Дочасні місцеві вибори-2019: закон відсутній, грошей нема

Дочасні місцеві вибори-2019: закон відсутній, грошей нема

Аналітика
Укрінформ
У команді президента думають про ще одні дочасні вибори. Чи є для їх оголошення законні підстави, або ж ідеться лише про політичну волю…

“Не розслабляйтеся!”. Таку пораду українцям на брифінгу після оприлюднення результатів Національного екзитполу, що пророкував переконливу перемогу “Слузі народу”, дав президент Володимир Зеленський. Ні, глава держави, звісно ж, не погрожував людям наслідками їхнього вибору. Навпаки — він, природно, такою підтримкою був задоволений. А мав на увазі президент ймовірність початку в країні нової виборчої кампанії. Цього разу — місцевої. Щоправда, єдиної думки стосовно того, варто чи не варто оголошувати дострокові вибори на місцях, у владній команді, вочевидь, немає. Тому й заяви наближених до президента осіб щодо цього різняться. Приміром, рівно за добу після слів “шефа” лідер партії "Слуга народу" Дмитро Разумков спростував інформацію про те, що місцеві вибори обов’язково проводитимуть вже у нинішньому році. Хоча й натякнув: остаточного рішення із цього приводу на разі немає. "Думаю, вибори відбудуться у 2020-му, але все залежатиме від місцевих органів влади", - наголосив політик. І додав: у партії незадоволені багатьма представниками влади на місцях. Ці слова можуть означати: ймовірність дострокових виборів доволі висока. Навіть, якщо їх відмовляться проводити у 2019-ому, немає жодних гарантій, що відбудуться вони вчасно - у жовтні наступного року. Цілком ймовірний варіант — весна-2020. Справа лише за юридичним обґрунтуванням цього рішення. Чим, за даними наближених до Офісу президента джерел, і займаються зараз у ЗеКоманді.

І знов про юридичні підстави та “політичну доцільність”

Призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування — компетенція Верховної ради. Це передбачено пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України. При цьому статтею 141 Основного закону встановлено п’ятирічний термін, на який обирають депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад. Цими термінами обумовлена й періодичність проведення виборів до органів місцевого самоврядування: “Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах”. Отже, відповідно до цього положення, наступні місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

Водночас згаданим уже пунктом 30 85-ої статті Конституції та чинним законодавством України (зокрема, Законом “Про місцеві вибори”) передбачене й проведення позачергових виборів до місцевих рад. Утім, йдеться не про загальну дострокову виборчу кампанію, а про оголошення дочасних перегонів у окремих радах. Це випливає із пункту 3 статті 14 Закону України “Про місцеві вибори”: “Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про добровільне об’єднання територіальних громад". (йдеться про формування нової ОТГ чи зміну меж району - як підставу для припинення повноважень рад, що діяли на відповідних територіях, і проведення нових (перших) виборів в реформованих теродиницях — ред.). Таке рішення приймається Верховною Радою України не пізніше ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови”. Тобто, теоретично можливий варіант, коли всі без винятку місцеві ради в Україні оголосять про дострокове припинення своїх повноважень, і парламент призначить вибори конкретно у кожній із них. Але це, швидше, фантазії. Правники такий варіант навіть не розглядають.

Водночас в Україні часто аргументують важливі рішення так званими “політико-правовими підставами”. І, як свідчить практика, Конституційний суд, розглядаючи пов’язані із цим звернення, буває, й погоджується з відповідними аргументами. Саме до цього і закликає міський голова Дніпра Борис Філатов, який звернувся до президента з проханням таки оголосити дострокові місцеві вибори.

"Країна потребує повної зміни влади на всіх рівнях. Органи місцевого самоврядування мають пройти іспит на відповідність, і це можна зробити лише у єдиний спосіб: оголосити дострокові місцеві вибори з метою перезавантаження системи". При цьому легітимності відповідному рішенню, на думку Філатова, може додати підтримка з боку представників органів місцевого самоврядування по всій країні: “Вважаю, що ця ініціатива має бути, зокрема, підтримана з боку лідерів місцевого самоврядування, інших мерів міст, голів об'єднаних територіальних громад”.

Ольга Айвазовська
Ольга Айвазовська

Натомість в експертних організаціях, які опікуються виборчими процесами в Україні, до таких пропозицій поставилися доволі критично. “Заяви про проведення можливих позачергових виборів для нас станом на зараз є юридично необґрунтованими, й ми дуже сподіваємося, що Україна все-таки зробить паузу, щоб демократичний інститут виборів не став лише передумовою для перезавантаження влади. Тому що в нього є й інші завдання, а не тільки підганяти демократичні процеси під поточні рейтинги політичних партій, що часто є небезпечною тенденцією", - наголошує голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Незавершеність децентралізації. Навіщо ставити воза попереду коня?

Якщо ж залишити “поза дужками” юридичну складову, маємо ще низку аргументів проти пришвидшення “процесу оновлення влади на місцях”. Приміром, йдеться про ледве не фізичну, а більше — психологічну втому українців від виборів. Свідченням цьому парламентські перегони: незважаючи на “суспільний запит на зміну влади”, про що так активно говорили політики й політтехнологи, і на “відповідальність моменту”, явка виборців на дільниці була рекордно низькою. На треті за рік вибори “обламаються” йти навіть багато із “найактивніших”. Ще важливіше “фінансове питання”. Якщо гроші на вибори ВР були передбачені у Держбюджеті-2019 (довелося лише перенести терміни освоєння коштів з жовтня – на липень), то у графі “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" йдеться лише про 247 мільйонів гривень. Частину цих коштів уже освоїли (30 червня відбулися перші вибори у 66 нових місцевих територіальних громадах), частина призначена для виборів у ще кількох десятках новостворених ОТГ, які, за законом, вже в цьому році має оголосити ЦВК, решта — іде на фінансування роботи Єдиного реєстру виборців. Отже, усі видатки розписані наперед. Проведення ж у нинішньому році дострокових виборів до усіх органів місцевого самоуправління (в тому числі — й до районних рад), за найскромнішими підрахунками, обійдеться щонайменше у мільярд гривень. Тобто, для проведення виборів доведеться “перекроювати” бюджет. Але ж, за експертними оцінками, що базуються на висновках Мінфіну, Рахункової палати і даних Держстату, Україні й так буде доволі складно уникнути секвестру (коригування обсягів очікуваних надходжень і скорочення видатків) Основного кошторису. Додаткові “виборчі” витрати — це ще більша бюджетна “діра”, ще суттєвіше обмеження фінансування багатьох важливих програм і напрямків. А оскільки соціально захищені статті для політиків — табу, “страждають” у таких випадках, зазвичай, інфраструктурні проекти — тобто, те, що не “проїдається”, а приносить користь у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Отже, можливий мультиплікаційний ефект втілення цих проектів знову відкладається — принаймні, на рік...

І при цьому головне: значну частину витрачених грошей ми можемо просто “викинути на вітер”. Річ у тім, що процес реформування адміністративно-територіального устрою країни у рамках нинішнього етапу децентралізації не завершено. Тож якщо “поспішимо” із виборчою кампанією, вже за рік (чи й раніше) виникне об’єктивна потреба в оголошенні нових виборів у реформованих територіальних громадах і “перелицьованих” районах (згаданими вже законами “Про місцеве самоврядування” і “Про добровільне об’єднання територіальних громад” відповідні підстави для проведення дочасних виборів передбачені). Натомість, почекавши до завершення реформи, ми уникнемо цих ризиків.

Іван Лукеря
Іван Лукеря

“Вибори до місцевих рад мають відбутися на новій територіальній основі”, - сказав у коментарі Укрінформу експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні України Іван Лукеря. За його оцінками, аби ухвалити необхідні для завершення реформи рішення (зокрема, щодо об’єднання населених пунктів, які відмовилися добровільно об’єднуватись в ОТГ, укрупнення і створення конкурентоспроможних районів) потрібен час. У кращому випадку йдеться про кінець нинішнього — початок наступного року. До того ж, працювати над відповідними рішеннями мають уже нові урядовці. А у них у перші місяці роботи до цього можуть і руки, як-то кажуть, “не дійти”. Або ж ухвалені “на вимогу часу” (читай — під тиском із боку влади) рішення будуть “сирими”, наслідки чого можуть бути непередбачуваними.

Не забуваймо також про пропозиції (які, у тому числі, лунали і з вуст представників команди президента) щодо зміни термінів введення в дію нового Виборчого кодексу. Як відомо, документ має набрати чинності з 1 грудня 2023 року. Через що може статися так, що й наступну Верховну раду (10 скликання) нам доведеться обрати за старим законодавством. Аби цього не сталося, щойно обраному парламентові належить ухвалити рішення про перенесення відповідних термінів. І найкраще, на думку експертів, “випробувати” документ уже на найближчих місцевих виборах. Це дозволить виявити можливі прогалини та огріхи, які буде легко виправити до наступної парламентської виборчої кампанії.

До речі, “необхідність врахування помилок” - іще один з аргументів проти пришвидшення процесу зміни місцевої влади в Україні. І наводить його така поважна інституція як Європейський Союз. У заяві, оприлюдненій цими днями речницею ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Майєю Косьянчич, зазначається: “Євросоюз чекає на проведення місцевих виборів лише наступного року”. До цього часу влада має врахувати проблеми нинішніх виборів, зокрема повідомлення про купівлю голосів.

"Важливо, щоб українські органи влади врахували виявлені недоліки на основі рекомендацій (спостережної місії) БДІПЛ ОБСЄ до запланованого виборчого циклу, включно з місцевими виборами 2020 року", - наголосили в ЄС.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-