Ірина Геращенко, перший віце-спікер Верховної Ради України - 16.07.2018 12:44 — Новини Укрінформ
Ірина Геращенко, перший віце-спікер Верховної Ради України
Страх дочасних виборів блокує у ВР оновлення Центрвиборчкому
16.07.2018 12:44 6085

Ірина Геращенко - перший віце-спікер парламенту та одна з найвпливовіших жінок української політики. Вона завжди належала до націонал-демократичного табору та брала участь у найдраматичніших періодах української історії, працюючи прес- секретарем Віктора Ющенка, й зараз, у команді чинного Президента, як його Уповноважений з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

Ритм її робочого графіка, відвідувачі та дзвінки приймальні першого віце-спікера нагадують  про наше дуже жорстке сьогодні. В кабінеті Ірини ми зустріли Анжелу Сущенко, дружину нашого колеги Романа, ув'язненого в РФ. Анжела дарує Ірині картину Романа, намальовану в тюрмі буряком, лушпинням цибулі. Вона переглядає всі малюнки Романа, зроблені ним в Лефортово, на яких стоять штампи СІЗО. «Це Київ... він скучає, - вдивляється Ірина у  малюнок. - А це наша рідна Черкащина».

«А це малюнок для малого, він щоразу сину підписує якось інакше», - розповідає  Анжела. Вони ще кілька хвилин говорять про зустріч Романа Сущенка з дружиною. Ірина бере в подарунок кілька віддрукованих, як листівки, картин Романа - збирається дарувати  їх європейським політикам, як нагадування про українських політв'язнів .

А ми продовжуємо розмову...

САМЕ ПАРЛАМЕНТ БЛОКУЄ ФОРМУВАННЯ ЦВК

- Ірино, як ви оцінюєте підсумки сесії?

- Вона була менш емоційною, більш інтелігентною та коректною у ставленні депутатів одне до одного. Обійшлося без бійок, ламання мікрофонів, блокувань трибун, дронів, плакатів. Для  мене, як для першого віце-спікера, це важливо. Безумовним успіхом є прийнятий блок законів, які стосуються створення Вищого антикорупційного суду. Хочеться присоромити традиційних критиків та передвісників апокаліпсису, які передрікали, що закон ніколи не буде прийнятий. Президентський законопроект ухвалено конституційною більшістю. При цьому нагадаю, що в президентському законопроекті якраз було прописано, що всі справи, які стосуються топ- корупції, автоматично передаються в підсудність АКС, але під час підготовки змін  до другого читання саме депутати внесли норму, щоб, мовляв, не перевантажувати новий суд старими справами, передати туди тільки ті, які з'являться після старту  роботи суду. Критики знову заголосили про зраду, звинувачуючи чомусь президента в депутатських поправках. В останній день сесійного тижня й ця скандальна правка була скасована. Таким чином, всі раніше відкриті справи, які стосуються підсудності Антикорупційного суду,  будуть передані саме туди. Важливим є прийняття Закону про дипломатичну службу. Українська дипломатія, яка знаходиться на передовій інформаційно-дипломатичного фронту, тепер модернізується, посилюються соціальні гарантії дипломатів.

Президентський Закон про національну безпеку, який традиційно критикували опоненти,  отримав високу оцінку наших міжнародних партнерів і в спеціальній заяві Держдепу США, й на саміті Україна - ЄС, й на саміті НАТО. Тепер наші партнери очікують реформування законодавства щодо роботи спеціальних служб.

Варто згадати Закон про реінтеграцію Донбасу, який вступив в дію з 30 квітня цього року, що дозволило організувати єдине управління на Донбасі, тісну координацію всіх силових структур в рамках Штабу ООС.

Тепер про втрачені можливості. На жаль, парламент накрило цунамі популізму і фальстарт виборчої кампанії. Там - суцільні кандидати в президенти і канцлери, які обіцяють все хороше, боряться проти всього поганого, місяцями прогулюють сесію, не голосуючи навіть за визнання РФ країною-агресором. Є питання й до депутатів коаліції, які також нехтують сесійними тижнями, й спікеру доводиться буквально заганяти колег в залу на важливі голосування. Також хотілося б, щоб уряд більше займався реальною економікою.

Що з важливого не прийнято цієї сесії і що тривожить? Кадрові питання. Це не нормально, що маємо уряд в.о., що коаліція не може домовитися, прем'єр не може подати кандидатури на міністрів. Міністр - це політична посада, й саме він, а не в.о. мають нести відповідальність за ввірений сектор. Ми так і не створили міністерство ветеранів, хоча наші демобілізовані воїни потребують комплексних програм реінтеграції до мирного життя, реабілітації, пошуку нового робочого місця.

Після позитивного рішення Конституційного суду про зняття недоторканності парламент міг би вже в липні проголосувати в першому читанні зміни до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності. Ця обіцянка звучала в програмах усіх партій, які представлені в парламенті. Я хочу нагадати, що в жовтні у нас взагалі було заблоковано парламент, і дві опозиційні партії тероризували Київ, влаштували наметове містечко на Грушевського, начебто ж вимагаючи  зняття недоторканності. Але тепер, коли для цього створені законодавчі передумови, про недоторканість забули. Її не згадують на погоджувальних, під час виступів, мовчать єврооптимісти і опозиціонери. Я двічі вимагала на погоджувальній поставити це питання в порядок денний, підтримуючи вимогу БПП. Всі інші промовчали.

Це свідчення, що часто часто якась проблематика піднімається тільки заради створення  емоційного фону і інформаційної хвилі. А не для того, щоб змінити законодавство.

Ганебно виглядає історія з ЦВК, бо саме парламент вже два роки блокує оновлення Центральної виборчої комісії часів Януковича. Президент України двічі вносив подання на членів ЦВК. Один раз спливли всі терміни, а тепер щодня вигадувалися непереконливі  приводи, аби тільки не ставити це питання на голосування .

- Ну, у опонентів президента теж є логіка, коли вони кажуть, що пропонований склад за чисельністю більш лояльний до президента...

- Президент подав ті пропозиції, які йому запропонували фракції. В поданні Президента, враховані позиції «Батьківщини», «Самопомочі», партії Ляшка, НФ, депутатських груп. Вони хочуть сказати, що подали президентові залежні кандидатури? Так нехай подадуть незалежних! Чи ви підозрюєте всіх своїх людей? Чи ви сплановано всіх принижуєте? 

Кого ви називаєте залежними? Сотника Майдану пана Радченка, професора-правника? Причина в іншому. Або ж деякі фракції самі себе лякають привидом дочасних виборів і відтягують голосування по ЦВК на осінь. Або ж ці самі фракції шушукаються по всіх передвиборчих штабах про нові політичні альянси і їх влаштовує ЦВК часів Януковича. Тільки для всіх очевидно, що саме ті партії і фракції, які не підтримали оновлення ЦВК, несуть за це повну відповідальність. А щодо страху дочасних виборів, то я жодного разу не чула від президента жодних сигналів про їх можливість.

ТРИВАЄ ВІЙНА РЕЙТИНГІВ, ОБМІН СОЦІОЛОГІЯМИ, ОПОЗИЦІЙНИХ РИТОРИК, АЛЕ ДАВАЙТЕ ДОЧЕКАЄМОСЯ ВИБОРІВ

- Я, поки сиділа у вас в приймальні, по телевізору від позафракційних чула, пишуть, що Президент про це міркує.

- Що значить, Президент міркує чи не міркує. Для цього або є передумови, або немає. Якщо коаліція є і працює, то передумов не буде, якщо парламент буде недієздатним, то це створює конституційні передумови для дочасних виборів. Але я впевнена, що і президентські, і парламентські вибори відбудуться у визначені Конституцією терміни, й остуджувала гарячі голови, які марили виборами під час «редутів», «наметових містечок», інших розкачок і прокачок - що ніяких довчасних виборів не буде. Треба працювати, а не постійно марити виборами.

- Тобто, дочасні вибори, про які багато кажуть - це фольклор?

- Для дочасних президентських виборів немає жодних підстав. Парламентські дочасні вибори можуть виникнути з кількох передумов. Одна з них, наприклад, якщо парламент буде недієздатний, якщо не буде коаліції. Якщо парламент працює і коаліція є...

- А коаліція є?

- Ця сесія довела, що хитка й не ідеальна, але є. Вона існує в форматі двох фракцій, які виконують свої обіцянки перед виборцями: БПП і «Народний фронт», також в коаліції присутні  позафракційні депутати. Три фракції, які просто зрозуміли, що в важкі часи стагнації економіки, війни, серйозних внутрішніх і зовнішніх загроз працювати і брати на себе відповідальність за країну набагато важче, ніж говорити. Вискочили і тепер стоять осторонь, безкінечно критикуючи, передрікаючи, що «безвізу не буде», «Антикорупційного суду не буде», «санкцій не буде». Але прийде час, і їм треба буде пояснити виборцям і країні, чому в найскладніший час вони умили руки, стали збоку і зосередилися на критиці, а не на роботі.

У той же час треба зазначити і подякувати й цим фракціям опозиції, що є ті закони, за які вони віддають свої голоси, тим самим підтверджуючи правоту і лідерство Президента Порошенка в проведенні реформ. Примітний був момент, коли Юлія Володимирівна присвятила свій спіч тому, що їх фракція не буде голосувати за Закон про нацбезпеку, він не такий, не сякий… І коли під час голосування по табло стало видно, що закон набирає необхідну кількість голосів, «Батьківщина» усвідомила, що не знайде потім пояснень за неголосування, й дружно й одноголосно натиснула кнопку «за». Така ж ситуація була з Законом про реінтеграцію чи Антикорупційний суд, які опозиція нещадно критикувала, тільки тому, що автор - Президент. Потім голосувала, бо закони правильні і вони вже працюють. Ці всі закони, до речі, отримали  високу оцінку наших міжнародних партнерів. І тепер і «Батьківщина», й « Самопоміч» і інші, хто їх підтримав, можуть розцінювати ці позитивні відгуки і на свою адресу.

- Нинішній склад парламенту відрізняється від попередніх тим, що до ВР зайшло багато нових людей, були високі очікування суспільства від його роботи, але зараз рівень підтримки парламенту нижчий, аніж уряду і президента. Чому?

 - У нас на жаль, є певні депутати або громадські організації, які самі себе призначили авторитетами, вони святіші за всіх святих, і визначають, хто «староє ліцо», хто «среднєє ліцо», хто «новоє ліцо», хто чесний, а хто не чесний.  Для цього, по-перше, є суд. По-друге, виборці самі все це визначать. По-третє, це дискримінація, певна, за віком. Давайте оцінювати всіх по їх справах. У парламенті є, наприклад, Рефат  Чубаров, Мустафа Джемілєв. Вони може не «новиє ліца», але Особистості, Люди з великої літери. Й саме їх досвід, життєвий шлях і позиція є безцінними і важливими в формуванні авторитету парламенту. Тому ідеальний парламент, це все ж мікс досвіду і молодості. Тому що очевидно, що має бути нова кров, зміна поколінь, новий досвід, конкуренція, краща освіта, завзяття і навіть максималізм для руйнування старого, але викреслювати всіх людей, тільки за віком, зморшками, непростим і різним життєвим досвідом - ні. В нас навпаки, величезна проблема професіоналізму, відповідальності, довіри, досвіду, працездатності, бо два дні попрацювали, перевтомились, десь зникли на місяць, лови їх, бігай. Й саме безвідповідальність і прогули, популізм і непрофесіоналізм найбільше б'ють по репутації ВР.

УКРАЇНА МАЄ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ВПЛИВУ РФ НА МАЙБУТНІХ ВИБОРАХ

- Я сканувала Інтернет на найбільш резонансний законопроект. Вся кіберіндустрія, Кіберальянс, представники всієї сфери критикують 6688.

- У парламенті зареєстровано майже три тисячі законопроектів. Всі депутати у нас не обмежені у авторстві, тому вони можуть реєструвати та подавати ті закони, які вважають за необхідне. На сьогодні проект цього закону не стоїть в порядку денному. Тому обговорювати законопроект, який навіть не включено до порядку  денного, не думаю, що варто на це витрачати час. Водночас, у мене, наприклад, на столі лежить французький закон про боротьбу з фейками, який був прийнятий нещодавно Національною Асамблеєю.

- Французький закон - про боротьбу зі словами та неправдами, я також підтримую, але 6688 про повне перекриття Інтернету, якщо вірити фахівцям.

- Давайте повернемося до французького закону. Він дуже дискутувався у самій Франції,  мав полярні оцінки експертів, медійного середовища, серед політиків. До речі, серед  його авторів - Валері Формі-Мунтян, голова міжпарламентської групи друзів «Україна-Франція». Закон про боротьбу з фейками прийнято, і він виник, як відповідь, в тому числі, партії Макрона на брутальне втручання Російської Федерації у вибори у Франції, коли Росія відверто підігрувала своїм улюбленцям, партії Лє Пен.

Тема втручання у вибори через соцмережі, через фейкові новини, через розгон апокаліптичних настроїв буде дуже актуальною для України в цій виборчій кампанії, яка стартує, по суті, восени. Наголошу, що йдеться про чергові вибори, але кампанія восени вже увійде в активну фазу. І Україна має від цього захиститися. І мені б хотілося серйозної дискусії на цю тему, як нам захистити країну і не дати можливості зовнішнім впливам вирішувати долю країни через фейкові новини, через бруд і спотворення суспільних настроїв. От я собі взяла на літо - вивчити французький закон, мені це цікаво. І мене, наприклад, тривожить ситуація, коли, ОБСЄ проводить в Україні конференції про, начебто, правильні речі, про захист свободи слова, але там робляться провокації проти Олега Сенцова. Коли наші професійні спілки підіграють опонентам не влади, а України, в тому числі підписуючи якісь прокламації, разом зі спілкою пропагандистів Росії. Тому що я не вважаю, що у нас з Росією: «Дві країни - одна професія». У мене з російськими пропагандистами різні уяви про журналістику і свободу слова, оце мене теж турбує.

І я не вважаю, що моя публічна оцінка таких дій голови спілки журналістів є політичним тиском. Це моя громадянська позиція. Тому я вітаю дискусії в журналістському середовищі щодо будь-якого законопроекту. Є профільний комітет, я як віце-спікер, дуже відкрита до будь-якої професійної дискусії, в т. ч. з ГО, щодо законопроектів, це всі знають, і ми багато працюємо з неурядовими організаціям над вдосконаленням законодавства. Але ми не можемо не помічати тих серйозних викликів, які стоять в сфері інформаційної безпеки держави. Й коли проблема  свободи слова підміняється вимогою безкарності за фейкові новини, брехливу інформацію, спотворення суспільної думки, в тому числі, й на догоду нашому зовнішньому ворогу, я не вважаю, що ми можемо цим легковажити.

СМІШНО, КОЛИ ЛЮДИНА З РЕЙТИНГОМ В 6% МІРКУЄ ПРО КОГОСЬ, РАДІЮЧИ РЕЙТНГУ В 5%

- Є чутки про нібито кризу в команді Президента. Що члени Стратегічної сімки йдуть з наради, мало не по-англійськи.

- Я ж не член сімки, - сміється.

- Кажуть, що олігархи відвернулися і шукають на кого поставити ще. По-вашому, чи почувається Президент сильним, чи існує єдність в його команді? Бо це все супроводжують дані про його рейтинг...

- Мені завжди смішно, коли люди с рейтингом 6% радіють, що в когось рейтинг 5%. Я нікого поки що не бачу з рейтингом бодай в 30% чи 70%, аби бути такими самовпевненими. До речі, може це й добре, бо знаємо в Путіна 70%, чи 80% - так це ж диктаторська країна. Ми - демократична країна, у нас завжди критикують і не люблять владу, й завжди маємо цікаві і непередбачувані вибори.

Мій прогноз, що в нас буде з півсотні кандидатів у президенти. Тільки серед нардепів уже нарахувала 17 тих, хто заявив про президентські амбіції. Цікаво, що в президенти масово збираються ті, хто і депутатами толком не вміють працювати. Враження, що серед кандидатів одиниці розуміють, яка це відповідальність і навантаження, яких це вимагає сил, досвіду. Але більшість з них хоче мати свою партію, свою телепрограму, й галочку  в біографії, що балотувався в президенти.

Друге. У нас зараз йде війна рейтингів, бомбардування соціологією. До опитувань, як інструмент політтехнологій і маніпуляцій, включають назви партій, яких не існує  в природі. Або кандидатів, які ніколи не заявляли про свої президентські амбіції, й мають популярність акторів чи коміків, але не політичну. Тому найкраще продемонструють рейтинг самі вибори. Й прогнози можна давати ближче до зими, коли стане зрозумілою палітра реальних учасників перегонів, а не те шоу, яке сьогодні триває в опитуваннях.

Третє. Зараз в нас загострення опозиційної риторики: хто дошкульніше покритикує владу. Але перед виборами треба буде сказати, що ти зробив. І тут дуже багато опозиціонерів і критиків не зможуть пред'явити виборцям жодної справи, жодної виконаної обіцянки, не зможуть пояснити, чому в найскладніші для країни часи банально втекли, а не закатали рукава до роботи. Й виборці десять разів подумають, кого обрати: балакунів-обіцяльників, чи тих, хто взяв на себе відповідальність й зробив що міг, аби Україна вистояла .

Ще один момент. Петра Олексійовича часто критикують, що він багата людина. Хочу нагадати, що він зайшов на Банкову, став Президентом, декларуючи дуже великі статки. Свої статки він заробив не на російському газі і не на нафтовій трубі. Він дійсно багато вкладає в добродійність, підтримку армії і гуманітарних проектів. Всім іншим кандидатам в президенти також прийдеться пояснити суспільству і свої декларації, й звідки в них кошти на кампанію, й чи не стоять за ними олігархи, які прагнуть реваншу й свого, керованого і лояльного президента.

Є рейтинги симпатій, а є лідерство в реформах. Всі ключові закони, що були прийняті парламентом цієї сесії - авторства Президента. Беззаперечним є його великий внесок в надання Україні безвізу, в реформі децентралізації, в реформуванні і посиленні нашої армії і дипломатії, в ратифікації Угоди про асоціацію, в інших важливих питаннях. Й у збереженні санкцій ЄС і США проти РФ.

Президент і його команда провели  дуже багато тих речей, за які інші навіть боялися братися.   Путін вважає Президента Порошенка своїм головним опонентом в Україні, бо це Порошенко, а не хтось інший, працював з ЄС і США, аби включилися санкції проти РФ, домовився-таки за зброю Україні, виборював безвіз. Це Президент створив антипутінську коаліцію. Очевидно, що Путін би хотів змінити Порошенка на більш лояльного до Кремля. Та й українські олігархи, чиї статки зароблені на російських енергоносіях, прагнули б більш лояльного до них і до Кремля президента. Тому виборча кампанія точно буде непростою.

Лана Самохвалова. Київ.

Фото: Юлія Овсяннікова, Володимир Тарасов

(Друга частина)

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>