Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Коли хтось каже, що ми нічого не зробили і час посипати голову попелом, - це неправда
22.11.2017 15:07 2025

Майже тисячу років тому в невеликому французькому містечку Санлісі жила донька Ярослава Мудрого – Анна Київська. Батьком їй була уготована доля першого в історії України «посланця з європейської інтеграції». Досить символічно, що з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе ми зустрілися саме в Санлісі. Україна нині долає свій шлях до членства в Європейському союзі, НАТО. Про те, як відбувається цей процес, чого вже досягнуто і над чим ще варто наполегливо працювати, віце-прем'єр-міністр розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

ХОЧУ ЗМІНИТИ ПІДХІД ДО РІЧНИХ ПРОГРАМ УКРАЇНА-НАТО

- На початку листопада у НАТО повідомили, що не задоволені виконанням Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО (РНП). Скажіть, будь ласка, які плани з нашого боку по зміцненню фінансовими і людськими ресурсами для виконання програми на наступний рік?

- Насправді, до цього часу звіт ще не оприлюднено. Наприкінці жовтня була проведена оціночна місія щодо України. З попередніх підсумків, які ми отримуємо від наших партнерів у НАТО, зі штаб-квартири, є певне незадоволення рівнем виконання Річної національної програми. Водночас, також є зворотній зв'язок, що РНП цього року виконується краще, аніж усі попередні роки.

Очевидно, і ми це розуміємо, потрібно покращувати свою роботу, роботу всіх міністерств, які залучені до виконання РНП. Тут велика роль належить міністерству оборони. Інші міністерства також повинні усвідомлювати, якою є їхня відповідальність у рамках Річної національної програми.

Важливо, щоб і на найвищому політичному рівні, і в кожному міністерстві цьому надавалася особлива увага, а не спускалося все виключно на рівень виконавців, які не завжди можуть добитися до керівництва, аби вирішити ті чи інші питання.

Звичайно, ми врахуємо зауваження, коли отримаємо звіт, який нам, напевно, нададуть партнери по НАТО.

Вже працюємо і над наступною РНП – на 2018 рік. Ми нині набагато більше сфокусовані, щоб зробити РНП подібнішою на ті Плани дій, які мали інші країни щодо членства, й далеко не обов'язково, щоб ця програма була амбітною, не обов'язково її робити великою.

Я особисто наполегливо просуваю те, щоб РНП-2018 була більш сфокусованою, чіткішою, щоб по ній можна було визначати конкретний прогрес. До цього часу підхід до оцінки РНП часто перетворювався на кількісну оцінку: стільки показників виконано, скільки не виконано. Мені би хотілося, щоб ми мали таку програму, яка давала можливість якісної оцінки протягом усього року. Тому інше завдання, яке ми для себе бачимо вже протягом 2018-го року – виробити механізм такої оцінки, який би надалі використовувався. Це зміна підходу, це зміна стилю мислення. Для нас важливо, щоб кожне міністерство було частиною цього планувального процесу.

УГОРЩИНА НАМАГАЄТЬСЯ ВИНЕСТИ ПИТАННЯ ЗАКОНУ ПРО ОСВІТУ НА КОЖНИЙ ЗАХІД УКРАЇНА-ЄС

- 15 листопада Угорщина вкотре заявила про те, що не відступиться від намірів блокувати інтеграцію України в ЄС і НАТО, якщо Київ не піде на зміну закону про освіту. Ви наголошували раніше, що Угорщина такими діями обмежує зокрема права угорської меншини в Україні. Україна готова до діалогу з цього питання, чи вдалося цей діалог налагодити? Яка позиція угорської сторони щодо ведення діалогу?

На жаль, Угорщина – єдина країна, де ми бачимо такий серйозний супротив і неготовність до діалогу

- Ми продовжуємо наполягати на тому, що існують можливості конструктивного вирішення питання. Про це свідчить і те, що нам вдалося підписати меморандум взаєморозуміння стосовно реалізації цього закону з Польщею і Болгарією. Ми на позитивному шляху вирішення з Румунією. І, на жаль, Угорщина – єдина країна, де ми бачимо такий серйозний супротив і неготовність до діалогу.

Хочеться вірити, що в цьому процесі не тільки наша готовність до цього діалогу, а й конструктивна розмова всередині Європейського Союзу, наприклад, з іншими країнами, допоможе спрямувати вирішення питання щодо прав національних меншин у русло конструктиву з боку Угорщини. Наголошую, знову ж таки, на тому, що до цього часу конструктивний діалог не складається, на жаль.

Матеріали (щодо закону «Про освіту»), що їх угорці розповсюджують у ЄП, містять маніпуляцію на маніпуляції, фейк на фейку

Так, ми бачимо ці дії: коли якраз Угорщиною було заблоковано рішення щодо проведення Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. А також намагання Угорщини на кожну зустріч, кожний захід, який відбувається між Україною і ЄС чи навіть у ширшому контексті, обов'язково внести додатково в порядок денний питання закону «Про освіту». Хоча Україна, як і всі інші – члени Європейського союзу і ширше, члени Ради Європи – готові чекати на висновки Венеціанської комісії, куди ми направили цей закон, і після того вже діяти. Тому вважаю неприйнятною таку постановку питання – без готовності до обговорення реальних деталей та відчуття аргументів. На жаль, поки що ми не просунулися далі.

- Чи вбачаєте ви у таких заявах та діях Угорщини російський вплив?

Бачимо віддзеркалення російської риторики щодо українського мовного закону в угорській аргументації. Відбувається певна синхронізація аргументації з Росією

- Я переконана, що ця пропозиція Угорщини насамперед продиктована внутрішньою угорською політикою і політичними дискусіями всередині країни. Бачу, що матеріали невідомих авторів, які, наприклад, розповсюджуються в Європейському Парламенті щодо цього закону, просто містять маніпуляцію на маніпуляції, фейк на фейку, неправду на неправді. Розумію, що зусилля дуже сильно активізовані.

Що стосується Росії. Ми можемо говорити про те, що бачимо певне віддзеркалення російської риторики щодо цього закону в угорській аргументації. Мені би не хотілося вірити, що саме в цьому міститься слід Росії. Але якась певна синхронізація аргументації відбувається.

В УКРАЇНІ ЕМОЦІЙНІ ЗАЯВИ ШКОДЯТЬ ОБ'ЄКТИВНІЙ ОЦІНЦІ РЕФОРМ

- Єврокомісія 16 листопада оприлюднила доповідь, де міститься в цілому позитивна оцінка прогресу втілення реформ в Україні. 8 грудня відбудеться Рада асоціації Україна-ЄС. Які очікування від її проведення, порядок денний?

Наші партнери в ЄС дивляться об'єктивно на картину – підкреслюють і позитиви, і негативи. І це важливо

- Порядок денний, у принципі, вже узгоджений між сторонами. Він достатньо класичний, тобто там є і політична частина, і економічна, яка стосується прогресу в реалізації можливостей зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Можуть бути додаткові питання, але поки що ми не бачимо якихось несподіванок.

Ми бачимо конструктивний підхід з боку ЄС щодо оцінки того, що нам вдалося зробити. Є, очевидно, сектори та напрями, де нам не вдалося досягти такого прогресу, якого би хотілося і який планувався відповідно до угоди. Тому будемо обговорювати питання стосовно того, якими інструментами із залученням європейських партнерів ми можемо пришвидшити реалізацію цих речей.

Поза тим, окрема увага приділятиметься і ситуації з безпекою. На жаль, вона продовжує визначати велику кількість процесів, які відбуваються в країні, і наших можливостей з реалізації.

Я очікую від Ради асоціації Україна-ЄС конструктивної розмови з підбиттям підсумків та окресленням наступних кроків. Я рада, що наші партнери в Європейському Союзі дивляться об'єктивно на картину – вони підкреслюють і позитиви, і негативи. І це важливо. Якщо і ми будемо об'єктивно ставитися до всіх процесів, то це дасть нам розуміння, де ми насправді знаходимось. А не слідування емоційним заявам стосовно того, що час посипати голову попелом і казати, що ми нічого не зробили. Це неправда.

ЄС ВІДКРИВАЄ РИНКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРІВ ПОСТУПОВО, А НЕ ВІДРАЗУ

- 1 жовтня поточного року набули чинності автономні торговельні преференції ЄС для України за винятком тарифних квот на зернові культури. Квоти на пшеницю, кукурудзу та ячмінну крупу почнуть діяти з 1 січня 2018 року. Розкажіть, будь ласка, більш детально: що саме і в яких обсягах зможе постачати Україна, як це вплине на внутрішнього виробника?

Відповідність європейським нормам – надає перевагу нашим виробникам і на інших світових ринках

- Це позитивний момент, що з'явилися додаткові квоти, що деякі з них уже починають працювати з 1 жовтня. Що це означає: що безмитно ми можемо ввезти до країн Європейського Союзу ще додаткову кількість продукції. Чи то меду, чи то перероблених томатів, чи то кукурудзи, чи то вівса, чи іншого. В основному, це було додано щодо тих товарів, на які наші виробники протягом перших тижнів року вибирали квоти. Тобто це найцікавіші для нас товари.

Водночас, при експорті меду минулого року ми вивезли до ЄС у 7 разів більше меду, ніж передбачає квота. Тобто спочатку безмитно, а потім із накладанням мита. Незважаючи на те, що мито високе – 17,5 відсотка, це все одно вигідно для українських компаній. Поставки круп та обробленого зерна перевищили обсяг за квотами у 2,5 раза. Тобто це свідчить про наявність попиту на ринку ЄС на українську продукцію, а також про те, що експортний потенціал України значно перевищує встановлені обсяги безмитних квот.

Квоти – це прекрасно. Водночас нам важливе відкриття ринків і те, що ми можемо бути конкурентними, відповідати стандартам, які там необхідні. Ось чому головне завдання полягає в тому, щоб ми надалі продовжували внутрішню роботу – забезпечували безпеку харчових продуктів. Зараз, наприклад, у парламенті обговорюється закон, прийнятий у першому читанні, про безпечність та гігієну кормів. Це контроль усього ланцюга – від лану до столу. В ньому ми враховуємо те, в яких умовах утримуються тварини, чим їх годують, у який спосіб забивають, в якій упаковці продукція потрапляє на полиці крамниць. При такому підході кінцевий харчовий продукт буде відповідати всім вимогам безпечності, які є в ЄС. І наші підприємства зможуть вільно експортувати продукцію на ринок Європейського Союзу – без додаткових складних перевірок. Крім того, відповідність європейським нормам – надає перевагу нашим виробникам і на інших світових ринках.

- Чи очікується розширення переліку продукції, яку Україна постачає до ЄС та квот на неї?

- Ясно, що Україна хоче більше. Знаєте, у вересні місяці минулого року, коли пані Мальстром (Єврокомісар Сесілія Мальстром – ред.) приїхала в Україну з тим, щоб повідомити, що Єврокомісія на той момент прийняла рішення щодо ось цих додаткових торговельних преференцій для України, я якраз була тією людиною, яка вела перемови. Коли відбувалася зустріч, на якій повідомили про офіційне рішення Єврокомісії, хоча воно ще мало пройти через Європейський Парламент, моє перше питання до пані Мальстром було: «Дякуємо, чудово, як ми можемо далі розширити цю історію вже наступного року?» І треба було бачити її реакцію (посміхається): «Ні, чекайте, нам же треба багато ще відпрацювати, добитися, щоб рішення увійшло в силу». Очевидно, це свідчить і про нашу нетерплячість, і бажання отримати більше, але також і про неготовність у ЄС відразу відкривати ринки для українських товарів як процедурно, так і з точки зору економічних показників. І це зрозуміло, Європейський Союз, як об'єднання, захищає свої ринки.

РІШЕННЯ ПО ТРАНШУ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЄС БУДЕ НАЙПІЗНІШЕ НА ПОЧАТКУ ГРУДНЯ

- Щодо перспектив та умов виділення ЄС заключного траншу макрофінансової допомоги – чи виконано всі умови, зокрема ті, що стосувалися законодавчих змін, чи слід очікувати на цей транш найближчим часом? На що саме буде використано ці кошти?

- Це рішення має прийматися фактично до кінця цього місяця – початку наступного, на рівні Європейської Комісії, з консультаціями із членами ЄС.

Ми в значній більшості виконали ті вимоги, які визначалися для 3-го траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу. Є, на жаль, ті речі, які Україна не змогла виконати повністю. Це, зокрема, питання відміни мораторію на вивезення ліса-кругляка. Тут і не до кінця реалізовані комплексні завдання стосовно автоматичного доступу до реєстрів. Законопроект по цьому знаходиться в парламенті, але він навіть не був розглянутий, включений до порядку денного Верховної Ради, і це не дозволяє зробити арифметичну перевірку електронних декларацій.

Уряд прийняв дорожню карту, яка до кінця року має дати змогу реалізувати всі заходи, щоб отримання траншу було можливим, але це все ще в процесі. Будемо далі вести розмову, працюємо над цим питанням.

"ПЛАН МАРШАЛЛА" ЯК БАЗА ДЛЯ МОБІЛІЗАЦІЇ РЕСУРСІВ ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ

- У литовському Сеймі 6 листопада відбулося представлення "Європейського Плану для України", який ще по-іншому називають "планом Маршалла". Ви вже сказали, що цей план отримав чіткіші обриси. Розкажіть, будь ласка, більш детально, які перспективи реалізації цього проекту?

- Так, план набрав чіткіших обрисів, і наші литовські друзі запропонували чіткіші формати, розуміння того, як би це могло виглядати, як би це могло працювати, на що би мало бути спрямоване. Питання, передусім, стосовно цього плану європейської підтримки України в тому, що ніякого рішення на загальноєвропейському рівні ніхто не прийняв. У цьому ключі, вважаю, що є прекрасна база для того, щоб максимально мобілізувати ті наявні ресурси, які вже виділяються чи плануються бути виділеними Україні з боку ЄС, і спрямувати їх у зрозумілому такому виді на допомогу Україні. Це йдеться і про грантові ресурси, і про кредитні ресурси, і про інвестиційні ресурси. Тобто це широка композиція, вироблена нашими литовськими партнерами.

Водночас, є кілька завдань, які слід далі вирішувати і знаходити, в який спосіб це могло б отримати статус рішення. Це і конкретні проекти, які би мали бути закладені, і створення механізмів ефективного використання коштів чи той формат, за яким ми працюємо нині з Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку. Ми маємо відповідну спроможність для того, щоб використовувати ті кредитні ресурси за невеликі відсотки, по суті ми вже це маємо. Тому, думаю, що ця дискусія займе ще якийсь час, і тільки після того ми будемо розуміти, яких остаточних обрисів може таке рішення набути.

Поза тим зараз Європейський Союз відкрив План зовнішніх інвестицій ЄС (EU External Investment Plan) і Україна працювала над тим, щоб мати до нього доступ. І я рада, що цього тижня було оголошено про те, що Україна матиме до цього інвестиційного інструменту доступ, так само як Грузія і Молдова.

- Чи ставлять перед нами умови й критерії?

- Це загальноєвропейська інвестиційна програма. І вона оригінально більше спрямована саме на роботу з країнами південного сусідства. Ми раді, що за рахунок того, що нам вже вдалося зробити, стало реальним відкриття таких інструментів для України.

УКРАЇНА ЗАЦІКАВЛЕНА У МОДЕРНІЗОВАНОМУ "СХІДНОМУ ПАРТНЕРСТВІ"

- У прийнятій 15 листопада резолюції Європарламенту саміт "Східного партнерства" має створити для України, Молдови та Грузії окремий трастовий фонд і винагородити країни за реформи, запропонувавши їм вступити в митний союз. Як перспективи України у цьому форматі співпраці?

- Це політична пропозиція парламентаріїв, яку вони пропонують до розгляду. Так це варто розуміти. Ми дуже раді, що ті плани й цілі, які ми для себе виставляємо, ті пропозиції, які ми представляємо в діалозі з Європейським Союзом, знайшли повну і цілковиту підтримку в цій резолюції європейських парламентаріїв. І ми вдячні за ту велику політичну роботу, яку їм вдалося зробити для того, щоб підкріпити правильність цієї диференціації між Україною, Грузією і Молдовою – з одного боку, і Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном, які не мають таких амбітних планів і цілей у взаєминах з Європейським Союзом, – з іншого. Зокрема, це стосується можливостей приходу до єдиного цифрового ринку, енергетичного союзу, до асоціації Шенгенської зони. Ця резолюція знайшла відображення в Європейському плані підтримки України, тому ми дуже вдячні. Але, водночас, на жаль, так як влаштована система противаг і балансів, серед інституцій це не є прямим керівництвом до дії, для тієї ж Європейської Комісії. Тому ми сподіваємося, що максимально ця політична позиція знайде своє відображення в підсумковому документі під час саміту або в тому чи іншому вигляді з точки зору практичних інструментів, які ми можемо використовувати в рамках «Східного партнерства».

- На вашу думку, чи не завузьким став цей формат співпраці для України?

- «Східне партнерство» – це прекрасний набір інструментів, які дають нам можливості для великої кількості секторальних, технічних речей, в яких зацікавлені всі 6 країн-партнерів. Але там, де мова йде про цілевказування та амбіції відповідного рівня розвитку взаємин Європейського Союзу з конкретними країнами, то, очевидно, це той формат, який абсолютно стримує. Для нас також важливо, щоб цей формат розвивався, був стабільним, модернізованим. З іншого боку, в тих питаннях, у яких ми зацікавлені, зокрема в європейській інтеграції, поглибленні цього діалогу, економічній взаємодії, маємо зосереджуватися на двосторонньому форматі. Там, напевно, найбільші можливості й зацікавлення.

Ольга Будник, Санліс (Франція)

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-