Ви вірите, що «лист з-за грат» – агітку політтехнології – написала Савченко?

Про «лист із неволі», підписаний Надією Савченко. 
Спершу – ознайомтеся. Ну як? А я ось що думаю.

Перше. Це писала не Савченко: не її інтонація, не її лексика, не її спосіб викладення думок (про те, чиї це насправді думки – не говоримо). Те, як вона це зазвичай робить, ми добре вивчили за роки вимушеного знайомства з цією особою. Характеристики політикам подеколи дані доволі точні – кимось, хто вміє підмічати й узагальнювати, – з якимись можна погоджуватись, з якимись сперечатись, але повторюю: не вона писала, це я стверджую, як людина з багаторічним редакторським досвідом.

Друге. Чим зумовлене настільки не пропорційне розподілення уваги і обсягів різним претендентам на президентський пост? Левова частка, не менше 70% тексту – Анатолію Гриценку – в цілому, без злості, але з нав’язливим педалюванням «похилого віку» Гриценка, якому минулого року 60 виповнилось…

А далі – вас закликають відімкнути мозок і підключити голу емоцію. 

Садовий – продукт психоаналітика, мізкоправа, він не лише Україною управляти не може, а й Львовом. «Он абсолютно "деланный" политик западного типажа. А сделан он из очень закомплексованного мальчика, и сделал его психиатр Олег Березюк». Ви можете уявити, що це пише Надя Савченко? Може, її від спілкування з поліграфом на такі «розумності» розковбасило?

Ляшко. «О Ляшко как президенте. Это крах! Кто ему только "и чего ни давал" и что он только у кого ни "брал". Кто и как из олигархов ним только не крутил». Це теж «Надя»?

Порошенку – два рядки. Зате яких! Мовляв, за другого терміну Порошенка Україна зазнає краху і тут буде «хазарський каганат». При чому тут середньовічний «хазарський каганат», держава кочового народу, яка проіснувала близько 300 років в другій половині І тисячоліття і мала центр в міжріччі Волги і Дону? Ага – «каганат»! Комусь треба було підкинути чергове антисемітське «полінце» у вогонь навколовиборчого срачу, який уже розгоряється на повну. З вуст мадам Савченко це звучало би абсолютно природно, якби вона знала, що таке «Хазарський каганат». 

Нарешті, Тимошенко. «Это самое хладнокровное, безжалостное, лукавое существо, которое мне приходилось видеть в жизни», – пише чесна і не лукава Савченко про ту, хто ввела її в політику, звісно, з розрахунку, дуже політтехнологічно віддавши №1 у списку «Батьківщини» Надії Савченко, жертві російського судилища. «Я никогда не была знакома с ней лично», – пише хтось невідомий за щиру Савченко про лідера фракції, до якої вона входила, а відтак спілкувалася (принаймні на початках) багато і подовгу, ледве не щодня.

Третє. Україна обере собі президента такого, якого обере – і небо не впаде на землю, Україна не ляже під Росію, а її земля родитиме хліб і людей – з головами і руками! Це один із головних принципів, про який не забуваємо, коли робитимемо свій вибір. А нам будуть впарювати, що ми приречені обрати собі катастрофу. Уже почали. Для того, щоб переконатися в дієвості подібної технології, достатньо подивитися коментарі під згаданим текстом – там і хазари, і рошени, і все чого не хочете. І це лише початок. Скоро кілотонни подібних одкровень, розрахованих на різну аудиторію – вік, стать, освіта, інтелектуальний рівень, політична орієнтація – обваляться на наші голови. Люди, будьте пильними, не дозволяйте комусь думати за вас.

Сергій Тихий
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства