Яким буде 2018 рік для країни: тренди, ключові напрямки, стратегії. І політрозклади

Яким буде 2018 рік для країни: тренди, ключові напрямки, стратегії. І політрозклади

Блоги
1430
Ukrinform
Остаточні висновки щодо Бюджету-2018 можна буде зробити після його прийняття, запланованого на 7 грудня

2018-й рік стане ключовим у підготовці основних політичних гравців до президентської та парламентської виборчих кампаній, які очікують українців у 2019 році. Кандидати від опозиції та влади, як досвідчені гравці, починають заздалегідь, за два роки, займати “медійні”, “фінансові” та “організаційні” клітинки на політичній шахівниці, готуючись до передфінального виборчого спурту.

Опозиційні кандидати прогнозовано сконцентрувались на старих темах, головними з яких лишаються категоричний спротив запуску ринку землі, підвищення соціальних стандартів, зменшення тарифів та боротьба з корупцією. Ці тренди з великою ймовірністю і надалі лишатимуться ключовими в риториці Тимошенко-Садового-Гриценка протягом 2018 року.

Влада, імовірно, концентруватиметься на відмові від непопулярних реформ (зокрема, земельної), роблячи в першу чергу ставку на подальше підвищення соціальних стандартів. Зокрема, це планується шляхом реалізації двох ініціатив: підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн та зростання середньої зарплати до 10.000 грн. На думку прем’єра В.Гройсмана, підвищення соціальних стандартів до такого рівня у 2018 році можна досягнути шляхом подальшого стимулювання економіки, завдяки якому в країні запланований ріст ВВП у 2018 році на рівні 3%.

Водночас більшість економічних експертів обережно ставляться до цих ініціатив. На їхню думку, яка частково перекликається з позицією міністра соціальної політики пана Реви, про підвищення соціальних стандартів до вищеозначеного рівня можна говорити не раніше липня 2018 року. Це дасть можливість уникнути інфляційних ризиків та додатково наповнити Пенсійний фонд на декілька мільярдів гривень “живими” коштами. Наразі у проекті бюджету закладена мінімальна заробітна плата на рівні 3723 грн і, з великою вірогідністю, ці показники будуть переглянуті з 1 липня 2018 року, за умови запланованого Кабміном планового економічного зростання.

Паралельно з цим Уряд планує максимально працювати над впровадженням медичної, освітньої та пенсійної реформ. Саме на ці бюджетні статті, спільно зі збільшенням видатків на українську армію, максимально спрямовуються мільярдні ресурси Державного бюджету 2018 року.

І хоча вже зараз можна з упевненістю прогнозувати, що соціальна складова домінуватиме у бюджеті 2018 року, остаточні висновки можна буде зробити після його прийняття, яке заплановане на 7 грудня.

Аналіз проекту державного бюджету дозволяє помітити ще один напрямок, на якому влада імовірно робитиме наступний акцент роботи у 2018 році. Головний фінансовий документ країни передбачає виділення майже 2 млрд грн. на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Така увага до ОТГ з боку влади не випадкова. Цією реформою пишаються Президент та прем'єр, вважаючи її своїми персональними досягненнями. Логіка в цій тезі є, адже саме 1 квітня 2014 року Володимир Гройсман презентував проект закону, який дав старт реформі децентралізації.

Реформа децентралізація в частині об’єднання територіальних громад вже принесла позитивний ефект для кожного з шести мільйонів громадян, які живуть у 655 новоутворених ОТГ. Наразі це самодостатні адміністративні одиниці, які мають достатнього фінансового та організаційного ресурсу.

Станом на 1 вересня 2017 року на депозитних рахунках органів місцевого самоврядування акумульовано 16 млрд гривень, що дає їм можливість максимально ефективно розвиватися.

Зростання авторитету очільників ОТГ, які роблять на місцевому рівні реальні справи, заставляє керівництво держави орієнтуватися на них як на одних із найефективніших союзників на місцевому рівні. Адже не в останню чергу від позиції їх керівників буде залежати - за представників якої політичної сили голосуватимуть місцеві жителі на президентських та парламентських виборах у 2019 році.

Очевидно, враховуючи всі ці обставини, на початку тижня відбувся ІІ Всеукраїнський форум об’єднаних територіальних громад. Загалом у одному залі зібралися всі голови об’єднаних громад, Президент, прем’єр-міністр та голова Верховної Ради України, міністри Уряду, керівники фракцій парламенту, представники профільних комітетів.

Виступаючи, Президент пообіцяв, що і надалі підтримуватиме реформу децентралізації, для чого парламент ухвалить низку законів, якими права та фінансові можливості ОТГ будуть тільки розширюватися. Зокрема, головам ОТГ було обіцяно, що найближчим часом будуть прийняті закони про просторове планування, про регулювання містобудівної діяльності, щодо управління земельними ресурсами.

У свою чергу прем’єр виступив з ініціативою підписання Меморандуму щодо подальшої реалізації реформи децентралізації, в якому буде сформований чіткій поетапний план подальших дій, котрі будуть не просто лозунгами, а зобов’язаннями, що дозволить продовжувати реформу в державі та сприятиме економічному зростанню ОТГ. Ініціювавши Меморандум, Гройсман паралельно запропонував широку суспільну дискусію щодо подальшого розвитку реформи з урахуванням досвіду успішних ОТГ.

Успішне просування цієї стратегії дозволить владній команді “убити двох зайців” – підвищити соціальні стандарти громадян та почати “електоральний наступ” на малі міста, села та селища, мешканці яких вважаються традиційними виборцями партії “Батьківщина” та Ю.Тимошенко. Успішна реалізація владою цієї стратегії поставить останню крапку в непросту електоральну ситуацію, заставляючи лідерку опозиції для перемоги шукати нові нестандартні методи роботи з виборцями. Чи справиться вона з цією задачею - побачимо найближчим часом.

Віктор Таран

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-