Євровибори: Початок кінця коаліції у Німеччині?

Євровибори: Початок кінця коаліції у Німеччині?

Укрінформ
Низькі результати німецьких консерваторів і соціал-демократів загрожують внутрішньополітичною кризою

Народжений в муках і нестійкий від початку уряд ФРН піддано новому випробуванню. Цього разу ним стали європейські вибори. Їхній результат для правлячої коаліції з великою ймовірністю може наблизити те, що їй і так давно пророкували – розвал.

Під час голосування у Німеччині консерватори (правлячий блок християнських партій ХДС і ХСС, який виступав єдиним фронтом) в принципі отримали більшість в абсолютних цифрах. Але що це за більшість? Не надто переконливі приблизно 28% при тому, що це майже на 8% менше, ніж 5 років тому. І найгірший результат в історії.

У соціал-демократів ситуація взагалі сумна – мало того, що теж найгірший результат в історії, та ще й жалюгідні 15 з гаком відсотків – ледь не вдвічі менше, ніж на минулих виборах.

Такий розклад спровокував якщо і не відкриту кризу, то сильну турбулентність в німецькому політикумі. Постраждалі партії почали екстрено радитися, обіцяти винести уроки, оптимізуватися, покращитися, очиститися і взагалі більше прислухатися до своїх виборців і їх нагальних потреб.

Прозвучить грубо, але – пізно, панове, пити боржомі. Криза назріває давно, і парламентські вибори у Німеччині, які відбулися півтора року тому, вже були не просто тривожним дзвіночком, вони були прям таки набатом, що бив про кризу партій, які у Німеччині називають себе народними. Та хіба були зроблені якісь висновки? Не схоже.

МЕРКЕЛЬ І АКК

Серед правлячих партій, які розмахують руками після виборів, сваряться між собою і усередині себе, чи не найбілішою і найпухнастішою виглядає канцлер ФРН Ангела Меркель. Вже хоча б тому, що вона сама звела свою роль у передвиборчій агітації до мінімуму.

Меркель, яка більше не є лідеркою Християнсько-демократичного союзу, з одного боку, надала Крамп-Карренбауер можливість проявити себе і набрати бали (АКК перед її обранням обіцяла забезпечити на виборах 40% голосів). З іншого – напевно, просто вирішила, що не повинна активно брати участь у кампанії, обмежившись загальними заявами на підтримку єдиного кандидата від ХДС/ХСС Манфреда Вебера, якого хотіла би бачити на чолі Єврокомісії. (Цікаво, але, як показало недавнє соцопитування, більшість німців – понад 59% – цього не хочуть, і лише менше третини підтримують його кандидатуру).

Манфред Вебер / Фото: EPP
Манфред Вебер / Фото: EPP

Тепер Меркель з легким серцем може сказати, що вона до провального результату своїх однопартійців не дуже то й причетна. Хоча, ми навряд чи можемо запідозрити «залізну канцлерін» в подібній безпринципності та бажанні уникнути відповідальності.

Хай там як, але якщо раніше ходили чутки про те, що Меркель може залишити посаду глави уряду до закінчення терміну, до 2021 року (вона сама їх, втім, постійно відкидала), то тепер вона, навіть якщо і була десь глибоко і така думка, навряд чи піде на цей крок. Оскільки, напевно, розуміє, що віддала кермо правління не зовсім в ті руки, які твердо поведуть християнських демократів у світле майбутнє.

Нинішню лідерку ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер (АКК) на цю найвищу в партії посаду Меркель просувала сама. Колишня прем'єр-міністерка найменшої німецької федеральної землі Саарланд – її креатура. АКК спочатку навіть називали «Меркель 2.0».

Аннегрет Крамп-Карренбауэр и Ангела Меркель / Фото: DPA
Аннегрет Крамп-Карренбауер і Ангела Меркель / Фото: DPA

Схоже, ярлик «клона Меркель» Крамп-Карренбауер сильно нервував. Вона, правда, не відразу, почала намагатися демонструвати, що є абсолютно незалежним політиком. Але, як показали півроку головування, не настільки досвідченим, як, ймовірно, сподівалася Ангела Меркель. Деякі невдалі і неполіткоректні висловлювання лідерки ХДС широко обговорювалися пресою та громадськістю. Незручні моменти – чи то давні висловлювання на адресу секс-меншин, чи то зовсім свіжі натяки на доцільність обмеження свободи вираження думок – явно не сприяли зростанню популярності.

Що ж має сьогодні в активі політик, якого ще кілька місяців тому називали вельми вірогідною наступною канцлерін? Не хочуть її бачити на цій посаді, не вважають здатною впоратися з завданнями 70% опитаних соцслужбою Forsa. Та що там «середньостатистичний» виборець, у власній партії, ХДС, лише 38% членів проголосували б за Крамп-Карренбауер, якби могли обирати канцлера.

ПІТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИСЯ

І от уже ЗМІ, які, треба визнати, взагалі не надто прихильні до АКК, натякають, з посиланням на якесь близьке оточення канцлерін, Меркель розчарована в своїй наступниці на посаді голови партії і потенційної на посаді глави уряду. Останнє, втім, незалежно навіть від уподобань виборців, можливе виключно в тому випадку, якщо християнські демократи будуть найсильнішою партією у 2021 році, коли мають пройти чергові вибори до Бундестагу.

Фото: DPA
Фото: DPA

Але, якщо все буде розвиватися так, як розвивається зараз, і ХДС буде повільно, але вірно, втрачати рейтинги, то питання відпаде сам собою. Але ж в тому і полягає роль і завдання партійного шефа – привести свою партію до виборів сильною. Чим далі – тим більше тих, хто сумнівається, що нинішня очільниця це може.

Найближчої неділі керівництво ХДС має намір провести у себе «розбір польотів» європейських виборів. (Треба зазначити, що навіть більш гарячі розборки з великою кількістю взаємних докорів і звинувачень тривають цими днями і в Соціал-демократичній партії Німеччини). Не виключено, що питання про персоналії буде поставлено на порядок денний.

Подейкують, до того ж, що АКК скликала засідання, не переговоривши заздалегідь з Меркель, що ще більше розчарувало останню. Втім, Ангела Меркель вже поспішила назвати ці чутки «нісенітницею». «Я не займалася дурницями за всю свою багаторічну політичну діяльність. Ось чому я не хочу коментувати це», – заявила вона журналістам після саміту ЄС у Брюсселі.

Озвучене давно рішення Меркель допрацювати до завершення нинішнього законодавчого періоду є в усьому відповідальним кроком. Якби вона пішла у відставку зараз, це, може, і не кинуло би країну в страшний хаос, але точно додало б невизначеності, на фоні якої завжди, як показує практика, виграють популісти і націоналісти. Меркель, яка управляє ФРН 14 років, звичайно ж, не хоче для своєї країни такої долі.

До того ж, незважаючи на те, що лідеркою партії вона вже не є, в умах багатьох з нею, безумовно, партія асоціюється. І поки уряд очолює Ангела Меркель, це може сприйматися як певний якір стабільності.

Проте у грудні, в середині легіслатурного періоду, будуть підведені проміжні підсумки діяльності цього уряду. Аж ніяк не факт, що нинішня, як уже говорилося, створена з великою натяжкою коаліція зможе зберегтися. Причому розвалити її можуть зсередини самі учасники: і в блоці ХДС/ХСС і СДПН є сили, які звинувачують один одного у падінні своєї популярності і закликають до розриву партнерства.

І тоді, хоче цього Меркель чи ні, її канцлерству об'єктивно може настати кінець.

Це, втім, ще невідомо. Меркель – боєць і постарається зробити все, щоб зберегти уряд в тому чи іншому вигляді.

Що відомо точно, так це те, що якщо їй це не вдасться, вона залишить політику. Назавжди.

Ольга Танасійчук, Берлін

Перше фото: Getty Images

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-