Які політичні сили підтримували з 2014 року реформи і європейську інтеграцію України?

Які політичні сили підтримували з 2014 року реформи і європейську інтеграцію України?

1184
Ukrinform
Стаття професора політології Тараса Кузьо, опублікована у New Eastern Europe. Переклад Укрінформу

Чимало українських політичних сил стверджують, що прагнуть європейської інтеграції і підтримують реформи. Єдиний спосіб це перевірити – подивитися на історію їхніх голосувань.

Факти не брешуть. Зокрема дані, зібрані професійним аналітичним центром Vox Ukraine, які дають вичерпне уявлення про політичні сили, що підтримували з 2014 року реформи на шляху європейської інтеграції України. В ефірі програми “Свобода Слова” на телеканалі ICTV народний депутат від партії “Батьківщина” Сергій Власенко розлючено обізвав Президента Петра Порошенка “хамелеоном”, підсумовуючи його зусилля у реформах протягом останніх чотирьох років. Він також поглузував з Vox Ukraine, сказавши “Ми називаємо їх Fox Ukraine”, що інакше, аніж антиамериканізмом, не назвеш.

ПРОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФАСАД

На конференції “Ялтинська європейська стратегія” ведучий BBC Hard Talk Стівен Сакур запитав Юлію Тимошенко, як вона може бути прихильником європейської інтеграції, якщо “Батьківщина” голосує проти реформ? Я повторив це питання Сергієві Власенку в ефірі ток-шоу “Свобода Слова”. Так само, як і лідер його партії, Власенко відкинув факти, які доводять, що відданість Тимошенко реформам дуже сумнівна. Її підхід дуже нагадує мені “багатовекторність” президента Леоніда Кучми – політики, за якої він дуже гучно говорив про відданість європейській інтеграції, при цьому не докладаючи жодних зусиль для досягнення цієї мети у внутрішній політиці.

Юлія Тимошенко, Стівен Сакур. Фото: yes-ukraine.org
Юлія Тимошенко, Стівен Сакур. Фото: yes-ukraine.org

Тимошенко і “Батьківщина” використовують популістську риторику, дуже схожу на риторику Опозиційного блоку, коли звинувачують Міжнародний валютний фонд у “геноциді” проти українського народу. Олександр Вілкул безперервно повторював популістський закид на адресу МВФ, який начебто чинить “геноцид” проти українського народу, під час ток-шоу “Пульс” на 112 каналі, у якому я брав участь минулого місяця. Тоді ж таки Тимошенко заявила, що “Всі депутати, які не засуджують владу за підняття тарифів, мають вважатися учасниками геноциду проти українського народу”.

Реформи, яких вимагає МВФ, також підтримують ЄС і західні уряди. Відділяти одну міжнародну організацію від іншої у цьому контексті – це просто-таки дешевий популізм.

Білборди Тимошенко, якими завішана вся Україна, переконують, що вона підтримує вступ України до ЄС, у той час як історія її голосувань, наведена нижче, демонструє, що вона займає лише шосте місце за підтримкою реформ. Цей результат гірший за інші чотири “прозахідні” фракції і навіть гірший за “Волю народу”. Особистий результат Тимошенко у голосуванні за реформи (34 відсотки і 330-е місце) лиш трохи кращий за результат лідерів “Відродження” (27 і 30 відсотків та 340-е і 351-е місця).

ОДНІ ГОВОРЯТЬ, ІНШІ – ГОЛОСУЮТЬ

Аналізуючи дані Vox Ukraine з голосування за реформи, можна виділити три основні групи політичних сил. До першої відносяться “Народний фронт” минулого прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, Блок Петра Порошенка і “Самопоміч”, які надали основну кількість голосів за реформи; хоча іноді “Радикальна партія” голосувала за реформи справніше, ніж “Самопоміч”. У другій групі – популісти і невизначені, такі як “Батьківщина”, “Радикальна партія”, “Відродження” і “Воля народу”, чия підтримка реформ не надто сповнена ентузіазмом. Насамкінець, останню групу складає “Опозиційний блок” – політична сила, яка тотально протидіє реформам, включно з боротьбою проти корупції.

Іншими словами, нинішній український парламент нагадує попередні скликання, які також складалися з групи прихильників реформ (зазвичай націонал-демократів), болота (центристи кучмівських часів) і реакціонерів (Комуністична партія, і з 2005 року – Партія регіонів).

Найкращий спосіб проаналізувати – хто і як підтримував реформи – це перевірити історію голосування восьми лідерів фракцій за останні чотири роки. Vox Ukraine зібрали дані і створили індекс підтримки реформ, який виглядає наступним чином:

1. Максим Бурбак, “Народний Фронт” (90 відсотків підтримки реформаторських законопроектів);
2. Артур Герасимов, Блок Петра Порошенка (86 відсотків);
3. Олег Ляшко, Радикальна партія (73 відсотки);
4. Олег Березюк, “Самопоміч” (72 відсотки);
5. Ярослав Москаленко, “Воля Народу” (51 відсоток);
6. Юлія Тимошенко, “Батьківщина” (34 відсотки);
7. Віталій Хомутинник (30 відсотків) і Віктор Бондар (27 відсотків), “Відродження”;
8. Олександр Вілкул (14 відсотків) і Юрій Бойко (9 відсотків), Опозиційний Блок.

Vox Ukraine також створили рейтинг усіх 423-х народних депутатів, виходячи з їхньої історії голосування за реформи.

1. Максим Бурбак, “Народний Фронт”, 21-е місце (з 423 депутатів);
2. Артур Герасимов, Блок Петра Порошенка, 58-е місце;
3. Олег Ляшко, Радикальна партія, 161 місце;
4. Олег Березюк, “Самопоміч”, 171-е місце;
5. Ярослав Москаленко, “Воля Народу”, 248-е місце;
6. Юлія Тимошенко, “Батьківщина”, 330-е місце;
7. Віталій Хомутинник (340-е місце) і Віктор Бондар (351-е місце), “Відродження”;
8. Олександр Вілкул (394-е місце) і Юрій Бойко (400-е місце), Опозиційний Блок.

“Батьківщина” – безкомпромісні критики Президента Порошенка. У той же час, лідери фракцій Яценюка і Блока Порошенка займають дуже високі 21-е і 58-е місця у рейтингу відданості реформам у порівнянні із набагато гіршим результатом Тимошенко – 330-м місцем. Коли Тимошенко критикує реформи, які підтримують Народний Фронт і Блок Порошенка, – це лише прагнення здобути владу за допомогою пронизливої популістської риторики.

ВІЙНА З КОРУПЦІЄЮ

Опитування громадської думки демонструють, що громадяни вважають боротьбу з корупцією однією з найважливіших тем на виборах наступного року. Історія голосувань лідерів фракцій за антикорупційне законодавство демонструє загалом таку ж тенденцію, як і у загальній підтримці реформ, з однією лише різницею – тут Тимошенко п’ята, а не шоста у рейтингу. І навіть тут історія її голосування найгірша з п’яти “прозахідних” фракцій. Ключові союзники Тимошенко – Сергій Власенко і Григорій Немиря – не голосували за Антикорупційний суд.

1. Максим Бурбак, “Народний Фронт” (голосував за 92 відсотки законопроектів);
2. Артур Герасимов, Блок Петра Порошенка, (79 відсотків);
3. Олег Березюк, “Самопоміч”, (77 відсотків);
4. Олег Ляшко, Радикальна партія, (63 відсотки);
5. Юлія Тимошенко, “Батьківщина”, (55 відсотків);
6. Ярослав Москаленко, “Воля Народу”, (45 відсотків);
7. Віталій Хомутинник (35 відсотків) і Віктор Бондар (33 відсотки), “Відродження”;
8. Олександр Вілкул (5 відсотків) і Юрій Бойко (3 відсотки), Опозиційний Блок.

Незадовільні результати голосування Тимошенко за реформи – також у сферах енергетики (13 відсотків), децентралізації (20 відсотків), дерегуляції (31 відсоток), банківській сфері (34 відсотки). З переліченого щонайменше енергетика і банківська сфера – надзвичайно важливі у боротьбі з корупцією.

Можна лише подякувати Vox Ukraine за надані журналістам і дослідникам дані, завдяки яким вони мають змогу роздивитися справжні підсумки роботи фракцій за останні чотири роки крізь хмари брехні, якими вони закутані. Стає зрозуміло, що лише три фракції (“Народний Фронт”, Блок Петра Порошенка і “Самопоміч”) мають право називати себе реформаторами і відтак прихильниками європейської інтеграції. Будь-які спроби інших політичних сил переконати, що, не підтримуючи реформи, вони підтримують європейську інтеграцію, насправді є відкатом у кучмівську “багатовекторність”.

*  *  *

Тарас Кузьо, професор кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин (ЦТВ), Школи фундаментальних міжнародних досліджень (ШФМД) при Університеті Джонса Гопкінса. Співавтор книги “Джерела російської політики великої сили: Україна й виклики для європейського порядку”.

*  *  *

Оригінал статті (англійською):
Which political forces have supported reforms and European integration in Ukraine since 2014?
New Eastern Europe, 9 жовтня 2018 року

Перше фото: Іван Бандура (cc) wikimedia.org.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>