Україна-МВФ: пенсійну реформу обіцяно в квітні, земельну - в травні

Україна-МВФ: пенсійну реформу обіцяно в квітні, земельну - в травні

Аналітика
1926
Ukrinform
Стали відомі забов’язання України перед МВФ… Потенційно – вибухонебезпечні. Але якщо їх знову не виконувати…

Умови отримання чергового траншу МВФ – жорсткі та заряджені соціальним протестом. Утім, Україна вже не вперше підписує з МВФ подібний документ. Кілька тижнів тому Укрінформ на прикладі попереднього Меморандуму уже відзначав (ТУТ), що підписати Меморандум ще не значить його виконати. І прогнозував, що у черговому випадку, нам доведеться робити те саме. І ось текст (неофіційний поки що) вже є. Там присутнє і підтвердження нашим здогадкам і ознаки того, що цього разу «пропетляти» не вийде.

Отже. Щодо попередніх домовленостей, Україна визнає, що дотрималася лише 3-х з 11-ти структурних «маяків», за виконання яких МВФ погодився дати гроші. Від вирішення болючих питань - пенсійної, земельної реформи, упорядкування енергосубсидій та їх монетизації, приватизації крупних підприємств  - не відмовляється, але просить кредиторів ще дати трохи часу, щоб досягти «суспільного консенсусу». Хоча в цілому ситуація виглядає не дуже оптимістично і «консенсус» в деяких з цих питань нам точно не світить. Виходить, що розрахунок знову виглядає, як у тому анекдоті про стару клячу, яка дуже напрошувалась на участь у перегонах, а після фінішу виправдовувалась: «Ну, не змогла я, не змогла». Різниця лиш в тому, що у випадку з зовнішнім кредитуванням України судді ще до початку «забігу» не дуже вірили у спортивні здібності учасниці. Але на доріжку випустили – а нехай побігає, може раптом станеться диво. Усі давно вже його зачекалися…

Трійка за домашню роботу? Цілком влаштовує!

На жаль, поки що дива не сталося, і Київ це визнає. «Наші дії забезпечили виконання всіх, як постійно діючих, так і кількісних критеріїв ефективності станом на кінець грудня 2016 року та індикативних цільових показників, за винятком цільового показника щодо заборгованості з відшкодування ПДВ. Проте ми дотрималися лише 3 з 11 структурних «маяків», встановлених на період з вересня по грудень 2016 року, оскільки наша увага була зосереджена на основних заходах забезпечення фіскальної стійкості та фінансової стабільності», - мовиться в преамбулі до нового Меморандуму співпраці України з МВФ, який уже опублікувано в Мережі. (Звертаємо увагу на неофіційний статус перекладу – Авт.).

Однак, навіть допускаючи можливість некоректного трактування окремих положень тексту в наявному перекладі, вже можна зробити певні висновки про результати переговорів з кредиторами. Головний результат – гроші нам продовжують давати, не дивлячись на слабку виконавчу дисципліну. Про причини цього рішення ми вже писали докладніше ТУТ.

Як і припускав Укрінформ, Україна знову підпишеться під жорсткими вимогами, але з реалізацією обіцянок тягнутиме до останнього. Так, уряд попросив кредиторів перевстановити – а у деяких випадках переглянути ті 8 структурних «маяків», з реалізацією яких, як визначено в МЕФП (Меморандум про економічну та фінансову політику – Авт.) від минулої осені, не склалося. І запропонував встановити нові «маяків» для збереження темпів економічного зростання. Зокрема, попросив трохи змістити «маяки» щодо пенсійної та земельної реформи на кінець квітня і на кінець травня 2017 р. відповідно. Мовляв, щоби було більше часу для досягнення соціального консенсусу з метою проведення цих критично важливих реформ.

Головні ж тези нинішнього Меморандуму докладно проаналізував Даниїл Монін, економіст, один із співавторів альтернативної версії податкової реформи. За його словами, найбільш болючими для громадян можуть виявитися зміни у спрощеній системі оподаткування, над якою вже, образно кажучи, занесено сокиру; в оподаткуванні окремих категорій підприємців; у нових розрахунках енергосубсидій,  механізмах їх надання та монетизації.

Зокрема, для стимулювання домогосподарств до більшої ощадливості та з метою бюджетної економії уряд погодився зменшити нормативний ліміт з 5.5 до 5.0 куб на 1 кв. м для індивідуального опалення та з 65 до 51 кВт/г за 1 кв.м. електроенергії, що також використовується для індивідуального опалення. Ціну на газ також буде змінено, але як саме – ще невідомо. Уряд обіцяє «діяти по ситуації».

Продовжиться робота по створенню реєстру отримувачів субсидій та пільг. Будуть посилені вимоги до трудового стажу при виході на пенсії та переглянуті схеми нарахування пенсійного забезпечення. Монетизація пільг передбачається поки що на рівні комунальних підприємств. Тобто компенсацію пільг в грошах отримуватиме не конкретний пільговик, а підприємство, що надає послуги. Скажімо відверто, не надто прозорий варіант, але за відсутності повноцінного реєстру пільговиків, це менше зло.

Щодо землі сільськогосподарського призначення, то мораторій на приватизацію обіцяють зняти. Це лише питання часу. А для того, щоб відкинути всі інсинуації навколо питання розробки зваженого і продуманого механізму продажу, в Україні буде створено групу із представників міністерств та спеціалістів Світового банку.

Хто не ризикує, той таки не пє шампанського

За оцінками експертів, Україна потребує зовнішнього фінансування на протязі 2017 року на мінімальному рівні близько $5 млрд доларів, а при найгіршому розвитку подій ця відмітка може піднятися до $10 млрд.

Позички на відкритому ринку поки що для України недоступні – ми маємо дуже низький міжнародний кредитний рейтинг у зв’язку з війною і економічною непрогнозованістю. Тому МВФ – це поки що наш єдиний фінансовий донор. І українській владі, хоче вона того чи ні, доведеться дослухатися до його вимог. Незважаючи на можливу політичну смерть.

Роздумуючи над поступками, на які реально піде Україна заради нового траншу МВФ, Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, припускає: «Пенсійна реформа, мені здається, на фоні, так би мовити, постенергетичної травми – після підняття тарифів на енергоносії починати пенсійну реформу на 100% - буде політичним самогубством. Я думаю, що з того списку, який є, більш-менш логічним вибором з точки зору людей, які зараз при владі, є земельна реформа. Там інфраструктурно, базово вже все готово, залишилося її тільки підготувати політично».

Заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко в свою чергу зазначає: «Наше розуміння таке – ці реформи треба робити незалежно від того, чи дасть МВФ транш, чи ні. Мовою цифр: 10 млн людей платять єдиний соціальний внесок, а 12 млн. пенсіонерів треба утримувати. Зауважимо, що з цих 10 млн людей, які платять єдиний соціальний внесок, приблизно 4 млн платять його з мінімальної зарплати. Тобто це копійки».

Іншими словами, прийшов час болючих рішень. Цього разу «пропетляти» не вдасться?

Оксана Поліщук, Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-