Павло Клімкін, міністр закордонних справ
Останні ініціативи Кремля - свідома спроба спотворити те, що напрацьовано
08.09.2017 12:12 2244

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін учора прибув до естонської столиці з дводенним візитом і вже встиг взяти участь у відкритті соціального проекту. Сьогодні у порядку денному справи політичні – участь у зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та держав-учасниць програми "Східне Партнерство". До участі у заході очільника українського МЗС запросив Свен Міксер, глава МЗС Естонії, яка головує в ЄС до нового року.

Про цілі візиту, аспекти реалізації угоди про асоціацію, про перспективи розміщення на Донбасі миротворчої місії Павло Клімкін розповів у ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

В ПОЛІТИЦІ КРЕМЛЯ Є ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ ШИЗОФРЕНІЇ

- Пане міністре, як ви можете прокоментувати так звану ініціативу президента Путіна щодо миротворців, тобто кремлівський варіант залучення миротворців на Донбас?

- Це очікувана маніпуляція, яка перш за все, полягає в тому, що Росія прагне визнання підтримуваних нею терористів на окупованій частині Донбасу. Це марне намагання перевести весь мирний процес у якусь віртуальну реальність. І збити все те, чого ми досягли за цей час з допомогою наших партнерів. Друга маніпуляція – намагання розмістити миротворців тільки вздовж лінії дотику. Це вже реальний шлях до замороження тієї ситуації, яка є. Тобто тут маємо прагнення Росії легалізувати свою колонію, свій протекторат на окупованій частині Донбасу. Більше того, я вбачаю в цьому й елемент своєрідної політичної шизофренії. Москвою нібито декларується прагнення допомогти ОБСЄ, місії СММ (Спеціальна моніторингова місія – ред.). Але як? Розмістивши миротворців тільки вздовж лінії розмежування! Це ж навпаки, тільки ускладнить роботу СММ, тому що не можна мати дві місії з різним територіальним мандатом. Це таке безглуздя, що одночасно і смішно, і сумно... Але всім нам, країнам-членам ООН, тут все добре зрозуміло. В практиці ООН ніколи не було, щоб надавалася підтримка агресії.

- От до речі, уточніть, будь ласка, ситуацію щодо міжнародної реакції на путінські заяви.

- По-перше, про ООН. Той проект резолюції, який Росія внесла до Ради безпеки, не підтримав ніхто. По-друге, я вже говорив з багатьма зі своїх друзів і колег у Європейському Союзі. От буквально годину тому зустрічався з діючим головою ОБСЄ, міністром закордонних справ Австрії паном Себастьяном Курцем. Завтра розпочну свій день із зустрічі з міністром закордонних справ Франції (Жан-Івом Ле Дріаном - ред.). Також упродовж 8 вересня матиму ще дуже багато важливих зустрічей. Гадаю, моїм колегам прекрасно зрозуміло, на що спрямована зазначена російська «ініціатива». Це свідома спроба спотворити те, що напрацьовано в контексті наших зусиль вичавити Росію з Донбасу. Оскільки навести лад на Донбасі й повернути людей, які там страждають, до нормального життя не так і складно. Але за однієї умови: Росія виходить звідти зі своїми військами, озброєннями і найманцями. І вже після того ми можемо розмовляти про можливості перехідного періоду, про роль Європейського Союзу, роль світового співтовариства у допомозі відбудувати Донбас, зруйнований Росією.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ УГОД ПРО АСОЦІАЦІЮ ВЕДЕ ДО ПОВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄС

- А щодо реакції голови МЗС Німеччини Зігмара Габріеля...

- А от до речі, пан Габріель нещодавно саме згадував про те, що Європейський Союз має бути готовий допомагати у відродженні Донбасу. Це можливо, і я про це з ним кілька раз розмовляв. І в цьому контексті ми прекрасно розуміємо – для того, щоб почати відбудову Донбасу і повертати нормальне життя людям (а зараз вони дійсно цього прагнуть), потрібно, щоб Росія врешті решт забралася з України. Після чого відновлюється наш суверенітет і територіальна цілісність. Спочатку це має відбутися на Донбасі, потім звичайно, стосовно Криму. І тоді ми можемо працювати далі.

- Конкретизуйте, будь ласка, ваші плани щодо зустрічей 8 вересня.

- Планів достатньо багато. Першу, головну тему моїх розмов я вже окреслив. Друга найважливіша тема – підготовка до наступного саміту Східного партнерства (пройде 24 листопада в Брюсселі – ред.). Що ми можемо и маємо зробити у зв'язку з цим? Адже прекрасно зрозуміло, що зараз у рамках Східного партнерства є три країни, які мають угоди про асоціацію, про безвізовий режим з Європейським Союзом. І імплементація угод про асоціацію не є суто технічним або, якщо хочете, технологічним процесом. Це важливий загальнополітичний процес, який приведе нас до повної інтеграції в Європейський Союз, в європейський простір. Тому ми маємо зрозуміти, які додаткові інструменти для цього нам потрібні: зараз, у 2018-му, у 2019-му роках. І звичайно які додаткові ресурси нам потрібні в рамках нової фінансової перспективи ЄС, яка починається з 2020 року. Крім того, дуже важливим питанням, яке я вже презентував міністрам, і про яке буду говорити далі, є залучення країн Східного партнерства, і зокрема України, до безпекової співпраці. Тут багато роботи, оскільки маємо російську пропаганду, маємо постійну загрозу кібератак, маємо необхідність постійно зміцнювати кордон, маємо необхідність зміцнювати внутрішню безпеку. І ще безліч потреб, що дуже важливі в співпраці з Європейським Союзом. От на цьому зроблю основний наголос на зустрічах 8 вересня.

- Отже, стисло підсумовуючи...

- Власне дві основні задачі поточного візиту до Естонії такі. Перша – наша координація з партнерами, наші солідарні дії стосовно окупованого Росією Донбасу. Друга – якісне, я підкреслюю, не просто кількісний вимір, розширення фінансових ресурсів, а саме – якісне визначення того, яким чином ми будемо взаємодіяти з метою реалізації угоди про асоціацію.

ПРОЕКТ НАРОДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ – «КНИГА ДОБРА»

- Так... А напередодні, 7 вересня, ви віддали шану народній дипломатії, взявши участь у презентації міжнародного соціального проекту «Книга історій про Добро», що проходила в талліннському Культурному українському центрі.

- "Книга Добра", якій ми дали початок, надзвичайно символічна. Бо це книга ручної роботи. І це в якомусь розумінні добро, що ми творимо власноруч. Скажу чесно: коли ми починали цей проект, я не міг уявити, що ми отримаємо 50 тисяч малюнків, десятки тисяч історій. Відібрати найкращі малюнки та найбільш вражаючі історії було непросто... Ця книга – плід спільної праці багатьох людей і організацій. Коли ми читали ті історії, дивилися, які з них можуть увійти до «Книги Добра» – це був не просто цікавий, а надзвичайно емоційно насичений процес.

- Тобто, в якомусь сенсі й ви були волонтером у цьому проекті?

- Так, мені довірили читати та оцінювати одну з історій. Вона звалася «Олівці» і видалася мені зворушливою. Хлопчику подарували олівці, яких він жадав, і сказали, щоб він сміливо творив: «Не бійся. Працюй. Іди далі». Це ж взагалі відомі слова Іоанна Павла II: «Не бійтеся!». Для мене особисто це дуже важливі слова. Бо вони резонують з моїм розумінням життєвих цінностей: що б ти не робив, ти маєш не боятися...

- У чому сутність цього проекту народної дипломатії?

- Наступним етапом стане розповсюдження «Книги Добра» не тільки в школах і бібліотеках України, а й за кордоном. Я, наприклад, особисто говорив щодо славнозвісної Бібліотеки Ватикану (презентація та передача екземплярів «Книги Добра» також запланована у близько 50 країнах світу: в Бібліотеці Конгресу США, в Королівській бібліотеці Великої Британії, в єгипетській Олександрійській бібліотеці тощо - ред.). Але особливо хочу відзначити Культурний український центр в Таллінні, в якому й розпочався друк "Книги Добра". Цим Центром керує чудова людина – Анатолій Лютюк. Так тримати Україну в серці, з таким ентузіазмом поширювати українську культуру в столиці європейської держави – це унікально, це варте найбільшої поваги та уваги! Це місце – Культурний український центр в старому Таллінні – добре відоме в Естонії, в Україні. Та й у Європі в цілому! Принаймні мені доводилося про нього чути й від моїх європейських колег. Це взірець того, як треба зберігати та поширювати українську культуру за кордоном.

Олег Кудрін, Таллінн

Фото: Xinhua, Кудрін Олег, Тарасов Володимир

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-