Як Міжнародний кримінальний суд притягне Росію до відповідальності

Як Міжнародний кримінальний суд притягне Росію до відповідальності

Аналітика
Укрінформ
Уже проміжні рішення МКС можуть підтвердити права України в Криму і визнати конфлікт на Донбасі не «внутрішнім», а міждержавним. І це далеко ще не все…

З Гааги прилетіла звістка від прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) Фату Бенсуди про завершення формальної експертизи ситуації в Україні: за більш ніж шість років вивчення доказів прийнято рішення про те, що існують достатні підстави для початку розслідування військових злочинів і злочинів проти людяності на Сході України і в окупованому Криму.

Крім того, МКС оприлюднив звіт щодо ситуації в Україні, в ньому зачіпаються теми Донбасу, Криму і Майдану. Згідно з документом, в Криму до і під час окупації Росія зробила такі злочини: депортації, вбивства, тортури, викрадення, примус до служби в армії Росії тощо. Що стосується Донбасу, то прокуратура зафіксувала умисні вбивства, завдання ударів по цивільних об'єктах, зґвалтування та інші злочини. Прокуратура МКС має намір порушити кримінальні справи за цими фактами.

Для України це великий шанс знову нагадати світові про війну на своїй території, яка нарешті стає об'єктом уваги міжнародного правосуддя. За словами опитаних «Укрінформом» експертів – юриста-міжнародника, експредставника президента в АР Крим Бориса Бабіна та судді Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії (2002–2005 роки), представника України в Раді ООН з прав людини (2005–2010 роки), посла України Володимира Василенка – невдовзі ми всі почуємо зовсім інші розмови.

То про що, власне, йдеться?

ЯК УКРАЇНА РОЗВ’ЯЗАЛА РУКИ ГААЗЬКОМУ ПРАВОСУДДЮ

Найперше нас цікавить Римський статут, відповідно до якого діє Міжнародний кримінальний суд. Росія спершу його підписала, але згодом – відкликала свій підпис (в листопаді 2016 року) По факту – росіяни не визнають цей Суд. Україна ж підписала, утім, досі не ратифікувала. Та це не завадило їй звернутися до МКС (Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали) і визнати його юрисдикцію (у вересні 2015 року), яка поширюється:

  • на всю територію України у міжнародно визнаних кордонах (включаючи окуповані території Криму та Сходу України);
  • на будь-які воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території України у період з 21 листопада 2013 р. без обмеження строків;
  • відносно усіх осіб, що скоїли воєнні злочини та злочини проти людяності на території України без розрізненості щодо належності їх до тієї чи іншої сторони конфлікту.

Отже, з огляду на перелічені обставини – як ставитися до заяви прокурора МКС?

Володимир Василенко
Володимир Василенко

Дипломат Володимир Василенко вважає, що сам факт того, що авторитетна міжнародна судова інстанція визнала, що під час збройної агресії Росії проти України могли мати місце воєнні злочини та злочини проти людяності – говорить про, хоч і проміжну, але перемогу України. «Уже хоча б тому до заяви прокурора МКС слід ставитися позитивно», – наголосив пан Василенко. 

Подібним чином висловився юрист-міжнародник Борис Бабін. Міжнародні суди це не політичне знаряддя, каже він, це – знаряддя справедливості та встановлення істини. Тобто МКС не зобов’язаний розслідувати справи тільки проти «поганих» людей, Суд розслідує всі міжнародні злочини, незалежно від того, хто їх вчинив. «Однак сам факт, що ми туди звернулися, що провадження почалося – це дуже добре», – вважає Бабін.

А відносно заяви прокурора МКС, то вона (заява) свідчить про дві речі. Перше – у Гаазі оцінили надані українською стороною докази, і визнали, що у них ймовірно є склади міжнародних злочинів, а саме: військових злочинів і злочинів проти людяності на Сході України і в окупованому Криму.

«Друге – це свідчить про те, що Україна не спроможна самотужки це розслідувати, тому що, по-перше, частина території окупована, по-друге, наше кримінальне законодавство недосконале (теоретично парламентарі мали б внести зміни до КПК, імплементувати норми Римського статуту, навіть не ратифіковуючи сам документ, але так і не зробили цього), по-третє, до роботи національних слідчих органів є питання. Як кажуть, не було би щастя, та нещастя помогло. Парадоксально, утім якраз наша неспроможність розслідувати це діло самотужки й розв’язала руки гаазькому правосуддю», – стверджує Борис Бабін.

УЖЕ ПІСЛЯ ПРОМІЖНИХ РІШЕНЬ МКС РОЗМОВИ БУДУТЬ ІНШІ

Ми також запитали в експертів, що це конкретно змінює в боротьбі України з Росією на міжнародному полі? Зрештою, чи можна розраховувати (вважати, сподіватися) на початок процедури офіційного визнання РФ агресором?

За словами Бориса Бабіна, це потужний поштовх, але поки що лише політичний. Мовляв, заява хоч і прозвучала на рівні Офісу прокурора та канцелярії МКС, утім наші західні партнери поважають не стільки заяви, скільки безпосередньо рішення судових органів. Та ситуація, вважає юрист, може змінитися після перших же проміжних рішень у цій справі. «Ці рішення невдовзі з’являться, бо наступний етап – це звернення Офісу прокурора до суддів Міжнародного кримінального суду. І на це звернення судді повинні зреагувати, вони мають надати дозвіл на розслідування (або не надати). Якщо дозвіл дадуть – матимемо декілька важливих наслідків, – переконує експерт. – По-перше, вони мають визначитися з тим, чи можна розслідувати злочини у Криму. Попри те, що Росія не визнає МКС, а також уперто декларує Крим «територією РФ», якщо судді вирішать, що можна (і я навіть не сумніваюся в цьому), то це означатиме міжнародне судове рішення щодо юрисдикції України над Кримом».

І це надважливо, наголошує юрист. «По-друге, прокуратура має визначитися щодо характеру конфлікту на Сході України. Їм потрібно його кваліфікувати, бо якщо це міжнародний конфлікт, то задіються одні параграфи Римського статуту, якщо внутрішній – інші. Отже, вони будуть змушені визначатися з тим, що протягом майже семи років відбувається на Донбасі: «громадянська війна» чи міждержавний збройний конфлікт?», – зауважив Борис Бабін. І вкотре наголосив, що це буде надпотужний поштовх, це вже не будуть заяви, звернення чи декларації, а – встановлений судом факт. «Після цього розмови будуть інші», – додав експерт.

КРЕМЛЬ ВИКОРИСТОВУВАТИМЕ МКС У ГІБРИДНИЙ СПОСІБ

Фату Бенсуда
Фату Бенсуда

Тут і до гадалки не ходи, РФ зробить все можливе, щоб використати рішення Міжнародного суду собі на користь. І кожне розслідування, пов'язане з діями наших бійців буде широко висвітлюватися і російськими пропагандистами, і агентами їхнього впливу у самій Україні. Більш того, нератифікація статуту не забороняє РФ надавати Суду матеріали проти України. Яскравий приклад – війна в Грузії (до речі, грузини ратифікували Римський статут ще у 2003 році), де тільки за один місяць 2008 року РФ надала МКС понад 3 тисячі «доказів». Не важко здогадатися, скільки таких «доказів» РФ наштампувала протягом 2014-2020 років. Зрештою, маємо свіжий приклад із нацгвардійцем Віталієм Марківом: коли італійці його виправдали за відсутністю складу злочину і відпустили, РФ – миттєво відкрила проти нього «кримінальну справу».

То ця історія (з МКС) принесе Україні користь чи, навпаки, матимемо більше шкоди та мороки?

Це абсолютно шкідлива позиція. Ми повинні остаточно і повноцінно ратифікувати документ, і використовувати механізм МКС, аби покарати тих осіб, які вчинили відповідні злочини на території України, наголошує дипломат Володимир Василенко. «Те, що Україна матиме більше шкоди і мороки, а також, що, мовляв, не варто ратифікувати Римський статут і сподіватися на Міжнародний кримінальний суд – подібні тези поширюють ті, хто виконує замовлення Росії, – наголосив він. – Інша справа, за наявності доказів МКС може порушити кримінальну справу проти будь-якої особи, яка бере участь у збройному конфлікті. Зокрема, можна припустити, що військовослужбовці ЗСУ також вчиняли злочини в ході збройного конфлікту. І такі злочини були розслідувані нашою військовою прокуратурою. Це реалії життя».

Але якщо держава сама карає своїх громадян за вчинення воєнних злочині, зрештою, це передбачено українським кримінальним кодексом – тоді МКС не розглядатиме такі справи, стверджує пан Василенко.

Це перше. А друге… Одна справа голослівно говорити, що, мовляв, українці вчинили злочини і їх треба притягати до відповідальності, а зовсім інша – надати докази таких злочинів. Україна, переконаний юрист, має предостатньо серйозних доказів щодо вчинення російською армією військових злочинів і в Криму, і на окупованих територія Донбасу. «Це не більше, ніж піар. І цим піаром Кремль намагається задурити голови так званим експертам, спонукає їх переконувати українську владу і суспільство в усіляких небезпеках та підводних каменях. Це зовсім не так», – запевняє Володимир Василенко.

Ну, і третє. Експерт каже, що в Україні, на відміну від РФ, не ведеться наскільки агресивна антиросійська пропаганда. Натомість, що стосується Росії, то там ведеться тотальна антиукраїнська пропаганда. «Кожен українець змальовується «фашистом», якого треба знищити, над яким можна знущатися і робити все, що завгодно. Тому російська армія, російські збройні сили, власне кажучи, займаються бандитизмом в ході збройної агресії, – підкреслює пан Василенко. – Воєнні злочини це не тільки в вбивства мирних жителів, але й навмисне знищення інфраструктури, пограбування підприємств, їх вивезення на територію РФ, а ще – у шкоді довкіллю тощо. Все це воєнні злочини. І за це Росія як держава, і фізичні особи, які чинять ці злочини – мають відповідати».

ТЕПЕР ВОНИ ЗНАЮТЬ, ЩО РАНО ЧИ ПІЗНО – СИДІТИМУТЬ

Борис Бабін
Борис Бабін

Своєю чергою Борис Бабін вважає, що росіяни потрапили у пастку, яку, власне, самі ж для себе створили. Росія же не просто не ратифікувала Римський статут, вона відкликала підпис під документом.

Як показує практика іншого суду – Європейського суду з прав людини – РФ, починаючи з 2014 року, використовує тактику штампування тисячі заяв проти України від нібито жертв війни на Сході. Однак всі ці заяви, як правило, завжди низької якості, більше того, вони не відповідають дійсності – відсікаються, рішень по них нема, каже юрист.

Також пан Бабін додав, що на сьогодні нічого інкримінувати представникам української влади чи окремим посадовим особам. «Я не бачу складу злочину, який можна назвати гідним для розгляду МКС. І не тому, що українські посадовці такі янголи. Ні! На будь-якій війні й це, на жаль, аксіома – обидві сторони майже завжди порушують в якісь частині норми міжнародного права. Так завжди було і буде. Але тут питання в системності таких порушень, як от жорстоке поводження з полоненими, катування, мародерство, невибіркове застосування зброї тощо. Якщо це є системою, якщо є жертви, то це є предметом розгляду МКС. Однак подібних зафіксованих, зібраних фактів щодо дій українських військових та посадовців нема, я їх не бачу», – наголосив він.

Отже, підсумуємо. МКС фактично може визнати нашу юрисдикцію в Криму, а також – міждержавний характер конфлікту на Донбасі. І це, каже експерт, лише про складову процесуальну. А є ще кримінальна… «Повірте, сьогодні у колаборантів вже зовсім інший настрій», – переконує він.

За його словами, одне діло глузувати про Гаагу, а зовсім інше – це знати, що рано чи пізно тебе знайдуть і видадуть Суду. «Ця історія не стільки про Путіна, скільки про виконавців, а саме тих, хто організовує призов у Криму, хто застосовує кримінальне законодавство РФ у політичних справах, хто катує та вбиває українських полонених. Це ж не абстрактний Путін робить, а конкретний «інспектор СІЗО» з Макіївки, чиновник кримського «військомату» тощо. Зрештою, терміну давності ця справа немає», – резюмував Борис Бабін.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-