У Варшаві напередодні відбулися українсько-польські переговори на рівні віце-прем'єр-міністрів України Павла Розенка і Пьотра Глінського, лейтмотивом яких були складні питання спільної історії. Сторони cпробували знайти підходи до вирішення проблем, які тяжіють на відносинах між Києвом та Варшавою, зокрема щодо відбудови знищених за останні роки місць пам’яті чи відновлення пошуково-ексгумаційних робіт. Українська сторона під час переговорів підняла ще й “свіжу” проблему: доцільність поправки в нещодавно прийнятому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де йдеться про кримінальне переслідування за заперечення злочинів “українських націоналістів” проти польського населення.
Після завершення переговорів обидві сторони декларували “стриманий оптимізм” і готовність до подальшого діалогу щодо розв'язання наявних проблем.
В інтерв’ю Укрінформу віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко погодився коротко прокоментувати переговорні питання, які найбільше турбують українців.
МАЄМО УТРИМАТИСЯ ВІД КРОКІВ, ЯКІ РУЙНУВАТИМУТЬ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКУ ДРУЖБУ
- Пане Віце-прем’єре, так звана поправка про “українських націоналістів” в законі про Інститут національної пам’яті Польщі викликала негативну реакцію в Україні. Під час переговорів ви піднімали питання, щоб її польська сторона взагалі вилучила з цього закону чи, можливо, просто познімала в ній гострі кути?
- По-перше, ми чудово розуміємо те, що є рівень відповідних переговорів і пан віце-прем'єр (Глінський — ред.), очевидно, не міг у даному випадку щось конкретно гарантувати. Наша позиція полягала в тому, що ми абсолютно чітко підкреслили можливі негативні наслідки після прийняття цього закону, і що це може стати ще однією підставою для розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак, ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу.
По-друге, польська сторона нам чітко зазначила, що президент подав цей закон до Конституційного суду. Натомість ми задекларували, що готові долучитися до обговорення цього питання. Ми вважаємо, що, справді, Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення і ми маємо бути готовими до цього. Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов'язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу.
- Ця робоча група мала б займатися виключно питаннями закону про ІНП?
- Так, ми запропонували і я сподіваюся, що польська сторона нас почула. Відтак, ми очікуємо на зворотню реакцію. Ми досить чітко доводили на переговорах позицію Президента України і Верховної Ради України з цього приводу.
УКРАЇНСЬКА ТА ПОЛЬСЬКА СТОРОНА ПОЧУЛИ ОДИН ОДНОГО
- Коли ви очікуєте на приїзд віце-прем'єра Польщі Глінського в Україну на наступний раунд переговорів?
- Усе залежить від того, як ми рухатимемося далі. Безумовно, ми зацікавлені у переговорах. Я сказав пану Глінському: якщо треба зустрічатися раз на рік, то я готовий - раз на рік, якщо раз на півроку, то готовий - раз в півроку, якщо раз у три місяці, то готовий - раз у три місяці. Ми визначили коло питань і я є оптимістом щодо їх вирішення. Я переконаний, що українська та польська влада зможуть спільно вирішити комплекс питань, який обговорювався під час переговорів. Зі свого боку, українська сторона готова до щоденної спільної роботи. Безумовно, ми випишемо меседжі до відповідних органів влади і як тільки польська сторона по дипломатичних каналах передасть нам інформацію про необхідність нових зустрічей, адже нам є про що далі говорити, ми, безумовно, відразу готові зустрічатися.
- Під час брифінгу для ЗМІ ви сказали, що позиція української сторони полягає у необхідності відбудови усіх місць пам’яті, зруйнованих на території Польщі. Варшава досить скептично ставиться до такої ідеї, вважаючи, що їх було споруджено нелегально.
- Я розумію це питання і ми наголошували під час розмови з польською стороною, що в принципі це може призвести до подальших дій. Ми дякуємо їм за те, що вони говорять про необхідність проведення інвентаризації пам’ятних місць, визначення їх статусу і після цього перейти до їх легалізації. Але ми говоримо: якщо тенденції зберігатимуться (знищення пам’ятних місць — ред.), то вже не буде що ставити на облік.
- І як на це відреагувала польська сторона?
- Ми почули один одного. Я сподіваюся, що кожна сторона зробить висновок з цієї дискусії і ми спільно досягнемо результату.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Pawel Loza