НАБУ розвінчало п’ять міфів про затримання Мартиненка

Про це повідомляє у неділю прес-центр НАБУ у Фейсбуці.

"За останні два дні, у зв'язку із затриманням колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, у ЗМІ та соціальних мережах з'явилося чимало недостовірної інформації. Відтак, НАБУ підготувало спростування найбільш поширених "міфів", - йдеться в повідомленні.

Так, за інформацією прес-центру, спростовується міф про начебто незаконне затримання Мартиненка і уточнюється, що його затримали відповідно до ст. 208 Кримінального кодексу України з метою усунути можливість подальшого уникнення ним відповідальності та вчинення спроби втечі. Як зазначили у НАБУ, напередодні екс-депутат знав про можливість обшуків за адресами його проживання та в автомобілях, якими він користується, і полишив місце постійного проживання. Членам своєї родини він надав вказівку вчинити так само, і його оточення перейшло на конспіративний спосіб спілкування. Сам він вимкнув свій мобільний телефон та використовував для контактування з оточенням інші засоби зв’язку.

У прес-центрі також стверджують, що Мартиненко вчиняв заздалегідь дії, щоб сховатися від слідчих. В день його затримання колишній депутат, вже достеменно знаючи, що детективи НАБУ встановили місце його перебування, більше шести годин переховувався у приймальні народного депутата Дениса Дзензерського.

У НАБУ зазначили, що інформація про те, що справа Мартиненка сфальсифікована заради його політичного переслідування, також не відповідає дійсності. У справі про завдання збитків державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ДП «СхідГЗК») немає політичної складової. Детективи НАБУ протягом року вели розслідування корупційних схем, реалізованих на ДП «СхідГЗК». Від початку розслідування (в грудні 2015 року) детективи НАБУ скерували до 8 країн 16 запитів про міжнародну правову допомогу. Провадження щодо завдання збитків «СхідГЗК» є абсолютним рекордсменом за обсягом комунікації з компетентними органами інших країн серед усіх проваджень, розслідуваних НАБУ.

Як зазначають в прес-центрі, ще один міф про справу Мартиненка, що нібито він брав участь у формуванні української енергетики, захищаючи її від посягань російських олігархів, не відповідає дійсності. ДП «СхідГЗК» є найбільшим урановидобувним підприємством Європи, яке мало до 2020 року нарощувати свої виробничі потужності і надати нашій країні можливість незалежності від поставок ядерного палива з Росії. Проте нарощування видобутку власного урану так і не відбулося.

Останній міф про те, що НАБУ нібито переслідує політика з послідовною українською позицією, ігноруючи при цьому "кошти і активи, виведені Януковичем", теж не відповідає дійсності, зазначили у прес-центрі.

"За версією слідства, в епізоді з розкрадання коштів "СхідГЗК", в рамках якого Мартиненку було повідомлено про підозру, активна фаза підготовки до незаконного тендеру із закупівлі уранового концентрату за завищеними цінами припадає на листопад 2013 року. Контракт із переможцем тендеру — австрійською компанією «STEUERMANN», підконтрольною Мартиненку, ДП "СхідГЗК" уклало у січні 2014 року - у період Революції Гідності. Таким чином, злочин був спланований та реалізований ще "за часів Януковича"", - йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, 22 квітня Солом'янський районний суд Києва відмовив у задоволенні клопотання прокурорів про обрання запобіжного заходу Мартиненку у вигляді тримання під вартою, ухваливши рішення застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів «Народного фронту».

Мартиненка підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 («Створення злочинної організації»), ч. 5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України. На думку слідства, екс-депутат причетний до розтрати коштів ДП «СхідГЗК» у розмірі 17,28 млн дол. США.