Павло Філіп, прем'єр-міністр Республіки Молдова

У наших країн спільна мрія - європейська інтеграція

12.02.2017 10:00

Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп рідко дає інтерв'ю. На його глибоке переконання, про досягнення, успіхи та невдачі уряду громадяни повинні судити не з того, що їм розповідають в інтерв'ю, а з конкретних справах.

Напередодні свого офіційного візиту до України глава молдавського уряду в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів про перспективи розвитку торговельно-економічних зв'язків між нашими країнами, про існуючі в цих взаєминах проблеми та шляхи їхнього врегулювання, а також про роль України в процесі Придністровського врегулювання та можливості виведення з території Молдови російських військ та озброєнь, що незаконно там перебувають.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР МОЛДОВИ ТА УКРАЇНИ

- Пане Прем'єр, як ви оцінюєте нинішній стан двосторонніх відносин між Молдовою та Україною та перспективи їхнього розвитку?

- У Республіки Молдова та України не тільки кордон спільний. У наших країн є і спільна мрія, а у двосторонніх дружніх добросусідських відносин - глибокі історичні корені та широкі перспективи для поглиблення взаємовигідної співпраці.

Важливо те, що наші країни обрали європейський шлях розвитку, єдино можливий шлях для модернізації суспільства та забезпечення щасливого майбутнього для наших громадян. Як в Кишиневі, так і в Києві у 2009-му та 2013-му роках громадяни наших держав зробили свій вибір, закликавши уряд продовжувати шлях європейської інтеграції.

Завдяки загальним сподіванням і спільному баченню свого майбутнього, Молдова та Україна сповнені рішучості сприяти подальшому розвитку відносин співробітництва у всіх сферах: політичній, торговельно-економічній та культурно-гуманітарній.

Глибоко переконаний, що Угода про асоціацію з Європейським союзом, яку підписали і Україна, і Молдова, відкриває широкі перспективи для зміцнення зв'язків між нашими країнами, у тому числі, і завдяки імплементації Угоди про режим вільної та всеосяжної торгівлі та вільного пересування людей.

- Політичні контакти з керівництвом України за останній рік істотно пожвавилися. Що заплановано, чого очікуєте від візиту до Києва?

- Із задоволенням хотів би відзначити, у зв'язку з цим, активізацію останнім часом молдавсько-українського політичного діалогу на вищому рівні. У вересні минулого року я мав можливість зустрітися на полях Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку з Президентом України Петром Порошенком, а у жовтні того ж року ми з Президентом України взяли участь у запуску проекту реконструкції пункту спільного прикордонного контролю поблизу села Паланка. Продовженням цих контактів, сподіваюся, стане і мій візит до України, який відбудеться 13 лютого, і у рамках якого ми обговоримо з українським керівництвом увесь спектр актуальних питань порядку денного двосторонніх відносин.

Ми і надалі будемо приділяти особливу увагу зміцненню економічного аспекту наших взаємовідносин, у тому числі відновленню у цьому році діяльності Міжурядової комісії з економічного співробітництва, яка, як показує час і результати, виявилася досить ефективним каталізатором наших взаємин.

ДНІСТЕР - ДЖЕРЕЛО ЗАГАЛЬНЕ

- Під час візиту до Києва ви плануєте обговорити і питання, пов'язані з функціонуванням українського гідроенергетичного комплексу та його впливом на екологічну ситуацію в басейні річки Дністер? Які можливості пошуку ефективного і взаємоприйнятного для обох країн рішення?

- Природно, під час зустрічей та бесід з українським керівництвом особливу увагу буде приділено питанням, пов'язаним з експлуатацією гідроенергетичного комплексу в Новодністровську та його впливу на екосистему річки Дністер, з огляду на нашу спільну зацікавленість у зниженні негативних наслідків для навколишнього середовища і щоб уникнути екологічної катастрофи. Це питання має велике значення для наших країн, адже добре відомо, що річка Дністер є основним джерелом забезпечення питною водою Кишинева, Одеси та інших населених пунктів України та Молдови.

Думаю, що ми, політики, так само, як і представники бізнесу, повинні думати про долю майбутніх поколінь. Це і зміцнює мою віру та переконаність у тому, що нам вдасться знайти взаємоприйнятні та найбільш відповідні рішення для гармонізації економічних інтересів зі стратегіями захисту у сфері сталого розвитку довкілля.

ЧАС ВІДКРИВАТИ «ТРЕТІЙ КОШИК»

- Під час недавньої зустрічі з міністром закордонних справ Австрії ви висловили надію на те, що у 2017 році учасники переговорів по Придністровському врегулюванню розпочнуть обговорення політичних питань, так званого "третього кошика" (політичні питання, включаючи статус Придністров'я - ред.)?

- Так, дійсно, під час недавньої зустрічі в Кишиневі з міністром закордонних справ Австрії Себастьяном Курцем, який відвідав нашу країну як діючий голова ОБСЄ, відбувся широкий обмін думками щодо порядку денного переговорного процесу з Придністровського врегулювання у форматі «5+2». Я висловився за перехід до обговорення політичних питань з так званого «третього кошика». Це викликано, насамперед, необхідністю визначення всеосяжного та життєздатного врегулювання Придністровського конфлікту на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності Молдови і, природно, з розробкою особливого статусу для Придністровського регіону.

Хотів би особливо підкреслити, зокрема, що те, що ми називаємо політикою «малих кроків» та сприяння зміцненню заходів довіри повинні привести нас до остаточного врегулювання придністровської проблеми та возз'єднання двох берегів Дністра.

УКРАЇНА - ОДИН З КЛЮЧОВИХ ГРАВЦІВ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ

- Якою ви бачите роль України у врегулюванні Придністровського конфлікту?

- Україна відіграє дуже важливу й конструктивну роль у переговорному форматі «5+2» в якості одного з посередників, за що, користуючись нагодою, хочу висловити особливу подяку.

Ми розраховуємо і у майбутньому на особливий внесок України та на підтримку наших міжнародних партнерів, що беруть участь у цьому процесі. Необхідно врахувати і те, що, за загальним переконанням, Придністровський конфлікт є одним з тих заморожених конфліктів, який може бути вирішений досить легко. Особливо хотів би підкреслити нашу зацікавленість у створенні єдиної, творчої моделі для вирішення так званих "заморожених конфліктів" і встановлення миру в цій частині Європи.

З нашого боку, хотілося б, користуючись нагодою, знову заявити про готовність Молдови підтримувати зусилля України щодо подолання кризових явищ в її східних регіонах і в Криму, у політичному та дипломатичному вирішенні цих питань і при дотриманні принципів суверенітету та територіальної цілісності Української держави.

- Ми будемо послідовно просувати і далі наші зусилля, спрямовані на беззастережний вивід російських військ і озброєння з території Молдови і на перетворення нинішньої миротворчої операції на Дністрі в громадянську місію з міжнародним мандатом.

У якості основного аргументу будемо наполягати на тому, що присутність іноземних військ на території нашої країни суперечить Конституції Республіки Молдова. Не менш важливою є і підписана ще на саміті ОБСЄ в Стамбулі у 1999 році Угода про виведення російських військ з території Молдови. Що стосується поточної миротворчої місії на Дністрі, то ми переконані в тому, що свій мандат вона давно виконала. Тому й наполягаємо на її трансформації в громадянську місію з міжнародним мандатом. Переконаний, громадянська місія на Дністрі буде ефективно сприяти зміцненню довіри та створенню атмосфери, що сприяє подальшому прогресу переговорного процесу з Придністровського врегулювання.

ЄВРОСТАНДАРТИ НА КОРДОНІ

- Як ви оцінюєте ефективність спільного контролю на пунктах пропуску на молдавсько-українському кордоні?

Мають намір налагодити спільний контроль на КПП "Кучургани-Первомайськ", з наступного року - на КПП «Паланка-Маяки-Удобне»

- Аналіз накопиченого протягом 20 років досвіду співробітництва між відповідними структурами наших країн у сфері проведення спільного контролю у пунктах пропуску молдавсько-українського кордону (в рамках міжурядової угоди, підписаної ще у 1997 році), більш ніж переконливо доводить свої позитивні результати. Думаю, що це відчули і громадяни, і представники бізнесу.

Найбільш показовим прикладом є пункт перетину кордону на півночі "Бричани-Росошани". Для того, щоб переконатися в ефективності спільного контролю, достатньо не тільки прочитати звіти Місії EUBAM, але і поцікавитися думкою тих, хто досить часто перетинає кордон між нашими країнами.

Як вам відомо, ми маємо намір у довгостроковій перспективі продовжити цю роботу і запустити з нашими українськими партнерами аналогічний проект на контрольно-пропускному пункті "Кучургани-Первомайськ", розташованому на центральный ділянці молдавсько-українського кордону. З наступного року - на контрольно-пропускному пункті «Паланка-Маяки-Удобне». Зазначу, що обидва проекти реалізуються за підтримки, у тому числі фінансової, Європейського Союзу.

Наша спільна мета полягає у тому, щоб підвищити ефективність комплексного управління кордонами на основі європейських стандартів для задоволення інтересів громадян не лише Молдови та України, але й інших держав, а також для протидії контрабанді, нелегальній міграції та багатьом іншим негативним явищам.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Фото: gov.md