АЗЗ, або Антикорупційні закони Зеленського

Вже завтра в Україні має запрацювати Антикорупційний Суд. Суспільство, натхненне передвиборчими обіцянками "посадок" очікує цього моменту з нетерпінням. Та початок роботи Антикорсуду, на жаль, може виявитися не досить швидким та ефективним через наявні вади вітчизняної антикорупційної вертикалі. Чотири законопроекти, подані президентом у ВР в числі перших, саме і мають на меті здійснити необхідну модернізацію антикорупційного законодавства, щоб воно нарешті запрацювало на повну силу. Отже, стислий огляд законодавчих пропозицій – у нашій добірці.

Антикорупційна Феміда може втопитися у навалі справ

№1025 "Про внесення зміни до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (щодо початку роботи суду)

Як відомо Вищий антикорупційний суд (ВАКС) запланував свій перший робочий день на 5 вересня. При цьому за даними Державної судової адміністрації, у перші ж дні своєї роботи ВАКС може отримати щонайменше три з половиною тисячі "тематичних" справ, які йому мусять передати суди загальної юрисдикції, що наразі розглядали справи корупціонерів усіх рангів – від дрібних до великих. Тож розгляд справ топ-корупціонерів може надовго затриматися банально через перевантаженість суддів.

За підрахунками Центру протидії корупції, на кожну із 7 колегій ВАКС навалиться по 500 справ. У кожній із цих справ судді будуть змушені призначити підготовчі засідання, де просто вирішуються формальні юридичні питання. За такого навантаження розгляд лише однієї справи займе щонайменше 4,5 років (це 1 підготовче засідання + 2 засідання по суті). "А це означає, що будь-яких вироків для топ-корупціонерів доведеться чекати роками, незважаючи на запуск спеціалізованої Феміди", – зазначили у Центрі.

Володимир Зеленський у перший же день роботи нової ВР подав законопроект, який вирішує цю проблему. Згідно з ним, до ВАКС з інших судів має перейти лише близько 200 справ, які розслідувалися НАБУ. Всі інші справи, крім «НАБУшних», потраплятимуть до Антикорсуду поступово в майбутньому – ті, де розслідування розпочато в день початку роботи суду.

НАБУ та ДБР: тепер вільно стежитимуть та слухатимуть

№1009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства

Законопроект передбачає унормування одразу кількох процесуальних моментів, які так чи інакше створювали проблеми антикорупційним слідчим та, відповідно, знижували якість розслідування.

1. НАБУ та ДБР отримають право на "автономне" прослуховування, що знімає їх залежність у цьому питанні від СБУ (раніше необхідність долучати до цього процесу СБУ часто призводило до “злиття інформації” фігурантам справ – Авт.).

2. Антикорупційним органам дозволяється без згоди парламенту обшукувати, «слухати» та «читати» народних депутатів. Щоправда, дозвіл на обшук у справі топ-корупції потрібно отримувати у Антикорупційному суді.

3. Суди отримують право не призначати заставу при тяжких і особливо тяжких злочинах. Раніше слідчі судді при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зобов’язані були визначити альтернативний розмір застави, який дозволяв ТОП-фігурантам легко вийти на волю та ухилятися від слідства.

4. Прокурори будуть зобов’язані зачитувати скорочену версію обвинувачення, а не повну, як раніше. Це дозволить не затягувати судовий процес читанням документу, що і так добре знайомий обвинуваченим.

5. Скасовуються усі без виключення “правки Лозового” а саме, обов’язкове призначення експертизи через суд, проведення експертиз виключно у державних установах (монополія державних експертних установ), обчислення строків досудового розслідування не з моменту повідомлення про підозру, а внесення відомостей до ЄРДР (12/18 місяців в залежності від тяжкості злочину), можливість оскаржувати підозру після двох місяців з дня її вручення.

6. НАБУ дозволяється безперешкодно набирати у штат таємних працівників, які працюватимуть під прикриттям (нагадаємо, що 2017 року розгорівся скандал з викриттям агентів НАБУ, де головною претензією до бюро було те, що агентів обрали не на відкритому конкурсі. – Авт.).

Реформа НАЗК: захмарних премій для керівництва вже не буде

№1029 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції"

Президент пропонує фактично повністю "перезапустити" роботу Національного агентства із запобігання корупції. За його пропозиціями голова НАЗК має призначатися Кабміном за підсумками конкурсу, в якому вирішальну роль мають міжнародні експерти як це було з Антикорупційним судом. Новий конкурс буде проведений протягом 45 днів з дня вступу в дію цього закону.

Також НАЗК отримує доступ до державних реєстрів та баз та надаватиме автоматичний доступ до реєстру е-декларацій для НАБУ. Це в свою чергу перезапустить інститут е-декларування. При цьому, вимоги е-декларування стають жорсткішими щодо закордонних активів (привіт офшорам) та «членів родини» (привіт фіктивним розлученням).

Антикорупційне законодавство віднині поширюватиметься й на Офіс президента (Андрія Богдана та компанію). Декларацію повинні будуть заповнити «патронатники», помічники суддів, кандидати в депутати на позачергових виборах. Громадських та антикорупційних активістів, а також іноземців у складі наглядових рад виключать з переліку суб’єктів е-декларування.

І що важливо – обмежать розмір премій для керівництва НАЗК, щоб не повторилась історія з «сотнями тисяч для Корчак». Передбачається міжнародний аудит роботи НАЗК та можливість звільнення голови після нього. Разом з тим, законопроект прописує чіткі підстави звільнення голови для уникнення «політичної розправи».

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення повертається

№1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів"

Пропонується повернути кримінальне покарання за незаконне збагачення з урахуванням висновків Конституційного Суду. Злочином вважатиметься набуття активів, яке на понад 11, 5 млн гривень перевищує доходи чиновника. За таке різке і необґрунтоване збагачення йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади та займатись певною діяльність. Такі активи зможуть бути предметом спеціальної конфіскації. При цьому, якщо різниця між набутими активами та законними доходами сягатиме від 960 тисяч гривень (500 прожиткових мінімумів для працездатних) до 11,2 мільйонів гривень – статки будуть стягуватися судом в цивільному порядку.

Позови про стягнення активів розглядатиме Вищий антикорупційний суд, а звертатися до суду будуть прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Законопроектом пропонується стягувати активи понад 1 млн. грн, незаконно отримані чиновником за чотири роки до початку дії закону: якщо на час набуття чинності вони перебували у власності чиновника або третіх осіб, які набули це майно за його вказівкою чи за його гроші. Така норма може дозволити позбавити необґрунтованих активів фігурантів справ НАБУ, які уникнули покарання завдяки рішенню Конституційного суду. Нагадаємо, що 26 лютого 2019 року КСУ декриміналізував статтю 368 Кримінального Кодексу “незаконне збагачення”, яка дозволяла притягти чиновників до відповідальності у випадку, коли їхнє майно та витрати явно перевищують офіційні доходи. В результаті було закрито 65 кримінальних провадженнях щодо народних депутатів, міністрів, керівників держустанов, військових прокурорів, заступників голови СБУ та інших одіозних топ-чиновників, які підозрювалися в корупційних діях та незаконному збагаченні. Однак усі ці справи довелося закрити, а їхні фігуранти отримали амністію(наприклад, ексзаступник голови СБУ Павло Демчина, колишній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик, екснардеп Євген Дейдей тощо).

Марина Нечипоренко, Київ