Довгоочікувана люстрація суддів чи «смерть» справ Майдану?

Довгоочікувана люстрація суддів чи «смерть» справ Майдану?

1880
Ukrinform
«Укрінформ» розбирався, чого очікувати від заміни районних судів окружними

30 грудня Петро Порошенко підписав указ про ліквідацію районних судів і створення замість них окружних, тим самим ввів в дію другий етап судової реформи. Уже давно, а через останні гучні справи вітчизняної Феміди: залишеного без покарання Крисіна - вбивці В’ячеслава Веремія, виправданого ректора Мельника, – ледь не під мікроскопом суспільство дивиться на суддів і загалом на українське правосуддя. Тому й так званий «другий етап судової реформи», створення окружних судів, дуже цікавить і хвилює.

Отже, головне питання: якими були мотиви саме такої реорганізації судової системи? Варіанти відповідей, як завжди, розійшлися діаметрально. Дехто вважає, що це – спроба зробити суди, що наразі бувають лояльні до антикорупційних органів, більш залежними від влади, а дехто – що це єдиний шлях до повного очищення судової влади від суддів, яким поняття «доброчесність» та «верховенство права» не знайомі. Суспільство цікавить, що буде з тими справами, що зараз перебувають на розгляді «старих» судів – чи не вийде так, що їх відправлять на розгляд «по другому колу»? Адже якщо, наприклад, справи топ-корупціонерів, або справи Майдану затягнуться ще на роки – суспільство може й вибухнути.

Укрінформ вирішив розібратись, якими ж були мотиви створення окружних судів і що ж насправді криється під адміністративною перебудовою судової системи – «перенабір» суддів, або ж «убивство» найрезонансніших справ – Майдану і топ-корупціонерів?

Озвучте, будь ласка, реальні мотиви!

«Офіційною» причиною заміни районних судів на окружні є, по-перше, оптимізація витрат на утримання судів, а по-друге, уникнення ситуацій, за яких деякі райони лишаються без судочинства. Принаймні, такий висновок можна зробити із заяви Президента. «У нас не може більше бути районів без судів і судів без суддів» - зазначає Петро Порошенко.

Олексій Філатов
Олексій Філатов

Заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов в інтерв’ю «Українській правді» пояснив детальніше – в Україні є райони, де в одному апеляційному суді працюють аж по 9 суддів. Крім того, є районні суди, де одна суддя в відпустці, друга – в декреті, а третя – на лікарняному. Як наслідок – район лишається без правосуддя. На думку Філатова, цю проблему виправить окружний суд – в якому працюватиме адекватна кількість суддів. Його юрисдикція поширюється на кілька районів, тому там працюватиме більше суддів.

Проте навряд чи судова реформа мала на меті вирішення саме таких, дріб’язкових як для цілої країни проблем. Тому можна припустити, що про найголовнішу причину реформування судів і Президент, і його помічники не сказали. Мова йде про викорінення суддів «старої системи» - необ’єктивних і корумпованих. Популярний блогер Карл Волох запевняє, що адміністративна перебудова судової системи – це єдиний шлях до повного «перенабору» суддівського корпусу. На його думку, саме це мала на увазі Венеційська комісія, коли застерігала Україну від люстрації «в лоб» - звільнення всіх суддів, які виносили суперечливі, ангажовані, а деколи просто незаконні рішення. В такому разі на їх бік став би Європейський суд з прав людини і держава була б вимушена повернути таких суддів на роботу.

Але переконатись, що адміністративна перебудова судової системи призведе до оновлення кадрового складу судів поки що не можна. Підтверджень цьому немає – ні від Адміністрації Президента, ні від вищих судових органів країни – Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової адміністрації. Водночас громадськість ставиться критично до «другого етапу судової реформи». Зокрема, однією з можливих причин укрупнення судів вважають невдоволення в АП, наприклад, «союзом» НАБУ та Солом’янського райсуду Києва. Така думка має місце, адже Солом’янський суд виніс кілька жорстких рішень у справах, ініційованих антикорупціонерами – зокрема, надав доступ детективам до майна заводу «Ленінська кузня», що належить Президентові Порошенку та одному з лідерів БПП Ігорю Кононенку, або ж зобов’язав носити електронний браслет сина міністра МВС Арсена Авакова (як запобіжний захід у «справі рюкзаків»).

Детальніше мотиви перебудови судової системи пояснює експерт Реанімаційного пакету реформ, президент громадської платформи DEJURE Михайло Жернаков.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

«Думаю, що реальні мотиви рішення – зробити суди першої інстанції ще більше залежними в політичному плані. Наразі помітно, що позиція Порошенка і заступника голови АП Філатова різниться – невідомо, як буде відбуватись відбір суддів – чи на конкурсних засадах, чи в ручному режимі. Філатов говорив, що буде прийнятий закон, за яким справи підуть за суддями, але поки що такого закону нема навіть в проекті. Тому й невідома доля справ, які зараз розглядаються судами – ймовірно, процес розгляду почнеться заново», - вважає експерт.

Схоже, вироків у справах Майдану найближчим часом ми не побачимо

Напередодні підписання Президентом указу про ліквідацію райсудів і створення окружних адвокатська спільнота була занепокоєна справами, які на той момент розглядались судами. Мовляв, закон передбачає, що процес судового розгляду має початись заново.

Заступник голови АП прямим текстом не відповідає на це питання. «Виходячи з такої логіки, не можна ліквідовувати жоден суд, в якому розглядаються якісь справи. Не варто тут драматизувати. Є справи, які розглядаються за участі присяжних, в колегії суддів, в них багато свідків і томи матеріалів. Такі справи важко розглядати спочатку. Але є справи, які розглядаються впродовж двох днів або місяця. Тому немає великих ризиків, або наслідків, щоб розпочати розгляд заново», - зазначає Філатов. Як альтернативу він пропонує прийняття закону, щоб справа слідувала за суддею – але поки що в планах такого закону немає.

Натомість Михайло Жернаков пояснює, що відповідно до закону, справи мають повторно розглядатись. «Якщо справу починає слухати новий склад суду, то її розгляд фактично починається заново. Судове слідство яке триває інколи і по 3, і по 4 роки, зокрема у справах Майдану, або ж у справах топ-корупціонерів також пройде ще раз. Щонайменше, це означає відстрочення відповідальності, але на ділі станеться так, що винуватці відповідальності уникнуть. Адже за ті роки, які вже триває розгляд, а потім за ті роки, які триватиме повторне слідство, в справах можуть зникнути докази або ж сплинути строки. Тобто може змінитись дуже багато речей, які унеможливлять притягнення до відповідальності винуватців», - вважає експерт.

Нові обличчя точно будуть!.. Але невідомо, після якого етапу реформи

Останнім часом розмов про необхідність люстрації деяких суддів стало значно більше. Наприклад, що ж досі робить у Шевченківському суді суддя Линник, який виносить рішення, що відверто обурюють – дає умовний термін вбивці або ж випускає на вулиці тітушок? Те саме питання і до суддів Бородянського райсуду Київської області, які місяць тому виправдали ректора Податкової академії Мельника, що на ньому, як кажуть, проби нема де ставити і який стверджував, ніби він не знав, що фірма, якій він за безцінок «спустив» державне майно, належить його дружині...

Так, Порошенко заявив, що конкурс набору суддів буде абсолютно прозорий і закликав адвокатів та науковців взяти в ньому участь. Водночас, Олексій Філатов в своєму інтерв’ю припускає, що буде змішана процедура – декого переведуть в новий суд автоматично, а на вакантні посади оголосять конкурс. Позиції – знову розходяться.

Головний висновок – в законі чітко не прописана процедура очищення судової системи від осіб, які є, м’яко кажучи, некомпетентними або невідповідними. Ймовірно, цей процес знову буде відкладено. І це – не вперше. Михайло Жернаков згадує, що «переатестація всіх суддів була передбачена ще 2015 року. Потім цим нібито мав займатись новостворений Верховний суд. Тепер виявилось, що для оновлення суддівського складу треба переформатувати усю систему судів першої інстанції. Це виглядає як маніпуляція».

Втім, процес перебудови судової системи не може відбутись в кілька тижнів. Олексій Філатов прогнозує, що навряд чи усі новостворені окружні суди запрацюють в 2018-му. Тому й відповіді на питання, що ж буде з резонансними справами або ж люструють деяких суддів чи ні – ми отримаємо не скоро.

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-