Один з американських експертів дорікнув мені як представникові українських ЗМІ, що, мовляв, наші медіа висвітлюють нинішній політичний скандал у США крізь призму Демократичної партії. «Ви цитуєте лише демократів та їхні видання», – заявив він. «За всю пресу відповідати не можу, – відказав я йому, – але щойно записав інтерв’ю із затятим республіканцем – тож стежте за нашими публікаціями».
Юрій Дулерайн – публіцист, письменник, колишній шеф бюро Української редакції «Радіо Свобода» в Нью-Йорку, відомий слухачам як Василь Шулькевич. Нині на пенсії, але активно стежить за політичними подіями як у США, так і в Україні. Ми розмовляємо в нього дома – у передмісті Нью-Йорка Хартсдейлі.
«ВІН БІЗНЕСМЕН, І ВОНИ ЦЬОГО НЕ СПРИЙМАЮТЬ!»
- Пане Юрію, ви напевне стежите за ходом розслідуванням щодо імпічменту президента, яке проводить Палата представників. Яка ваша думка з цього приводу?
- Там все висмоктано з пальця!
Вони хотіли з’їсти Трампа ще до того, як він балотувався в президенти. Він не є політичним діячем, і ніколи ним не був. Він бізнесмен – і вони цього не сприймають. Йому не потрібно відробляти гроші, вкладені в нього, бо він дуже заможна людина – з багатомільярдним капіталом, який він сам заробив.
Вони все намагаються зловити його на якихось погрішностях, особливо з Україною…
«ЗАТРИМКА ДОПОМОГИ УКРАЇНІ – ВЕЛИКА ПОМИЛКА»
- Щодо України, то свідчення показують, що прохання розслідувати справу Джо Байдена – суперника Трампа на наступних виборах – таки мало місце… Доведено, що затримка з наданням військової допомоги Україні справді була…
- Це правда. І це була велика помилка Трампа. Ми, його прихильники, це визнаємо.
Але людям притаманно робити помилки, навіть якщо ці люди – президенти.
- А як ви оцінюєте підозри в контактах Трампа з Росією?
- Він бізнесмен і прагне все вирішувати шляхом переговорів, аби добитися своєї мети. А ця мета – безпека Сполучених Штатів, що є першим завданням будь-якого президента США.
- Але ж відомо, що Росія, зокрема, через соціальні мережі, активно підтримувала його президентську компанію. Вкладала в це величезні кошти.
- Росія прагнула під’їхати до Трампа, вважаючи, що він може стати президентом. Але вона так само під’їжджала до мадам Гілларі Клінтон, гадаючи, що, можливо, і вона буде президентом. Вони ставили на коника, який може перемоги в цих перегонах. Бо хотіли досягти своєї мети в будь-якому разі.
Трамп переміг, але росіяни залишилися ні з чим.
Щоправда, вони в будь-якому разі нічого не виграли б, бо американське суспільство не підтримує загравання з Росією.
«ПОПРИ ВСІ ГРІХИ ТРАМПА, ЙОГО ШАНСИ НАЙВИЩІ»
- Мабуть, зайве запитувати, хто, за вашими оцінками, має найбільші шанси на перемогу на президентських виборах наступного року?
- А ви подивіться на потенційних кандидатів від Демократичної партії. Джо Байден… – справа не в тому, що старий за віком. Трамп теж не юнак, але він здоровий, як кнур, порівняно з Байденом. Він не політичний боєць. Елізабет Воррен – майже відкрита соціалістка, що абсолютно чуже американцям. Берні Сандерс – теж соціаліст. Симпатичний, може подобатися людям різних верств населення, але це не означає, що за нього голосуватимуть.
Можливо, у колишнього мера Нью-Йорка Майкла Блумберга є якісь шанси, хоча він ще навіть не зголосився висуватися… Але проблема Блумберга в тому, що він– устиг побувати і республіканцем, і демократом, і незалежним. Він був дуже гарним мером Нью-Йорка, порядна людина й добрий бізнесмен. Але не принциповий у політиці. Куди вітер дме, туди й дивиться… А люди відчувають, коли хтось не має твердих принципів.
Тож, гадаю, у Трампа, попри всі його мінуси, вади й гріхи, шансів найбільше.
- А який, гадаєте, його найбільший гріх?
- Він не терпить, коли йому йдуть поперек. Іноді не дуже схильний до компромісів, а в політиці це великий мінус. Кажуть, любить лестощі… Щоправда, а хто їх не любить?
Грішний, як і всі. Але за час його президентства безробіття впало на найнижчу позначку за всі роки існування Сполучених Штатів – до 3 відсотків, а було і п’ять, і вісім. Це мільйони людей! Фінансовий стан Сполучених Штатів значно поліпшився. Долар зміцнів. Як бізнесмен він дав країні імпульс для розвитку.
«У РЕСПУБЛІКАНЦІВ НЕМАЄ ШТАБУ, ЯКИЙ БИ КАЗАВ, ЩО РОБИТИ»
- Уже очевидно, що Палата представників таки проголосує за імпічмент…
- Звичайно, проголосує! Республіканці розрізнені, у них немає політичної єдності, коли йдеться про їхнього кандидата. Навіть зараз, коли завдяки Трампові Америка переживає економічний підйом, серед республіканців усе одно знаходяться ті, хто не сприймають Трампа, не стоять на його боці. Їх небагато, але вони є.
А демократи єдині. Вони слухають своє керівництво, тоді як у Республіканської партії немає керівного штабу – аби їм сказали, і вони всі вирушили у вказаному напрямку. А в демократів є. Що їм скаже мадам Ненсі Пелосі, яка є спікером Палати представників, те вони й роблять.
Так, демократи, які мають більшість у Палаті, проголосують за імпічмент, але Сенат, де більшість республіканців, відкине це, і ніякого імпічменту Трампові не світить. Вигнати з Білого дому його ніхто не зможе. Бо він лідирує за популярністю. На його підтримку збираються багатотисячні натовпи!
- А навіщо тоді ця гра в імпічмент, якщо його все одно не буде?
- Щоб довести для всього суспільства, що його треба усунути і обрати демократа.
Але кого? У них же немає таких людей!
- Чи можливий варіант, що республіканці висунуть іншого кандидата замість Трампа?
- Це абсолютно за межами ймовірного. Теоретично все можливо, але, на мою думку, це нереально. Він вийде до американців і запитає: коли ви жили краще – зараз чи чотири роки тому? І будь-яка неупереджена людина скаже: зараз. Тому я вважаю, що при всіх цих драмах і баталіях Трамп вийде вперед.
- Колишній посол США в Україні Марі Йованович, яка свідчила в Конгресі, була звільнена з посади свавільним рішенням…
- Президент має виключне право призначати й відкликати послів у інших країнах.
- Ідеться ж не про право, а про мотивацію…
- Президент не повинен давати мотивацію… Коли призначають посла, він має проводити політику президента.
«ОСТАННІЙ РАЗ Я ПОЖЕРТВУВАВ НА ТРАМПА $25»
- Як член Республіканської партії ви платите внески?
- Це називається пожертви. Місцеві осередки партії розсилають прохання вносити кошти на підтримку президента, його політики та боротьбу за переобрання, і я це роблю.
- І скільки пожертвували?
- Я це робив багато разів… Просять вносити, хто скільки може, – 5, 10, 20, 50 доларів… Останнього разу я перерахував 25 доларів.
- Ви живете в традиційно «демократичному» штаті Нью-Йорк, тобто в оточенні людей, котрі підтримують демократів. Чи бувають у вас політичні суперечки – дома, з сусідами, друзями?
- У родині в нас усі за республіканців, тож ми однодумці. А щодо сусідів, то в нас не прийнято запитувати – кого ти підтримуєш. Американці уникають таких суперечок.
* * *
Кардинально інша точка зору на події, пов`язані з імпічментом Трампа, місцем у цій справі України і роллю Росії – у професора Українського наукового інституту Гарвардського університету Джорджа Грабовича, який більше симпатизує американським демократам. Інтерв`ю з ним читайте найближчим часом.
Володимир Ільченко. Хартсдейл–Нью-Йорк