Яка бомба краща – американська «Мама» чи російський «Тато»?
13 квітня 2017 року ВПС США скинули свою найпотужнішу авіаційну бомбу GBU-43/B (у народі «мама всіх бомб») на місцину в Афганістані, під якою були розташовані підземні сховища та тунелі терористів «Ісламської держави». Удар був точний і ефективний: 36 бойовиків вбиті, жоден цивільний не постраждав. Про це повідомив речник Міністерства оборони Афганістану.
Коментуючи такий успіх американських військових Дональд Трамп заявив: «У нас чудові командири в армії, і приголомшлива армія. Ми ними пишаємося. Це було ще однією дуже, дуже успішною операцією». Своєю чергою КремлеЗМІ («LifeNews», «Московский комсомолец», «МИР-24», «Звезда» тощо) відреагували прогнозовано: почали публікувати матеріали про супербомбу російського походження – авіаційну вакуумну бомбу підвищеної потужності. «Мережева» назва - «тато всіх бомб». Чи є сенс порівнювати монстрів – американського і російського – хто з них сильніший? Особливого сенсу в тому немає – надто різні тактичні задачі ставляться перед кожним з цих різновидів зброї. Втім Укрінформ все ж таки ознайомився з характеристиками обох бомб.
Історія створення супер бомби
Американська авіаційна бомба з найпотужнішим неядерним боєприпасом має три імені: військовий шифр GBU-43/B, офіційна назва «Massive Ordnance Air Blast» (MOAB), ну і чисто журналістське – «мама».
Авіаційна бомба GBU-43/B була розроблена в другій половині 1990-х років спеціально для ураження підземних тунелів і складів боєприпасів бойовиків. ( І в цьому її принципова відмінність від російського «папи», який знищує все, що «бачить», але на відкритій поверхні). Серійне виробництво таких боєприпасів ведеться з 2003 року. У 2003 році міністерство оборони США планувало використати MOAB в Іраку проти підземних укріплень бойовиків, проте ці плани так і не були реалізовані (чому – не відомо).
11-ти тонний тротиловий монстр: основні характеристики
MOAB – авіаційна бомба фугасної дії з інерціальним і супутниковим наведенням. Скидається з адаптованих транспортних літаків Lockheed C-130 Hercules. Вага бомби - 9 т 840 кг, з них вага бойової частини - 8 т 480 кг.
Бойова частина складається з вибухової речовини H6 (гексогену, тринітротолуолу, алюмінієвої пудри, воску і хлориду кальцію).
Офіційно характеристики MOAB не публікувались, згідно з відкритими даними, потужність бомби - 11 т в тротиловому еквіваленті, що в 1,6 тисяч разів менше потужності атомної бомби, скинутої 6 серпня 1945 року на Хіросіму. Щодо радіусу ураження, то він становить 1,5 тис. метрів.
Офіційних даних про кількість виготовлених екземплярів MOAB немає. Але, за неофіційними - в арсеналі США є 15 таких бомб.
Нащо «матусі» такий «тато»?
Авіаційна вакуумна бомба підвищеної потужності (АВБПМ) або «тато всіх бомб» – неофіційні назва російської бомби. Всі офіційні назви засекречені, як і, власне, характеристики боєприпасу, розробник і виробник, а також кількість випущених одиниць. Все, що нам вдалося «нарити» це маса - 7,1 т, потужність - 44 т у тротиловому еквіваленті і радіус зони ураження - 3 тис. метрів. Також з російських ЗМІ ми дізналися, що для доставки використовується стратегічний бомбардувальник Ту-95 і Ту-160.
Вибух відбувається в повітрі. Основних руйнувань та шкоди завдають надзвукова повітряна ударна хвиля і неймовірно висока температура. Всe живе просто випаровується, а земний грунт після вибуху стає схожий на місячний.
У відкритих джерелах ми також натрапили на теоретичний розрахунок зон ураження такої бомби, виходячи з 44 т тротилового еквівалента: 90 метрів від епіцентру – повні руйнування укріплених конструкцій; 170 метрів від епіцентру – практично повне руйнування залізобетонних конструкцій, повне руйнування неукріплених конструкцій; 300-400 метрів від епіцентру – практично повне руйнування неукріплених конструкцій (житлові будинки), а також часткове руйнування укріплених конструкцій; 1120 метрів від епіцентру – ударна хвиля розбиває скляні конструкції; 2290 метрів від епіцентру – ударна хвиля збиває людину з ніг.
«Тато» проти «мами»
Сьогодні є тільки дві зіставні за потужністю неядерні бомби: американська «мама всіх бомб» і російська «тато всіх бомб». Традиційне запитання: хто крутіший? Повторюємо, робити висновок, яка бомба «сильніша» тільки на основі порівняння потужності тротилового еквіваленту – це не коректно. Ці бомби мають різне призначення: американська «мама всіх бомб» – для знищення об’єктів під землею, приміром, ворожих бункерів, складів, ходів сполучення тощо, а російська – для ураження наземної інфраструктури і живої сили. Порівнювати за потужністю ці бомби – це все одно, що порівнювати двигун танка з двигуном легковика, зробивши висновок, що танк – кращий засіб пересування, аніж легковик, бо має потужніший двигун. Утім, саме цією маніпуляцією (яка бомба потужніша) і займається російська пропаганда, яка націлена на постімперського обивателя з усіма його комплексами. «Ось, дивіться, в нашої бомби 44 тисячі тон тротилового еквіваленту», – кажуть вони. «А що в «підносів»? В них всього лиш 11 тисяч тон». Після цього аргументу росіяни почнуть плескати у долоні зі словами: «А й справді, наша – крутіша».
Мирослав Ліскович, за матеріалами ЗМІ.
