Відбір до Вищого антикорсуду: Безпрецедентна прозорість та унікальний світовий досвід

Відбір до Вищого антикорсуду: Безпрецедентна прозорість та унікальний світовий досвід

Укрінформ
Міжнародні експерти поставили найвищу оцінку конкурсу до Вищого антикорупційного суду України

28 січня 2019 року Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) завершила свою роботу з оцінки доброчесності кандидатів на посади суддів Антикорупційного суду.

На підсумковому брифінгу голова Громадської ради міжнародних експертів сер Ентоні Хупер наголосив: Україну можна привітати з величезними досягненнями у створенні принципово нової і унікальної для світового досвіду системи призначення суддів. За його словами, Україна – перша і поки що єдина країна у світі, яка запросила міжнародних експертів до участі в процесі призначення суддів.

Ентоні Хупер
Ентоні Хупер

З боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України міжнародні експерти отримали максимальне сприяння. «Тісніше і якісніше працювати разом, ніж ми працювали, просто було б неможливо», - сказав Хупер під час спільного з керівництвом ВККС брифінгу.

Сер Хупер був вражений прозорістю процедур відбору кандидатів. «У моїй країні процес і процедури призначення суддів мають абсолютно нульову прозорість. А тут – ви безперечно це можете побачити на каналі в youtube, і я сподіваюся, що ви дивилися, – ми ставили питання кандидатам, це були зовсім не прості питання про їхні статки і подібне, і все це одразу було на youtube. Ще раз – я не знаю жодної країни у світі, яка б досягла такого рівня прозорості у процедурах призначення на посади такого рівня. Вважаю, що Україну треба привітати», – заявив глава ГРМЕ.

Завданням міжнародних експертів, зазначив Хупер, було не довести корумпованість того чи іншого кандидата – достатньо було, щоб в експертів з’явились вагомі сумніви щодо його доброчесності або професійної придатності: «Ми вивчили всі матеріали, всі документи, надані кандидатами. Ми провели опитування всіх кандидатів у письмовій формі – це сто різних анкет, в яких кандидатів просили пояснити, наприклад, чому його квартира або машина були куплені за ціну вдвічі меншу за ринкову. Або, чому така невідповідність між доходом і накопиченими статками. І подібні питання».

Неспроможність переконливо відповісти означало одне – кандидат вибував з конкурсу. Із 113 претендентів випробування на доброчесність не пройшли 39. Сім - продовжать участь у конкурсі, три написали заяви про припинення участі.

За словами голови ГРМЕ, сумніви у членів Громадської ради міжнародних експертів щодо кандидатів на посади до Вищого антикорупційного суду викликали невідповідності у деклараціях, уникнення сплати податків та невідповідні професійні навички.

"Причини дуже різноманітні. Ми можемо почати з невідповідності у деклараціях і недотриманні правил декларування", - сказав Хупер.

Наприклад, уточнив він, у деклараціях деяких кандидатів члени ГРМЕ виявляли автомобілі чи нерухомість, придбані за суми, значно вищі від задекларованих. Занепокоєння у членів ГРМЕ також викликали ознаки уникнення сплати податків або сумніви щодо того, чи всі податки були сплачені кандидатом. За його словами, іноді викликали сумніви, чи достатні у кандидата професійні навички.

Тед Зажечни
Тед Зажечни

"Було кілька кандидатів, які викликали занепокоєння через їхні пости в соціальних мережах. В постах були або залучені судді, або справи, які розглядалися в суді. І це не відповідає кодексу суддівської етики, підриває довіру громадськості до судової системи та судів. Було кілька випадків неналежних коментарів у соціальних мережах" , - розповів інший член ГРМЕ Тед Зажечни.

Сер Хупер, який має за плечима майже 60 років успішної кар’єри як правник у Великій Британії та Канаді і до того, як очолити Громадську раду міжнародних експертів, здобув чималий суддівський стаж саме в роботі з корупційними справами та з антикорупційним законодавством, відзначив унікальність для нього українського досвіду. «Попри всю мою кар'єру, те, що ми робили, було для нас чимось надзвичайним. Закон про антикорупційний суд відвів міжнародним експертам надзвичайно важливу і велику роль, зокрема, надав право вето стосовно кандидатів на посади суддів. Жоден з нас раніше не брав участь у чомусь подібному. І, на мою думку, Україна має пишатися таким законом і тим, що ми змогли зробити разом із ВККС для досягнення результатів», - зазначив він.

У свою чергу голова ВККС України Сергій Козьяков підкреслив, що «судова влада в Україні вже не вперше створює прецеденти серед державних органів за прозорістю та складністю проведення конкурсних процедур на заміщення вакантних посад. На конкурсі до Вищого антикорупційного суду нам вдалося підсилити власний досвід практикою фахівців з інших держав у прийнятті важливих рішень щодо компетенцій кандидатів на найвищі державні посади».

Сергій Козьяков
Сергій Козьяков

Він додав, що Комісія доклала максимум зусиль для того, щоб сформувати ефективний склад ГРМЕ та забезпечити дієву двосторонню співпрацю. «У визначенні доброчесності та професійності кандидатів Комісії сприяли висококласні фахівці з досвідом роботи суддями та прокурорами у своїх країнах. Їх вирішальна роль у процесі кваліфікаційного оцінювання майбутніх суддів Вищого антикорупційного суду буде мати важливе значення у подальшій роботі нового судового органу», - наголосив Козьяков.

"Ми змогли провести роботу в коротких серйозних дискусіях, але це не були дебати, в яких ми б переконували один одного у поглядах на чесноти. Виявилося, що в усіх країнах погляди на чесноти однакові - ми однаково оцінюємо гарні чи погані вчинки. Перед нами не стояла мета знайти корумпованого кандидати чи ідеального. Попри сумніви у тому, що не можна довести свою правоту, виявилося, що можна. Ми змогли подивитися трьома очима: ми були неупереджені, незалежні і доброчесні у наших висновках. Це виявило, що робота була організована неупереджено і якісно", - зазначив Станіслав Щотка.

Станіслав Щотка
Станіслав Щотка

«За  період  спеціальних засідань члени Комісії разом з членами ГРМЕ задали кандидатам 1169 запитань. Нас члени  ГРМЕ вразили, адже всі дні, коли тривали співбесід ми разом працювали з 9.30 і до 21.00. У нас вже є спільний досвід і спільний результат», - прокоментував Голова ВККСУ.

«У мене була привілегія. Я раніше познайомився з суддями в Україні, коли працював тут з освітнім проектом.  З власного досвіду знаю,  що судді в Україні хочуть бути незалежними, неупередженими і хочуть поводитись відповідно до всіх високих критеріїв. Я думаю, що антикорупційний суд це  - чудова можливість підвищити рівень довіри громадськості до судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Це те, що, на нашу думку, було в основі цього процесу. Я дякую вашій країні за цей досвід і можливість працювати в Україні», - Тед Зажечни, член ГРМЕ.

***

Нагадаємо, обидва органи – ВККС та ГРМЕ - мали встановити відповідність кандидатів критеріям доброчесності - моралі, чесності, непідкупності, зокрема, щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу. Крім того, кандидатів оцінювали на наявність знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. За інформацією ВККС,  рішення щодо відповідності кандидата цим критеріям ухвалювалось більшістю від спільного складу ВККСУ та членів ГРМЕ за умови, якщо за нього проголосували не менше 3 членів ГРМЕ. Якщо таке рішення не було ухвалено, кандидат вважався таким, що припинив участь в конкурсі.

За підсумками складення іспиту до наступного етапу було допущено 113 кандидатів, зокрема 81 — до Вищого антикорупційного суду та 32 — до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Втім, до 49 кандидатів (43%) у членів ГРМЕ виникли питання щодо доброчесності та професійності, тоді як до 64 кандидатів (57%) таких питань не було, і вони одразу перейшли до наступного етапу конкурсу - співбесіди за результатами дослідження досьє.

Міжнародні експерти завершили свою роботу. Загалом у наступному етапі конкурсу візьме участь 71 кандидат. Серед них — 42 судді, 17 — адвокатів, 6 — науковців, 6 — кандидатів із сукупним стажем. Із числа тих, хто пройшов далі, — 50 чоловіків та 21 — жінка. Всі кандидати, переважно, у віці від 30 до 49 років. 15 осіб мають науковий ступінь кандидата юридичних наук та 2 – ступінь доктора юридичних наук.

Президент України має призначити суддів не пізніше 30 днів з дня отримання подання Вищої ради правосуддя та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів. До цього із конкурсу ще можуть виключити кандидатів із сумнівними політичними зв’язками, оскільки їх призначення може негативно вплинути на довіру до судової влади. Такі повноваження мають Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.

Нагадаємо, конкурс на 27 посад суддів Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів Апеляційної палати цього суду розпочався 2 серпня 2018 року та є частиною судової реформи, що відбувається в Україні.

Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-