Голосування по Виборчому кодексу: 226-ту кнопку натиснула рука Бога

Голосування по Виборчому кодексу: 226-ту кнопку натиснула рука Бога

Аналітика
1854
Ukrinform
«Випадково» прийнятий у першому читанні виборчий кодекс запускає процес, якого давно чекала країна. Але він буде складний – цей процес

В українському парламенті рідко трапляються настільки фантастичні збіги, як із виборчим кодексом – коли ніхто не хотів рубати гілку, на якій сидить, а в результаті на табло висвітилося рівнісінько 226 голосів за відкриті списки у пропорційній системі. Хоча, це лише перше читання. Репортажі про несподівано успішне голосування, під час якого засвітилися штатні «комедіанти», одіозні «люди в камуфляжі», більшість Опоблоку, та навіть трійко затятих противників скасування мажоритарки з "Відродження" та "Волі народу" (не інакше як спросоння промахнулися) вже розходиться в народі іронічними коментарями та дописами. Зараз вже не важливо, хто підштовхнув депутатів до творчості – пікети під стінами ВР, чи накази лідерів, яких вони не правильно зрозуміли. Кажуть, цій Раді легше було саморозпуститися, ніж проголосувати за скасування «мажоритарки». Втім, самі того не бажаючи, народні обранці нарешті запустили процес виборчого реформування, якого від них з нетерпінням так довго чекало суспільство. А от чи буде воно ефективним, з огляду на нинішній «галоп з прихлопом», тобто чи укладуть нарешті систему в інтересах виборців – є чималі сумніви. Можливо, це якраз той випадок, коли квапити капосних з голосуваннями не варто. А то знову приймуть таке, від чого кожен з нас за ширмочкою у виборчих кабінках потім лікті кусатиме.

Що це було? Мабуть реформа

Схвалений у першому читанні виборчий кодекс авторства Парубія-Ємця-Черненка – це масштабний, обсягом більше 400 сторінок, законопроект, який об'єднує в собі усе виборче законодавство: від обрання голови сільради до голосування за президента. «Прийнятий у першому читанні документ готувався на швидку руку, він зліплений фактично з різних заготовок виборчих законопроектів. Тому в кодексі зараз багато нестикувань і застарілих норм. Наприклад, що стосується реєстру виборців, то в документ чомусь потрапили норми 10-літньої давнини!», - коментує Сергій Васильченко, голова правління Українського центру суспільних даних.

Народний депутат Леонід Ємець
Народний депутат Леонід Ємець

Результати поспіху усвідомлює і один із авторів проекту, депутат від “Народного фронту” Леонід Ємець. Він сподівається, що за два тижні виборчий кодекс знову потрапить до сесійної зали. “Прогнозую, що правок буде немало - тисячі. Також будуть спроби нівелювати все те, що називається відкритими виборчими списками. Ми побачимо, хто готовий виконувати обіцянки, а хто хоче знову проскочити у парламент за старою системою. Тому що тепер доведеться дійсно багато працювати, щоби отримати мандат, купити місце в списку буде неможливо”, – пояснює Ємець.

Чесно кажучи, перші кроки до переходу на пропорційну виборчу систему з відкритими списками, зроблені в 2015 році при виборі депутатів місцевих рад та жовтні цього року при виборі керівників об’єднаних територіальних громад, виявилися не надто вдалими. В багатьох округах виникали ті чи інші непорозуміння з розподілом дільниць, кількістю кандидатів і таке інше. Тому в експертному середовищі досі не визначилися, яка концепція краще – пропорційна система з відкритими/закритими списками, чи поєднання регіональної «мажоритарки» з загальнонаціональною «пропорційкою», або ж і… взагалі тотально мажоритарна.

Шукаймо партійну вигоду

Колектив авторів, звісно, намагається переконати Банкову, що запропонований проект із регіональними відкритими списками – це дуже близько до мажоритарки, але водночас і "пропорційка". Такий собі виборчий гібрид. Власне, друге читання виборчого кодексу покаже, чи погодились коаліціанти з його перевагами.

«Припускаю, всередині партій зараз іде активна аналітична робота. Аналітики розмірковують та моделюють, а що в результаті дасть їм новий документ, наскільки завадить він партійним планам? Якщо вони побачать, що цей законопроект дозволяє їм зберегти свої переваги та позиції - виграти вибори, забезпечити просування потрібних людей, то, швидше за все, депутати проголосують кодекс в другому читанні, а може навіть і в цілому. Якщо ж навпаки зрозуміють, що з таким виборчим кодексом їм буде складно вирішити свої партійні задачі – то спротив з їхнього боку гарантовано. В будь-якому випадку, друге читання може виявитися цікавим, і, по великому рахунку, буде показовим», - пояснює Сергій Васильченко.

Сергій Васильченко, голова правління Українського центру суспільних даних // Фото: УНІАН
Сергій Васильченко, голова правління Українського центру суспільних даних // Фото: УНІАН

За його словами, небезпека в тому, що громадський тиск, через який начебто депутати знайшли «час та натхнення» на зміну виборчого законодавства, може зіграти злий жарт з українським суспільством. Якщо кодекс буде прийнято в тому вигляді, який запропонували до першого читання, і депутати його в подальшому проголосують, то українці самі ж потім будуть кусати собі лікті. Адже і суспільство доки не визначилося, що воно хоче отримати. Ми взагалі розуміємо, що насправді являє собою пропонована пропорційна система і пропоновані відкриті списки? «В цьому кодексі є механізми, які дозволятимуть партіям в тій чи іншій мірі маніпулювати списками. Заставляючи їх проголосувати саме за цей Кодекс, ми самі собі створимо проблеми. Якщо в майбутньому виявляться серйозні недоліки, то будуть винні вже не депутати, а ті хто заставив їх прийняти цей Кодекс», - зазначає експерт.

Постійні зміни виборчого законодавства вигідні, в першу чергу, великим політичним партіям. Вони так чи інакше постійно проводять партійну роботу на всіх рівнях, тому швидше можуть орієнтуються і знайти способи пристосуватися, вплинути, зманіпулювати. Причому володіють ресурсами, які дозволяють налаштувати вигідні партійні моделі в масштабах всієї країни, включитися в роботу завчасно і прорахувати вигідні варіанти. Яка б не була виборча система, вони лазівки знайдуть.

Світова практика свідчить: ідеальних виборчих систем не існує. Але очевидно, що чим вони складні, тим менше довіри. Якщо виборча система буде заплутаною, то виборець не зможе розібратися в ній і не розумітиме результатів та своєї відповідальності. Припустимо, у раду проходить кандидат, який отримав менше голосів, ніж той за кого я голосував. Чому? Саме таким питанням і дискредитуються результати виборів та система в цілому. І те, за депутати проголосували під гучним гаслом «Даєш виборчу реформу!» (див «Що пропонує виборчий кодекс») простим не виглядає.

Оксана Поліщук, Київ

Що пропонує виборчий кодекс

1.Повністю скасувати мажоритарку і перейти до «гібридної» пропорційної системи.

2. Всю країну поділити на 27 регіональних округів, які відповідатимуть межам областей, за винятком Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи, та Південного округу, куди ввійде Херсонська область і весь Крим із Севастополем.

3. Партія на своєму з'їзді висуває загальнонаціональний список кандидатів. Частину депутатів із нього має бути вписано і в  один з регіональних виборчих списків, з якими партія буде висуватися у кожному з 27 регіональних округів (не менше 5 кандидатів).

4. Виборці на округах отримають бюлетень, де буде дві графи. У першій вони вписують номер партії, за яку голосують. У другій графі виборець може (але не мусить) вписати номер того кандидата з регіонального списку, якого він підтримує. Якщо друга графа буде незаповненою, то голос просто врахують за партію.

5. Прохідний бар'єр для партій встановлюється на рівні 4%. Якщо партія його долає, то вона допускається до розподілу мандатів.

6. ЦВК вираховує так звану виборчу квоту – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата.

7. Кількість голосів партії в кожному окрузі ділять на виборчу квоту і отримують число кандидатів, які проходять у Раду. Якщо до показника виборчої квоти не вистачатиме навіть 5-10 голосів, то партія своє додаткове місце не отримує. Тобто в кожному окрузі залишатимуться так звані невикористані голоси.

8. ЦВК має право додати невикористані голоси партії з усіх 27 округів і знову поділити їх на виборчу квоту. Залежно від результату, партія отримає ще кілька додаткових мандатів. Але депутатами стануть уже кандидати не з регіональних, а із загальнонаціонального списку партії.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-