Андрій Парубій, голова Верховної Ради України - 13.12.2017 20:17 — Новини Укрінформ
Андрій Парубій, голова Верховної Ради України
У Ризі обговорювали розвиток регіональної співпраці на Балто-Чорноморській лінії
13.12.2017 20:17 2643

Останніми днями в країнах Балтії відбулося аж кілька важливих візитів перших персон нашої держави. Минулої п’ятниці з візитом у Вільнюсі перебував Президент України Петро Порошенко. А ось тепер у вівторок та середу до Риги на запрошення спікера місцевого парламенту завітав голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Він розказав нам про основні теми своїх переговорів у латвійській столиці та прийняті за їх результатами рішення.

МАЄМО РОЗШИРИТИ КОЛО СПІВПРАЦІ

- Тут у Ризі Ваше спілкування з колегою, спікером Латвійського парламенту Інарою Мурнієце, було найдовшим. Як воно проходило?

- Наша парламентська співпраця – на дуже високому рівні, наші парламентські групи дружби мають інтенсивну комунікацію. Але зараз ми мали можливість вийти на новий рівень – на рівень спікерів. Власне, головною темою спілкування на зустрічі був розвиток співпраці міжпарламентської, а також регіональної. Ми з пані спікером детально проговорювали ідею спільної роботи на Балто-Чорноморській лінії. Співпрацю, яку Україна сьогодні має з Литвою та Польщею на рівні міжпарламентської асамблеї, треба розширити до більшого кола. Зокрема, залучити і Латвію, і Естонію, і Молдову, і Грузію. Як один із перших кроків у цьому напрямку, мною був запропонований спільний лист спікерів парламентів Північно-Східної Європи до європейських партнерів із закликом зупинити реалізацію проекту «Північний потік-2». Можу сказати, що пані спікер повністю підтримала цю пропозицію. Так, Латвія приєднується до позиції України та наших сусідів із приводу неприйнятності реалізації цього проекту, який загрожує енергетичній безпеці Європи та є одним із елементів дестабілізації Європи Російською Федерацією.

- Що ще обговорювалося?

- Проговорювали спільну зустріч у Кишиневі спікерів нашого регіону (Грузії, України, Польщі, Литви, Латвії), яка має відбутися вже у березні наступного року. Там зробимо подальші кроки у вимірі нашої співпраці не тільки двосторонньої, а й регіональної. Я переконаний, що країни, які межують з Росією, від Естонії та Латвії на півночі до Грузії на півдні, мають виробити спільну позицію: по інформаційній безпеці, по безпеці енергетичній. Щодо останнього, то справа не тільки у нашому несприйнятті «Північного потоку-2». Ми також проговорювали тему терміналів скрапленого газу, які будують у Балтійському морі та можливість долучення України до цього проекту.

- Чи порушувалася проблематика роботи ПАРЄ?

- Для нас було надзвичайно важливим, щоб делегація Парламентської асамблеї з Латвії підтримала позицію України про неприпустимість повернення делегації Російської Федерації до роботи в ПАРЄ. І ми отримали тверді запевнення, зокрема і від латвійського керівника делегації в Парламентській асамблеї, що Латвія, як й інші делегації країн Балтії, однозначно і чітко підтримують позицію України: делегація РФ не може повернутися до роботи в ПАРЄ, поки не виконає всі пункти, зазначені у відповідній резолюції ПАРЄ.

У БАЛТІЇ РОЗУМІЮТЬ, ЩО МОЖУТЬ СТАТИ НАСТУПНИМИ ОБ’ЄКТАМИ АГРЕСІЇ

- У вас ще була зустріч із президентом Латвії Раймондом Вейонісом. Наскільки він підтримує нашу державу?

- Узагальнюючи, можу сказати, що ми тут маємо дуже надійних і твердих союзників. Коли я був у музеї окупації, ще раз побачив, наскільки близька наша історія до латвійської. Наступного року ми, як і Латвія, будемо відзначати соту річницю проголошення наших держав. І тих сто років наша історія дуже щільно перепліталася… На зустрічі з президентом Латвії ми проговорювали перш за все питання безпекові, можливість створення майданчика обговорення і вироблення концепції відповіді на гібридні загрози, які йдуть від Російської Федерації. Ми узгодили кілька важливих ініціатив, певних безпекових методик вироблення спільної протидії тим загрозам. Звичайно, ми також проговорювали питання реформ в Україні – зокрема реформ цієї осені. Я почув запевнення, що Латвія і надалі буде на всіх етапах твердо стояти поруч з Україною, підтримувати нас, залишаючись нашим надійним стратегічним союзником. Хочу сказати, що такий акцент на безпекових аспектах у розмовах у Ризі як з президентом, так і зі спікером, цілком зрозумілий. Країни Балтії та Латвія, зокрема, розуміють: якщо зараз не допомогти Україні, якщо не встоїть Україна, то наступними об’єктами гібридної атаки Російської Федерації можуть стати саме балтійські країни.

- Україна зараз займається новим законом про освіту. І так збіглося, що й Латвія також впроваджує новий варіант свого закону про освіту. Чи обговорювалася ця проблема?

- Обговорювалася в тому аспекті, що наші колеги привітали нас з прийняттям такого закону. Сказали, що мріють, аби в них так само були надійно артикульовані норми закону про освіту. У свою чергу, ми їм також побажали успіху в освітній реформі.

- У Латвії існує спеціальний Центр держаної мови, який слідкує за виконанням мовних законів. І навіть штрафує за порушення. Чи не було бажання перейняти досвід у цій сфері?

- Що тут сказати. У Латвії є свої традиції, які стосується не тільки використання мови, а й також громадянства і певних обмежень щодо нього. З цими ініціативами було цікаво ознайомитись, мені зокрема… Щодо України – очевидно, ми зробили дуже важливий крок в нашому законі про освіту – особливо у статті 7. Я вважаю, що цей крок просто вирішальний в питанні захисту української мови, як державної. Але настрій всього парламенту та і мій також полягає не в тому, щоб обмежувати когось, а щоб держава давала гарантію та надійний фундамент для вивчення, розвитку і поширення української мови. Думаю, наша стратегія в цьому правильна. І ми це підтвердили не тільки законом про освіту, а й приймаючи квоти української мови на радіо та телебаченні. Гадаю, наш досвід є позитивним. І ми по тому шляху будемо йти й надалі. Отже… Латвія має свій цікавий досвід. Але я вважаю, що напрацьований досвід України є найбільш адекватним саме для українських умов.

- Ви говорили про економічні контакти?

- Так. І про спільні проекти між Україною та Латвією, які розроблюються, в тому числі, за участі діаспори. Невдовзі, за кілька місяців має бути візит прем’єр-міністра. Зараз ми окреслили деякі ключові напрямки, які уряд буде далі вирішувати на основі робочих нарад та консультацій.

Я В РИЗІ – ВПЕРШЕ

- Чи пов’язане у Вас щось особисте з Латвією, з Ригою? Якісь спогади, події в житті.

- Я вперше тут, правду кажучи… От у Вільнюсі бував досить часто. Ще у 1988-1989 роках возив з нього до Львова неформальні газети, такі як «Спадщина». Тому про Вільнюс у мене багато спогадів. Там я вперше купив збірки Ніцше та Фрейда. В той період ці книги були для мене величезним відкриттям… А от Рига, яка зовсім поруч, і з якою тоді ж, на початку 90-х, було пов’язано стільки наших надій, на жаль, залишалась осторонь моїх шляхів. Тому зараз я дуже радий нарешті познайомитись з цією країною і з цим містом.

- Ми зараз говоримо біля пам’ятника Тарасу Шевченкові. Що Ви відчуваєте, дивлячись на цю фігуру в центрі Риги?

- Чудовий пам’ятник молодого, сповненого енергії Шевченка! Звичайно, приємно, що шматочок України є тут, у самому серці Риги. Вразило і саме місто, в якому відчувається лицарська історія середньовіччя. Взагалі дуже радий був познайомитися з цим містом.

Олег Кудрін, Рига

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>