Рада громадського контролю при НАБУ – має бути «зручною» чи прозоро обраною?

Рада громадського контролю при НАБУ – має бути «зручною» чи прозоро обраною?

Аналітика
2310
Ukrinform
Новий склад Громадської ради НАБУ запрацював. На законних підставах, але з претензіями щодо законності...

Ще 31 травня відбулись вибори до Ради громадського контролю (РГК) Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Уже другий рік поспіль вони спричиняють скандал поміж громадських активістів. Зокрема, одна з кандидатів, Тетяна Висоцька заявляє про фальсифікації під час голосування. Обрання одного з "минулорічних" контролерів, за іронією долі, того 31 ж травня 2017 року було визнано судом недійсним, а цього пана – йдеться про Романа Маселка - уже знову обрали до РГК… Скандали можна розцінювати по-різному, підтримувати звинувачення в фальсифікаціях, чи не вірити в них, але одне залишається неспростовним: це боляче б’є по авторитету НАБУ, на яке Україною покладалося стільки надій... Адже саме бюро відповідає за проведення цих виборів...

Процедура виборів і повноваження Ради громадського контролю

За що «битва»? РГК не є органом “на папері”, а має достатньо широкі повноваження. Зокрема, вона обирає поміж себе осіб в дисциплінарні та конкурсні комісії НАБУ і для громадськості, безумовно, важливо, щоб в органі були представлені максимально неупереджені особи. Крім того, РГК дає оцінку діяльності агентства, тож важливо щоб вона відображала настрої громадськості, не була політично заангажованою, але формальною – теж не була.

Процедура виборів до РГК доволі проста. Кандидатів можуть делегувати лише громадські організації. Далі, коли список сформований, на спеціально створеній інтернет-платформі проводиться голосування, тривалістю в 12 годин. Кожен охочий може віддати свій голос. Проте в Положенні про порядок формування РГК НАБУ не прописано кілька принципових норм, без яких – все може полетіти шкереберть. Зокрема, не уточнюється процедура інформування громадськості про вибори. Сказано лише, що НАБУ має розмістити інформацію про вибори на офіційному веб-сайті. Цікаво, вони думають що у нас кожен соціально активний громадянин щоранку перевіряє сайт НАБУ? А ще – підрахунок голосів і оголошення результатів, - взагалі не регламентовані. Звідси і скандали, звідси і виникли цього року незручні запитання, на кшталт: чому результати опублікували аж за 6 днів після виборів?

На нібито фальсифікаціях при обранні Ради громадського контролю при НАБУ “недоброзичливці” наполягають не перший рік. Наприклад, минулого року був прецедент оскарження результатів в Окружному адміністративному суді Києва. Позов стосувався вищезгаданого Романа Маселка, а звинувачували його в зв’язках з Громадською організацією — розробником системи електронного голосування та, як наслідок, в «накрутці» голосів. Зрозуміло, що сам він ці звинувачення спростовує. Особливо ж «смачний» гумор в тому, що в день проведення виборів-2017 суд виніс рішення — скасувати рішення про визнання результатів минулорічних виборів щодо Романа Маселка… Алло, панове, торішня каденція пана Маселка уже закінчилась, але він в числі тих, кого переобрали в РГК в цьому році, з новим скандалом щодо фальсифікації... Заходимо на новий круг, панове судді?

Пакетне” голосування чи збіг обставин?

Скандал почався ще в день виборів, одразу по закінченню голосування. Один з кандидатів, Тетяна Висоцька, оприлюднила в себе на сторінці в Facebook пост про підозрілі ситуації під час голосування. Справа в тім, що в деякі моменти система приймала до 30 голосів за одних і тих самих кандидатів, котрі врешті-решт і сформували новий склад РГК. Активістка дала цьому “об’єднанню” назву - “пул з 15”. За її словами, “було кілька піків активності голосування одразу за 15 кандидатур”. Вона називає це «накруткою» голосів.

На офіційному сайті НАБУ у відкритому доступі є протокол голосування, де зарахований кожен відданий голос. Там зазначено час, IP-адреса гаджету, з якого було здійснено операцію, та список номерів кандидатів, за які віддано голос. Неозброєним оком помітна динаміка — впродовж дня кілька десятків разів система зараховувала “пакет” голосів за 15 кандидатів, які згодом і увійшли до складу нової Ради. Наприклад, в період між 17.52 до 17.57 було зафіксовано понад 120 (!) таких голосів.

Наступним аргументом “потерпілої” була наявність збоїв в системі — голосування припинялось з 14.26 по 15.15 та з 16.30 по 17.47. Офіційна позиція НАБУ — велика кількість користувачів на сайті. Але якщо розібратись, можна поставити під сумнів цю версію: між 9 та 14 годинами, сервер витримував в середньому 2 тис. відвідувань на годину – і нічого.

Тетяна Висоцька оприлюднила на своїй сторінці вимогу про визнання виборів до РГК НАБУ недійсними. Але така реакція - це не є повноваженням НАБУ, це не передбачене документами, що регламентують вибори і діяльність Громадської ради. Тож треба лише звертатись до суду. А що це дає – ми бачимо на прикладі пана Маселка...

Варто додати, що обурюється виборами не лише Тетяна Висоцька. Схожу думку висловлює і Ангеліна Трифонова, що була делегована від ГО “Громадський контроль діє”. “Я стикалась з випадками точкових фальсифікацій при виборах Громадських рад, але фальсифікувати одразу весь склад — це нонсенс. І це при такому високопоставленому органі! Після таких махінацій віра та надія в країну зменшується з кожним днем. Якщо такі “вибори” проходять в усіх на очах, і всіх це влаштовує, то може, варто закрити цей уповноважений орган, на який було прокладено великі надії..? Всі учасники, що зайняли місця нижче 15-го, мають багатотисячний відрив: хіба це не свідчить про те, що голосування відбувалося “пакетами” за потрібну п'ятнадцятку? Це підтверджують списки! Це банальна фальсифікація”.

Активістів, зокрема Тетяну Висоцьку, непокоїть і таке питання: що робило НАБУ шість днів з моменту виборів до оприлюднення результатів? І це має значення, бо РГК набуває свої повноважень одразу після оприлюднення результатів на офіційному сайті.

Що це за “пул з 15” і яка реакція на звинувачення?

На перший погляд, 15 переможців, їх нічого не поєднує. Але якщо спробувати розібратись детальніше, то помічаємо цікаву тенденцію: з ВО “Автомайдан”, ГО “Антикорупційний штаб” та ГО “Стоп корупції” пройшло більшість кандидатів (8 з 9). Решта 7 представляють здебільшого регіональні громадські організації. Аналізуючи далі результати, помічаємо, що 9 з 15 членів “старого” складу отримали місця в новому.

Кого ж саме обрали? Окрім вищезгаданого Романа Маселка (від ГО”Автомайдан”), в новий склад увійшли Сергій Хаджинов та Віталій Устименко від того ж “Автомайдану”, Роман Бочкала і Артем Лагутенко від ГО “Стоп корупції”, Галина Янченко, Антон Марчук та Сергій Миткалик від ГО “Антикорупційний штаб”.

Порівнюючи списки організацій, що делегували своїх членів в 2016 та 2017 роках, можна підмітити цікаву тенденцію — вони майже не змінились. Зокрема, обидва роки ГО “Автомайдан” делегував по три представники, ГО “Стоп корупції” минулого року одного, цьогоріч — двох, ГО “Антикорупційний штаб” збільшив свою присутність втричі (від 1 до 3), а “Асоціація правників України” навпаки зменшила своє представництво з 2 до 1 члена. Також два роки поспіль 5 організацій делегують по одному представнику до Ради громадського контролю: ГО “Transparency International Україна”, ГО "Платформа громадського контролю", ГО "Харківський антикорупційний центр", ГО "Всеукраїнська об'єднання "Антикорупційний блокпост", ГО “Офіс регіонального розвитку”. Така тенденція представництва об’єднань дозволяє припустити існування домовленостей між лідерами організацій.

НАБУ: все відбулось ідеально

Натомість офіційна позиція НАБУ проста і дуже небагатослівна: все було проведено на вищому рівні. Перерви голосування відбувались виключно з вини провайдера телекомунікаційних послуг, а “з вини серверу системи голосування не було зафіксовано жодної відмови”. Окрім того, НАБУ спростовує інформацію стосовно штучного завищення голосів 15 кандидатів — переможців голосування. За їх словами, “впродовж усього часу незалежний спостерігач – ГО «Електронна демократія» – здійснював моніторинг за процесом інтернет-голосування. За його результатами фактів, які б свідчили про штучне завищення кількості голосів, незалежним спостерігачем не виявлено.”

Нам здалося, що цій відповіді на офіційному сайті НАБУ дещо не вистачає конкретики. Тож ми звернулися до прес-служби бюро з наступними трьома запитаннями:

  1. Як конкретно складалась співпраця НАБУ з попереднім складом РГК?

  1. Що в НАБУ думають про наслідки ухвали суду стосовно незаконного обрання Романа Маселка членом РГК 2016 року. Адже і цього року пан Маселко обраний до РГК.

  1. На офіційному сайті НАБУ зазначено, що причиною збоїв в голосуванні були проблеми з провайдером. Також зазначалось, що це питання вирішується. Які наразі результати? Хто був провайдером телекомунікаційних послуг?

З НАБУ нам запропонували оформити питання «як належить»? - А як належить? – перепитали ми. – У формі офіційного запиту згідно з «Законом про доступ до публічної інформації»…. Не будемо це коментувати, як і згаданий Закон, яким запит ЗМІ прирівняний до цікавості «особи з вулиці». То – окрема тема. Ми надішлемо, звісно, «офіційний запит», але принагідно констатуємо: вдаючись до подібних бюрократичних піруетів, НАБУ де-факто демонструє небажання (чи неспроможність?) відповідати на поставлені запитання. І це дуже сумно, особливо з огляду на призначення цієї установи.

А мова про те, що, на жаль, другий рік поспіль, вибори до наглядового органу НАБУ залишають бридкий присмак. На НАБУ українці покладали і покладають неабиякі сподівання. І тому для України є неприпустимими подібні ситуації у відомствах, метою яких є подолання корупції, адже це заганяє систему в глухий кут. Тож НАБУ мало б якнайшвидше залагодити цей конфлікт: чи то анулювавши результати виборів, чи то з конкретними фактами і коректними аргументами довівши їхню чесність. Але в жодному разі антикорупційний орган не має сидіти склавши руки в той час як подібний скандал розгортається під самим носом і загрожує дискредитацією. НАБУ, як дружина цезаря, має бути поза підозрами — це аксіома! А що насправді?

Микола Романюк, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-