Волкер і Сурков компромісу не знайдуть, бо війна не закінчується внічию

Волкер і Сурков компромісу не знайдуть, бо війна не закінчується внічию

Аналітика
1413
Ukrinform
Якщо нинішній американський тиск на Росію виявиться недостатньо сильним, повертати Донбас буде вже інше покоління українців

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, як писала радянська пропаганда «дав рішучу відсіч» Курту Волкеру – спеціальному представнику Державного департаменту США по Україні.

Волкер минулої п’ятниці був у Києві і видав на публіку цілу купу тез щодо американського бачення ситуації на Донбасі і шляхів закінчення війни в регіоні. Усі тези – вельми неприємні для Росії. Приміром, про те, що не може бути й мови про участь росіян у миротворчій місії ООН. І про те, що ДНР/ЛНР не є стороною конфлікту і домовлятися з ними про що-небудь, а тим більше питати їхньої згоди на миротворчу місію, ніхто не буде. А головне, що миротворча місія ООН має контролювати українсько-російський кордон і те, що миротворці на Донбасі з’являться лише тоді, коли Росія забереться з Донбасу (в сенсі – виведе свої війська).

От і довелося Лаврову сьогодні на брифінгу після зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу в РФ відповідати Волкеру. Причому ситуація вимагала від російської сторони озвучення не менш різких тез. Тому Лавров, по-перше, звинуватив США в тому, що їхня позиція (дослівно «заяви пана Волкера») «прямо суперечать тому, що роблять Німеччина, Франція, Росія і Україна в «нормандському форматі». По-друге, назвав майбутніх миротворців, якщо вони будуть такими, якими їх бачить Волкер, - «окупаційними». Нарешті, прямо звинуватив США у спробі надурити Росію: «Нам абсолютно очевидно, що, як тільки окупаційні сили займуть весь Донбас, Порошенко пальцем не поворухне, щоб що-небудь з того, що він обіцяв, зробити». (Одразу зауважимо, що дуже хотілося б, щоб ця підозра Лаврова справдилася «на всі сто».)

Ось цей заочний діалог Волкер – Лавров переконливо показує, що жодних точок дотику у позиціях сторін щодо Донбасу наразі немає. Дві зустрічі Волкера і Суркова у цьому сенсі закінчилися без результату. І поки що не видно причин, з яких майбутня третя зустріч, яку вже анонсовано, може бути іншою.

Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії
Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії

Жорсткість позиції США, яку представляє Волкер, і аналогічна жорсткість, озвучена Лавровим, вкотре підтверджує давню істину, що історію не обдуриш. Війну між Україною і Росією, яку дипломати називають конфліктом на Донбасі, неможливо закінчити компромісом, тобто – взаємовигідними домовленостями. Нічиєї у війні не буває. У війні хтось мусить програти, хтось мусить поступитися і підписати капітуляцію або мир очевидно невигідний, в якій би лагідній чи завуальованій формі це не було представлено публіці. Росія, яка силою відхопила шмат української території, створивши на ній маріонеткові «держави» ДНР/ЛНР, вважає, що перемога за нею, і, мовляв, миру досі нема лише тому, що «вперті бандерівці» не хочуть самі собі і світові признатися, що програли. А ми (Україна) і справді відмовляємося визнавати, що програли, і правильно робимо. І США також вважають, що не можна дозволити Росії утримати цю територію за собою (у вигляді узаконених українською Конституцією «ДНР/ЛНР»), іншими словами – не визнають, що війна вже закінчилися перемогою Росії і залишилося лише домогтися підпису-згоди України на визнання цього факту. США вважають, що можна змусити Росію забратися з Донбасу, віддати загарбану територію назад Києву і хай у Кремлі ще дякують, що так легко відбудуться за очевидну військову агресію.

Ось який компроміс в принципі можливий за таких абсолютно протилежних позицій? І скільки б не зустрічалися Волкер і Сурков, на цих зустрічах ні компромісу, ні умов капітуляції (поступки) однієї зі сторін народитися не може. Волкер тиснутиме, Сурков відбиватиметься, і все. Питання вирішуватиметься іншими людьми і на зовсім іншому рівні. А саме: нові американські санкції, які поступово впроваджуються згідно закону, що його всупереч бажанню президента Трампа ухвалила законодавча влада США. Від того, наскільки вбивчими для Росії будуть ці санкції, наскільки США вдасться консолідувати загальну позицію Заходу щодо Росії, і залежить доля українського Донбасу. Судячи з того, що Волкер озвучує можливий строк ухвалення в ООН рішення про миротворчу місію на Донбасі (до кінця року), американці налаштовані не затягувати з ефективними санкціями. Лавров на зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу в РФ знову наголошував на тому, що американські санкції проти Росії – це удар по Європі: «Під приводом боротьби з російською загрозою в Вашингтоні не тільки прагнуть підлатати так звану трансатлантичну солідарність, не тільки змусити європейців підвищити витрати на оборону, але і просунути свої економічні і енергетичні позиції в Європі, потіснити наші спільні з вами проекти і в енергетиці, потіснити Росію на ринку озброєнь, на що спрямована остання порція санкцій, яка була оприлюднена». Судячи з цих висловлювань Лаврова, Росія все ще сподівається відбитися від американців з допомогою Німеччини, Франції, Італії – тих країн Євросоюзу, які найбільше зав’язані на економічних та політичних зв’язках з Росією.

Очевидно, що Україні треба максимально підтримувати зараз американські позиції у суперечках Волкер – Сурков і американську політику антиросійських санкцій, навіть попри можливе невдоволення декого з європейців. Все, що можна додати нашого в цю політику – треба додавати без вагань і зволікань. Це єдиний реальний шлях швидкого – за рік чи два - повернення Донбасу. Інакше, якщо нинішній американський тиск на Росію виявиться недостатньо сильним, повертати Донбас буде вже інше покоління українців.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-