Партії-лідери рейтингів задекларували порожні офіси - КВУ
Про це повідомляє прес-служба КВУ.
"КВУ проаналізував звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за І квартал 2018 року. Відповідно до отриманої інформації частина відомих партій задекларували фактично порожні офіси. Тобто без вказування робітників, які б у них працювали", - йдеться у повідомленні.
За інформацією КВУ, серед партій із порожніми центральними офісами - «За життя» Вадима Рабіновича, «Наш Край», «Демальянс», ВО «Свобода», «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.
Станом на березень 2018 року в центральному апараті партії «За життя» Вадима Рабіновича не працює жодної особи, у ВО «Свобода» в центральному апараті працює 5 осіб, «Демальянсі» - 1 особа, «Громадянській позиції» - 3 особи, «Наш Край» - 2 особи. Інформація по партіях «Громадянська позиція» та «Наш Край» відповідно до звітів за 2017 рік, оскільки звіти за І квартал на веб-сайтах партій та НАЗК відсутні, зауважили в КВУ.
Водночас, розповіли в Комітеті виборців, деякі партії показали значну кількість працівників у регіональних офісах. Так, у «Демальянсі» зазначено 46 працівників у обласних, міських та районних структурах.
Натомість «Аграрна партія» та «УКРОП» вказали цілком реалістичні цифри: 34 та 16 працівників у центральних апаратах відповідно.
Щодо парламентських партій, то, за інформацією КВУ, кількість офіційних працівників там є значно вищою. Найбільше осіб в центральному апараті «Самопомочі» - 217. У Радикальної партії Олега Ляшка працює 132 особи, «Батьківщині» - 71, БПП - 47, «Опозиційному блоці» - 42, «Народному фронті» - 31.
«Державне фінансування сприяє детінізації партійного життя. Після отримання коштів з держбюджету, партії офіційно працевлаштували частину осіб. Якщо порівняти кількість працівників до та після початку держфінансування, то різниця є значною. За даними звіту за 2016 рік в центральному апараті «Опозиційного блоку» та РПЛ не працювало жодної особи, зараз - 42 та 132 відповідно», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
Для аналізу було відібрано політичні партії, які за даними соціологічних досліджень мають шанси набрати понад 2% голосів виборців на наступних виборах до ВР, а, отже, отримати право на державне фінансування.
