Гройсман відставки не боїться, але звідки ж чутки?
Питання про відставку Володимира Гройсмана з посади прем'єр-міністра стало однією з ключових інтриг кількох останніх тижнів в Україні. І ось буквально вчора, у понеділок, глава уряду вперше про це заговорив відкритим текстом: “Я не боюся відставки, тиснути на мене не вийде”. Про це він сказав в ефірі “Свободи слова” на телеканалі ICTV. "Якщо хтось хоче використовувати звіт уряду, який ми подали 15 лютого, проти нас, то він не повинен ховатися за маскою якогось там комбінатора, а вийти і сказати, що я, такий-то, вважаю, що ви повинні підняти питання про відставку уряду, якщо такий у когось є. Будь ласка, я готовий сьогодні відповісти і на це”, - заявив прем'єр.
Справді, дехто пов’язує чутки про відставку Гройсмана із затримкою звіту уряду перед парламентом, та чи справді це так чи, можливо, причина в чомусь іншому? Відтак маємо питання: Чим насправді спричинені і наскільки реальні чутки про відставку Володимира Гройсмана, а також, чи існує адекватна заміна для нинішнього прем’єра?
На питання Укрінформу відповідають:
Сергій Таран, політолог, голова Правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір":
“Депутати розуміють, якщо Гройсмана відсторонять — будуть дострокові вибори, а такий сценарій їм не підходить”
“В чутках про ймовірність відставки Володимира Гройсмана немає нічого особливого, тим більше нового. В нас демократична країна, тому коли звучать такі речі як відставка прем’єра за підсумками звіту це нормально.
Але маємо інтригу. І ця інтрига в тому, що позиція парламенту залежатиме певною мірою від того, яке політичне майбутнє бачать перед собою депутати. Адже після того, як уряду оголосять відставку потрібно збирати нову більшість і формувати нову коаліцію. А якщо цього не буде, то, звичайно, є висока ймовірність дострокових виборів. І для депутатів, вважаю, зараз це не виглядає як ідеальний сценарій. Скоріше навпаки. Тому з політичних міркувань вони на такий крок не підуть. Але, що точно варто очікувати — це те, що уряд Гройсмана критикуватимуть за різні речі, але ймовірність відставки поки що 49% проти 51%. Шансів на те, що Володимир Гройсман все ж таки залишиться нині, хоч і не набагато, але більше. Але є одне “але”. Якщо знайдеться перспектива реформування більшості, то така ймовірність очевидно зросте.
Щодо питання, чи є якась адекватна заміна нинішньому прем’єру, то, вважаю, що ні, на сьогодні таких людей немає. Тому що це має бути той, хто об’єднує коаліцію, більшість у Раді”.
Тарас Чорновіл, політолог:
“Розмови про відставку прем’єр-міністра - це один з прийомів ранньої передвиборчої кампанії”
Не думаю, що чутки про ймовірну відставку чимось спричинені. Час від часу відбуваються переключення з однієї людини на іншу. Спочатку “били” по президенту. Нині ж, в силу різних обставин це робити не коректно, і це прекрасно розуміють опозиційні сили, побоюючись, що знизиться їхній авторитет, тому й переключилися на іншу фігуру — прем’єр-міністра. Тим більше, що для цього є прекрасний привід: два роки уряду Гройсмана. Під цю тему опозиційні фракції активно почали виступати з гострою критикою щодо нинішнього прем’єра. Утім, серйозно ця кампанія почалася лише після вчорашньої погоджувальної ради, а вже сьогодні продовжується в парламенті. Але все це виглядає якось не серйозно. Насправді, у Раді відсутні навіть 150 голосів за внесення постановки питання в порядок денний про відповідальність Кабміну. Відтак на сьогодні маємо ситуацію, коли дві великих фракції коаліції не ініціюватимуть відставку Гройсмана. Тому що, по-перше, між ними налагодженні більш-менш нормальні відносини, Гройсман є представником коаліції, має нормальні відносини з “Народним Фронтом”, виходець з БПП, Більше того, і президент демонстративно показує, що все у них з главою Уряду в порядку. По-друге, навіть якщо уявити, що Гройсмана таки відправлять у відставку, то що далі? На новий уряд в будь-якій конфігурації голосів нема. Треба заново перебудовувати коаліцію, що на сьогодні практично не можливо. Відтак ситуація може втягнутися в конституційну передумову дострокових виборів. А уряд Гройсмана весь цей період залишатиметься виконувачем обов’язків.
Що стосується опозиції, то в них мало б бути достатньо голосів, щоб принаймні почати цю процедуру, але вони не скоординовані. Тому, на мій погляд, все те, що зараз відбувається просто прив’язане, як я вже казав, до дати — дворіччя Уряду, а також до того, що нині просто стало незручно критикувати президента в силу зовнішньо-політичних обставин, тому й переключилися на прем’єра. Утім, через кілька тижнів все це закінчиться остаточно. Насправді, це один з прийомів ранньої передвиборчої кампанії, коли треба когось критикувати і казати, що я можу краще.
Відповідаючи на питання, хто може бути замість Гройсмана, то нині я взагалі не бачу адекватної заміни. Як не крути, але уряд підзвітний парламенту. А в парламенті є коаліційна більшість. І нехай не всі депутати лояльно ставляться до Гройсмана, але все одно згоджуються з тим, що є прем’єр і є уряд, і ми з ними працюємо”.
Сергій Биков, політолог, голова Інституту публічної політики та консалтингу “Інполіт”:
“Гройсман залишиться - у Раді немає голосів ані за відставку діючого уряду, ані за призначення нового”
“Відтермінування звіту Уряду формально зумовлено відрядженням голови профільного комітету ВР. Проте, дійсною причиною є політична. Голова профільного комітету Андрій Іванчук (НФ) є наближеним до екс-Прем’єра Арсенія Яценюка і відтермінування звіту уряду є підігруванням команди Яценюка діючому Прем’єр-міністру Гройсману. Іванчук прямо заявив, що його не стільки цікавить звіт уряду, скільки він хоче заслухати плани Гройсмана на майбутній рік. Це при тому, що згідно з законом, Уряд має відзвітувати про роботу протягом минулого календарного року...
Сьогодні Уряд не виконав формальні процедури, що пов’язані з підготовкою до бюджетного процесу. До 1 квітня Уряд мав розробити, а до 3 квітня подати до ВР бюджетну резолюцію. По сьогодні цього не зроблено. Натомість опозиційна фракція Батьківщини підставила плече Уряду, внесла проект постанови, що зобов’язує Уряд невідкладно подати до ВР бюджетну резолюцію. А фактично, проект постанови, поданий Батьківщиною і є проектом бюджетної резолюції. Він включає в себе всі розрахунки та визначає пріоритетні напрямки бюджетної політики. Пропонується визначити детінізацію економіки, збільшення видатків на оборону, науку, енергозбереження, розвиток АПК та збільшення соціальних виплат пріоритетними напрямками бюджетної політики.
Втім, не слід очікувати відставки Гройсмана. У Парламенті немає голосів ані за відставку діючого Уряду, ані за призначення нового. Неможливість призначення нового Прем’єра та складу КМУ може стати причиною призначення позачергових виборів, що зламає усі плани та домовленості. За умов, що склалися, у дострокових виборах сьогодні не зацікавлений жоден з політичних акторів”.
Віталій Кулик, політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:
“Ні коаліція, ні опозиція не дасть своїх голосів за відставку нинішнього глави уряду”
“Перш за все, для того, щоб відправити Гройсмана у відставку, голосів парламенту може не вистачити. Оскільки Володимир Борисович вже досить самостійна політична фігура — політик, котрий налагодив стосунки з “Народним Фронтом”, а також сформував непоганий центр впливу в середовищі БПП та частини мажоритарників. І навіть якщо президентська команда доєднається до опозиції, голосів все одно не вистачить. Опозиція, до речі, а мова йде про “Батьківщину”, “Самопоміч” та частково про “Опозиційний блок”, також не збираються гратися в ігри з ідеєю усунення Гройсмана. Єдині, хто можуть дати голоси — радикали. Якщо говорити про політичну доцільність такого кроку, то значною мірою перспектива відставки чи, навпаки, залежить від співпраці між Гройсманом і Порошенком, від того наскільки вдасться домовитися політичним гравцям стосовно архітектури майбутньої політсили, яка піде на майбутніх виборах у 2019 року. Для “Народного Фронту” це життєво важливо. Скажімо, чи збережуть свої позиції люди призначені від “НФ”, приміром, в міністерстві юстиції чи залишиться Арсен Аваков головою МВС або чи збережеться вплив Олександра Турчинова на ВПК.
Що стосується заміни нинішнього прем’єра, то на сьогодні такої кандидатури, яка може взяти необхідну кількість голосів, не бачу. Знаю, що певні амбіції є у Юрія Луценка. У принципі за нього можуть проголосувати частково політичні сили в парламенті, але, не думаю, що вони йому це так просто подарують в силу різних обставин, а іншої яскравої фігури, що здатна сьогодні очолити Кабмін поки що не бачу у команді президента. Відтак, вважаю, що до 2019 року буде необхідний саме нинішній прем’єр Володимир Гройсман, при цьому в будь-якому статусі, навіть в якості виконувача обов’язків”.
Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології “ВибіР”:
“Ймовірність призначення Арсена Авакова на посаду прем’єра, можливо, єдине, що утримує у своєму кріслі Володиимра Гройсмана”
“Перше — щодо ймовірності відставки прем’єра. Невдоволення Банкової діями Володимира Гройсмана стало помітним не сьогодні і не вчора. Помітний розкол стався після націоналізації ПриватБанку, коли Гройсман не лише мав, але й публічно висловлював окрему думку з цього приводу. Відтак чутки, котрі, на той період, радше були інструментом нагадування Гройсману, хто він є, нині мають під собою конкретніші підстави. Атаки на в. о. глави МОЗу Уляну Супрун, на міністра фінансів Олександра Данилюка і на міністра інфраструктури Володимира Омеляна свідчать, що наміри переформатувати уряд є серйозними. Зі свого боку, Гройсман встиг сформувати собі лобі у Верховній Раді, що дозволяє йому триматися упевнено. Але ця упевненість дещо награна, адже Гройсман потрібен "Народному фронту" доти, доки він прем'єр. Не стане "НФ" сваритися з президентом, якщо той всерйоз надумає запропонувати на цю посаду іншу людину.
Друге — щодо альтернативи. Кандидатів у прем'єри декілька і на Банковій, і у Верховній Раді. Та ключовим критерієм нині є не постать, а функція. Відтак треба визначитися: це має бути технічний прем'єр чи харизматична фігура? Харизамата навряд чи бажають і на Банковій, і на Грушевського: наближаються вибори, уряд - непоганий трамплін, але ж хтось має "тягти воза". Тому більш вірогідним є вибір технічного прем'єра. Наскільки мені відомо, такі консультації "про всяк випадок" відбувалися взимку, але результату не дали. Є ж і стримуючий чинник - Арсен Аваков. Він не вперше робить заявку на прем'єрство. Можливо, це єдине, що утримує у своєму кріслі Володимира Гройсмана”.
Віктор Таран, політолог, експерт Центру "Ейдос," член ради Реанімаційного Пакету Реформ:
“Через відсутність гідної кандидатури питання відставки прем'єра навряд чи підніматиметься до президентських виборів”
“Чутки про відставку Гройсмана спричинені внутрішніми протиріччями всередині оточення Президента. За півроку до старту виборчої кампанії Президент хотів би мати лояльного прем'єра, який мав би стати його ключовим VIP агітатором. Оскільки Гройсман відмовився виконувати роль своєрідного "весільного генерала", його спробували замінити. Однак через відсутність гідної кандидатури, реалізація цього плану була відкладена. Питання відставки прем'єра навряд чи знову буде підніматися до президентських виборів. Імовірно що найближчим часом переговори про об'єднання в одну політичну силу та взаємну підтримку між АП та КМУ відновляться”.
Андрій Прокопенко, політичний консультант, директор комунікаційної компанії “Прокопенко та партнери”:
“Звільнений Прем’єр – конкурент на виборах Президента”
“Рішення про відставку Гройсмана буде мати наслідки для Порошенка. Електоральна база Гройсмана і Порошенка – майже спільна. І якщо Гройсман, за підтримки “Народного фронту”, розпочне свою повноцінну політичну історію – частина “виборців Порошенка” переорієнтується на нього. Менше ніж через рік – вибори Президента України. Якщо Гройсман буде балотуватися, то це буде справжній подарунок для Тимошенко, бо за таких умов Порошенко, може навіть не потрапити до другого туру”.
Опитав Мирослав Ліскович, Київ
