На посаду першого заступника міністра юстиції Олена Сукманова призначена 3 жовтня 2018 року. До цього понад рік працювала заступником міністра юстиції з питань державної реєстрації. За її ініціативи запрацювали аграрні антирейдерські штаби, ухвалена низка нормативних актів щодо протидії рейдерству, запроваджено технічні нововведення в роботі реєстрів.

Сукманова стверджує, що жодних кадрових змін із її приходом на посаду першого заступника міністра не відбулося. Також зізнається, що, незважаючи на нову посаду, продовжить опікуватися питаннями протидії рейдерству.

Які нові ініціативи готує Мін’юст, чим дивують новостворені директорати та до чого готуватися компаніям, котрі не відкриють своїх бенефіціарів, Сукманова розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

“ОДИН ІЗ ВИКЛИКІВ – ПОЄДНАТИ ІСНУЮЧУ СИСТЕМУ З ІДЕЯМИ Й ЗАПАЛОМ МОЛОДІ”

- Які завдання для вас зараз є ключовими на новій посаді?

- Нині в міністерствах, в тому числі Міністерстві юстиції, відбувається реформа державного управління. (Міністерство юстиції входить у 10 пілотних міністерств, у яких в рамках реформи державного управління створюють нові структури – директорати, що зосереджуються на стратегічному плануванні, формуванні політики та впровадженні реформ — ред.).

У нас майже укомплектовано два нові директорати. Мені підпорядковується Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції. Є також Директорат із прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності й Директорат правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів.

Завдяки цим директоратам по всьому міністерству були створені паспорти реформ пенітенціарної служби, системи реєстрації та державної виконавчої служби. Це масштабна дорожня карта, на яку ми витратили багато часу.

Загалом ці директорати цікаві тим, що у них працює молодь, багато хто з іноземною освітою, з вільним володінням кількома мовами. Вони пройшли відкритий і складний відбір, мають високу заробітну плату. Та найголовніше — вони мають зовсім інше світосприйняття.

Один із викликів перед нами – поєднати існуючу систему в Міністерстві юстиції з ідеями й запалом цієї молоді.

Мені дійсно дуже цікаво працювати з новими директоратами. У них інший підхід до роботи з інформацією, вони навіть на наради приходять не з блокнотами, як я зазвичай, а з ноутбуками.

Якщо поєднати працівників міністерства — людей із професійним підходом, з відповідним досвідом, з інституційною пам’яттю — та цією молоддю з їх новими ідеями, це має бути суперрезультат.

Системну реформу ми робимо не тільки для того, щоб нас хтось позитивно оцінив, а й для підвищення статусу та репутації держслужбовця, залучення професійних кадрів. Згадайте, як кілька років тому, коли молодій людині говорили про роботу в державній службі, це сприймалося як божевільна пропозиція. Зараз же середня заробітна плата по міністерству майже така ж, як на ринку.

- Ви анонсували з 1 січня 2019 року запуск в Україні оновленого Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який надасть змогу здійснювати пошук за критерієм бенефіціарного володіння. Також зазначили, що збираєтеся простимулювати наповнення реєстру кінцевими власниками. Яким чином?

- Так, дійсно, у новому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, який має запрацювати з 1 січня, буде передбачена можливість пошуку за конкретними бенефіціарами.

Зараз є міжвідомчі ініціативи щодо створення механізму верифікації кінцевих власників. Це дуже складне питання, бо жодна країна не має такого конкретного механізму.

До речі, Україна є одним зі світових лідерів у процесі відкриття кінцевих бенефіціарних власників. Колеги з Великобританії зазначили, що навіть їхня країна, яка є, як самі сказали, «фінансовим центром у світі», не має такої нормативної бази, як у нас.

Але, на жаль, Україна іноді відзначається іншим: якщо у європейській країні виконується те, що написано в законі, та немає і думки вигадувати якусь схему, то в нас навпаки: треба ще добитися того, щоб написане в законі виконували.

Обов’язок щодо реєстрації кінцевого бенефіціара в реєстрі прописаний у законі, але нас не втішає рівень наповненості нашого реєстру цією інформацією.

Розуміючи нашу ментальність, ми змушені створювати додаткові інструменти, які будуть стимулювати компанії виконувати закон.

Тому ми видали наказ, згідно з яким під час реєстрації будь-яких змін компанія повинна зареєструвати бенефіціара або підтвердити його. У разі, якщо вона цього не зробить, це буде означати відмову в реєстрації.

- Така відкритість може бути і ризикованою...

- Знаєте, в будь-чому можемо знайти позитивне і негативне. От наприклад, наявність у світі офшорних компаній, сліпих трастів – це добре чи ні? З одного боку, вони забезпечують збільшення фінансового потоку, інвестицій, але з іншого – вони не забезпечують прозорість, репутацію.

Так само бенефіціари. Думаю, відкриття кінцевих бенефіціарів не буде заважати чесним інвестиціям увійти в Україну. Окрім того, хочу підкреслити: це наші зобов'язання перед міжнародними партнерами.

“МИ РОБИМО ВСЕ, ЩОБ НЕЗАКОННІСТЬ УТРИМАННЯ НАШИХ ГРОМАДЯН БУЛА ВІДОМА УСЬОМУ СВІТОВІ”

- Російська Федерація не визнає захоплених українських моряків військовополоненими. Які механізми впливу можна застосувати до РФ, щоб вона визнала їх такими?

- Взагалі рівень міжнародних відносин не можна співставити з рівнем національних, коли, наприклад, виконавча служба змушує боржника виконати рішення суду.

Рівень міжнародних відносин — це незалежні члени, партнери, держави. Саме тому міжнародні документи не містять конкретного механізму впливу, і навіть всі санкції накладаються на підставі спільного рішення. Немає дорожньої карти, яка б вказала, умовно, що буде, коли підеш вправо чи вліво.

На сьогодні Міністерство юстиції звернулося до Європейського суду з прав людини та отримало рішення, за яким Російська Федерація зобов’язана надати інформацію щодо стану здоров’я, щодо статусу військовополонених, наявних поранень та місця перебування наших громадян.

У нас немає прямих інструментів, які змусять Росію повернути наших моряків, але ми робимо все, щоб зробити утримання наших моряків максимально некомфортним для Росії, тобто – щоб незаконність утримання наших громадян була відома усьому світові, і щоб міжнародна спільнота за будь-якої нагоди нагадувала Росії про це, вимагаючи припинити порушення міжнародних норм.

- Нещодавно Президент України Петро Порошенко заявив, що готується позов до Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй у зв'язку з актом агресії щодо відповідальності Російської Федерації за агресію проти України. На якій стадії підготовка позову та в чому його суть?

- Позов до Міжнародного суду ООН — це виключно компетенція МЗС.

- У зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, чи розробляє Міністерство юстиції якісь рекомендації? Можливо, стали більше людей звертатися на телефонну гарячу лінію, чи отримуєте скарги, звернення…?

- Територіальні управління в областях, де введено воєнний стан, оформили дуже просту та зрозумілу інформацію для громадян, яка пояснює правовий статус воєнного стану.

Міністерство працює у складі оперативних груп, які створюються на рівні центральних органів виконавчої влади. Є офіційні коментарі, але давайте говорити чесно: скажіть, будь ласка, у вашому житті щось змінилося? І в моєму – ні. Окрім того, що стало трішки більше роботи.

Указ про введення воєнного стану в 10 областях говорить про те, що в разі посилення загрози та ескалації конфлікту можуть бути введені певні обмеження на підставі додаткового указу. Але зараз вони не введені. Нині навіть це не обмеження, а всі норми цього указу направлені на підвищення рівня бойової готовності наших військових і прикордонників. Все.

“ТИПОЛОГІЯ СКАРГ, ЯКІ РОЗГЛЯДАЄ АНТИРЕЙДЕРСЬКА КОМІСІЯ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СХЕМ, ВИКОРИСТОВУВАНИХ ЗЛОЧИНЦЯМИ”

- Одна із найвідоміших ініціатив Міністерства юстиції, яка асоціюється з вами, антирейдерська кампанія: запуск роботи агроштабів та постійне вдосконалення роботи реєстрів. Підсумовуючи результати цієї роботи, чи довели свою ефективність агроштаби?

- Абсолютно довели. Вони створили такі умови, коли під час розгляду кожної ситуації рейдерського захоплення жоден представник жодного державного органу, залученого до роботи агроштабу, не міг сказати, що це не його компетенція, а когось іншого.

- Продовження роботи штабів буде?

- А вона не закінчилася. Зараз ця ініціатива має безстроковий характер, тому як тільки переживемо зиму і почнеться посівна кампанія, будемо знову оперативно збиратися за потребою.

- У якому режимі зараз працює Комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

- Я вже неодноразово говорила, що типологія скарг, які розглядає комісія, залежить не від сезону посівної чи збору урожаю, а від виявленої нової схеми, нової прогалини в законі, яку використовують злочинці.

У 2016 році це була прогалина в законі, пов’язана з нерухомістю та корпоративними правами, наприкінці 2017-2018 року також виявилася подвійна реєстрація договорів оренди.

У другій половині 2018 року ми побачили іншу проблему, яка, на жаль, знаходиться поза межами компетенції комісії – це підроблені документи, протоколи загальних зборів, акти приймання-передачі, ухвали, рішення судів, тощо.

Нині ми підписали меморандум про співробітництво з Державною судовою адміністрацією України (ДСАУ). Ним передбачається автоматизований обмін інформацією між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Це мало бути зроблено 2 роки тому.

У ДСАУ обіцяють зробити автоматизований обмін до 1 січня. Я дуже сподіваюся, що це унеможливить реєстрації за підробленими рішеннями судів.

Також прибрати «прогалини» в законодавстві може і законопроект № 9311 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державною права власності — ред.), який ми назвали «антирейдерський законопроект-3». Ним ми пропонуємо низку ініціатив, зокрема, ліквідувати комунальні підприємства, як суб’єкти реєстраційних дій. Чому? Поясню.

Як ви знаєте, на сайті Міністерства юстиції публікується відкритий перелік реєстраторів та нотаріусів, яким заблокували доступ до реєстрів. Ми проаналізували цей перелік і виявилося, що половину осіб, які в ньому знаходяться, складають працівники комунальних підприємств.

- На якій зараз стадії цей законопроект?

- Він зареєстрований і чекає на розгляд у комітеті. Я дуже сподіваюся, що парламент його підтримає.

- Чи знайдені якісь компроміси щодо цього законопроекту, адже нотаріальна спільнота обурилася пропозицією ввести до складу професійної нотаріальної спільноти співробітників управлінь юстиції, яким пропонується видавати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю?

- Для початку дещо поясню: є працівники, які фізично займаються роботою нотаріусів, не маючи відповідного юридичного статусу, наприклад, помічники державних нотаріусів, представники органів місцевого самоврядування, яким закон зараз надав право вчиняти нотаріальну дію.

Для того, щоб вирішити цю проблему, ми запропонували за дещо спрощеною процедурою надавати цим особам свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Проте це буде можливим за умови, якщо вони кілька років відпрацюють за направленням у держнотконторах у місцях, де є потреба в нотаріальних послугах.

Звертаю увагу, що іспит на зайняття нотаріальною діяльністю приймається Вищою кваліфікаційною комісією з питань нотаріату, яку на 50% складає нотаріальна палата і на 50% — представники Міністерства юстиції.

Тобто жодна людина не зможе отримати свідоцтво без участі Нотаріальної палати.

Не розумію, в чому проблема. Звичайно, я дуже уважно прочитала всі аргументи, які застосовуються нотаріальною спільнотою. Головний їхній аргумент – у тому, що ці особи матимуть право оформлювати договори купівлі-продажу земельних ділянок. Так, вони будуть мати це право. На думку нотаріальної спільноти, у зв’язку з тим, що ці особи будуть співробітниками Міністерства юстиції, то вони апріорі корупціонери, злочинці та виконуватимуть лише незаконні накази.

Але за майже півтора року я не побачила по комісії жодної скарги на дії державного нотаріуса.

До прикладу, близько 80% спадкових справ оформлюються у державного нотаріуса. Минулого року тисяча державних нотаріусів видали 520 тисяч свідоцтв про право на спадщину, у той час як 5,5 тисячі приватних нотаріусів видали лише 395 тисяч таких свідоцтв.

До того ж, за період із 2014 до 2018 років свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю було анульовано за порушення в роботі 374 нотаріусам, із яких 45 державних і 329 – приватних. То чи є підґрунтя для звинувачень у корупції?

“У РАЙОНАХ, ДЕ НЕМАЄ ЖИТТЄВОЇ АКТИВНОСТІ, НОТАРІУСИ НЕ ХОЧУТЬ ПРАЦЮВАТИ”

- Раніше міністр юстиції Павло Петренко зазначав, що в Україні – значна кількість районів, де люди мають проблеми з доступом до нотаріальних послуг. Чи змінилася ця ситуація? І як Міністерство юстиції планує її вирішити?

- Дійсно, по всій країні закриваються державні нотаріальні контори. Але ми закриваємо їх не тому, що нам так хочеться, ми змушені це робити через постійне зменшення кількості державних нотаріусів, які виходять на пенсію, звільняються, або ж вирішують працювати приватними нотаріусами.

У минулому році уряд ухвалив постанову, якою було підвищено рівень винагороди державним нотаріусам. До речі, деякі з них досить непогано заробляють, але це залежить від конкретного району, кількості населення. Проте, в районах, де немає життєвої активності, ані приватні, ані державні нотаріуси не хочуть працювати.

- У чому причина непопулярності професії нотаріуса?

- Чому всі нотаріуси хочуть сидіти на Саксаганського? (Одна з центральних вулиць Києва – ред.). Маю на увазі не вулицю, а центр ділової активності, де є потік клієнтів. У мене запитання: уже кілька місяців ведуться суперечки з Нотаріальною палатою щодо запропонованих нами законопроектів, та скажіть, будь ласка, за цей період хоча б один приватний нотаріус поїхав працювати у державну нотаріальну контору? Ні. Відповідно, у віддалених містах та районах спостерігаємо брак кадрів. Вирішити цю проблему можна моделлю, яку ми запропонували у законопроектах, котрі викликали хвилю обурення в Нотаріальній палаті.

- Ви згадали про іспити: із 1 січня 2019 року постановою Кабінету міністрів кандидатів у реєстратори зобов’язали складати професійний іспит. В одному з інтерв’ю ви уточнили, що ідеться про тих реєстраторів, котрим тимчасово обмежено чи анульовано доступ до державних реєстрів. Уточніть, будь ласка, хто саме буде складати іспит та хто його прийматиме?

- Цей іспит стосуватиметься нових державних реєстраторів, які подають заявку на отримання ключів, і тих, яким заблоковано доступ до реєстру.

Таким чином, після спливу терміну, на який було заблоковано доступ до реєстрів, через складання іспиту можна буде поновити свій доступ.

Зараз ми напрацьовуємо питання на цей іспит, який проводитиметься абсолютно автоматизовано: людина та комп’ютер, жодного людського фактору, жодної співбесіди.

- Що це дасть? Чому виникла така потреба?

- Це однозначно підвищить кваліфікаційний рівень реєстраторів, адже іноді реєстратор вчиняє такі дії, що замислюєшся, – чи знає він, наприклад, про існування закону про реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Я не говорю про всіх реєстраторів.

Вважаю, потрібен певний проміжок часу для, можливо, створення організації самоврядування реєстраторів, яка б напрацювала певні вимоги до цієї професії, в тому числі – етичні та репутаційні стандарти.

- Продовжуючи тему дій нотаріусів та реєстраторів… Як просувається судове розслідування у справах, де нотаріуси та реєстратори проходять як обвинувачені? Раніше ви повідомляли про близько 10 таких справ… Їх кількість збільшилася?

- Відповідь на це питання не від мене залежить. Я знаю, що направлені справи до суду, але поки що ми не можемо похвалитися критичною кількістю вироків і судових рішень.

- По суті: поки що покарання для нотаріуса і реєстратора – це позбавлення свідоцтва займатися професійною діяльністю?

- З боку Міністерства юстиції – так, і по-іншому не може бути, тому що ми не правоохоронний орган. А з боку правоохоронних органів — ні. Ми отримуємо багато запитів, у тому числі від правоохоронних органів, на підставі яких я можу стверджувати, що існує купа кримінальних справ, по яких проходять і реєстратори, і нотаріуси.

Юлія Гайдіна. Київ

Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ