Антикорупційний суд: чим закінчиться зіткнення позицій та менталітетів?

Антикорупційний суд: чим закінчиться зіткнення позицій та менталітетів?

824
Ukrinform
Чи стане імовірне ухвалення законопроекту «Про Вищий антикорупційних суд» світлом у кінці корупційного тунелю?

Під знаком Антикорупційного суду пройшов останній пленарний тиждень у ВР, і ним же почнеться наступний. Створення суду, покликаного нарешті покінчити з головною хворобою нашого суспільства – чи не головне літнє очікування й іноземних партнерів, і виборців, і журналістів, і громадських активістів. До того ж це питання серйозно підігріте медіа.

У ньому перетнулося багато світоглядних дискусій: а чи варто створювати окремий суд для антикорупціонерів, у якому лише дві інстанції? А чи не стане він зайвою ланкою судової системи, яка і так достатньо розгалужена? Для чого суд під одне НАБУ, де не так багато справ?

Багато інтересів і безліч фобій. Бо не звикли наші еліти до таких кульбітів, які випали на долю нардепів, позбавлених недоторканості, в «законопроектний бізнес» яких вривалися агенти НАБУ. Напевно, лячно мати таку структуру. Нікому не хочеться опинитися на вістрі скандалу.

У парламенті, в один із днів, присвячених поправкам у законопроект про Антикорупційний кодекс, нардепи давали найрізноманітніші коментарі.

Бачу «бурштинового» Борислава Розенблата, на якого відкрито провадження НАБУ. Він несхвально відгукується про МВФ.

- Ми маємо прийняти законопроект в інтересах народу, але такий, щоб він не суперечив Конституції... Бо тоді він може бути оскаржений у Конституційному суді... І чому раптом МВФ має нам указувати, яким повинен бути закон. МВФ допоміг Україні в 2014 році, зігравши свою роль у стабілізації економіки, а зараз навряд чи він може вказувати нам, що робити. Може, вони скажуть не лише як обирати суддів, а як обирати депутатів, президентів?

Втім, попри сумніви пана Розенблата, здається, що запропонований законопроект дійсно написаний в інтересах народу.

Кандидати в судді матимуть зарплату в 6-7 тисяч доларів, мають пройти надзвичайно жорстке професійне сито, та у разі необхідності матимуть безпрецедентні заходи безпеки.

Але хто стане суддею? Один із головних пунктів дискусії: чи матимуть міжнародні експерти, які розглядають кандидатури суддів АКСУ, безумовне право вето на окремих кандидатів? Чи буде винайдено якийсь механізм досягнення консенсусу (чи компромісу) між експертами та Вищою Кваліфікаційною Комісією суддів?

Цікаво, що напередодні розгляду поправок один з найавторитетніших соціологів Ірина Бекешкіна оприлюднила результати соціологічного опитування, згідно з яким 40% респондентів довірили би формування Антикорупційного суду міжнародним експертам і ще 41% – громадським організаціям.

Звісно, слухати думку народу щодо питань способу формування АКСУ – це все одно, що на референдумі обирати державний устрій, але принаймні це показник настроїв та довіри.

Охоче виступає на цю тему народнофронтівець Антон Геращенко.

- Наші іноземні партнери наполягають на участі у формуванні Антикорупційного суду іноземних експертів. На жаль, наші партнери побоюються довіряти формування АКСУ лише українській владі, й ми поділяємо їхні побоювання, – відверто коментував нардеп ситуацію. – Тому була відома пропозиція про можливість вето західних експертів на рішення Вищої кваліфкомісії суддів, якщо вони вважають, що той чи інший кандидат не відповідає вимогам доброчесності та професійності.

Але, зазначив депутат – є пересторога, що коли конкурс міститиме величезну кількість вимог, то ми просто не зможемо знайти 50 людей, які відповідатимуть всім стандартам і ВККС, і західних експертів. Утім, ми йдемо шляхом унікального компромісу: західні експерти будуть фактично отримувати зарплату з бюджету, щоб керувати процесом обрання суддів.

- Слід відзначити, що ця ситуація не унікальна, – каже Геращенко. – В 60-70-х роках, долаючи корупцію в судах, керівник Сінгапуру Лі Кван Ю добився, щоб рішення щодо розвитку бізнесу приймалися у Лондоні (аби інвестор знав, вкладаючи в Сінгапур, що буде захищений у Лондоні. І 30 років було так, що кінцева касація суду була у Лондоні, й після того, як судова система була очищена, вони скасували цю норму). Таке саме рішення було прийнято у Казахстані.

Ми йдемо ще далі, у нас боротьба з корупцією буде під наглядом міжнародних експертів. Якщо ми цього не зробимо, то сюди не прийде жодна серйозна корпорація і не захоче вкладати мільйони доларів в Україну, бо знатиме, що якійсь чиновник може не підписати якісь документи чи припинити роботу великого підприємства. Я вірю, що буде віднайдено баланс – і закон буде проголосований нашою фракцією переважною більшістю. 

Бютівець Сергій Соболєв, коментуючи ситуацію, був куди песимістичнішим. Висловлював незадоволення тим, що під час розгляду поправок через відсутність депутатів «злітають» навіть принципові, погоджені із Венеціанською Комісією – кваліфікаційні вимоги до суду, питання запуску суду. Він розказує, що судді будуть жити майже за гратами, в окремих приміщеннях зі своїми родинами під цілодобовою охороною.  

В кулуарах парламенту шепотілися, що в АП ведуться нічні переговори з МВФ, денні – із Венеціанською комісією щодо тої самої поправки. Дійсно, нема сенсу приймати закон, який капітально захищає роботу суду, але водночас допомагає наповнювати його суддями-корупціонерами зі стажем.

Ну що там із домовленостями? – перехоплюємо ми в кулуарах членів фракції БПП.

«Домовленості в сесійній залі не ведуться... А там, де вони ведуться, наразі результату нема», – отримуємо відповідь.

Я попросила прокоментувати ситуацію з Антикорупційним судом стійкого антикорупційного політика Тетяну Чорновол.

- Я голосуватиму за цей законопроект, але не пов'язую із Антикорупційним судом дуже великі надії. Вони будуть займатися чимось на кшталт рюкзаків Авакова (3 мільйони, по грошах – дріб'язок, насправді), але чи буде він працювати там, де є великі системні речі, де фігурують інтереси держави, великі гроші? Чи не буде в Антикорупційного суду спокуси хапнути гучне ім'я та невеликі гроші, щоб працювати над цим, а не з бізнесами Фірташа, Коломойського чи грошима спецконфіскації. Чи не будуть системні корупційні справи ховатися за фасадом веселухи, коли хапається дрібний бурштиновий корупціонер-вискочка? Так, треба розслідувати й дрібні справи, та далі ти понижуєш і понижуєш рівень, шукаючи швидкого результату – де б пропіаритися. Не виключаю розвитку подій, за якого я сама зможу стати фігурантом справи та опинитися в такому суді, бо гроші спрямовують проти тих, хто рубає великі системні схеми. Де гарантія, що суд буде брати важкі повільні справи із розслідування системних схем? Якщо першими справами цього суду не стане «Приват» Коломойського, облгази Фірташа та протидія спецконфіскації, то це означатиме, що ми даремно так вкладалися.

У передостанній (фактично останній повний робочий) день парламентом було розглянуто сорок відсотків з майже двох тисяч поправок. Під гіпотези опозиції, що це все задля затягування процесу, що у президента, який є головним гравцем процесу, є лише кілька днів, аби встигнути – на початку червня.

Цього ж вечора перший віце-спікер Ірина Геращенко випромінювала впевненість, що все йде за процедурою – і на початку червня законопроект буде прийнято. 

Чи стане це рішення, якщо його ухвалять, світлом у кінці корупційного тунелю? Це залежить не лише від участі іноземних контролерів, а й від злагодженої роботи із САПом та НАБУ. Формування Антикорупційного суду має бути завершено 2018 року. Чекати не так вже й довго.

Лана Самохвалова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-