Тепер іще жорсткіше: наскільки адекватні нові обмеження уряду, які діють від 6 квітня

Тепер іще жорсткіше: наскільки адекватні нові обмеження уряду, які діють від 6 квітня

Аналітика
Укрінформ
Що з цього думають в Мережі та в експертному середовищі? Оцінки розділилися. Пропозиції є різні, в тому числі - цілком слушні

Від 6 квітня карантин в Україні іще жорсткіший. Згідно постанови Кабміну, на вулицю тепер не можна виходити без документів, заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових, прибережних зон (за винятком необхідності вигулу домашніх тварин однією людиною), а в громадських місцях запроваджено "масковий режим" (ну, ви про це все знаєте, але про всяк випадок, детальніше - тут).

Користувачі соцмереж відреагували моментально, але по-різному. Хтось в додаткових обмеженнях знайшов привід для гумору. «По мотивам нових правил: здається, домашні коти вийдуть із зони комфорту» - пише блогерка і журналістка Катерина Венжик. Або ж «Здам свою собаку в оренду для відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон» - йдеться у дописі журналітки та правозахисниці Ліза Кузьменко. Однак, знайшлися й ті, кому не до жартів. Наприклад, журналіст Вахтанг Капіані називає такі вимоги абсурдними. «Це світанок фашизму, а не карантин, - пише Капіані, і запитує, - Чим небезпечні одиночні пробіжки або вправи на стадіоні?». Подібну думку висловила журналістка Liga.net Ірина Андрейців: «Для здоров’я – і фізичного, і психічного – гуляти важливо. Головне дотримуватися дистанції».

Що відповісти на критику? На жаль, ми не можемо собі дозволити фактично надрукувати трильйони для підтримки бізнесу. Але що стосується, власне, пандемії, себто з урахуванням того, що робиться у світі, то Україна йде у фарватері багатьох інших країн, які обороняються проти коронавірусу. Перегини? Перебільшення? Мабуть, вони мають місце. Але тут наші можновладці керуються принципом «краще пере, ніж недо». І давайте визнаємо: в ситуації, в якій перебуває світ у зв’язку з пандемією - окремі рішення мають певну логіку.

Ми запитали в експертів про їхнє ставлення до урядових обмежень, наскільки вони є адекватними? 

ОЦІНКА №1: НІМЕЦЬКІ СУДДІ ОБГРУНТУВАЛИ - ОБМЕЖУВАТИ МОЖНА!

Віталій Власюк, юрист-міжнародник, наголошує на низці «промахів» з боку уряду: помилки з точки зору законотворчої техніки, невдала комунікація тощо.

Віталій Власюк
Віталій Власюк

«Звісно, не можна не погодитися, що певні права та свободи людини повинні були б обмежуватися законом, а не постановою Кабміну, або ж - введенням надзвичайного стану. Але! В цілому дії уряду переслідують хорошу й правильну мету: вберегти життя і здоров’я населення. За таких обставин слід брати до уваги не лише літеру закону, але і його дух, що превалює, - наголошує Власюк, і наводить нещодавнє рішення суду в Баварії (Німеччина).  Даруйте цей юридичний волапюк, але тут кожне слово важливе: «Обмеження прямих соціальних контактів, про що йдеться у постанові, яка оскаржується, ймовірно, призведе до принаймні тимчасового зменшення кількості нових інфекцій, що тим самим затримає розповсюдження вірусу, що, у свою чергу, зменшить ймовірність випадків смерті, які можна уникнути. Навіть якщо йтиметься про низьку ймовірність, то усе одно, враховуючи першочергове значення та вагу людського життя та здоров’я, ці причини переважають аргументи для скасування постанови. В такій ситуації обмеження згаданих прав і свобод мають нижчий ранг у порівнянні із життям і здоров’ям». Ну, якось так це в Німеччині».

ОЦІНКА №2: ОБМЕЖЕННЯ МОЖЛИВІ  - 90% ЇХ ПІДТРИМУЮТЬ. АЛЕ ПРИ ЧОМУ ТУТ ПАРКИ?

Політолог Валерій Клочок каже, що доцільність запроваджених Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів більшість українців схвалюють.

Валерій Клочок
Валерій Клочок

«Підтвердженням цьому є останні соціологічні дослідження низки компаній. Для прикладу понад 90% громадян вважають розповсюдження коронавірусу реальною загрозою не лише для себе та своїх рідних, а й для всієї України. І в існуючій поведінковій моделі майже половина українців вважають за доцільне введення в країні надзвичайного стану», - стверджує політолог.

Він наголошує, що обмеження практикують в деяких країнах світу. Наприклад, комендантська година введена в Грузії, Туреччині, Кенії, Йорданії, Індії, в окремих містах Франції, Єгипту та ін. «Чимало країн ввели заборону на в’їзд-виїзд, вводяться суворі заходи самоізоляції, які контролюють поліція та військові. І це незалежно від кількості діагностованих на коронавірус. Вибиваються з цієї канви хіба що Білорусь та Швеція. Хоча щодо Швеції, то там існує заборона на масові заходи понад 50 осіб. - каже Клочок. - Що стосується заходів українського Кабміну, то варто було б залишити дозвіл на відвідування парків, скверів, зон відпочинку (окрім дитячих майданчиків), лісопаркових та прибережних зон для батьків з дітьми. Для укріплення імунної системи й емоційного розвантаження це вкрай важливо. Абсолютно позбавлене логіки рішення про заборону відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу. Однозначно має бути запропонована альтернатива для тих, хто її потребує. Тим паче, що нині МОЗ не фіксує, принаймні поки що, високого рівня захворюваності на COVID-19. А пацієнти та їх сім’ї, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, мають право на своєчасний і достатній рівень медичної допомоги».

Водночас експерт наголошує, що найбільш відповідальна ланка, як то контроль за тими, хто повернувся в Україну із-за кордону та перебуває на самоізоляції, фактично залишилася поза увагою: «Якщо за порушення правил карантину складено більш аніж 3,5 тис. адмінпротоколів, то лише 153 з них за порушення режиму самоізоляції».

ОЦІНКА №3: А ЦЕ НЕ СПРОБА ЗАСПОКОЇТИ ЛЮДЕЙ ЧЕРЕЗ ЕФЕКТ «ПРИСУТНОСТІ ВЛАДИ»?

Дещо інакшу думку з цього приводу висловив політичний експерт Богдан Петренко: «Навряд чи ми можемо вважати посилення вимог карантину залученням ефективного міжнародного досвіду. Оскільки такого досвіду поки що немає. Є видимість тимчасової успішності стримування коронавірусу, але виключно – в умовах карантину».

Богдан Петренко
Богдан Петренко

Тобто, переконує експерт, немає упевненості у тому, що епідемія не відновиться після того як буде знято карантин, до того ж зовсім не використовується інших досвід – наприклад Південної Кореї, де застосовані інші заходи – соціальна дистанція та доступність тестів. «Немає і чітких епідеміологічних критеріїв чому ми маємо посилювати карантин. Україна перебуває в шостому десятку за рівнем захворювання у світі, але водночас – саме у нас чи не найжорстокіші заходи. Єдиний критерій, що сприяє запровадженню обмежень – паніка та відповідна громадська думка. Так, за опитуванням «Рейтингу», лише 6%, до встановлення останніх обмежень, вважали, що Уряд перегинає із заходами. Решта – або були задоволені, або – вимагали посилення обмежень. А якщо є запит, то завжди буде і пропозиція, - наголошує Петренко. - Встановлення тотальних обмежень – це ще й ефектний показник дієвості влади. Нагадаю лише, що ефектність і ефективність – це не синоніми. Епідемія – це не лише біологічна проблема, але й психологічна. Де завдання влади – протидія паніці, формування упевненості в тих, хто протидіє епідемії. Тому, застосування суворих обмежень спрямовано на те, щоб заспокоїти людей та створити видимість «присутності влади».

Якщо говорити по конкретних заборонах, то, за його словами, є доцільні, незрозумілі та неприйнятні. «Доцільні - це заборона переміщуватись дітям самостійно (діти часто не розуміють наслідків своїх дій, тому краще, щоб їх контролювали дорослі) та самоізоляції людей старшого віку (як найвразливіших до захворювань). В останньому випадку можна було б піти не лише на заборонні, але й на «пільгові» дії. Наприклад, як в Польщі – вхід до магазинів з 10 до 12 виключно для людей старше 65 років. Є, до речі і проблеми і з реєстрацією українців старше 60 років, про яких нікому подбати, - стверджує Петренко. - Малозрозумілою є заборона відвідувати парки. Можна було б просто встановити допустиму соціальну дистанцію між людьми. А так - ми зустрінемо коронавірус зі зниженим імунітетом. Але неприйнятною є вимога носити з собою документи і тотально використовувати маски. В першому випадку – це відвертий тоталітаризм, що допустимий в українському законодавстві лише «в умовах надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку». Ми ж з епідемією боремось, а не з масовими протестами. І тотальні вимоги щодо масок – в умовах дефіциту доступних масок та значної бідності українців, це призведе лише до повторного використання засобів захисту. А це ще більш небезпечне, ніж без них. Тут звичайно, ще є питання чому лише маски, а не маски і рукавички? І для чого носити маски, наприклад, на безлюдних вулицях?»

В цілому, ми маємо розуміти, що це не останні обмеження, вважає експерт. «Кількість хворих і померлих в Україні зростатиме. І демонстрація дієвості влади в умовах зростаючих загроз необхідна для того, щоб заспокоїти людей. Питання у тому, що «демонструвати дієвість» наша влада вміє лише через заборони, обмеження, адміністративну та кримінальну відповідальність», - резюмував Петренко.

ОЦІНКА №4: ЦЕ НЕЗАКОННО І БУДЕ ОСКАРЖЕНО В СУДАХ, В ТОМУ ЧИСЛІ – ЄВРОПЕЙСЬКИХ

Натомість, політологиня Лілія Брудницька «пройшлася» по карантинних обмеженнях уряду жорсткіше. На її переконання, карантинні заборони повинні розроблятися не стільки з урахуванням ситуації у світі, скільки внутрішньо-української, тому що ці заходи не для демонстрації, а, гіпотетично, для  громадян України. Щодо адекватності, то, каже експертка, про неї можна було б говорити, якби комплекс заборон обмежувався носінням маски у закритих приміщеннях, де є скупчення людей (магазини, офіційні установи і т. ін..) та якби ці засоби захисту видавалися людям безкоштовно та у достатній кількості.

Лілія Брудницька
Лілія Брудницька

«А по факту маємо заборону з’являтися на вулиці без маски та відвідувати парки, сквери, спортивні та дитячі майданчики. Це вже є пряме порушення не лише Основного закону, але й Декларації прав і свобод людини. Особливо «порадувала» сегрегація за віковою ознакою, за ознакою наявності-відсутності песика тощо. Що ж, навіть ці заходи ще можна сприйняти більш-менш адекватно, якби влада запровадила режим надзвичайного стану. Але для цього потрібні вагомі підстави. Значно вагоміші, аніж епідемія. - наголошує Брудницька. І додає, що за всіма ознаками це є політичний карантин, який нічого спільного немає ані з медичним карантином, ані з чинними українськими базовими законами: «Це банальне, фізіологічне перекриття кисню, якого, через обов’язкове носіння «намордника», людям потрапляє набагато менше, а бактерій – більше. Отже, жорсткими карантинними заходами уряд і влада не лише обмежують базові людські права (а також конституційні), але й перешкоджають громадянам реально дбати про своє здоров’я, ба навіть погіршують його перекриттям, у прямому сенсі цього слова, кисню. Ми раніше жартували про податок на повітря. Нині, вважайте, він є. Україна як держава, по суті, стислася для кожного з нас до площини своєї квартири. І якщо ті, хто вводить жорсткий карантин, мають маєтки та ділянки, на яких не те що гуляти – конем гуцикати можна, то пересічним українським громадянам навіть на сонце на повітря – зась. Це є незаконно і це буде оскаржено у судах, у тому числі, Європейський суд з прав людини». 

ОЦІНКА №5: ЦЕ ВИКЛИЧЕ СУСПІЛЬНИЙ СПРОТИВ. СИТУАЦІЯ У ПЕРШИЙ ДЕНЬ ЖОРСТКИХ ОБМЕЖЕНЬ НА СТОЛИЧНОМУ ГІДРОПАРКУ ТОМУ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Юрист, політичний експерт Сергій Войченко вважає такі карантинні заходи абсолютно неадекватними і каже, що не потрібно таким чином тиснути на людей.

Сергій Войченко
Сергій Войченко

"Хочу відмітити, що передбачені штрафи за порушення карантинних заходів, одні з найбільших штрафів в Кодексі про адміністративні правопорушення, навіть за водіння автомобіля в нетверезому стані штраф менший. Схоже, влада намагається залякати українців, а потім за рахунок карантину покрити власні прорахунки, як в економіці країни в цілому, так і взагалі у погіршенні стану ситуації в країні. Уже минув третій тиждень карантину, а ми не бачимо результатів, захворюваність тільки підвищується. На нас чекають соціальне спротив. Варто пригадати ситуацію, яка сталася на Гідропарку, де люди займалися спортом, а як відомо поліція заблокувала усі спортивні майданчики включно з цим. У відповідь на що спортсмени у соціальних мережах об’єднуються і починають говорити про супротив проти таких дій, - стверджує Войченко. І додає: "Переконаний, що матиме місце і поява підґрунтя для корупції. Звісно, такі посилені міри заходів стануть поштовхом до цього, адже завжди з’являться ті, хто захочуть вирішити ситуацію та уникнути утисків і обмежень. До прикладу, на моєму мікрорайоні (Святошинський р-н Києва, що неподалік Академмістечка) наразі закритий ринок, але нещодавно з’явився незаконний скляний павільйон, де без проблем займаються торгівлею овочів. Очевидно, що такі «точки» будуть з’являтися і надалі, цікаво з’ясувати чи поліцейські мають з цього зиск?». 

ОЦІНКА №6: ІМУНІТЕТ – НАЙЛІПШИЙ ЗАХИСТ. АЛЕ ЗВІДКИ ЙОМУ ВЗЯТИСЯ У ТОГО, ХТО СИДИТЬ «ПІД ЗАМКОМ»?

Своєю чергою політолог Максим Ялі каже, що спочатку підтримував карантин, але…

Максим Ялі
Максим Ялі

«Якщо оцінювати нинішні заходи, то на думку приходить відома приказка: «Застав дурня Богу молитися, він і лоб розіб’є!». По-перше, виникає логічне запитання, чи може Україна дозволити собі такий рівень обмежень, як це було зроблено в Китаї, США, Франції, Німеччини, Італії або Іспанії? Адже у нас немає можливості надрукувати 2,2 трлн. доларів, як це було зроблено в США. Які ж будуть економічні наслідки в цілому від карантину ми дізнаємося пізніше, проте вже очевидно, що він може завдати непоправної шкоди малому і середньому бізнесу, сфері обслуговування в цілому. А це, як відомо, найбільш активна частина громадян, готова відстоювати свої права», - наголошує Ялі.

По-друге, каже він, влада змушує всіх громадян ходити в масках на вулиці, при цьому їх, як і раніше в аптеках не знайдеш, а якщо знайдеш, то за ціною до 10 разів вище, ніж вони коштували ще на початку року... «А тим часом ЗМІ рясніють новинами про те, скільки тонн масок вивезли з початку року, коли вже епідемія прийшла в Європу. Про що вже говорити, якщо навіть лікарів, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом і є, ледь не головною групою ризику, як показує та ж Італія, не забезпечили елементарними засобами захисту! Вже відомі випадки масового звільнення лікарів, які не бажають в таких умовах ризикувати життям своїх близьких, - стверджує політолог. - По-третє, влада сама винна в поширенні вірусу в Україні, не забезпечивши карантину або хоча б контролю самоізоляції громадян, які прибули з країн, охоплених епідемією. Як показує соціологія, 60% громадян можуть дозволити собі не працювати лише місяць... Як вони зможуть заплатити навіть мінімальний штраф в 17 тисяч за те, що не носять маски, якщо її ніде купити?»

Нарешті, по-четверте, закривши людей наглухо в помешканні, каже Ялі, їх прирікають на значне ЗНИЖЕННЯ ІМУНІТЕТУ, і без того ослабленого весняним авітамінозом. Адже зараз, після виходу з "зимової сплячки», як відомо, організму потрібно вітамін Д як ніколи. А отримуємо ми його з сонячними променями... «У тій же Великій Британії або Німеччині немає заборон на прогулянки і заняття спортом на свіжому повітрі. Навпаки, там постійно нагадують, що вони корисні для здоров'я. Чимало медичних експертів наголошують на тому, що вірус неминуче повернеться восени. Можливо, вже мутованим. Тому сильний імунітет - головна зброя в боротьбі з вірусом, яким за заявою, завідувача кафедри інфекційних хвороб університету Богомольця Ольги Голубовської, перехворіє 80% українців. Тож у підсумку з карантину ми можемо вийти не тільки з гострою економічною кризою, але й підірваним колективним імунітетом», - резюмував Максим Ялі.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-