Євровибори у Польщі: перемога Качинського та фіаско “друзів Путіна”
Двома найбільшими несподіванками виборів до Європарламенту в Польщі стали дуже високий результат правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS), а також поразка антисистемного руху “Конфедерація Корвін Браун Лірой Націоналісти”, якому лише кілька десятих процента не вистачило, аби перетнути омріяний 5-відсотковий бар’єр.
РЕКОРДНА ПЕРЕМОГА ПРАВОКОНСЕРВАТОРІВ
Напередодні виборів навіть найбільш оптимістичні прогнози давали партії PiS Ярослава Качинського 42% голосів підтримки. Але реалії для партії влади виявилися ще більше позитивними: понад 45% підтримки і 27 здобутих мандатів до Європарламенту. До Брюсселю вже збирають валізи “важковаговики” партії, зокрема екс-прем’єр, чинний віце-прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло та глава МВС країни Йоахім Брудзінський.
Такий високий результат правоконсервативної партії став можливим завдяки максимальній мобілізації її електорату, який раніше, як правило, ігнорував вибори до Європарламенту. Стратегія PiS полягала в тому, щоб переконати своїх прихильників: вибори до Європарламенту – це прелюдія, важливий перший етап двосерійної виборчої саги, яка має завершитися парламентськими виборами восени цього року. При цьому, перемога у перших, “європейських” виборах абсолютно важлива і потрібна, адже дає морально-психологічну перевагу переможцю і впевненість у своїх силах перед виборами до Сейму і Сенату. І це спрацювало. Явка на виборах до Європарламенту в Польщі стала рекордною за всі роки членства Польщі в ЄС – понад 45%, що майже удвічі більше, аніж у 2014 році. Власне, висока явка і допомогла PiS отримати такий високий результат. Після перемоги й оголошення перших результатів екзит-полів Качинський підкреслив, що “вирішальний бій” буде восени і його партія влади повинна виграти з іще вищим результатом.
Опозиційна Європейська коаліція, яка боролася з PiS за перемогу, отримала свої прогнозовані в соцопитуваннях і екзит-полі майже 38% голосів підтримки. Однак, на фоні блискучої перемоги партії влади цей результат навряд чи може задовольнити коаліцію лібералів та лівих. Не допомогли цій політичній силі приїзди до Польщі й декілька публічних виступів, фактично на підтримку Європейської коаліції, президента Європейської ради Дональда Туска.
За результатами виборів ця політична сила отримає 22 мандати, а в Європарламенті від цієї політсили будуть представлені, зокрема, екс-прем’єр-міністри Польщі Ева Копач і Лешек Міллер чи колишній глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Один із ключових політиків Європейської коаліції Томаш Сємоняк назвав результати виборів “холодним душем”, а її лідер Гжегож Схетина підкреслив, що партія ще має чотири-п’ять місяців тяжко працювати, аби змінити ситуацію і перемогти PiS. Політики коаліції вже починають запрошувати приєднатися до свого об’єднання третю політсилу, яка на цих виборах у Польщі перетнула виборчий бар’єр, – партію лівого спрямування “Весна”.
“ВЕСНА” І “ДРУЗІ ПУТІНА” ПЛАНУЮТЬ ПЕРЕМОГТИ ВОСЕНИ
Партія “Весна”, якої ще чотири місяці тому не існувало, також розраховувала на трохи вищий результат – 8-10%. Він виявився дещо нижчим: 6% і три здобуті мандати до Європарламенту. Утім, як зауважив лідер “Весни” Роберт Бедронь, це “лише початок шляху”, а восени з третьої політичної сили у країні партія має стати першою. Після таких слів складно розраховувати, що “Весна” вступатиме у якісь коаліційні перемовини з лібералами ще до парламентських виборів.
У той час, як після оголошення офіційних результатів виборів PiS мала мотив відкорковувати ще одну пляшку шампанського, радикали з “Конфедерації Корвін Браун Лірой Націоналісти” змушені були закорковувати шампанське, відкрите напередодні. Відразу після закриття виборчих дільниць оприлюднені результати екзит-полу давали “друзям Путіна” 6% підтримки і можливість мати у Європарламенті трьох своїх представників. Але офіційні підрахунки внесли свої корективи, відтак Конфедерація незначно опинилася під прохідним виборчим бар’єром. Один із її лідерів Роберт Вінніцький написав у Твіттері, що Конфедерація незадоволена результатом, але із значним ентузіазмом включається у подальшу боротьбу перед осінніми виборами до парламенту країни.
ПОЛЬСЬКІ ВИБОРЧІ АКЦЕНТИ
Як зауважила одна з лідерок Європейської коаліції Катажина Любнауер, опозиція програла, бо вона, на відміну від провладної PiS, не мала мільярдів злотих бюджетних коштів на “підкуп” виборців різними соціальними ініціативами. На старті виборчої кампанії до Європарламенту партія влади і справді оголосила перелік нових соціальних ініціатив для поляків, які названо “п’ятіркою Качинського”. Серед них були, зокрема, щомісячна соціальна допомога у розмірі 500 злотих (130$) на кожну дитину до 18-ти років чи виплати 13-ї пенсії особам старшого віку. Звичайно, це могло мати деякий вплив на результати виборів. Але й загалом PiS була дуже активною у виборах і ставку в кампанії робила на внутрішніх питаннях, загалом майже уникаючи європейської повістки. Лише подекуди в останній фазі кампанії від партії Качинського звучали меседжі на потребу євровиборів, зокрема про необхідність відмовитися від євровалюти в Польщі, про кошти, які з бюджету ЄС може отримати Польща, чи про необхідність реформування керівних органів Спільноти.
Європейська коаліція, яка будувала свою кампанію за принципом “анти-PiS”, так і не змогла нав’язати свою ініціативу опонентам від влади і запропонувати якісну альтернативну програму дій, в яку повірили б виборці. Як виявилося, позиції PiS не похитнув навіть скандал, пов'язаний з оприлюдненням за два тижні до виборів документального фільму про сексуальні злочини у польському костелі проти неповнолітніх. Це могло похитнути позиції партії Качинського, яка є виразником традиційних цінностей і має близькі відносини з церквою. Однак, цього не сталося.
Вже традиційно ці вибори також показали поділ країни: більш бідніший схід країни краще голосує за правоконсервативні сили, зокрема PiS, а багатший захід – за лібералів, яких у цих виборах представляє Європейська коаліція.
За неповних півроку до осінніх парламентських виборів у Польщі, які всі суголосно називають важливішими, аніж до Європарламенту, партія влади демонструє дуже високий рівень довіри до себе – і якщо не припуститься якихось грубих помилок у виборчій кампанії, то, очевидно, зможе розраховувати на перемогу й у виборах до Сейму та Сенату країни.
Опозиційним силам, зокрема Європейській коаліції, аби перемогти в осінніх виборах, потрібні нові ідеї, ініціатива й значна активність, щоб донести свої думки до виборців, особливо на сході країни. В іншому випадку в осінніх виборах знову буде зафіксовано статус-кво травневих європейських виборів.
Юрій Банахевич, Варшава
