Третя річниця 2 травня в Одесі: що буде?

Третя річниця 2 травня в Одесі: що буде?

2446
Ukrinform
Охорона Одеси – це не тільки справа силовиків. Одесу охороняють самі мешканці

2 травня в Одесі – "сакральна дата" усіх прихильників "русского мира". Вона ж стала мотиватором для деяких росіян, які передивилися російські зомбомедіа та опинилися потім серед терористів на Донбасі. Цьогоріч "спаленню в Будинку профспілок" виповнюється 3 роки. Підготовка до цієї "події" йде повним ходом. Кремль не полишає спроб здійснити план по захопленню півдня України – кошти вже витрачені великі, відповідальні за проект "Одеська народна республіка" намагаються знову продемонструвати те, чого не існує. Одеса зробила свій вибір ще у 2014 році. З Україною. Але воювати за свою свободу від "русского мира" треба буде і зараз.

2 ТРАВНЯ В ОДЕСІ. ОПЛАЧЕНО

Те, що сталося в Одесі на Куликовому полі 2 травня 2014 року, відновлено похвилинно. Однак розуміння події у всіх різне. Це, як, приміром, не допуск російської співачки на Євробачення в Києві через її участь в концертах на території окупованого Криму.

Є закон України, за яким їй заборонено в'їжджати в країну. А є "русский мир", який виє про те, що дівчину на інвалідному візку злі бандерівці не пускають для участі в конкурсі, про який вона мріяла все життя – бояться, що вона виграє, не інакше.

Для усіх те, що сталося в Одесі на Куликовому полі – трагедія. Тільки причини її розглядаються під різним кутом.

Особисто для мене, який вивчив це питання на місці, те, що сталося в Одесі - пряма провина російських спецслужб, які "обробили" групу громадян, які повірили в те, що завдяки їхнім діям Одеса стане "російським містом", як вони про це мріяли, дивлячись російське телебачення. Далі - ланцюжок обставин, який призвів до жертв.

І ті люди, які відповідальні за ці жертви, досі намагаються заробляти якісь бонуси на загибелі людей. Їм мало. Вони хочуть ще. Оплачено.

ВІРТУАЛЬНА "ОДЕСЬКА НАРОДНА РЕСУБЛИКА" З РЕАЛЬНИМИ ЖЕРТВАМИ

Сергій Стерненко, який протягом 3 років керував одеським відділенням "Правого сектору", є безпосереднім учасником подій 2 травня на Куликовому полі.

За його словами, у глобальному сенсі те, що сталося в Одесі у травні 2014 року було ні чим іншим як спробою здійснити "донецький сценарій":

“Ті проросійські формування, які перебували в Одесі у 2014 році, намагалися здійснити те, що вже робилося в цей час в Донецьку і Луганську ще з лютого 2014 року. Перше, що вони вираховували - буде протидія чи підтримка силовиків.

Вони зрозуміли, що від силовиків особливого спротиву не буде, і у разі чого, вони можуть стати на їхній бік. Можна здійснювати план по захопленню області. З подальшим оголошенням так званої "Одеської народної республіки".

Єдина перешкода, яка стояла на їхньому шляху - громадянське суспільство, яке підтримувало територіальну цілісність України. Багато хто з цих людей були на Майдані, як на одеському, так і на київському", - розповів кореспонденту Укрінформа Сергій Стерненко.

За його словами, проросійські сили тоді зрозуміли, що у тому разі, якщо вони спробують проголосити в Одесі т. з. ОНР, їм будуть протистояти не силовики, а звичайні громадяни, звичайні жителі міста.

“І тому їхнім основним завданням було нейтралізувати таких людей. Після нейтралізації, за моєю інформацією, планувалося захоплення зброї в університеті внутрішніх справ, де на охороні зброї перебували 1-2 курсанти, заволодіти зброєю було не важко. Далі повинно було відбутися захоплення адміністративних будівель, будівель МВС, СБУ, прокуратури, облдержадміністрації та далі за списком.

Те, що відбувалося в Донецьку та Луганську. Сюди були кинуті шалені ресурси і божевільні гроші, більш того, розгойдування ситуації в Одесі тривало задовго до 14 року.

Міф про те, що Одеса - російське місто, він озвучувався ще більше, ніж в Донецьку. І ресурсів сюди було закинуто більше, ніж на Донбас. Дійшло до того, що у звичайних українців були такі думки, що Одеса - це перший такий анклав Росії і "русского мира". Тут були цілі акції "Я говорю по-русски". Таких акцій не було в інших містах України. Вони готувалися дуже серйозно і дуже задовго. У годину Х мав бути реалізований сценарій по створенню Одеської народної республіки", - розповідає Стерненко.

Колишній керівник одеського "Правого сектора" розповів, як 2 травня 2014 року був скоєний напад на марш на підтримку соборності України, у центрі Одеси, що і призвело до подальших подій (черговий фільм документального циклу "Легко бути патріотом", де головним героєм став Сергій Стерненко, який розповідає у т. ч. і про 2 травня 2014 року, днями буде опубліковано на сайті Укрінформ):

“По нас відкрили вогонь з вогнепальної зброї. Це була точка неповернення. Коли пройдені всі рубежі і стоїть питання - чи переможемо ми, чи переможуть нас. Це була вже не перша сутичка. Від початку 14 року і до травня цих сутичок було багато і кожного разу їх градус підвищувався. Спочатку це були абсолютно мирні протистояння, більше психологічні. Але ближче до травня почалися конкретні силові протистояння, де розбивали голови і так далі.

Основна відмінність нашого табору від їхнього була у тому, що ми ніколи не починали агресію зі свого боку. Кожного разу на нас нападали. Кожного разу ми були змушені відбиватися. 2 травня була пройдена та межа, за яку не можна було заступати - з'явилися перші загиблі. Був убитий Андрій Бірюков, а потім від втрати крові загинув мій побратим, друг, мій земляк з Білгорода-Дністровського, Ігор Іванов.

Коли з'явилися перші смерті, ми зрозуміли, що нас прийшли вбивати. І коли вони зламають громадянський опір, їм ніщо не буде заважати захопити адміністративні будівлі та проголосити ОНР з усіма наслідками", - розповідає Стерненко.

За його словами, можна тільки здогадуватися, до чого б це призвело. Програма мінімум - захоплення Одеської області та відкриття другого фронту, окрім Донбасу.

“Варіант максимум - захоплення Херсонської та Миколаївської областей, вони поряд з нами і це було справою часу. Далі - відрізання України від Чорного моря. І ми могли б мати лінію фронту не те що під Києвом, але і набагато далі за ним. Одеса для них мала дуже велике геополітичне і стратегічне значення. Але так склалося, що їм не вистачило ресурсів, так і одесити не виявили до них великої підтримки 2 травня. Вони більше підтримували нас.

Я кажу про те, що 2 травня до початку протистояння нас було близько півтора тисяч чоловік, причому це не були тільки хлопці спортивної статури, представники якихось організацій, це були і жінки, і літні люди, і діти, які збиралися йти на футбол. І вже через годину-півтори від початку протистояння нас було вже візуально близько 3 тисяч осіб.", - розповідає Стерненко.

“Люди стали масово з'їжджатися. Для мене 2 травня - переломний момент, коли Одеса могла стати другим фронтом. Одеса могла стати частиною реалізованих планів РФ по відношенню до України і новим осередком війни. Який, я впевнений, потягнув би за собою ще не одну тисячу жертв.

Не можна сказати, що те, що відбулося - це добре, загинули люди, але, якби склалося по-іншому, жертв могло б бути в сотні або тисячі разів більше", - вважає Сергій Стерненко.

СТОЯННЯ "АНТИМАЙДАНУ"

Після 2 травня 2014 року одеський рух "Антимайдан" кожного 2 числа місяця проводив свої акції на Куликовому полі. Офіційна вимога присутніх, а їх, у різний час збиралося від 100 до 200 осіб, встановити "пам'ятник жертвам 2 травня" на Куликовому полі.

На одному з таких "зібрань" вдалося з'ясувати, що людей кожного другого числа місяця закликає виходити на Куликове поле загадковий "ліванський комуніст", як він сам себе називає, Ібрагім Моріс. Моє відео від 2 червня 2015 року, Одеса:

Що це за загадкова людина, яка розмовляє російською з великим акцентом, можливо, повинні зацікавитися компетентні органи. Адже з усього видно, що одесити, які приходять на "акцію пам'яті", діють за вказівкою деяких "керівників", одним з яких і є Ібрагім Моріс.

Надалі акції "антимайдану" в Одесі стали менш масовими, вже до 2017 року на Куликове поле приходило усього кілька десятків людей, які були там усього близько півтора-двох годин.

Одеська поліція при цьому не допускала присутніх на Куликове поле, дозволяючи їм знаходитися на трамвайному колі біля входу на площу.

Спочатку на Куликовому полі кожного другого числа місяця проходив "огляд" поліції гарнізону, через це Куликове поле було оточено. Потім кілька разів оточення поліцейське керівництво пояснювало тим, що "надійшов сигнал про вибуховий пристрій".

Присутні, а це були в основному люди пенсійного віку, висловлювали невдоволення, але продовжували справно перебувати біля входу на Куликове поле до тих пір, поки деякі "керівники" акції їм не давали команду розходитися.

КІНЕЦЬ “ОДЕСЬКОЇ ХАТИНІ» 2016

У минулому, 2016 році, 2 травня, на акцію біля Куликового поля в Одесі зібралося кілька сотень людей. Поліція Одеси знову оточила площу, не пускаючи туди присутніх (мій репортаж з відео).

Люди перебували на оточеній площі близько 6 годин. Закінчилося все тоді, коли до присутніх на великій швидкості під'їхав туристичний автобус, і з нього почали вибігати люди зі зв'язками чорних кульок.

"Це родичі загиблих у Будинку профспілок", - пояснювали тоді у натовпі прихильників "Антимайдану".

"Родичі" вибігли з автобуса, спробували прорватися до Будинку профспілок, але були зустрінуті поліцією. Тоді вони випустили в небо чорні кульки і, швидко повернувшись в автобус, поїхали.

Звичайно, десятки журналістів, які чергували кілька годин біля Куликового поля, були розчаровані, адже очікувалося, як повідомив один із журналістів, які вели для свого сайту онлайн-трансляцію, "щось динамічне".

Тим не менш, ніякого "екшну" не відбулося. Але, тим не менш, кожного другого числа місяця "антимайданівці" продовжували приходити до входу на площу Куликового поля і стояти там близько двох годин.

З часом їхня кількість зменшувалася. Восени минулого року, під час невеликого дощу під деревом біля Куликового поля стояло усього близько 15 осіб.

ПРОЕКТИ "ОДЕСА - РОСІЙСЬКЕ МІСТО": ПІДГОТОВКА

Таких проектів було багато. Один із найгучніших - "Народна Рада Бессарабії". Активна фаза "проекту" - травень 2015 року, коли на якійсь конференції в Одесі було оголошено про створення "культурної автономії Бессарабії".

За словами організаторів - проект відповідає Конституції України і планувалося подати його у Верховну Раду. Про здоровий глузд ніхто не згадував.

“Законопроект зафіксував у юридичному плані Бессарабію як єдиний унікальний поліетнічний і багатокультурний регіон. Також документ передбачає передачу повноваження управління національно-культурною автономією Бессарабії органам місцевого самоврядування.

Законопроект підтримали експерти з Кишинева та Тирасполя, яким вдалося вийти на прямий зв'язок з учасниками заходу в Одесі", - повідомлялося тоді в одеських медіа.

Офіційні завдання організаторів цієї "ради" - як завжди красиві та приємні. Культурна автономія заради збереження етнічної ідентичності, якщо говорити зовсім коротко.

Реальні плани були через рік оприлюднені СБУ, яка передала матеріали журналістам.

Що насправді ховалося за т. зв. "Народною Радою Бессарабії"? В реальності - проект російських спецслужб по захопленню області.

Так як у 2014 році гроші, спущені на ОНР, мабуть, банально розікрали, так і одесити якось не кидалися захоплювати держвідомства, більше того - частина населення дала відсіч проросійським особам, відповідальні за анексію Одещини вирішили задіяти інший варіант.

Замість "донецько-луганського" вони включили вже випробуваний до того часу "грузинський сценарій". Створення "незалежної проголошеної території" (як Абхазія та Південна Осетія), що має історичну "місцевість" в певних межах, а потім, коли населення почне пачками отримувати російські паспорти, у разі спроб місцевої влади навести порядок, туди вводяться російські війська - для "забезпечення безпеки російських громадян".

"Грузинський варіант" передбачав створення такої "бессарабської автономії" - в межах території, яка має історично якісь межі. Така собі "територія Бессарабії", яка зараз є південно-західною частиною Одеської області.

Головний плюс для проросійських ідей в цій території - спільний кордон з т. зв. Придністров'ям, і природний "відрив", який можна використовувати для створення "кордонів".

З одного боку Бессарабія відрізана від України шматочком Молдови (здійснюється транзитний проїзд у кілька кілометрів), з іншого - пов'язана з Україною тонкою прибережною лінією з єдиною дорогою, що проходить між морем і двома лиманами.

Природна фортеця. Недарма тут розташована стародавня фортеця у місті Білгород-Дністровський, якою у різний час володіли і римляни, і турки, і багато інших. Стратегічний край у сенсі оборони. Бессарабія для "грузинського сценарію" підходила ідеально.

І у травні 2015 року було оголошено про створення "автономії". Далі за планом повинні були видаватися російські паспорти населенню, територію повинні були заповнювати "ввічливими хлопцями у спортивній формі", в реальності - російськими військовослужбовцями та співробітниками спецслужб.

Потім, коли Київ відправив би в Бессарабію сили правопорядку, з Придністров'я (близько 200 км) сюди повинні були зайти російські війська, які знаходяться в Бендерах, і "взяти під охорону мирне населення". Що далі, можна побачити на прикладі Донбасу і тієї ж Південної Осетії.

Так дивись, якась чергова бананова республіка за гроші Путіна визнала б "Бессарабську народну республіку", Україна отримала б той самий "другий фронт" вже в тилу, з усіма наслідками.

Але цього не сталося.

ОДЕСЬКЕ СЕПАРАТИСТСЬКЕ КИДАЛОВО

Кремлівських кураторів в Одесі у 2015 році знову підвело "кадрове питання". Місяцями при підготовці "бессарабського плану" Кремль отримував депеші про те, що одесити готові піти проти Києва. Робилися відеоролики про те, як "бунтуюче населення Одеси перекриває дороги в знак протесту проти політики Києва".

Для непідготовленої людини ці ролики навіть здавалися справжніми. В реальності і СБУ, і одеський "Правий сектор" ніяк не могли зловити цю "трупу", яка знімає ці "народні бунти".

"Артисти" приїжджали рано вранці в якийсь двір, грали свої ролі, і вже через 10-15 хвилин тікали. Одного разу був показаний ролик, в якому "одесити" перекрили "одну з центральних доріг Одеси" і "вимагали відставки уряду". При цьому "їх намагався протаранити автомобіль з наклейкою на лобовому склі "Правий сектор".

А "одесити", яких "мало не задавили за їхній протест", перевернули машину "Правого сектора".

Правда, кидалось в очі, що автомобіль "Правого сектора" був представлений гнилою старою радянською машиною "Жигулі", з номерами, які погано проглядаються, а людина, яка вискочила з машини з криками: "Припиніть!" (нібито "правосєк") - дядько двометрового зросту, який не зупиняв "нападників", а чомусь голосно коментував їхні дії так, щоб було чути на камері.

Були й інші подібні "кліпи". У підсумку одеські політичні шахраї тупо кинули Кремль, розпилявши отримані кошти і не зробивши в місті ніякої реальної «революції».

А там приспіла СБУ і повязала режисерів "трупи". Пізніше двох з них обміняли на взятих в заручники в Криму українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка.

Проект "народної Ради Бессарабії" закрився, гроші Кремля знову були витрачені даремно. Хитрі одесити гроші взяли і нічого не зробили, крім "картинки".

ЛІКВІДАЦІЯ

У березні СБУ знову представила уламки кремлівського проекту "Одеса" - було затримано 9 членів агентурної мережі російських спецслужб.

Судячи з усього, провалившись на "донбаському" та "грузинському" варіантах, Кремль почав реально готуватися до силового захоплення регіону.

Затримані шпигуни вже не займалася "підготовкою революції", вони просто збирали інформацію про пересування та кількість військ одеського гарнізону, влаштовувалися працювати на об'єкти життєво важливої інфраструктури, розвідуючи обладнання та заходи безпеки на них (електростанції, водопостачання, мости тощо) і передавали усі дані до Москви.

Причому керувала всією групою також затримана активістка т. з. "руху" "Куликове поле" - перша назва одеського "Антимайдану" до 2 травня 2014 року.

Жінка, на якій лежить вина за загиблих у Будинку профспілок, пройшла підготовку на військовій базі РФ в Криму.

Судячи з усього, дані збиралися для силової операції.

БИТВА ЗА ОДЕСУ

Це ще раз нагадує усім, що 2 травня 2014 року "битва за Одесу" не закінчилася і Кремль не полишає спроб захопити регіон.

І дуже гарним приводом для початку нападу є "захист мирного населення", якй так припав до душі російським спецслужбам. Саме тому "розслаблятися" в Одесі не доводиться ні військовим, ні СБУ.

2 травня цього року - в третю річницю "тих самих подій", в Одесі, як припускають деякі, очікується спроба провокації з можливими жертвами для того, щоб створити передумови для введення російського придністровського військового контингенту в регіон. Російські війська поряд - усього 200 км. Для батальйону ВДВ це приблизно 4 години ходу на своїй техніці. БМД (бойова машина десанту) можуть їздити по полю краще, ніж по розбитим одеським автошляхам. А "напрямки" відстань ще менша.

З видимих превентивних заходів місцевої влади до майбутньої "сакральною датою" поки що можна відзначити "Огляд техніки для охорони правопорядку в Одесі під час травневих свят", який проводиться в місті. Захід, звичайно, швидше психологічна. Реальних заходів, мабуть, ми не побачимо, так як це вже робота СБУ і військової контррозвідки.

Журналістів запрошували на сьогоднішній огляд ще за 2 дні, про це їм повідомили розсилаються одеської облдержадміністрації прес-релізи. Також до 2 травня в місті перекриті "у зв'язку з реконструкцією" вулиці Левітана Ільфа і Петрова. Як це пов'язано з 2 травня - не зовсім ясно, але дата кидається в очі.

ЩОБ ПАМ'ЯТАЛИ

"Щоб пам'ятали" - це зараз про Одесу. У багатьох сенсах. І ситуацію намагалися "підігрівати" задовго до 2 травня.

Так, наприклад, 27 листопада минулого року на одеському залізничному вокзалі пройшов "флешмоб", коли близько двох десятків людей  водночас утворили живе кільце в центральному холі вокзалу, і кілька хвилин співали "Смуглянку" з фільму "У бій ідуть лише "старі". Потім люди розійшлися, а медіа наповнилося новинами про "одеський флешмоб".

Для чого це робилося - найбільш ймовірно, саме для тих самих медіа публікацій. І для багатьох інших, так як одеський "флешмоб" одразу "підтримали" в Росії, в Москві на Київському вокзалі 50 чоловік заспівали хором "Розпрягайте, хлопці, коней". Організатори назвали це "відповіддю одеським друзям".

Минулого 10 квітня, у день визволення Одеси від фашистів, в Одесі, як зазвичай, пройшли заходи, приурочені до цієї дати. Однак біля пам'ятника невідомому матросу сталися сутички між  патріотами України, які прийшли сюди та прихильники "русского мира".

Почалося все з того, що люди, які раніше були помічені на акціях "антимайдану", почали скандувати: "Одеса без фашизму", "Донбас, ми з тобою" та "Геть з Одеси, бандерівські біси".

Почалася бійка, поліція втрутилася і затримала близько 15 осіб.

Про події на своїй сторінці у соцмережах попереджав Сергій Стерненко, який перебував на місці:

“10 квітня о 11:00 на Алеї Слави призначено збір ватки для совкотусовки. Вата старалася і писала про це як на листівках, які розліпила по місту, так і у соцмережах. Заявленим організатором шабашу є Моріс Ібрагім, любитель чекістів і просто сепар.

На жаль, він особисто не зможе бути присутнім, тому що випадково його викликала на ранок на допит СБУ. Але хіба дарма люди старалися, готувалися і закликали одеситів прийти?" - написав він.

ОДЕСА 2 ТРАВНЯ. ЧОГО ЧЕКАЄМО?

Напередодні написання даної статті Головне управління розвідки Міноборони випустило повідомлення про підготовку в Одесі провокаційних заходів антиукраїнської спрямованості 2 і 9 травня:

"Під час акцій очікується провокування протестувальниками зіткнень з патріотично налаштованими активістами та співробітниками правоохоронних органів. Події у російських ЗМІ будуть висвітлювати як загострення міжнаціонального конфлікту на Півдні України.

У цілому інформаційна кампанія підконтрольних Кремлю ЗМІ буде спрямована на нав'язування міжнародному співтовариству переконань про утиски національних меншин в Україні з боку праворадикальних рухів та української влади, а також нестабільність ситуації з безпекою в нашій державі", - сказано в повідомленні.

В одеських групах соцмереж антиукраїнської спрямованості вже щосили йде підготовка до 2 травня.

Так, наприклад, група у російській мережі "ВКонтактіе під назвою "Народна Дружина Одеси (Антимайдан) НД "призывает всех “неравнодушных” придти 2 мая на Куликово поле: (орфографію збережено - авт.)

“Ведь эта акция это не только в память о погибших - это еще и хороший знак для тех, кто сидит в тюрьме за свои убеждения! Они видя, что Одесса чтит Героев 2 мая, не будут падать духом, а будут знать, что Одесса непрогнулась и Одесса жива... “, - повідомляється на сторінці групи.

Зрозуміло, що любителів "русского мира" женуть 2 травня на Куликове поле в Одесі, хоч і не пояснюють, навіщо. Що це за акція?

Глобальних варіантів – 2.

1. Як і минулого року на площу прийде близько двох сотень людей похилого віку з квітами, які, з нагоди того, що Куликове поле буде оточено поліцією, красиво викладуть букети поруч з прилеглою трамвайною зупинкою, побурчать, поскандують, випустять в повітря чорні кульки і розійдуться.

2. У натовпі, який прийде, "раптом виникнуть" бійки, і, не дай Бог, щось таке, що призведе до жертв.

Таким чином, проект "Одеса" буде продовжено кремлівськими кураторами, а пропутінські медіа будуть вибудовувати нові страшилки про "вільних одеситів, які страждають під новою окупацією".

У найгіршому разі останнього варіанта можливі спроби захоплення будівель держорганів з подальшою "підтримкою" російських військ з Придністров'я.

Однак, поки що, згідно з наявними даними, ймовірно далі спроб влаштувати провокацію поряд з Куликовим полем у натовпі, справа не піде.

Поки залишається сподіватися на професіоналізм поліції, нацгвардії, СБУ і на одеських патріотів, які вже заявили про те, що перебуватимуть 2 травня біля Куликового поля. "Цивільний патріотичний контроль" - вже звичний для "антимайданівців" захід. Усі їхні збори по 2 числах кожного місяця біля Куликового поля завжди охоронялися і контролювалися патріотами. Хлопці зазвичай стоять трохи осторонь і спостерігають за подіями. За словами деяких з них, вони готові надати допомогу правоохоронцям, у разі, якщо ті не будуть справлятися зі своїми завданнями.

Крім усього, це і психологічний, і демонстраційний захід. "Антимайданівіы" знають багатьох з одеських патріотів в обличчя - за 3 роки акцій в Одесі. І самі патріоти часом оголошують про те, що хочуть показати - Одеса - це не тільки пенсіонери, які скучають за піонерською молодістю і дивляться через супутник відключені телеканали російського зомбобачення. Це ще й люди, які пов'язують своє життя і життя свого міста з цивілізованим майбутнім.

Що б не відбувалося 2 травня цього року в Одесі, можна сказати головне – Одеса свій вибір зробила ще у 2014 році. І події останніх років, приклад Донбасу, тільки підтвердив у них цю позицію.

Одеса не буде Донецьком або Луганськом. Як жартують деякі місцеві – надісланих сепаратистів тут можуть просто "кинути", точно так само, як "кинули" ту саму "Раду Бессарабії".

Але найголовніше, охорона Одеси – це не тільки справа силовиків. Одесу охороняють самі жителі.

І навіть "виляння" з поверненням радянських назв нещодавно перейменованим вулицями міста міською владою їх не зупиняє. За Одесу борються самі одесити. Тому 2 травня ми можемо бути спокійними. Нічого тут вже не буде.

Останній символ "русского мира" в Одесі - будівля Будинку профспілок на Куликовому полі, яка згоріла. Символ і нагадування того, що могло статися у місті, якби прихильники "русского мира", які не зустріли опору від силовиків 2 травня 3 роки тому, не помилилися б в одеситах.

Дмитро Флорін. Одеса.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>