Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів

Сподіваюся, що працюватиму в команді Гройсмана, де б і на яких посадах він не перебував

27.04.2017 21:38

Вже рік він перебуває на посаді міністра Кабінету міністрів України. За цей час встиг зробити багато, але при цьому посів друге місце у журналістському рейтингу найнепомітніших членів уряду. Говорять, що Прем’єр-міністр йому дуже довіряє, тому особисто лобіював призначення 33-річного міністра. Ще ходили чутки, що керувати Секретаріатом Кабміну він буде недовго, бо з’явиться держсекретар уряду, але він досі обіймає посаду. Інколи його називають «міністром без портфеля», але чи так це?

В інтерв’ю Укрінформу міністр Кабміну Олександр Саєнко спробував розвінчати деякі міфи про себе, а також розповів про реформи, які йому вдалося розпочати та про плани на майбутнє.

- Олександре Сергійовичу, в уряді Володимира Гройсмана ви працюєте вже рік. Назвіть кілька важливих рішень, які вам вдалося втілити у життя за цей період.

- Наш уряд фокусується на трьох основних речах. Перша - це економічний розвиток. Ми зробили низку дієвих кроків, щоб дати поштовх розвитку економіки: запустили реформу корпоративного управління, вдосконалили, зокрема в частині адміністрування податкове законодавство, впроваджуємо ефективні заходи по боротьбі з контрабандою на митниці та в цілому спільно з нашим міжнародними партнерами готуємо її комплексну реформу, забезпечуємо ефективне регулювання шляхом перегляду та скасування неефективних норм, запровадили програми розвитку вітчизняного машинобудування в сільськогосподарські галузі, створили національний комітет з розвитку промисловості, який готує та координує програми підтримки національного виробника, комітет із залучення інвестицій та комітет по експорту. Також уряд розпочав цілий ряд масштабних інфраструктурних проектів – будівництво доріг, об’єктів соціальної інфраструктури, проектів з енергоефективності - по суті розпочався капітальний ремонт країни. Разом з результатами реформи децентралізації, яку впроваджує уряд і яка суттєво, іноді на 50-70% збільшила ресурси місцевих бюджетів, які також інвестуються в місцевий розвиток, це дає потужний поштовх багатьом галузям економіки.

І ця робота дає результати - маємо 2,3% росту ВВП за результатами року.

Другий блок - соціальні питання. Ми приділяємо особливу увагу, щоб започатковані реформи позначилися на добробуті кожного громадянина. Зокрема, уряд ініціював збільшення вдвічі мінімальної заробітної плати, збільшення на 50% зарплати вчителям, на 30% - медичним працівникам. Крім того, з 1 квітня ми запустили урядову програму «Доступні ліки», яка дає можливість отримати громадянам за рахунок держави ліки від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми, цукрового діабету. Разом з ініційованою урядом програмою розбудови мережі кардіоцентрів це зокрема стане ефективним кроком по зниженню рівня смертності від серцево-судинних захворювань. Тобто, ми збережемо десятки тисяч життів. Також впроваджується програма надання кредитів на заходи з енергомодернізації (теплі кредити), працює програма забезпечення субсидіями, більше того залишки за рішенням уряду будуть монетизовані і громадяни отримають на руки зекономлені кошти.

А третій блок - це інституційні зміни та боротьба з корупцією. Ми запровадили по всім публічним закупівлям систему ProZzoro з 1 серпня, запустили електронне декларування і попри шалений супротив вже почалися перші перевірки декларацій, з 1 квітня працює електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість, проводимо реформу державного управління – затвердили якісну програму середньострокового розвитку та плану дій на 2017 рік, запровадили трирічне бюджетне планування, підготували за підтримки ЄС концепцію масштабної реформи міністерств, впровадження в їх роботу механізмів аналізу політики, схвалили програму відбору за прозорим конкурсом професійних державних службовців, які володіють сучасними знаннями та навичками.

Я, як міністр Кабінету міністрів відповідаю за те, щоб синхронізувати роботу урядової команди, усіх міністерств для результативної реалізації пріоритетів, які визначив Прем'єр-міністр. За рік роботи нам вдалося сформувати чудову команду і побудувати ефективну систему в уряді, яка допомогла забезпечити високий темп і ефективність роботи.

- Якою була Ваша роль у формування складу Кабміну?

- Під час формування складу Кабінету міністрів я очолював секретаріат голови Верховної Ради Володимира Гройсмана та іноді брав участь у тих чи інших консультаціях щодо кандидатів на посади в уряді, також ми працювали над програмою діяльності та спільно з Апаратом Верховної Ради України відповідали за процедурні питання. Головним завданням було сформувати команду однодумців, яка здатна робити зміни. Володимир Борисович завжди керувався критеріями професійності, порядності та відданості роботі в інтересах громадян. Все відбувалося в умовах дефіциту часу – на тому етапі треба було робити все швидко, щоб якомога скоріше вийти з політичної кризи.

- Ви йому радили когось?

- Я б так не сказав. Спільно з іншими колегами ми зустрічалися з тими чи іншими учасниками процесу, обмінювалися думками для того, щоб потім ухвалити правильне рішення щодо майбутньої урядової команди.

- Усередині уряду Вас називають одним з головних комунікаторів з експертами та політиками. Які рішення у ВР були прийняті завдяки цим комунікаціям?

- Досвід роботи у Верховній Раді є неоціненим. Особливо враховуючи те, що наразі я відповідаю, зокрема, за взаємодію з депутатським корпусом. Ефективна робота з парламентом надзвичайно важлива для нормальної роботи уряду, здійснення трансформацій в країні. Наочним прикладом є ухвалення Держбюджету-2017 та низка пов’язаних із ним законів. Уряд подав їх вчасно, дотримуючись усіх регламентних процедур. Бюджет отримав безпрецедентну підтримку парламентарів – за нього віддали свої голоси 273 депутати.

З самого початку уряд Володимира Гройсмана наголошував на важливості ефективної взаємодії з Верховною Радою у впровадженні реформ. І ми дотримуємося цього принципу: маємо регулярні зустрічі з депутатським корпусом, особливо під час пленарних тижнів. Ми дискутуємо, обмінюємося думками щодо тих чи інших законодавчих ініціатив.

Окремий важливий напрям це комунікації з громадським та експертним середовищем. Надзвичайно важливо, коли під час підготовки проектів рішень ми проводимо консультації з ключовими зацікавленими сторонами. Це і є якісна публічна політика, яку має демонструвати уряд.

- Знаєте, що журналісти називають Вас одним із найзагадковіших міністрів? PR для вас зовсім не важливий?

- Достатньо багато часу займає координація апаратної роботи, комунікація з нашими партнерами, робота над тими чи іншими завданням Прем’єр-міністра України, тому власне на PR банально не вистачає часу.

Втім, я усвідомлюю необхідність відкритості і прозорості роботи, розумію, наскільки важливо доносити інформацію щодо роботи уряду. З цим завданням добре справляється Департамент інформації та комунікації з громадськістю, який очолює прес-секретар Прем’єр-міністра Дмитро Столярчук. Департамент розробив і впроваджує стратегію «Єдиного голосу», яка дозволяє синхронізувати діяльність комунікаційних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в питанні комунікації з громадянським суспільством і медіа.

- Розкажіть про людей, які увійшли до Вашої команди? Виконання яких завдань вони можуть забезпечити?

- Це професіонали та достатньо молоді люди, які водночас мають якісну освіту і досвід роботи в державному чи експертному середовищі, що дає їм можливість бути успішними в системі державного управління. Ми змогли провести відкриті конкурси на державного секретаря уряду та його заступників, частково оновили керівництво департаментів секретаріату Кабінету міністрів. Взагалі готуємо достатньо амбіційну реформу Секретаріату, щоб перетворити його на ефективний Center of Government. Ефективною, на мій погляд, сьогодні є команда офісу реформ Прем'єр-міністра, який я очолюю. Там проектними менеджерами працює багато молодих людей з західною освітою, вони працюють над пріоритетними реформами в уряді за зразком Офісу реформ, створеного в Британському уряді, який очолював Майкл Барбер. Поступово система оновлюється, приходять достойні люди, готові напружено працювати. Дуже важлива тут мотивація та особисте лідерство.

- Назвіть імена тих людей, на яких можете покластися.

- Це Володимир Бондаренко, який зараз обіймає посаду держсекретаря Кабінету міністрів, є дуже професійним, з ним ми працювали ще у Верховній Раді. Його заступник Тетяна Ковтун, яка прийшла працювати в КМУ з представництва Європейської комісії. Зараз вона опікується реформою державного управляння. Антон Ященко очолює Офіс реформ Прем'єр-міністра, допомагає з координацією ключових пріоритетів. Він також прийшов з бізнес- та експертного середовища, має відповідні знання та досвід. Наша команда постійно розширюється і це добре.

- Чи усі міністерства вже мають держсекретарів? Пам’ятаю, що були проблеми, деякі міністри навіть відмовлялися від запропонованих кандидатур.

- Не призначили ще трьох державних секретарів. По одному з конкурсів є судове оскарження, тому зупинений процес призначення. Два кандидати проходять обов’язкові перевірки до призначення. Зокрема, перевірку на дотримання вимог закону про очищення влади.

- Наскільки звузилося коло Ваших обов’язків після призначення держсекретарем Кабміну Володимира Бондаренка?

- Беззаперечно, стало легше, тому що до державного секретаря перейшла значна частина апаратної організаційної роботи, пов'язаної з кадровою, фінансовою діяльністю та іншими питаннями. Відповідно, в мене з’явилося більше часу для того, щоб сфокусуватися над стратегічними питаннями діяльності Уряду.

- А чому Ви не брали участь у конкурсі?

- Бо вважаю, що нинішній статус дозволяє мені зосередитись на представленні та відстоюванні в КМУ пріоритетних реформ, які впроваджує уряд Гройсмана. Це саме та робота, яка безпосередньо відбиватиметься на розвитку країни, на добробуті українців. Це для мене потужний виклик і одночасно велика можливість долучитись до того, щоб зробити нашу країну успішною. Мене це мотивує.

- Коли Кабмін планує вирішити питання щодо призначення аудитора до НАБУ по своїй квоті? Що Ви і міністр юстиції вже зробили у цьому напрямку?

- НАБУ є надзвичайно важливою сьогодні інституцією в системі антикорупційних органів, тому дуже важливо, щоб призначений урядом аудитор не викликав жодних питань щодо своєї об'єктивності, прозорості та професійності. Ми з Павлом Петренком залучили громадськість для того, щоб зібрати достатньо якісний список кандидатів, які можуть відповідати цим вимогам, які визначені в законі. Було створено робочу групу, яка проводить співбесіди, дає свою оцінку кандидатам. Після цього ми внесемо свої пропозиції на розгляд Прем'єр-міністра та уряду.

- Коли? Скільки кандидатур розглядаєте зараз?

- Думаю, що це питання наступних кількох місяців. В останньому списку було до 15, але треба перевірити їх відповідність встановленим законом вимогам.

- Олександре Сергійовичу, була інформація, що Гройсман особисто наполягав на призначенні Вас міністром КМУ. Якщо, наприклад, із деякими міністрами він працював ще у Вінниці, то Ви - киянин. Як і коли Ви потрапили у команду Прем’єра?

- Тривалий час я експертно працював над концепцією адміністративної реформи та реформою системи надання адміністративних послуг, був одним з авторів Закону «Про адміністративні послуги», в якому намагалися втілити найкращий міжнародний досвід, набутий зокрема під час навчання в Канадській школі публічної служби.

Коли Володимир Борисович був призначений віце-прем'єр-міністром, то виступив із ініціативою розповсюдити по всій Україні досвід створення прозорих офісів, що були створені у Вінниці. Тоді він запросив мене у якості радника щодо цього проекту. Ми розбудовували систему надання центрів адміністративних послуг, потім я відповідав за реформування центральних органів, ще кілька проектів.

Загалом з 2014 року працюю в команді Гройсмана і можу сказати, що головними критеріями при доборі ним людей в команду є професіоналізм, ефективність і здатність робити зміни. Інші критерії значно відстають і не мають вирішального впливу на прийняття того чи іншого кадрового рішення. Мені особисто приємно, що Володимир Гройсман запросив мене до уряду, але головним відчуттям є велика відповідальність члена урядової команди, яка прийшла зробити цю країну кращою.

- У ЗМІ писали, що Гройсман бачить Вас членом своєї політичної команди. Бачите себе у політиці?

- Моє головне завдання зараз – зміни, які зроблять нашу країну успішною. Я сподіваюся, що буду робити їх в команді Володимира Гройсмана, де б і на яких посадах він не перебував.

- Ви очолювали секретаріат голови ВР і уряду. Де працювати важче?

- Специфіка різна. У секретаріаті Верховної Ради я відповідав за комунікації з депутатами, за проходження тих чи інших пріоритетних законопроектів. Зокрема, ми підготували План законодавчого забезпечення реформ, прийняли всі необхідні закони для запровадження безвізового режиму, в тому числі ряд важливих антикорупційних ініціатив, закон про запровадження системи ProZzoro, новий закон про державну службу. В уряді (відповідаю – ред.) - за їхню підготовку, усі погодження, підтримку Кабміном, а вже потім - за супроводження у парламенті. Тобто, спектр обов'язків розширився принаймні вдвічі (посміхається).

- Більше обов’язків, але менше особистого часу? Чи встигаєте відпочити, побути з родиною?

- Робочий день часто починається о шостій ранку і триває до опівночі. Тому зараз говорити про достатній час для родини не доводиться. Тим не менше, робота в уряді – це велика можливість здійснити мрію про країну, в якій хочеться жити, якою можна пишатися. І тому на цьому етапі життя пріоритетом є робота в уряді. Втім, коли є бодай невелика можливість мати вільний час, намагаюся присвятити його родині, двічі на тиждень їжджу на тренування із самбо. Гарний вид спорту, тренує витривалість і витримку, що так важливо для роботи в наших реаліях (посміхається).

- За цей рік відносини міністрів між собою змінилися?

- Так, змінилися. Більшість міністрів непогано спрацювалася, зблизилася. Втім, всі члени уряду - самодостатні люди, мають власну точку зору і відстоюють її у дискусіях. Коли ми тільки прийшли працювати, дискусії були жорсткими, а зараз ми навчилися шукати компроміс навіть по дуже гострих питаннях. Це дозволяє нам рухатися вперед єдиною урядовою командою.

- Гройсман анонсував, що вже восени в уряд наберуть тисячу молодих спеціалістів. Розкажіть детальніше про це.

- Зараз, в рамках реформи державного управління, ми започатковуємо дуже серйозну реформу міністерств шляхом зміни їхнього функціоналу, структури. Міністерства будуть фактично перезавантаженні, до них прийдуть молоді проактивні держслужбовці з сучасним мисленням. Ми будуємо сучасну європейську систему, яка здатна впоратися з викликами, що стоять перед державою.

Ми хочемо із залученням незалежних фахівців та рекрутерів провести прозорі конкурси на ключові посади державного управління. Нові люди відповідатимуть за реалізацію пріоритетних реформ, а за це будуть отримувати підвищену заробітну плату. Вже у липні маємо намір оголосити старт низки конкурсів і набрати людей на нові умови праці.

Думаю, що до вересня-жовтня 1000 або ж 1200 молодих людей прийдуть до нас працювати. Цей проект і політично і фінансово підтримується Європейським Союзом. Ми підписали угоду з європейцями на 90 мільйонів євро, а також передбачили в державному бюджеті на цей рік 300 мільйонів гривень.

- Володимир Гройсман неодноразово підкреслював, що мета всіх трансформацій у держслужбі - зробити чиновників «адекватними». Що це означає? В чому адекватність?

- У розумінні людини, і розумінні того, що чиновник - теж людина. Він живе в цій країні, користується благами цієї країни, їздить по дорогам цієї країни, споживає продукт цієї країни і ухвалює рішення для цієї країни, для таких самих громадян, що й він. І від того, наскільки якісними будуть ці рішення, залежить і якість життя людей поряд. Прописна істина, але в ній суть. Сьогодні ми всі дивимося на Європу, США, Канаду, Японію, Сінгапур – дивуємося, як там все влаштовано, як там легко жити з точки зору прогнозованості життя, побудови відносин влада-бізнес, спілкування з чиновниками у повсякденному житті. Питання: а нам що заважає так жити? Нам - у власній країні, яку ми ж самі й розбудовуємо? Нічого. Треба просто працювати. І не на якесь ефемерне благо, а на цілком реальні речі. Аби той самий «маленький українець», про якого так «піклуються» політики-популісти, не на словах, а на ділі мав роботу, був забезпечений і захищений соціально, мав доступ до якісної медицини, освіти, міг спокійно звернутися до органу влади і не боятися черг чи необхідності давати хабарі, щоб він пишався своєю землею і дивився за кордон переважно з туристичних міркувань, а не у пошуку кращої долі. Роботи, зрозуміло, багато - суворої, важної, нерідко невдячної… Але результат того вартий.

- Дякую.

Олена Собко, Київ

Фото: Владислав Мусієнко, Анастасія Сироткіна, Юлія Овсяннікова / Укрінформ