Тліюча війна на Донбасі зосереджує на собі значну увагу української влади і міжнародного співтовариства. Подекуди складається враження, що питання окупації Криму Росією перебуває у тіні подій на сході України. Однак, неправдивим було б твердження, що Крим випадає з фокусу уваги офіційного Києва. Це підтверджує Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця, що в інтерв’ю Укрінформу розповів про те, яким є ставлення у Польщі до російської окупації півострова, про польські ініціативи щодо Криму та дії української влади, зокрема й у Польщі, аби питання окупованого півострова постійно залишалося на порядку денному.

УРЯДИ ПОЛЬЩІ НЕЗМІННО ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ В БОРОТЬБІ З РОСІЙСЬКОЮ АГРЕСІЄЮ

- Пане посол, якою є офіційна позиція Польщі щодо окупації Росією Криму?

- Офіційна позиція Польщі не змінювалася від початку російської агресії й окупації Криму. Вона полягає в тому, що Польща не визнає анексію Криму Росією, а визнає Україну в міжнародно визнаних кордонах, включно з Кримом.

- Яким чином політичні процеси, що останнім часом відбуваються у Польщі, та проблеми у стосунках між Варшавою і Брюсселем, впливають на польську позицію щодо санкцій, які застосував Євросоюз проти Росії?

- Насамперед, треба відзначити, що Польща займає позицію постійної  підтримки України в боротьбі з російською агресією. Ця позиція не змінювалася як за часів попереднього польського уряду, так і нинішнього, що перебуває при владі з 2015 року. Внутрішньополітичні процеси, які відбуваються в Польщі, а також відносини Польщі з ЄС не впливають на важливе для нас питання – продовження санкцій проти Росії за окупацію Криму і російську військову присутність на Донбасі. І більше того, Польща в ЄС навіть виступає ініціатором продовження цих санкцій, у тому числі, наприклад, збільшення терміну їх дії до року. Тому, в цьому питанні позиція Польщі для нас є дружньою, сприятливою і у перспективі, як показує досвід останніх кількох років, – незмінною.

“ОФІЦІЙНІ” ПРЕДСТАВНИКИ КРИМУ НЕ ПОВИННІ ВИСТУПАТИ НА ФОРУМАХ ОБСЄ

- Нещодавно у Варшаві відбулася двотижнева нарада ОБСЄ з питань людського виміру. У чому полягали розбіжності й конфліктні ситуації довкола питання Криму під час цього форуму?

- Цей захід ОБСЄ використовується Росією для спроби легітимізації російської окупаційної влади у Криму. Проблема полягає в тому, що ми, як офіційна українська делегація, змушені сидіти за одним столом з представниками так званих громадських організацій, яких Росія пробує представити на нараді як «офіційних представників Криму». Ми не погоджуємося на таке трактування. Відтак, я вважаю, що нам потрібно досить ґрунтовно проаналізувати свій підхід до участі у цій нараді з питань людського виміру.

Проблема також полягає в тому, що частина учасників із Росії подає себе як «офіційних представників» різних рівнів кримської влади. На жаль, вони отримують візи для в’їзду до Польщі, хоча перебувають у списку осіб, яким ЄС заборонив в'їзд на територію країн-членів Спільноти, або мають паспорти, видані російською окупаційною владою в Криму. Тому, потрібно проаналізувати: чи варто нам вести діалог з особами, які насправді підмінюють поняття і пробують всіляко обдурити й Польщу, і світове співтовариство, зокрема ОБСЄ. Таким чином, ми втягуємося у політику Росії, яка направлена на відбілювання чи легітимізацію цих осіб.

Я переконаний, що ця нарада ОБСЄ з людського виміру, яка проходить у Варшаві, безперечно варта уваги. Однак, нам потрібно на дії російської сторони з представленням на цих заходах осіб, які проживають у Криму, відповідати участю на рівні українських громадських організацій, які могли б дати їм відповідні роз’яснення і входити з ними в дискусію. Офіційним представникам України не потрібно це робити.

- Тобто перед наступною варшавською нарадою ОБСЄ українська позиція буде такою: так звані офіційні особи, які приїжджають із Криму, є небажаними у Варшаві...

- Вони небажані, й ми заявляємо про це як польським офіційним особам, так й у Відні, де розташована штаб-квартира організації. Тим не менше, польська сторона видає їм візи, тому що вони прибувають на міжнародний захід або представляють під час перевірки на кордоні паспорти, видані їм в інших регіонах Росії. Чи варто нам із цим боротися? Нам варто боротися за те, щоб ми з ними взагалі не вели діалог на офіційному рівні. Краще тоді нехай громадські організації ведуть діалог із російськими так званими громадськими організаціями. Однак, я знову підкреслюю, що людський вимір є важливим і питання прав громадян України, які продовжують проживати в окупованому Криму, питання прав кримських татар, а також і злочини окупаційної влади, повинні бути на порядку денному обговорення під час щорічної наради ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві.

МЕТА РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ У ПОЛЬЩІ – ПОСВАРИТИ ВАРШАВУ З КИЄВОМ

- Наскільки сильним є вплив російської пропаганди з приводу кримських питань у Польщі?

- Мені здається, що якогось яскравого впливу російської пропаганди в Польщі немає. Взагалі Польща намагається робити все можливе, щоб російські впливи в країні були мінімальними.

Звичайно, що ця пропаганда існує, є агенти впливу, є інституції, через які Росія пробує реалізувати свою політику. Однак, Польща все ж таки стоїть на сторожі, щоб така діяльність російської пропаганди на мала суттєвого впливу.

- Тобто, іншими словами, питання Криму в наративах російської пропаганди не є пріоритетним у Польщі...

- Росія, мабуть, усвідомлює, що це безперспективно.

- Відтак, на чому тоді фокусується російська пропаганда?

- Вона фокусується на тому, щоб посварити Україну з Польщею, використовуючи різні підходи до історичної пам’яті й роздмухуючи довкола цього так зване українсько-польське протистояння. Для цього використовуються різні радикальні організації, на які вони мають вплив, або фінансують їх.

- Яку діяльність проводить посольство України у питаннях роз’яснення ситуації щодо окупованого Криму?

- Ми, передусім, доносимо до наших польських партнерів інформацію про те, що зараз відбувається у Криму і звертаємося до них, щоб питання окупованого півострова постійно було на порядку денному міжнародних організацій. Йдеться про питання ситуації у Криму, незаконної окупації Криму і притягнення до відповідальності Росії за порушення міжнародного права.

Ми допомагаємо в організації зустрічей лідерів кримськотатарського народу з офіційними представниками Польщі. Крім цього, ми підтримуємо діяльність кримськотатарських організацій та осіб, кримчан, які тут перебувають, і самі проводимо заходи, що їх приурочено до подій, пов'язаних з історією чи життям кримських татар і з історією Криму як частини України.

Із Польщею ми також започаткували механізм консультацій з питань деокупації Криму. Фактично, Польща стала першою країною, з якою ми почали такого роду співпрацю на рівні міністерств закордонних справ.

По-друге, ми підтримуємо поширення і розповсюдження інформації про юридичний аспект окупації й анексії Криму. Нещодавно за підтримки МЗС Польщі підготовлено про це книгу. У ній зібрано аналіз міжнародних експертів щодо правових наслідків окупації Криму. За сприянням нашого посольства та підтримки МЗС України і Польщі презентація цієї книги відбулася в Києві. Нещодавно такі ж презентації пройшли в Одесі та Львові. Важливо, щоб цю книгу якомога ширше презентували в інших європейських країнах.

Важливим жестом з польської сторони, що дозволить ще більше привернути увагу міжнародного співтовариства до проблеми окупації Криму і українських політичних в’язнів у Росії, стало нещодавно оприлюднене главою міністерства закордонних справ Польщі паном Яцеком Чапутовичем рішення про нагородження Олега Сенцова відзнакою МЗС «За людську гідність». 

- На яку аудиторію у першу чергу спрямовані зусилля посольства в цьому напрямі й наскільки великим є інтерес у Польщі до такого роду заходів по Криму?

- Ці заходи направлені на те, щоб підтримати кримських татар тут, у Польщі, їхню діяльність та їхню боротьбу за повернення Криму до складу України.

По-друге, вони направлені на польське суспільство і міжнародне співтовариство, аби тримати питання Криму на порядку денному.

Я вважаю, що в Польщі є багато політиків та громадських діячів, які знають і розуміють Крим, які здійснювали проекти на півострові до його окупації Росією. Звичайно, вони беруть активну участь у цих заходах.

Однак, ми повинні ще докласти спільних зусиль, аби питання Криму не зникало з порядку денного, адже потроху люди починають звикати до того, що Крим нібито відійшов до Росії і немає перспектив його повернення. Тому, потрібно посилювати ці заходи і тиск на міжнародне співтовариство, ставлячи питання, що санкції не можуть бути зняті з Росії, оскільки вона порушила міжнародне право.

Ми не можемо заспокоїтися доти, доки не буде відновлено кордони України і поки не буде притягнуто до відповідальності осіб за порушення міжнародного права. І в цьому контексті ми вдячні Польщі за те, що вона постійно виступає співавтором ключових резолюцій Генасамблеї ООН по територіальній цілісності України, засудженню російської агресії тощо. Зараз готується чергова така резолюція, де Польща є однією зі співавторок.

Юрій Банахевич. Варшава