від ЄС і України лунали доволі оптимістичні оцінки щодо участі країни в «Зеленій угоді» ЄС. Зараз з боку європейців, зокрема, у вже згаданій імплементаційній доповіді, звучить критика щодо темпів розвитку «зеленої енергетики», бюджетної підтримки програм енергоефективності, природоохоронного законодавства. Що пішло не так?
- Європейський зелений курс був представлений у грудні 2019 року, і Україна відразу заявила про свій інтерес до участі. Вже у січні цього року наш Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з «кліматичних» питань під головуванням прем’єр-міністра, щоб координувати головні напрямки такої політики та співробітництва з ЄС. Зокрема, це питання буде на порядку денному майбутньої Ради Асоціації.
Україна вже зараз робить свій внесок у майбутню кліматичну нейтральність Європи – для цього існують різні формати, в тому числі – Паризька угода. Відповідні «зелені» зобов’язання передбачені також у нашій Угоді про асоціацію з ЄС.
Варто зазначити, що мета ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року означатиме інноваційну трансформацію для європейської енергетики та для всіх секторів економіки. Зрозуміло, що ці процеси впливатимуть також на наші двосторонні відносини та на технологічний розвиток України.
Щодо критики… З мого боку буде некоректно коментувати критику на адресу уряду щодо бюджетної підтримки програм енергоефективності. Можу лише нагадати, що, за оцінками самого уряду, у Фонді енергоефективності нині достатньо ліквідності.
- Але ж питання, очевидно, не лише у ліквідності фонду, але й у загальній структурі енергоспоживання в Україні. Чи реально нам, за всієї доброї волі, позбавитися залежності від вуглецевих ресурсів?
- Як я вже казав, кожна країна, кожна економіка мають свої особливості, українська економіка – також.
Не слід забувати, що одним з ключових питань для України є необхідність перетворень у вугільному секторі. В свою чергу, перетворення наших вугільних регіонів на інвестиційно привабливі території потребуватиме потужної фінансової підтримки.
Це правда, що енергоємність та вуглецеємність ВНП України залишаються досить високими порівняно не лише з європейськими країнами, а й зі східноєвропейськими сусідами. Але ж ми продовжуємо адаптувати енергетичну політику України до цілей «декарбонізації». Ключовою у цьому є саме політика енергоефективності та ощадливе використання ресурсів.
Ми знаємо, і європейські партнери це визнають, що Україна має значний потенціал для виробництва чистої енергії. Україна визначена у Водневій стратегії ЄС як один із ключових партнерів з виробництва «зеленого» водню. Тож у нас є всі шанси стати активним гравцем, в тому числі, у досягненні кліматичних цілей до 2030 року, і стратегічної мети ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року.
УКРАЇНА ПРАГНЕ ЗАЙНЯТИ СВОЮ НІШУ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВИРОБНИЧИХ ЛАНКАХ
- Відомо, що Євросоюз зацікавлений розвивати співпрацю з Україною у видобувній галузі й ширше використовувати сировинні ресурси України. Але чи є в самої Україні стратегічне бачення використання власних ресурсів, будь-то літій, рідкоземельні матеріали або деревина? Як це відображається у практичній співпраці з ЄС?
- Хочу нагадати, що це за нашим ініціативним зверненням у 2017 році Європейська комісія надала Україні статус спостерігача в Групі ЄК з питань постачання сировинних матеріалів. Така співпраця, зокрема, відкриває нам шляхи до розвитку видобувної сфери, доступ до можливостей та джерел фінансування ЄС.
У такому діалозі з ЄС ми говоримо саме про створення доданої вартості і додаткових робочих місць. Це є особливо актуальним, як я вже казав, для трансформації вугільних регіонів, у тому числі - для переробки відходів гірничодобувної промисловості. Такий наш підхід повністю відповідає принципам і амбіціям Європейського зеленого курсу.
ЄС і Україна говорили про це під час брюссельського саміту у жовтні. Тоді і зараз наша мета залишається незмінною - залучити допомогу від ЄС для інновацій в самій Україні. Це є передумовою залучення інвестицій ЄС у промислове виробництво, щоб Україна стала ланкою цієї мережі вироблення доданої вартості. Іншими словами, наша мета – це спільне з ЄС промислове виробництво.
ЄС ГОТОВИЙ ДОПОМАГАТИ В ПОШУКУ ВИХОДУ З КОНСТИТУЦІЙНОЇ КРИЗИ
- В останні місяці відбулися гучні дискусії навколо резонансного рішення Конституційного Суду щодо електронних декларацій. При цьому ЄС завжди надавав Україні допомогу саме в реформуванні системи права, включаючи судову та ширшу правову реформу. Чи означає це, що європейські правові методи не спрацьовують в Україні?
- Така увага ЄС до верховенства права є сталою і вкрай необхідною для самої України, як і прогрес у антикорупційній реформі. Саме це є передумовою для створення привабливого ділового та інвестиційного клімату.
ЄС вітав досягнення України у цій сфері, зокрема, створення Вищого антикорупційного суду. Ці всі сигнали знайшли відображення в третій Доповіді ЄС з оцінки виконання вимог візової лібералізації, яка була опублікована влітку та офіційно зафіксувала позитивну оцінку виконання Україною своїх зобов’язань, необхідних для дотримання критеріїв безвізового режиму, в т.ч. в антикорупційній сфері.
Звичайно, рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року не залишилось без уваги європейських партнерів, які відзначили, що воно має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. При цьому європейські партнери не просто визнають, що ситуація є складною, але й готові допомагати Україні у пошуку виходу.
У СПРАВІ ПРИВАТБАНКУ МАЮТЬ ПЕРЕМОГТИ ЗАКОННІСТЬ ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА
- Європейські партнери продовжують на різних рівнях наголошувати на необхідності притягнути до відповідальності винних у махінаціях навколо Приватбанку. Це вже стало своєрідною мантрою. Чому для партнерів в ЄС це питання є настільки принциповим?
- Коментувати справу навколо Приватбанку повинні правоохоронні органи України, а не дипломати.
Це питання є важливим для ЄС у контексті надання нам різного виду допомоги та впевненості, що надалі ця допомога буде використана за призначенням та ефективно. Переконаний, що у цій ситуації перемогти мають законність та верховенство права. Іншого шляху в нас немає.
УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПРОЙШЛО ТОЧКУ НЕПОВЕРНЕННЯ НА ШЛЯХУ ДО ЄС. ЦІЄЮ ТОЧКОЮ СТАЛА РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ.
- Навесні має відбутися черговий саміт Східного партнерства. Амбіції України щодо набуття перспективи членства в ЄС відомі. Але чи є це на сьогодні досяжною метою, враховуючи Brexit та політичні суперечності в самому Євросоюзі? Чи пройшла сама Україна точку неповернення на шляху до ЄС, враховуючи неприкриту активізацію сил реваншу в країні?
- Передусім, у мене немає сумніву, що українське суспільство пройшло точку неповернення на шляху до ЄС. Цією точкою стала Революція гідності.
У ЄС справді відбуваються складні переговори з Великою Британією щодо майбутніх відносин. Ситуація з бюджетом ЄС та спроба вето з боку Польщі й Угорщини також загострили ще одне болісне питання блоку – міграцію та верховенство права. Рішення ЄС про початок переговорів з країнами Західних Балкан щодо членства вимагало тривалого часу, зокрема, через недостатній прогрес у сфері юстиції та безпеки в цих країнах.
Тож сама процедура ухвалення рішень у ЄС є дуже складною, пошук компромісів потребує певного часу та зусиль.
Але ми маємо робити з цього висновки для себе. Окрім врахування політичних настроїв всередині ЄС маємо наполегливо виконувати нашу власну «домашню роботу», і саме це є умовою для соціально-економічного зростання.
«Східне партнерство» сприяє таким реформам, в тому числі – в Україні. Ми використовуємо цей інструмент та Угоду про асоціацію для синхронізації з ЄС нашої політики й законодавства, щоб наприкінці відповідати Копенгагенським критеріям для членства в ЄС.
Україна, Грузія та Молдова, які є сьогодні асоційованими партнерами Євросоюзу, уже мають певні спільні підходи до реалізації власного курсу на євроінтеграцію.
Водночас, сама ініціатива «Східного партнерства» проходить сьогодні суворі випробування.
Від того, як буде розвиватися ситуація в регіоні, прямо залежить стійкість усього Європейського континенту.
ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В ЄС БУДЕ НЕ ДИВОМ, А РЕЗУЛЬТАТОМ ЗУСИЛЬ УКРАЇНЦІВ
- Яке диво має статися у 2021 році, щоб Україна могла приєднатися до ЄС, принаймні протягом наступних десяти років?
- Я переконаний, що майбутнє України - в ЄС, і ми обов’язково станемо повноправним членом Європейського Союзу. Але справа не в дивах і не в прив’язках до термінів. Усе залежить від нашої готовності будувати інклюзивні та ефективні інституції, формувати Європу, передусім у самоусвідомленні наших громадян.
Ми маємо завершити судову реформу, унеможливити повторення ситуацій з Конституційним Судом. Без повноцінної судової реформи важко реалізувати всі позитивні напрацювання останніх років.
Отже, усе залежить від нашої щоденної праці для реформування держави, впровадження європейських стандартів, творення історії успіху для України та українців. Це є запорукою нашого успіху у відносинах з ЄС.
Дмитро Шкурко, Брюссель.
Фото: Facebook.com/mykola.tochytskyi