Антикорупційна боротьба в Україні перебуває в критичній фазі, яка може перейти як у посилення наступу на тих, хто має незаконні статки, так і у реванш сил, які всіма способами хочуть зберегти “звичні” умови ведення бізнесу. Перед виборами можливе різке зростання скарг на “політичні переслідування”. Такі думки Артем Ситник виклав в інтерв'ю Укрінформу. У справі голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, сподівається він, точку ставити ще зарано.

ДО ТОЧКИ НЕПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНА НАБЛИЗИЛАСЯ, АЛЕ НЕ ПРОЙШЛА ЇЇ

- Пане Артеме, що привело вас до Німеччини цього разу?

- Ми мали низку зустрічей із представниками МЗС, уряду, парламенту Німеччини. Також зустрілися з громадським сектором, який має вплив на політичні процеси в країні та водночас цікавиться питаннями, пов’язаними з Україною. Це не перший наш такий візит. Для нас надзвичайно важливо співпрацювати з Німеччиною.

- Чи відчуваєте ви зміни у ставленні наших західних партнерів щодо зусиль у подоланні корупції? Чи посилюється критика через те, що воно відбувається повільно, чи все ж таки бачать прогрес?

- Не маю однозначної відповіді. Тому, хто предметно займається цим питанням, дуже важко не помітити прогрес. Чи можливі були розслідування таких кримінальних справ за часів Януковича? Чи можливо було уявити собі існування такого органу, як НАБУ, якому протидіє влада, але не може нічого з ним зробити? Що людей, які завжди вважалися недоторканими, будуть притягувати до відповідальності? Звичайно, ні. Те, що сьогодні усе перелічене можливо, це – великий прогрес, але, на жаль, не такий швидкий, як хотілося б.

Цей прогрес зараз дуже крихкий. Ми дійшли до такої критичної точки, коли у політичної еліти панує страх. Цей страх підштовхує її до певних рішень, які можуть призвести до певного колапсу реформи.

- Тобто точка неповернення ще не пройдена...

- Точку неповернення ми не пройшли. Наближення до цієї точки лякає тих, хто має ілюзію, що можливо жити по правилам, які існували до Революції. Питання – чи пройдемо ми цю точку – дуже складне і залежить від багатьох факторів, передусім – нашого суспільства. Думаю, найближче майбутнє покаже, наскільки ми здатні це зробити. Інакше є ризик повернутися до темних часів.

ВИБОРЧІ ПЕРЕГОНИ МОЖУТЬ ПРИШВИДШИТИ СТВОРЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

- Чи є у вас справи, що ось-ось підуть до суду?

- Справ у нас до суду передано багато, вони постійно передаються. Питання – чи є у нас справи, які суд готовий розглядати? На жаль, справи судами просто не розглядаються. Тут якраз і відповідь, чому ми впродовж двох років виступали за створення Вищого антикорупційного суду. Сподіваюся, що він таки буде створений найближчим часом.

- Наскільки найближчим, за вашими прогнозами?

- Якщо брати логістичний бік, це питання 6-7 місяців. Якщо брати політичну складову, то все залежить від того, наскільки існує політична воля. З урахуванням виборів, а виборцям потрібно щось розповідати – то, можливо, процес буде більш активним.

- Скільки загалом передано вже справ до судів?

- Майже 170 справ. Вони різні, але є багато знакових для України справ стосовно людей, які завжди вважалися недоторканими. Саме до цих справ прикута увага суспільства та наших міжнародних партнерів. Саме вони фактично зупинені в судах. Голова фіскальної служби, колишній голова комітету парламенту пан Мартиненко зі своєю групою, заступник міністра оборони, голова Рахункової палати, голова аудиторської служби, керівники великих державних підприємств... Зараз ми передаємо до суду так звану «бурштинову справу», в якій підозрюваними є двоє членів парламенту. Заради таких справ і створювалися нові антикорупційні інституції. Але судового прогресу по них, на жаль, немає. З одного боку, вони не заслуховуються. З іншого — це є підтвердженням того, наскільки необхідно створити незалежну антикорупційну судову інституцію.

- Тобто всі надії покладаються на Вищий антикорупційний суд?

- Ні, так не можна казати. У нас завжди прийнято покласти на когось чи щось надію і потім проклясти за те, що надія не реалізувалася. Потрібно, щоб ефективно працювали НАБУ, прокуратура і суд, тоді це буде завершений цикл антикорупційних розслідувань, який приведе до того результату, на який очікує суспільство.

СПРАВА ХОЛОДНИЦЬКОГО: НАБУ НАПРАВИЛО СКАРГУ І “ПЕВНІ МАТЕРІАЛИ” ДО КДКП

- Що ви думаєте про висновок доповідача у дисциплінарний справі Холодницького, в якому він просить застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани?

- Це пропозиція, а не рішення. Документ містить 53 аркуша, з яких 52 – це проведена робота, перевірка, під час яких зроблений висновок про те, що всі доводи, скарги є обґрунтованими. Допущені порушення дають підстави для звільнення. А ось останні півсторінки – нібито хтось інший вставив. Там якраз намагаються використати певну юридичну казуїстику в Законі «Про прокуратуру», нібито не можна застосувати звільнення. Насправді ж це не так. Сподіваюся, що така спроба маніпуляції нормами закону буде невдалою. Ми надішлемо пояснення до нашої скарги з урахуванням цього висновку та відправимо до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Сподіваюся, що КДКП прийме законне рішення. Адже вже зараз можна точно сказати, що в ході перевірки фактів, про які писалося, вони були підтверджені повністю, а, отже, ці порушення є підставою для звільнення. 

- Чи маєте додаткові докази провини Холодницького, які можете представити на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 24 липня?

- Мені про засідання саме 24-го липня не відомо. Я чув кілька дат. Знаю правило, що засідання Комісії не може відбутися швидше, ніж за 10 днів після вручення висновку особі, відносно якої проводиться розслідування. Повторюю: ми написали скаргу, до якої були долучені певні матеріали.

- Якщо Холодницький усе ж залишається, як ви збираєтеся працювати далі разом після «акваріумного» скандалу?

- По-перше, тут може бути знакове рішення для всієї прокуратури. Підтверджено, що людина здійснює тиск на свідків, на судів, на прокурорів, підбурює до дачі неправдивих показань. Якщо сказати, що це нормально для прокурора, в крайньому випадку буде догана, це стане загрозою всій правоохоронній системі взагалі. Означатиме фактично крах усього, адже це неправомірні дії, які є грубим порушенням, які, можливо, тягнуть за собою кримінальну відповідальність. За такого розвитку подій нас не врятує ані суд, ані щось інше.

“ЗАХИСТ” ВІД НАБУ: ПЕРЕД ВИБОРАМИ ПОБІЛЬШАЄ ЗАКИДІВ ПРО “ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ”

- У державі фактично починаються виборчі перегони. Чи вважаєте ви, що буде якесь гальмування процесів, чи навпаки – буде прогрес у розгляданні справ.

- Що стосується нашої роботи, то процес виборів взагалі жодним чином не впливатиме, ми, як і раніше, будемо дотримуватися закону. Однак, мені здається, що може бути деяка істерика. Адже є два основних способи «захисту» від справ НАБУ: або людина одразу хвора, ковдрою накривається, або ж стверджує про політичні переслідування. Думаю, що перед виборами друга версія «захисту» буде більш актуальна. Але це ми вже проходили. Переконані, не треба банальні крадіжки бюджетних грошей підводити під політичні переслідування.

- Як ви особисто ставитеся до питання скасування е-декларування для громадських активістів, чого вимагають, у тому числі, західні партнери?

- Якщо подивитися на законодавство про декларування для активістів, це виглядає як банальна помста. Воно зовсім не відповідає духу закону про е-декларації, суперечить його логіці. Зараз, на жаль, ми бачимо, що в самому інституті е-декларування набагато більше загрози з іншого боку. До речі, дуже схожа ситуація з антикорупційним судом. Був закон і було запущене декларування, це був великий крок уперед. Громадськість побачила статки чиновників, які всіх шокували не тільки в Україні; а потім, коли все відкрилося, щоби можна було розслідувати, з'явилися дії протилежного характеру – роз'яснення, які фактично блокують всі розслідування. Це великий крок назад. Сподіваюся, цей досвід не повториться з Антикорупційним судом.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Фото: Павло Багмут, Данііл Шамкін, Укрінформ