Бруно Лете, старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршалла США
Коли Вашингтон і Москва не домовляються про контроль над озброєннями, – ця зброя найчастіше скерована на Європу
Відео 17.07.2020 11:47

У травні стало відомо про рішення США вийти з Договору про відкрите небоПН). У Білому домі такий намір пояснили порушеннями зі сторони Москви. Нібито Росія під час польотів над США стежила за місцезнаходженням американського президента.

Договір про відкрите небо дає право державам-учасницям здійснювати певну кількість інспекційних польотів над іншими країнами на літаках-розвідниках. Але Москва запровадила обмеження на польоти над Калінінградською областю і над кордоном Росії з Грузією - і, відповідно, над Абхазією і Південною Осетією. Договір про відкрите небо дозволяє інспекторам з однієї країни-учасниці "підсаджуватися" в літак іншої країни - і інспектувати третю країну спільно. Таким чином, ДПН дає корисні інструменти на випадок кризи в тому чи іншому регіоні. Наприклад, на сході України.

Про колективну безпеку, про подальшу долю таких важливих для світу угод ведуча програми телеканалу «Дім» «Насправді: Світ» Тетяна Попова провела бесіду зі старшим науковим співробітником Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете.

РОСІЯ ЯВНО ПОРУШУЄ УМОВИ ДОГОВОРУ ПРО ВІДКРИТЕ НЕБО

- Бруно, як ви бачите майбутнє Росії і США без Договору про відкрите небо? Чи технології настільки розвинулися, що обльоти не потрібні і достатньо зйомки з супутників?

- Насамперед, важливо зрозуміти, з якого моменту починається Договір про відкрите небо. Насправді, це один з останніх пунктів, який нам потрібен для створення довіри між західними країнами і Росією.

Відразу після «холодної війни» 35 країн погодилися підписати цей договір, і це було дійсно правильно - відновити довіру, щоб знати, що ми робимо в принципі. Тому що Росія не знає, що робить Захід, а Захід - що робить Росія.

Цей договір є важливим інструментом для зміцнення взаємної довіри. Це також юридичний механізм, обов'язковий при створенні такого договору. Якщо договору більше немає, це означає, що більше немає ніяких законних засобів повідомляти про порушення, або щоб уряди заявляли, що вони не дотримуються пунктів договору.

Звичайно, сьогодні у нас є технологія для спостереження з супутників в космосі. Є всі засоби, які дійсно допоможуть нам зрозуміти дії російських військових. Але тут мова йде про шпіонаж. А значить, якщо є порушення, то без договору у нас немає законних засобів сказати Росії та її уряду, що вона порушує умови, прописані в договорі.

- Але, незважаючи на діючий договір, це не завадило російській військовій техніці вільно заїжджати на територію Донбасу з 2014 року або здійснювати артобстріли української території з території Росії. Чому це так безперешкодно відбувалося? Тоді не було обльотів?

- Звісно, цей договір існує, але, безсумнівно, одна з причин (виходу з договору - ред) та, що договір закінчується, а друга - що Росія порушувала цей договір. Це - одна з головних причин, чому Сполучені Штати, президент Дональд Трамп оголосив у травні, що Сполучені Штати хочуть вийти з цього договору.

Росія явно порушує умови Договору про відкрите небо, але ми бачимо, що це - лише один договір, який, в основному, не активний через російські порушення. Договір про відкрите небо був частиною договорів про безпеку в 1990-х роках, які регулювали європейську безпеку. Згадайте про договір про Європу, про балістичний договір... «Відкрите небо» було частиною інфраструктури, створеної між західними країнами і Росією для забезпечення безпеки в Європі.

Ми бачимо, що в останні роки Росія постійно порушувала багато з цих договорів. Зараз балістичний договір закінчився. І тепер договір про відкрите небо є останнім об'єктом цих постійних порушень, вчинених Кремлем.

Так, на жаль, ми втрачаємо «відкрите небо», але немає сенсу утримувати договір, в якому одна сторона - західні країни, Україна його дотримуються, а Росія не дотримується. Це не має сенсу.

- Ще один договір, доля якого під великим питанням, - про стратегічне наступальне озброєння. Пентагон запропонував включити всю нову зброю Росії в свіжий договір про Стратегічне Наступальне Озброєння. Росія ж відмовляється і вимагає продовжити старий договір без будь-яких застережень.

- Я можу прокоментувати ситуацію в цілому. Сьогодні ми бачимо, що весь режим контролю над озброєннями руйнується. Вже не модно говорити про контроль над озброєннями.

Ми бачимо, що є небажання (звісно, як зі сторони Росії, так і зі сторони Франції і Сполучених Штатів) вести переговори про новий режим контролю над озброєннями. Європа в цьому сенсі має дещо інші перспективи.

Але ми бачимо позицію Москви, яка не зацікавлена ​​в контролі над озброєннями, тому що Москва воліє діяти в тіні, вона не хоче мати цей контроль. Тому Росія не піде на переговори, їй це не цікаво.

Але у Сполучених Штатів є сенс озвучити (сумніви - ред): Росія не хоче вести переговори, чому ми повинні бути частиною договору?

Таким чином, ми бачимо, що буде дуже важко досягнути угоди, коли два найбільші гравці - Вашингтон і Москва - не зацікавлені в цьому режимі, який контролює зброю. Це поганий сигнал для Європи. Тому що з історії ми бачимо - коли Вашингтон і Москва не домовляються про контроль над озброєннями, ця зброя найчастіше скерована на Європу, в тому числі Україну. А це ставить в дуже складні політичні умови.

ПЕРЕМІЩЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО КОНТИНГЕНТУ США ДО ПОЛЬЩІ - ЦЕ ХОРОШИЙ ВАРІАНТ ДЛЯ БЕЗПЕКИ В ЄВРОПІ

- Щодо дій США в Європі. Ми чуємо про виведення або переміщення за рішенням Трампа частини військового контингенту США з Німеччини до Польщі. На вашу думку, навіщо це робиться? Вибори президента Польщі якось на це вплинули? Адже ми знаємо, що президент Польщі Дуда був першим іноземним лідером, який зустрівся з Трампом особисто після карантину.

- Передусім, слід пояснити, що наразі Вашингтон тільки повідомив Берліну, що розглядає питання про скорочення військ. Це ще не офіційно. Берлін тільки був поінформований. І це не той випадок, коли йдеться про порушення (домовленостей - ред.). Вашингтон розглядає питання скорочення чисельності військ в Японії, в Південній Кореї. Ми дійсно бачимо, що Пентагон обмежує присутність військ.

Коли ми говоримо про скорочення військ у Німеччині, то, я думаю, це не вплине на первинну безпеку ФРН. Саме Вашингтон відчує головний ефект від цього. Німеччина слугує важливою базою для підтримки операцій США в регіоні. Франція і Німеччина також проводять багато операцій в Африці, на Близькому Сході. Скорочення військ у Німеччині вплине на операції США. Це не така велика проблема для Німеччини - скорочення військ. Я думаю, що найбільше відчують наслідки Сполучені Штати.

Чи увійдуть війська до Польщі? Ми бачимо, що НАТО і США вже знаходяться в центральній Європі. Під час холодної війни, коли була домовленість, що НАТО не вводитиме війська в Центральну Європу, це була неформальна угода з Росією.

Але геополітичний контекст дуже змінився: Росія зараз країна-агресор, вона вторглася до сусідів, в тому числі в Грузію, в тому числі і в Україну. Цілком очевидно, що НАТО дуже занепокоєне цією поведінкою Росії і наміром посилити її.

НАТО вже базується в Прибалтиці, у неї вже є війська в Польщі. США і Польща домовлялися про такий крок уже кілька років. Це буде двостороння домовленість, не в рамках НАТО, а двостороння - між Варшавою і Вашингтоном. Вважаю, це хороший варіант для безпеки в Європі.

Очевидно, що Росія розглядає НАТО як недружню організацію, Росія використовує НАТО як засіб, щоб представити Альянс загрозою для нас.

Тепер, звичайно, Росія не буде задоволена цим (базуванням військового контингенту в Польщі - ред), тому що Москва хоче впливу там, де вона вважає, що це колишній Радянський Союз. Росія не поважатиме суверенний вибір країн: чи хоче країна більше відносин з США або з Європою. І тому Росія не буде цим задоволена. Кремль вже пригрозив, що, якщо цей крок буде зроблений, то РФ може посилити позиції Калінінграда, може збільшити кількість військ там. Я думаю, що дуже важливо, щоб НАТО вели діалог з Росією, даючи зрозуміти, що це - не загроза.

Але і ми не можемо піддатися загрозам Москви, Росії. Це право Польщі, право США співпрацювати і розміщувати війська на суверенній території Польщі.

НЕ БАГАТО КРАЇН СВІТУ МАЮТЬ ТАКІ ІНТЕНСИВНІ ВІДНОСИНИ З АЛЬЯНСОМ, ЯК УКРАЇНА

- Що дає Україні рішення про включення Києва до Програми розширених можливостей НАТО, яке було прийняте 12 червня?

- Це означає, що Україна є спеціальним партнером Альянсу. Якщо подумати, це має значення в двох аспектах - в політичному і військовому.

Політично це досить багато. Я думаю, що отримання Україною такого статусу дійсно свідчить: НАТО цінує прогрес, досягнутий Україною після революції Майдану в 2014 році - в модернізації збройних сил і проведенні складних реформ, а також в тому, щоб показати, що Україна є дуже важливою країною для НАТО. З політичної точки зору це дуже важливо, щоб Україна отримала такий спеціальний статус.

З військової точки зору це також може дати Україні кращий доступ до програм НАТО, спрямованих на навчання, освіту, надання фінансової підтримки. Україна долучається до особливого статусу, який раніше мали лише 5 країн - Австралія, Грузія, Фінляндія, Швеція і Йорданія. Це дійсно величезний крок, важливий крок для відносин між НАТО і Україною.

- Як ви думаєте, чи може розраховувати Україна на отримання статусу Основного партнера поза Альянсом (Major non-NATO Ally)? Україна з 2014 року є кандидатом на отримання цього статусу. Коли, на вашу думку, ми зможемо його отримати і що для цього необхідно?

- Я думаю, що ви вже там, якщо подивитися, наскільки інтенсивними є відносини України з НАТО. Я не думаю, що багато країн світу мають такі відносини з Альянсом. Буквально минулого тижня віцепрем'єр-міністр України з євроатлантичної інтеграції (Ольга Стефанишина - ред.) знову була в Брюсселі. Здійснюються регулярні візити офіційних осіб України до Брюсселя і навпаки - багато представників НАТО відвідують Україну. Існує також спеціальний комітет НАТО по Україні, який регулярно зустрічається, щоб підтримувати одне одного, обмінюватися інформацією, а також обговорювати останні події, наприклад, на сході України, в регіоні Донбасу. Українські чиновники і чиновники НАТО можуть погоджувати те, що потрібно Україні. Україна також надала велику підтримку НАТО. Не забувайте, що Україна не тільки потребує безпеки, але й забезпечує безпеку. Україна дуже допомогла в авіапідтримці під час COVID. Тож, відносини дуже інтенсивні, і Україна є сьогодні одним з особливих партнерів НАТО.

- У Палаті представників США тиждень тому відбулося засідання комітету з міжнародних справ, цілком присвячене Росії. Ворожими були названі дії Росії в Сирії, Лівії, Абхазії, Південній Осетії і в Україні. Внесли до списку і підтримку талібів в Афганістані. Американці дійшли висновку, що ось такій Росії їм треба протистояти і протидіяти?

- Важливо, що попри те, що ми іноді чуємо про президента Трампа і Росії, ми маємо розуміти, що в Сполучених Штатах все ще існує масова підтримка України - як з боку республіканців, так і з боку демократів. Американський конгрес дуже добре знає, що відбувається в Україні. Насправді ми бачимо, що підтримка України зі сторони США зростає. Ми безперечно можемо очікувати політичної підтримки.

Я не можу сказати, що війська США або європейські війська, або війська НАТО будуть введені на Донбас. Але те, що Україна може очікувати від Заходу, від США - це політична підтримка. Не забувайте про санкції проти Росії.

Також є фінансова підтримка, навчання, освіта. Я думаю, що Україна може вважати США і європейські країни своїми партнерами. Ми не забуваємо, що Росія агресивна проти України.

P.S. Міжнародна неурядова організація «Німецький фонд Маршалла Сполучених Штатів» (The German Marshall Fund of the United States, GMF) є аналітичним центром, мета якого - розвиток співробітництва і взаєморозуміння між Північною Америкою і Європою. Його засновано у 1972 році з ініціативи Віллі Брандта (Willy Brandt), який обіймав посаду канцлера ФРН, з нагоди 25-ї річниці американського Плану Маршалла. Експерти Фонду досліджують та аналізують трансатлантичні і глобальні проблеми, також надають можливості обміну для нових американських і європейських лідерів і підтримують ініціативи щодо зміцнення демократії. У березні 2018 року Міністерство юстиції РФ внесло "Німецький фонд Маршалла до списку "небажаних організацій".

P.P.S. У 2010 році був укладений Договір між Російською Федерацією і Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) США. Термін його дії закінчується в лютому 2021 року. Відповідно до угоди, Москва і Вашингтон мають скоротити ядерні бойові заряди до 1550 одиниць, а кількість міжконтинентальних ракет на підводних човнах і важких бомбардувальниках - до 700 одиниць. Президент США Дональд Трамп заявив, що вибух під Сєверодвінськом (унаслідок якого загинули 5 співробітників «Росатому» в серпні 2019) стався в процесі випробування прототипу гіперзвукової крилатої ракети з ядерною установкою "Буревісник", про яку Володимир Путін розповідав раніше в посланні Федеральним Зборам.

Телеканал «Дім»

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-