Євген Єнін, заступник генпрокурора
Відслідковуємо рух коштів від України до Швейцарії, за які було придбано 600 кг золота
25.06.2018 16:49 3617

Уже два роки за міжнародне співробітництво у Генпрокуратурі відповідає Євген Єнін. Усе, що стосується екстрадиції колишніх посадовців до України, арешту і повернення вивезених активів та співпраці з іноземними правоохоронцями – відноситься до його компетенції.

Він один із небагатьох заступників генпрокурора, «досяжних» для журналістів. Проте, як колишній працівник спецслужби і дипломат, Єнін у ході розмови здебільшого уникає прямих відповідей на запитання. Щоб не зашкодити слідству, пояснює він.

Нещодавно Єнін разом з іншим заступником генпрокурора Анжелою Стрижевською стали фігурантами журналістського розслідування. Був опублікований відеозапис їхнього спілкування у жовтні 2016 року з колишнім міністром енергетики і вугільної промисловості Едуардом Ставицьким та його адвокатами. Зустріч відбулася у готельному номері в Ізраїлі. Журналісти вважають, що спілкування мало позапроцесуальний характер. Самі посадовці це заперечують. Обидва заступники генпрокурора заявили, що до Ставицького їздили домовлятися про укладення угоди зі слідством.

В інтерв’ю Укрінформу Єнін відповів на запитання про свої контакти зі Ставицьким, розповів якими кейсами пишається, про підозру спільнику екс-міністра Павла Лазаренка і про роботу слідства для повернення до України 600 кілограм золота зі Швейцарії.

- Євгене Володимировичу, чим закінчилася ваша та Анжели Стрижевської зустріч із екс-міністром екології Ставицьким у готельному номері в Ізраїлі? На відео з фільму “Слідство. Інфо” – ваша з ним розмова обривається під час обговорення можливості перекваліфікації статті Кримінального кодексу, яку йому інкримінує Генпрокуратура...

 - У нас не було жодних ілюзій стосовно можливої відеофіксації цієї зустрічі. Оприлюднення усього запису зустрічі, а не «нарізки», яка мала місце у журналістському розслідуванні, може підтвердити позицію Генпрокуратури.

Попри сигнали про бажання йти на співпрацю зі слідством, на той момент Ставицький виявився не готовим на три основні елементи, які вимагає закон. Це визнання винуватості, компенсацію шкоди в рамках визначеної експертизи і на викривальні покази стосовно інших учасників злочину.

Після цієї зустрічі жодних необґрунтованих уповільнень слідства та зміни кваліфікації інкримінованих Ставицькому статей Кримінального кодексу від підозри до обвинувального акту не відбулося. Це є головним мірилом об'єктивності розслідування. Наразі справу має розглядати суд, у якому перебуває це кримінальне провадження.

- Як ви поясните слова Анжели Стрижевської на відео, коли вона радить Ставицькому не змінювати кваліфікацію статті 191 Кримінального кодексу, оскільки інакше йому загрожує спецконфіскація?

- В Україні протягом року укладається більше тисячі таких угод – і вони не «падають з неба». Узгодженню цих документів передують контакти прокурорів із фігурантами. Ця практика існує в кожній країні.

- Відомо, що у квітні 2016 року до Ізраїлю у справі Ставицького їздив і заступник генпрокурора Анатолій Матіос. Він тоді просив міністра юстиції Ізраїлю вручити Ставицькому повідомлення про підозру. Невдовзі після цього візиту екс-міністр заявив, що представники військової прокуратури вимагали у нього 5 млн доларів. Чому після таких його заяв ви все ж поїхали на зустріч в Ізраїль? На що ви сподівалися?

Робота прокурора – невдячна і ризикована. Коли хочеш досягнути результату, якого вимагає суспільство, – йдеш на певні ризики

- Ми отримали чіткі запевнення від команди захисту про те, що Ставицький готовий до співпраці зі слідством. Захист озвучував це неодноразово і відповідно – з метою прискорення процесу притягнення фігуранта до кримінальної відповідальності – ми й зустрілися з ним. Про п’ять мільйонів доларів мені нічого не відомо. Ставицький багато чого заявляв тоді й зараз. Це психологічний шантаж, тут нема чого коментувати.

Робота прокурора – невдячна і ризикована. І тим не менше, коли ти хочеш досягнути результату, якого вимагає суспільство, ти йдеш на певні ризики, навіть якщо це може зашкодити твоєму власному іміджу.

- Хто від Ставицького вийшов із пропозицією про зустріч із ним в Ізраїлі?

- На мене особисто ніхто не виходив. Водночас, з урахуванням специфіки фігуранта та уникнення провокацій, було визначено про доцільність відрядження двох представників прокуратури.

- А чи був дозвіл процесуального керівника у даній справі, яким тоді виступав заступник генпрокурора Юрій Столярчук, на проведення таких перемовин для укладення угоди зі слідством?

- Ми вже все пояснили офіційно і вважаємо, що того обсягу інформації, який було видано в рамках коментаря, абсолютно достатньо, щоб не зашкодити інтересам розгляду справи в суді.

- До речі, у вашому офіційному коментарі стосовно зустрічі зі Ставицьким йдеться, що його справа була передана до суду в травні поточного року без зміни кваліфікації статті, яка йому інкримінується. Водночас його адвокат Інна Рафальська повідомила Укрінформу, що з обвинувального акту зникла стаття 209 ККУ, яка, серед іншого, передбачає і конфіскацію майна.  Як ви це поясните?

- Ці питання краще адресувати органу слідства.

- У 2017 році Ставицького зняли з розшуку Інтерполу. Чи проводить ГПУ перемовини з ізраїльськими правоохоронцями про його екстрадицію в рамках існуючих договорів про співпрацю?

- Я не хотів би коментувати хід екстрадиційної перевірки Ставицького з огляду на те, що вона виходить на свою завершальну стадію. І мої коментарі можуть мати зворотній ефект. Ми подали запит про видачу, який у межах своєї компетенції ізраїльські правоохоронці розглядають і винесуть своє суверенне рішення.

- Чи висловлювали бажання укласти угоди зі слідством інші ВІП-утікачі?

- Знаєте, це перманентні дискусії, які йдуть з більшою чи з меншою динамікою з багатьма фігурантами, але головним є не перемовини, а їхній результат. Якщо результат досягається, то укладається відповідна угода. Якщо ж ні, то слідство обирає інші опції.

- У травні минуло два роки, як ви курируєте напрямок міжнародного співробітництва у Генпрокуратурі. Одним зі своїх досягнень на посаді генпрокурор Юрій Луценко вважає заочний судовий процес над Януковичем. А який кейс є предметом вашої гордості?

Найголовнішим є повернення довіри до Генеральної прокуратури з боку наших міжнародних партнерів

- Предметом гордості для мене, як і моїх колег, є повернення до державної скарбниці 1,5 мільярда доларів. Ці гроші вже більше року як конфісковані в бюджет і працюють на підвищення обороноздатності нашої держави, на ремонт лікарень, на будівництво доріг. Ці гроші використовуються для розробки нового озброєння для нашої армії. Без зайвої скромності можу сказати, що цей результат є безпрецедентним у світових масштабах.

Досягненням вважаю і екстрадицію Каськіва з Панами. Це перший ВІП-утікач, якого за 25 років незалежності ми повернули в рамках екстрадиційного процесу.

Найголовніше, на мою думку, є повернення довіри до Генеральної прокуратури з боку наших міжнародних партнерів. Ми продемонстрували себе з найкращого боку під час проведення міжнародної операції по затриманню хакерів з кібермережі Avalanche. Ця спецоперація, проведена в грудні 2016 року, стала операцією року в рамках Євроюсту. У ній брали участь правоохоронці з 30 країн, але головні фігуранти переховувалися на території України. Одному з них – Геннадію Капканову – тоді вдалося втекти, але кілька місяців тому його знову затримала наша поліція.

Не виключаємо нових спецконфіскацій, які поповнять наш бюджет

Також досягненням є і низка екстрадиційних процесів з території нашої держави. Не так давно з території України було екстрадовано «короля шахраїв» Жильбера Шиклі, про якого у Франції навіть зняли художній фільм. Він дзвонив у фінансові інституції, представляючись представником французьких спецслужб, і просив перевести на свій банківський рахунок кілька десятків мільйонів євро в якості контрольної поставки у ході удаваної спецоперації по боротьбі з Аль-Каїдою. Таким чином він заволодів близько 300 мільйонами євро. В якийсь момент він опинився в Україні й для нас справою честі було його затримати та віддати в руки французької Феміди.

Ми також очікуємо і на нові успіхи, і не виключаємо нових спецконфіскацій, які поповнять наш бюджет.

- Чи намагаються відсудити конфісковані 1,5 млрд дол. власники офшорів, яким юридично належали ці кошти?

Представники злочинної організації, які втратили свій «воровський общак», не полишають спроб повернути $1,5 млрд спецконфіскації («гроші Януковича»)

- На сьогодні у мене немає інформації про подані позови в українські суди чи міжнародні арбітражі. Процедура спецконфіскації була проведена абсолютно законно, що в принципі унеможливлює «відкат назад». Але представники злочинної організації, які втратили свій «воровський общак», не полишають спроб повернути ці гроші й вдаються до дій сумнівного характеру, залучаючи в цей процес представників суддівського корпусу, окремих правоохоронців, шахраїв світового масштабу в Україні й за кордоном. Не буду поки розголошувати – про що саме йде мова, але ці дії можна кваліфікувати за статтею сприяння злочинній організації. У нас є надійна лінія захисту і ми активно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами, щоб унеможливити вчинення нових злочинів і повернути інші активи, які належать учасникам цієї злочинної організації.

- Коли можна очікувати на повернення до України 600 кілограмів золота, що арештовані у Швейцарії?

- Над золотом ми працюємо, але говорити про це зарано. Будь-який коментар генерального прокурора чи його заступника використовується іншою стороною як свідчення нібито політичного переслідування і тиску. Все це уповільнює процес отримання важливої інформації від наших міжнародних партнерів. Я розумію суспільний інтерес до цього кримінального провадження, але, думаю, громадськість більше хотіла б отримати інформацію про його результат, аніж про перебіг подій.

- Повідомте хоча б – звідки взялися ці 600 кілограмів золота в Швейцарії.

- Ми якраз і з‘ясовуємо рух коштів від України до Швейцарії, за які було придбане це золото.

- Коли можна очікувати на завершення процесу в США над колишнім прем’єром Лазаренком і повернення до України частини коштів?

Повідомили про підозру у відмиванні коштів одному з найближчих соратників Лазаренка

- Між усіма зацікавленими сторонами підтримується постійний діалог щодо погоджених дій, спрямованих на якомога швидше завершення процесу стосовно Лазаренка. Останні контакти з цього питання ГПУ мала буквально пару тижнів тому. Нагадаю, на рахунках Лазаренка та пов’язаних із ним структур заарештовано близько 280 мільйонів доларів у п’яти різних юрисдикціях.

Паралельно ми ведемо розслідування щодо спільників Павла Лазаренка, причетних до розкрадання державних коштів. Буквально 22 червня ми проводили обшуки та оголосили про підозру у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом, одному з найближчих соратників Лазаренка, який легковажно розраховував, що українські правоохоронці забули про 16 млн доларів на його рахунках у Швейцарії. Ця особа раніше вже проходила в рамках кримінального провадження щодо розкрадання державної власності в особливо великих розмірах, однак була звільнена від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих обставин, оскільки сплив термін давності. Тим не менше, в рішенні суду міститься детальний опис схем розкрадання державних коштів спільно з Лазаренком.

- У березні ГПУ повідомила про підозру екс-президенту Януковичу та колишньому голові Нацбанку Сергію Арбузову в причетності до схеми із купівлею за завищеними цінами двох бурових установок для ДАТ "Чорноморнафтогаз". Тоді генпрокурор заявив, що правоохоронці встановили 10 рахунків в іноземних банках, на які були переведені 144 млн доларів від оборудок, проведених під час купівлі так званих “вишок Бойка” у 2011 році. Чи вдалося домогтися арешту цих коштів?

- Ми направили міжнародно-правові доручення з проханням накласти арешт на банківські рахунки, а також повідомити нам інформацію про рух коштів на них. У цій справі наразі тривають активні слідчі дії в Україні й за кордоном. Ми працюємо з цілою низкою фігурантів цього кримінального провадження.

І зараз очікуємо офіційну інформацію від наших партнерів щодо арешту цих коштів у низці європейських країн. Про подробиці я повідомлю дещо пізніше.

- На початку року ви повідомили, що збираєтеся шукати виведені за кордон гроші спільно з «Асоціацією з пошуку і повернення активів». Поясніть, яку роль може відіграти громадська організація у поверненні активів?

Впровадження в Україні інституту фандерів зараз є перспективним

- Зараз є перспективним упровадження в Україні інституту фандерів (англ. funders або «донори»; «litigation funders» – приватні організації, які за власні кошти займаються пошуком і поверненням активів замовника, виділяють кошти для спірних судових процесів, але в обмін на це отримують частку в кількадесят відсотків від стягнутого – ред.) На сьогодні державні структури – АРМА, Міністерство юстиції і правоохоронні органи – позбавлені можливостей протягом короткого часу залучати фінансові ресурси для забезпечення оперативності розслідування. Інститут фандерів міг би сприяти вирішенню цього питання. Ці структури працюють на підставі договору з уповноваженим державним органом, банком чи приватною організацією. Вони оцінюють той чи інший кейс, і якщо вважають його перспективним, то вкладають певну суму в повернення активів. Для цього ініціюють цивільні, кримінальні чи адміністративні процеси в інших країнах, відслідковують активи, а також надають іншого роду допомогу в їх поверненні. Отримавши результат, вони мають винагороду у вигляді комісійних.

«Асоціація з пошуку і повернення активів» – це один зі стейкхолдерів, які проявляють інтерес до цієї тематики. І ми звертаємося до них за консультаціями.

На сьогодні є напрацьований законопроект, який передбачає створення інституту фандерів і посилення ролі Агентства з питань повернення активів. Відповідний державний орган має отримати змогу говорити з фандерами, укладати з ними певні угоди...

- А Генпрокуратура не має таких повноважень?

- Жодна державна інституція в Україні зараз не має таких повноважень. До речі,  фандери могли б відіграти свою роль у фінансових розслідуваннях, які пов’язані з банкрутствами банків. Тут є великий простір для роботи. 

Але тут мають бути і певні запобіжники. Наприклад, було б нелогічно, коли, скажімо, гроші Януковича зголосився шукати хтось із його ж оточення.

Цим мають займатися компанії з відповідною репутацією, з досвідом роботи у цій сфері.

- Нещодавно з’ясувалося, що затриманий у Франції Армен Саркісян виявився не тим чоловіком, який організовував тітушук під час Євромайдану. Як так сталося?

- Таке іноді трапляється, тому з коментарями треба бути обережними. Раніше я повідомляв, що здійснюються заходи, спрямовані на встановленні особи затриманого. Вказана особа не утримувалася під вартою, але була обмежена в пересуванні.

- У грудні минулого року в Румунії затримали колишнього голову “Укрспирту” Михайла Лабутіна. Коли відбудеться його екстрадиція в Україну?

- Це питання перебуває під нашим щільним контролем, ми очікуємо відповідного рішення наших румунських колег. Про часові рамки говорити поки що завчасно. Буває, що фігурант опирається екстрадиції до останнього, а потім раптом дає згоду на добровільну екстрадицію, розуміючи невідворотність своєї видачі. Ми розраховуємо на позитивне рішення по екстрадиції Лабутіна та інших колишніх «віпів», які втекли у Британію, Австрію і Грузію. Для цього перебуваємо на постійному контакті з нашими міжнародними партнерами.

Алла Шершень, Київ.

Фото: Овсяннікова Юлія

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-