Центральна виборча комісія 2 липня зареєструвала ексглаву Адміністрації президента Андрія Клюєва на виконання постанови Верховного Суду кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради в одномандатному виборчому окрузі № 46 (Донецька область).

Того ж дня ЦВК, також на виконання рішення Верховного Суду, зареєструвала відеоблогера Шарія, включеного до виборчого списку під № 1 "Партії Шарія", кандидатом у народні депутати в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Такі рішення комісії викликали широкий резонанс у суспільстві — уже буквально за кілька годин на Майдані Незалежності зібралося кілька сотень людей на акцію "Терпіти більше не можна", а згодом і низка правоохоронних органів повідомили про наявність у них додаткової інформації про непроживання як Клюєва, так і Шарія в Україні протягом останніх п’яти років.

І вже пізно ввечері середи, 3 липня ЦВК після отримання додаткових фактів від правоохоронців скасувала реєстрації Клюєва та Шарія кандидатами у народні депутати. За кілька годин до цього засідання Укрінформ поспілкувався з секретаркою Центрвиборчкому Наталією Бернацькою про те, чому ж комісія таки зареєструвала цих одіозних осіб, що робити з бюлетенями, якщо скасовується реєстрація кандидатів, і чи можливі ще скасування реєстрацій інших кандидатів.

- Голова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Михайло Смокович у спілкуванні з журналістами заявив, що Центральна виборча комісія уже навіть після судового рішення могла відмовити у реєстрації Анатолію Шарію та Андрію Клюєву. Чи не поквапилася комісія тоді з реєстрацією цих кандидатів?

- Кожне наше рішення повинно бути обґрунтоване – і перед тим, як раніше відмовити в реєстрації пана Клюєва і пана Шарія, ми збирали інформацію з усіх державних органів, хто хоча б щось може надати з цього приводу.

Зазвичай, якщо стоїть питання перетину державного кордону і проживання п’ять років в Україні, ми базуємося на інформації Державної прикордонної служби. Як бачите, ми близько шести тисяч кандидатів зареєстрували – і по всім ним були запити до Держприкордонслужби, так само – по пану Клюєву і по пану Шарію.

Щодо Клюєва прикордонники надали нам інформацію, що остання інформація в них – за 2015 рік, яка свідчить, що він повернувся в Україну і не виїжджав. Це вся інформація, яка є у Державної прикордонної служби. Очевидно, що якщо людина тікала з України, то вона перетинала кордон у невстановленому місці, не ставила штамп у паспорті. Тож, таких даних у прикордонників немає, але загальновідома – інформація, що пана Клюєва в Україні немає.

Ми почали запитувати СБУ, Національну поліцію, Генеральну прокуратуру: ви проводите кримінальні провадження, можливо, у вас встановленні якісь факти щодо проживання або непроживання на території України пана Клюєва.

У результаті, отримали дані, які могли використовувати, тільки від Генеральної прокуратури України, де було чітко зазначено, що в рамках їхніх кримінальних проваджень, які у них є, вони мають дані, що пан Клюєв не перебуває на території України. На цьому й була побудована наша відмова по пану Клюєву.

- А на основі чого було спершу відмовлено в реєстрації Анатолію Шарію?

- Щодо пана Шарія Державна прикордонна служба повідомила, що за п’ять останніх років у нього ані в’їздів, ані виїздів не було. Надсилаємо повторний запит щодо даних з 2010 року, адже, можливо, раніше особа виїхала – і просто не повернулася за цей період часу. Але нам відповіли, що база даних так довго не зберігається і такої інформації у них немає.

Після цього звернулися до Міністерства закордонних справ. Можливо, людина отримала притулок в іншій країні або переїхала на постійне місце проживання і стала на консульський облік. Жодної інформації по пану Шарію з цього приводу МЗС також нам не надало.

Таким чином, ЦВК опинилася в ситуації, коли публічно всім відомо, що особа не проживає в Україні, але офіційної інформації немає. Тому ми почали самостійно шукати далі, зібрали всі його публічні виступи, де він постійно заявляє, що його немає в країні. Також додали протокол наради ОБСЄ, офіційний документ міжнародної організації, коли там виступала дружина Шарія й зазначала, що вони з родиною вже сім років не проживають в Україні і є законослухняними в Європі жителями.

- Проте, після оскарження Клюєвим і Шарієм постанов щодо відмови в реєстрації, суд постановив, що цих доказів недостатньо...

- Шостий апеляційний адмінсуд їх взагалі скасовує і зобов’язує нас зареєструвати, ми йдемо в апеляцію до Верховного Суду, але отримуємо рішення, які нас повністю дивують.

Верховний суд сказав, що лист Генеральної прокуратури – це не доказ, інформація від ОБСЄ – це не доказ, відео з інтернету — це не доказ, що усе це — неналежні докази взагалі! І після цього виносить рішення: повторно розглянути.

Суд вважає, що треба продовжити дослідження. Може, нам створити слідчо-оперативну групу із членів ЦВК, виїхати і шукати Клюєва по Європі, шукати Шарія. Хто ще нам може надати цю інформацію?!

- Тобто вказані документи ЦВК вже не могла повторно використовувати як підстави для відмови в реєстрації Клюєва та Шарія?

- Саме так. Нам заборонено законом виносити ті самі рішення, які повністю за своїм змістом повторюють вже скасовані, нам потрібні якісь нові докази й інші підстави.

Ми навіть не розуміємо, куди ще нас відправив Верховний Суд своїм рішенням, які ще докази нам шукати. Коли ми приймали рішення по відмові й Клюєву, і Шарію, ми звернулися до всіх можливих відомств.

Повертаючи нам це рішення, суд поставив комісію у ситуацію, коли – вас прив’язали до стільця і кажуть: вас же ніхто не тримає, ви можете йти.

Завдяки такому публічному резонансу, який відбувся, можливо, відбудеться якийсь поштовх у правоохоронних органах – і нам будуть надані нові докази, що не були предметом оцінки Верховним Судом. ЦВК – орган державної влади і ми не можемо робити відмови, які нічим не обґрунтовані, інакше вони будуть за два дні скасовані судом.

- І ЦВК 2 липня реєструє Клюєва та Шарія кандидатами у народні депутати України...

- У вівторок був останній день, щоб віддати в друк бюлетені. Уявіть собі, наприклад, ситуацію, коли комісія не приймає рішення ані по Клюєву, ані по Шарію, віддає бюлетені в друк, а через кілька днів отримує повторне оскарження невиконання рішення суду – і нас уже зобов’язують їх включити в бюлетень. Тоді всі надруковані бюлетені треба знищити, витратити купу грошей для друку нових, плюс – втрачаємо час, що могло би взагалі зірвати вибори 21 липня.

Ми вимушені були прийняти рішення про реєстрацію, хоча жоден із членів комісії за це не хотів голосувати. Це було зроблено вимушено тільки заради того, щоби надрукувати бюлетені на 21 липня. Простіше – у разі скасування реєстрації – проставити в бюлетені штамп “Вибув”, аніж передруковувати всі бюлетені, якщо виникне потреба додатково внести прізвище кандидата.

- Скасувати реєстрацію ще можливо?

- До 8 липня кандидат має право добровільно знятися з виборів, тож, можливо, що будуть випадки, коли на бюлетенях в окремих одномандатних виборчих округах проставлятимуть штамп “Вибув” просто тому, що людина відмовилася від балотування.

У нас є округи, де по мажоритарці балотуються 50 кандидатів, тож не виключено, що хтось із них вирішить знятися з передвиборчих перегонів.

- ГПУ нещодавно оприлюднила інформацію, що Рената Кузьміна, якого зареєстровано кандидатом у депутати за списком політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”, оголошено в розшук, і він може переховуватися на території тимчасово окупованого Криму чи в Росії. Щодо нього може бути переглянуте рішення стосовно реєстрації?

- Щодо Кузьміна – також по всім органам були звернення ЦВК і, наскільки я пам’ятаю, останні в нас були дані про те, що особа перетнула пункт пропуску з Кримом. У зв’язку з тим, що територія Криму є невід’ємною територією України і в нас немає жодних інших даних, що після цього особа кудись ще перемістилася далі, було тоді прийнято рішення ЦВК зареєструвати Кузьміна. Але так само – якщо виявляться нові обставини, обґрунтовані й надані компетентними органами, воно може бути скасоване.

Я від імені всієї комісії хотіла би звернутися до всіх громадян: продивіться переліки всіх політичних партій, списки всіх близько шести тисяч кандидатів, і якщо у вас є обґрунтовані підстави вважати, що ці особи надали неправдиву інформацію – вони не проживали, наприклад, п’ять років в Україні, нехай правоохоронні органи це також зроблять, і надайте нам ці дані!

- Згідно з законом, крім обов’язкового проживання на території України протягом останніх п’яти років, які ще є підстави для скасування реєстрації кандидатів у народні депутати?

- Ключові речі — це віковий ценз 21 рік, й у нас було кілька кандидатів, які були молодші – й їм було відмовлено. Також – це несудимість, тому факт судимості ми також перевіряємо через органи внутрішніх справ, і факт постійного проживання на території України протягом останніх п’яти років. Це ті ключові речі, які ми перевіряємо.

Крім того, для реєстрації потрібна сплата грошової застави. Було багато відмов із приводу того, що особа, яка є самовисуванцем, не сама заплатила за себе цю заставу. Найбільш відомий такий приклад — справа Володимира Парасюка. Він ішов на вибори самовисуванцем, але грошову заставу за нього внесла інша особа, тож йому було відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати.

- Комісія перевіряє всіх без винятку претендентів на кандидатство у народні депутати, зокрема, щодо проживання в Україні протягом п’яти років, чи вибірково?

- Звичайно, по всіх без винятку! Ми отримали інформацію прикордонників по всіх кандидатах, а були люди, яким відмовлено на цих підставах, тому що вони більше 90 днів безперервно проживали за межами України, або більше 180 днів – сукупно на рік. Якщо не було вагомої підстави, наприклад, інформації щодо навчання або лікування, таким людям відмовляли в реєстрації.

- Під час президентської кампанії ЦВК відмовляла у реєстрації кандидатам у президенти через наявність у їхніх програмах антиконституційних положень. Чи поширюється така норма на парламентські вибори?

- У даному випадку, тут не така пряма норма, але, наприклад, у плакатах на виборчих дільницях, де ми друкуємо ці програми в рамках агітації, не може бути закликів, що пов’язані з територіальною цілісністю, або питань, які б ставили під сумнів ключові й базові речі, закладені в Конституції.

Під час цієї кампанії у кандидатів проблем із програмами не було взагалі. Так, на президентських були такі відмови, зараз – ні.

- Навіть якщо люди підозрюються у вчиненні злочинів проти територіальної цілісності й суверенітету, їх все одно реєструють кандидатами у народні депутати?

- Наявність проваджень — це не підстава для відмови в реєстрації кандидатами у народні депутати. Суд не дає нам можливості не зареєструвати осіб, які, наприклад, – у розшуку чи проти яких іде розслідування багато років, які, можливо, є причетними до вбивств на Майдані.

- Скільки оскаржень відмов ЦВК у реєстрації розглядалося Верховним Судом?

- Насправді, не так багато. Було десь 19 оскаржень наших відмов, які дійшли до Верховного Суду.

- Чи плануєте після завершення парламентської кампанії виходити з ініціативами щодо змін виборчого законодавства?

- Однозначно, так.

Ця кампанія зі скороченими строками виявилася дуже складною, проблем більше, аніж наших можливостей їх вирішувати.

Усе почалося із публічних закупівель. Ми знайшли механізм вирішення проблемних питань, але це все тимчасові заходи – для того, щоб тільки зараз от провести ці вибори. Потрібне системне вирішення.

Те ж саме – і з питаннями реєстрації. Зараз, коли є окуповані Крим і частина Донбасу, є неконтрольовані ділянки кордону, потрібно законодавчо урегульовувати низку проблемних моментів.

- Кілька днів тому голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила про тиск на членів комісії й навіть їхні родини. Про що йдеться? Чи відчуваєте особисто ви на собі подібний тиск?

- Так, відчуваю. Цей тиск – і публічний, і від медіа, які дуже часто публікують неправдиву інформацію з приводу рішень Центральної виборчої комісії, після цього йдуть «ферми ботів», які починають погрожувати членам сімей. Була дуже велика активізація після відмови партії Саакашвілі в реєстрації, коли були публічні образи, погрози.

Звичайно, це тиск на комісію, але ми розуміли, що ця кампанія буде дуже важкою, напруженою – і тут боротьба вже важливіша, аніж правда. Звичайно, будемо в подальшому з цим боротися тільки публічністю, тільки тим, що коментуватимемо, пояснюватимемо кожне рішення – щоб усі розуміли і знали, що відбувається.

Ми приймаємо рішення щодо всіх однаково, незважаючи на те, яких хто поглядів. Ми свої погляди щодо політичних партій висловимо в кабінці для голосування, кожен таємно.

*  *  *

Післямова. На скасуванні Центральною виборчою комісією реєстрації Андрія Клюєва та Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати історія із судами та виборами не скінчилася.

По-перше, у Клюєва та Шарія лишається право знову піти до суду й оскаржити вже нове рішення ЦВК про скасування їхньої реєстрації.

По-друге, буквально у четвер пізно ввечері стало відомо про рішення Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва, який за позовом Аграрної партії зобов’язав ЦВК провести нове жеребкування щодо порядку включення партій у виборчий бюлетень.

За словами голови комісії Тетяни Сліпачук, наразі надруковано понад 5 млн бюлетенів і пережеребкування та, як наслідок, необхідність наново друкувати бюлетені, може призвести до зриву виборів. У Центрвиборчкомі заявили, що оскаржуватимуть і це рішення у Верховному Суді.

А тим часом до дня голосування лишається 16 днів...

Олена Литвиненко, Київ

Фото:  Володимир Тарасов, Укрінформ