Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України
 Є всі підстави говорити, що 2018-й буде набагато стабільнішим і прогнозованішим за цей рік
26.09.2017 15:07 8460

Другий рік поспіль Уряд вчасно затвердив та подав на розгляд Верховної Ради проект державного бюджету на 2018 рік. Відтепер і до моменту його прийняття  навколо головного фінансового документа країни в Раді триватимуть дискусії. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман уже заявив про свою готовність йти на компроміси в «технічних» питаннях, але є принципові позиції, на зміну яких в Кабміні не підуть у жодному разі.

Глава Уряду розповів Укрінформу, що це за принципові позиції, про закладені у бюджет-2018 пріоритети, а також про те, що буде боротись в питанні проведення реформ і відступати не збирається.

- Володимире Борисовичу, уряд вніс на розгляд парламенту проект держбюджету відповідно до вимог законодавства, 15 вересня. Чи вже обговорювали ви його з депутатами, з фракціями? Чи видно вже, які точки є найбільш болючими та дискусійними?

- Є бюджетний процес і ми його дотримуємося. Ми вчасно подали бюджет у парламент і таким чином створили майданчик для обговорення його деталей і параметрів.

Це бюджет економічного зростання. Він збалансований, чітко структурований за цілями та пріоритетами відповідно до наших доходів та витрат.

Ми тільки розпочинаємо дискусію. Спочатку я презентував проект бюджету та його параметри на засіданні уряду, а минулої п’ятниці його представили з трибуни парламенту. Тепер документ оцінюватимуть та обговорюватимуть депутати з експертним середовищем.

Будемо робити усе необхідне, аби до другого читання цей проект закону був обговорений з усіма зацікавленими сторонами та зрозумілий для усіх. Поступово і логічно ми вийдемо на фіналізацію документу.

- Ви провели низку зустрічей з експертами. Які у них були зауваження до бюджету?

- Поки що були, скоріше, не зауваження, а запитання. Експертне середовище також зараз ще вивчає цей документ.

Хоча на етапі його підготовки Міністерство фінансів попередньо уже працювало з експертами і там йшла певна дискусія щодо того, яким цей документ має бути вже після завершення бюджетного процесу.

Зазначу, що уряд абсолютно відкритий і в бюджеті немає якихось речей, які б ми хотіли приховати або прикрасити.

Ми закладаємо зростання ВВП на рівні 3%, дефіцит бюджету — 2,4%, інфляцію на рівні 7%, бо вважаємо такий показник прийнятним в 2018 році.

Окрім того, значні кошти закладаємо на оборону та безпеку. Так, 60 млрд грн піде на забезпечення діяльності Збройних Сил України. На розвиток, закупівлю і модернізацію військової техніки – більш як 16 мільярдів.

Наступного року на підтримку розвитку агропромислового комплексу та фермерства передбачаємо спрямувати 7,3 млрд грн. Видатки на розвиток дорожньої інфраструктури - 44 млрд грн, а фонд енергоефективності поповниться до 1,6 млрд грн, 400 млн грн передбачено на видачу "теплих" кредитів.

Крім всього іншого, усе це призведе також до створення додатково десятків тисяч робочих місць. І такими конкретними речами ми робимо свій внесок в розвиток національної економіки.

До речі, я вважаю, що закладене на наступний рік 3-відсоткове зростання економіки може бути пришвидшене, але потрібні структурні реформи. Зокрема, нам необхідно врешті решт  врегулювати питання ефективного управління державним майном, а ті підприємства, які не є стратегічно важливими, виставити на публічний продаж. Маю на увазі ухвалення нового закону про приватизацію, який дасть усім потенційним інвесторам рівні можливості. Той, хто зацікавлений, зможе відкрити сайт та подивитися активи державних підприємств, куди можна вкласти свої гроші для того, щоб створити сучасне виробництво. І це теж дозволить створити нові робочі місця і зробити нашу країну більш конкурентною.

Україна має 3,5 тисячі державних підприємств, більшість з яких є абсолютно збитковими. Вони не носять стратегічного характеру, але закриті для інвестицій з боку малого, середнього або великого бізнесу, бо їхні теперішні керівники отримують прибутки для себе, а тому тримаються обома руками і ногами за ці підприємства. Звісно, стратегічні підприємства за будь-яких умов залишаються у власності держави і це не обговорюється.

- Володимире Борисовичу, ви говорили, що готові йти на компроміси у певних питаннях щодо бюджету. А що є таким, від чого уряд не відмовиться?

- У першу чергу, нам треба зберегти баланс бюджету. По-друге, - оборона та безпеки, АПК та усі ті пріоритети, про які я вже сказав, - це те, від чого я не відступлю.

Підтримка освіти є надзвичайно важливою. Питання підвищення заробітної плати українським вчителям, щонайменше, на 25%, тобто, в середньому на півтори тисячі гривень, не може бути предметом дискусії. До речі, ми наступного року направляємо 1 млрд грн на модернізацію 1-4-х класів навчання.

Охорона здоров'я - я не відмовлюся від програми «Доступні ліки». Ми передбачаємо на неї 1 млрд грн. У цьому році ми відкриємо 13 кардіоцентрів, а в наступному плануємо не менше, щоб там рятували життя наших співвітчизників. Маємо боротися за зменшення показника смертності від серцево-судинних захворювань в Україні. За ініціативою Президента, в бюджет закладені додаткові кошти на сільську медицину. В цілому, видатки на охорону здоров'я збалансовані і також не можуть бути предметом для поступок.

Пріоритет наступний - це будівництво українських доріг. Звісно, він також є непохитним. Ми вже вийшли на нові обсяги будівництва доріг і будемо це продовжувати.

Соціальний захист: пенсійна реформа, субсидії та інші види державної допомоги - ми також будемо зберігати.

Реформа державного управління, яка також закладена в бюджет на наступний рік, є важливою. Окрім того, ми збільшуємо видатки на електронне врядування. Нещодавно ми схвалили концепцію розвитку електронного урядування в Україні, впроваджуємо електронний документообіг, е-послуги. Все це не тільки підвищить якість управління і зручність послуг для громадян, але є також і дієвим способом запобігання корупції.

- Є така сфера, яка раніше не потребувала потужного фінансування — інформаційна безпека та кібербезпека. Але зараз йде війна. Чи передбачені ці видатки?

- Звісно, ці видатки закладено, в тому числі, й на оновлення програмного забезпечення для спеціальних структур. Є інші спеціальні видатки, про які я не можу говорити, - координуючу роль в цьому питанні відіграє Рада національної безпеки та оборони.

- Ви неодноразово говорили про допомогу держави на розвиток АПК. Про які програми та кошти йдеться?

- Це також пріоритет, який не може бути змінений. Загалом у 2018 році на підтримку розвитку агропромислового комплексу та фермерства уряд передбачає спрямувати 7,3 млрд грн.

Ми вперше в Україні зробили окрему програму підтримки фермерських господарств, на яку виділяємо 1 млрд грн. До речі, готували цю програму не чиновники, а самі фермери - Асоціація фермерів спільно з Міністерством АПК. Я дуже хочу зробити все для того, аби в нашій державі з'явився справжній фермерський клас, щоб були ті, хто дає якісну продукцію, створює робочі місця.

Крім того, планується надання майже 1 млрд грн  на здешевлення вітчизняної с/г техніки, а 2,3 млрд грн — на розвиток тваринництва. Ми передбачаємо компенсацію кредитів на створення нових ферм, молочно-тваринних комплексів для того, щоб повноцінно відродити тваринництво в Україні. Це буде дуже позитивно впливати на розвиток національної економіки, на експортний потенціал, а з іншого боку - дасть можливість забезпечити український ринок якісною вітчизняною продукцією, знизити та зробити стабільними ціни на м'ясну продукцію.

Так от, думаємо, що, заклавши у цю програму 2 мільярди, ми можемо залучити у галузь більш як 20 млрд капітальних інвестицій. Я провів багато консультацій з різними підприємцями в аграрній сфері, і вони дуже позитивно сприймають цю програму.

Коли ми почнемо відновлювати поголів'я, збільшувати переробку, у нас буде більший експорт.

Розумію, що зараз людям важко, за останній рік ціни на різну продукцію коливалися, бо був неврожай на фрукти та ягоди, різко зменшилося поголів'я худоби. Все це негативно вплинуло на ціни, зокрема - на м’ясо. Ще й розширення експорту і вихід на світові ринки теж підтягнув ціни. Але зараз є всі підстави говорити, що 2018 рік, з точки зору цін буде набагато стабільнішим і прогнозованішим, ніж 2017 рік.

- Курс на децентралізацію є незмінним?

- Я розпочинав реформу децентралізації ще у 2014 році у першому уряді після Революції гідності на чолі із Арсенієм Яценюком. Децентралізація стала одним з пріоритетів передвиборної програми Президента Петра Порошенка. За три роки вона вже довела свою ефективність, місцеві бюджети зростають, тому ми будемо продовжувати реформи з децентралізації.

Зберігається державна підтримка регіонального розвитку на рівні у 10 млрд грн. Звісно, ми будемо вимагати підвищення відповідальності місцевої влади, і це абсолютно нормально.

Окрім цього, центр допомагатиме регіонам у деяких глобальних питаннях. Так, наприклад, у проекті Держбюджету на 2018 рік уряд передбачив кошти на модернізацію служби надзвичайних ситуацій. Ми збільшимо заробітну плату для працівників ДСНС майже на 2 тисячі гривень. Крім того, хочемо, щоб люди, які рятують наші життя, мали якісне забезпечення, нормальну техніку.

- Володимире Борисовичу, проект бюджету-2018 є найбільш гуманітарно-орієнтованим. Вперше пропонується виділити сотні мільйонів на розвиток культури та освіти…

- Культура і освіта є базовими для будь-якого суспільства, тому  цьому варто приділяти значну увагу. Ми чітко усвідомлюємо, наскільки це важливо. Українську культуру обов’язково будемо підтримувати, тому збільшили витрати на розвиток культури у 2018 році до 4,1 млрд грн. Зокрема, на національний кінематограф передбачаємо виділити 500 млн грн - процес уже цього року пішов, всі переконалися, що ми можемо знімати якісні українські стрічки.

Слава Богу, парламент нарешті ухвалив Закон «Про освіту», і це означає, що у нас буде нова система, адаптована до сучасних реалій. Цей закон уже підписаний Президентом і ми приступаємо до впровадження цієї надважливої реформи. Також ми запроваджуємо нову модель фінансування наукових досліджень.

Окремо хочу сказати, що вже за три роки в Україні будуть ліквідовані черги в дитячі садочки. І хоча це компетенція місцевих органів влади, їхній обов'язок, і на місцевому рівні уже є достатньо коштів, ми допоможемо і підтримаємо місцеві органи влади. Маленькі українці не будуть стояти в чергах на доступ до дитячого садочка.

- Чи планує Уряд відновити фінансування держпрограм забезпечення молоді житлом, компенсації іпотечних кредитів?

-  Нам, у першу чергу,  треба боротись за зростання доходів людей. Ми працюємо над підвищенням рівня життя українців, над тим, щоб їхні доходи зросли, і над доступністю кредитів. Українці повинні мати доступ до дешевих кредитних ресурсів, в тому числі, іпотечного кредитування. Це – наша мета і спосіб вирішення житлових проблем.

- Яким чином у проекті Держбюджету відображені плани щодо реформування економіки у контексті співпраці з МВФ? Як Ви оцінюєте нині таке співробітництво?

 - Ви знаєте, ми за час роботи нашого уряду уже двічі переглядали, тобто продовжували програму (програму розширеного фінансування EFF – Ред.), що є дуже позитивним сигналом для України, для нашого уряду. Ми працюємо і далі в програмі, бачимо ряд реформ, які необхідно втілити у життя.

Наша програма співпраці з Міжнародним валютним фондом потрібна не МВФ, а Україні. Можна сказати, вона стимулює до проведення низки необхідних змін. Йдеться і про правильне управління держкомпаніями або їхній продаж, про що я вже говорив. Це дозволить залучити більше інвестицій, а є інвестиції - буде більше продукції, більше ВВП. А коли зростає економіка, можна робити інші важливі кроки. Наприклад, проводити пенсійну реформу. Бо ж ніхто з нами не захоче мати справу, якщо постійно матимемо величезні витрати бюджету та дефіцит Пенсійного фонду. І МВФ, до речі, підтримав саме той варіант пенсійної реформи, який ми запропонували.

Або ж якщо говорити про ефективну боротьбу з корупцією - це теж потрібно Україні, а не МВФ. Звісно, нам треба запровадити судову інституцію, яка буде займатись ефективним судочинством у сфері корупції.

У нас створена вся інфраструктура антикорупційних органів - САП, НАБУ, НАЗК. Всі вони працюють, корупціонерів затримують, ведеться розслідування, а потім суди їх випускають, бо немає справедливого суду. Нам вкрай необхідно створити антикорупційну судову інституцію. І коли усе це запрацює разом — побачимо результат. Я вважаю, що дискусії, які зараз точаться стосовно того, чи це має бути антикорупційний суд, чи антикорупційна палата, лише затягують прийняття рішення. Наголошую: краще створити незалежну антикорупційну інституцію, яка буде швидко організована, до якої будуть швидко обрані абсолютно нові судді. Вона має дуже швидко запрацювати. Оце і є технічним завданням для фахівців зі створенню антикорупційної судової інстанції.

Боротьба з корупцією — це питання честі, совісті, і, врешті-решт, майбутнього нашої країни.

- На будівництво доріг Уряд знову виділяє десятки мільярдів. На жаль, якість будівництва та ремонту не завжди відповідає затраченим ресурсам. Яскравим прикладом є дорога Київ – Одеса, яку капітально ремонтували до Євро-2012, але зараз вона знову розбита і постійно ремонтується.  Як ви плануєте контролювати якість будівництва та ремонту доріг?

- Ми запроваджуємо прозору систему і доведемо, що не красти - можливо. Я побудував у своєму житті не одну дорогу і точно знаю, що можна зробити дешево та якісно, а можна зробити дорого та погано.

Зараз дуже важливо, щоб контроль був жорсткий. Тому новий керівник «Укравтодору» Славомір Новак працює над цим. Ми бачимо, що якість стає кращою.

Але я ще поставив завдання перед Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, щоб вони дуже прискіпливо подивилися на всі будівельні роботи і зробили аналітику. Якщо хтось десь щось вкрав - його треба посадити в тюрму. Українці мають право і будуть їздити якісними дорогами.

А всі ті, хто намагатимуться вкрасти на дорогах, - я їх буду просто знищувати у рамках закону.

Хочу повідомити, що наступного року ми плануємо зробити великий ривок по дорозі Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса-Миколаїв-Херсон. Ми заклали на це у бюджет майже 4 млрд грн. Навесні, із настанням нормальних погодних умов, можна буде робити реконструкцію та модернізацію цієї дороги, а також інших запланованих доріг.

- Люди очікують на 1 жовтня, бо уряд обіцяв підвищити пенсії, Верховна Рада не поспішає голосувати. Що будете робити, якщо парламент так і не схвалить пенсійну реформу найближчим часом?

- Я вважаю, що наш уряд запропонував абсолютно унікальну та справедливу реформу пенсійної системи, яка гарантовано ні для нікого не несе загрози.

Минулого четверга я дуже розраховував, що Верховна Рада нарешті проголосує. Прийшов у парламент та звернувся до депутатів з проханням ухвалити цей законопроект, бо це дуже важливо.

Ми, в принципі, могли її прийняти ще влітку, однак є певні процедури розгляду законопроектів, тому не ухвалили.

Але пенсіонери не можуть чекати ще місяць, ще два місяці. Уряд знайшов рішення, кошти у нас є, треба тільки проголосувати і ми зможемо це зробити. Я бачив, скільки зусиль  голова парламенту Андрій Парубій докладав для того, щоб це відбулося минулого тижня. Фракція «Блоку Петра Порошенка», «Народний фронт», «Радикальної партії» Олега Ляшка, окремі народні депутати об’єдналися, але не вистачило всього 7 голосів, щоб продовжити роботу парламенту і прийняти необхідне рішення.

На жаль, йде банальне затягування часу. Окремі депутати подали дуже багато правок до кодексів, вже скільки днів розглядають, йдуть по кожній правці, чи потрібна вона чи ні. Згідно з законодавчою процедурою,  вони ніби все роблять правильно. Та чи насправді це робиться з метою того, щоб дійсно вдосконалити кодекси?! Я сумніваюсь.

- Очевидно, це – політична боротьба, адже скоро мають початися виборчі перегони…

- Я закликаю їх отямитися, бо це не політична боротьба - це величезна неповага до простих українців. Якщо вони зі мною хочуть боротися - то не треба, особливо ціною нехтування інтересами 9 млн пенсіонерів. Боріться краще за Україну! Бо те, що робиться зараз — це неправильно, це не державницька позиція.

І коли парламент проголосує, це буде не моя особиста перемога, це буде перемога українських пенсіонерів.

Останній термін для ухвалення пенсійної реформи, щоб люди отримали підвищення пенсій уже в жовтні — це перші дні наступного пленарного тижня засідання Верховної Ради України. У нас 12 млн пенсіонерів. Із них 9 млн мають отримувати підвищені пенсії. По кожному з них треба провести розрахунки і всім підняти виплати. І це теж потребує часу. А вже 7 жовтня люди почнуть отримувати пенсії.

Сподіваюся, ми все встигнемо. Звісно, це вже будуть трошки інші терміни, але моє завдання полягає в тому, аби вже в жовтні пенсіонери отримали підвищені пенсійні виплати.

До речі, іноді деякі політики говорять, що усе це неправильно, бо уряд і так може підняти пенсії. Це неправда. Я іноді дивлюся на них і думаю: чи вони взагалі розуміють, про що говорять?

Сьогодні дефіцит ПФУ становить 140 мільярдів, а звідки це? Тому що маємо неправильно побудовану пенсійну систему, і якщо її не виправити, то у наступному році буде 200 або 250 мільярдів, - це кроки до банкрутства. Але ж якщо ми зараз це змінимо, система почне продукувати не «мінус», а «плюс» - зменшення дефіциту, зростання пенсій.

- У проекті бюджету закладено середній курс долара на рівні 29,3 грн. Чи не призведе такий прогноз до падіння національної валюти, ажіотажного попиту на валюту серед населення?

- Це суто технічна цифра, такі розрахунки нам надав Національний банк України. Але я наразі не бачу об'єктивних підстав, щоб на кінець наступного року долар так виріс.

Наголошую на тому, що все залежатиме від темпів реформ та економічного зростання. Якщо парламент ухвалить десяток-півтора необхідних законів - це дозволить нам пришвидшити розвиток економіки та забезпечити стабільність.

Тому говорити про те, що долар буде під 30 грн, - зараз немає підстав.

- На наступний рік уряд заклав 55,1 млрд грн на субсидії. Та, можливо, вже пора відмовлятися від такої допомоги?

- Субсидія - це тимчасовий захід, якого зараз потребують люди. І, до речі, на сьогодні ми автоматично робимо призначення субсидій всім, хто вже мав цей вид допомоги торік, коштів на це вистачить.

Але головне — це збільшення доходів громадян і ми працюємо над цим.З початку наступного року буде збільшена на 500 грн мінімальна заробітна плата, вона буде уже на рівні 3723 гривні.

Пригадую, як уряд критикували за підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі - до 3200. Деякі політикани кричали, що це не треба, що буде катастрофа. А потім вимкнули свої гучномовці і тепер мовчать. Тепер зрозуміло, що це був абсолютно виправданий і правильний крок.

- Критики цього рішення пророкували зменшення кількости малих підприємств внаслідок такого підвищення мінімальної зарплати. Вже очевидно, що цього не сталося…

- Так, не сталося. Всі малі підприємства, які реально працювали, так і залишилися працювати. А підвищення “мінімалки” призвело до того, що тепер ми можемо підвищити пенсії та зменшити дефіцит ПФУ. Закрилися, переважно,  “сплячі” підприємства, які існували лише на папері. А якщо говорити про ті, що реально працюють, то кількість нових малих підприємств, що відкрилися після цього рішення Уряду, у 2,3 рази вища, ніж тих, що закрилися — понад 200 тисяч.

І тепер, за кроком у 3200 грн, буде крок у 3700 грн, я це гарантую. Буде й підвищення пенсій. Треба тільки, щоб парламент проголосував за пенсійну реформу, за бюджет. Але головне, що росте не тільки мінімальна зарплата. Оживає економіка — ростуть показники середньої зарплати. Особливість цього бюджету в тому, що в його основі — не збільшення податкового навантаження, а саме — економічний ріст. Саме тому ми називаємо його бюджетом зростання і я впевнений, країна буде змінюватися, розвиватися, і все буде добре.

Марина Сингаївська, Олена Собко, УКРІНФОРМ.

Фото: Владислава Мусієнка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-