Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр

Коли мене запрошували на сніданок Пінчука в Давосі, участь Кіссінджера не планувалася

17.01.2017 11:18

Український сніданок, який Фонд Віктора Пінчука уже більше десяти років проводить у Давосі, цьогоріч став ще одним викликом на додаток до запропонованих для обговорення експертами Всесвітнього економічного форуму. Перед Новим роком у статті для The Wall Street Journal бізнесмен запропонував владі і громадянам України заради завершення конфлікту з Росією погодитися на низку «компромісів», у тому числі відмовитися від євроінтеграційного курсу та членства в НАТО, провести вибори на окупованому Донбасі до відновлення контролю над цією територією тощо.

Ці пропозиції викликали бурхливу дискусію в суспільстві. Частина її учасників закликала політиків на знак протесту проти позиції Пінчука бойкотувати український сніданок у Давосі, а дехто, навпаки, радив «за його гроші взяти участь у ланчі і переконати всіх учасників, що Пінчук не правий».

До певного часу абстрактні заклики отримали адресата, коли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила у Фейсбук про намір взяти участь в українському заході в Давосі.

«Немає жодної причини, чому Україна має здатися агресору. Немає жодної причини, чому світ має зраджувати своїм принципам на догоду хворим амбіціям російських лідерів. Саме для донесення нашим західним партнерам цього розуміння я їду у Давос», - написала віце-прем'єр.

Проте у переддень форуму вона повідомила про зміну рішення і відмову від участі в заході через те, що проголошені Пінчуком тези «мирного плану» вже стали інструментом російської пропаганди.

В інтерв'ю Укрінформу відразу після оприлюднення рішення не їхати в Давос Іванна Климпуш-Цинцадзе докладніше розповіла про мотиви своїх дій, а також про те, чи співпрацюватиме вона надалі з Фондом Віктора Пінчука і чи стежитиме за дискусіями на форумі.

СПЕРШУ Я ХОТІЛА ПОЇХАТИ В ДАВОС, ЩОБ НА МАЙДАНЧИКУ ПІНЧУКА ЗАПЕРЕЧИТИ ЙОГО ТЕЗИ

- Іванно Орестівно, інтрига щодо складу української делегації в Давосі зберігається до останньої хвилини. Хто взагалі запрошує учасників на Всесвітній економічний форум, і в якому форматі у ньому беруть участь лідери держав?

- Давоський форум має оргкомітет, який, орієнтуючись на проведену аналітиками роботу, формує порядок денний цього заходу. Відповідно до нього запрошують лідерів країн чи експертів. У Всесвітньому економічному форумі також можуть брати участь представники компаній, які є його членами, тому що бізнесова участь передбачає певні річні внески. Але це не означає, що будь-яка компанія може стати членом форуму, якщо сплатить внесок, бо треба ще відповідати певним вимогам.

Я знаю, що деякі українські компанії свого часу цікавилися членством у Давоському економічному форумі, але зрозуміли, що не проходять за їхніми критеріями, а це і обсяги, і прозорість процедур роботи, і присутність на ринках, тобто цілий комплекс.

Тож учасники форуму в Давосі - це така змішана аудиторія бізнесменів найвищого гатунку, політиків, експертів та журналістів.

- Торік українська делегація в Давосі нараховувала 20 членів. Як формується цей пул представників нашої держави?

- Якщо, наприклад, є запрошення для президента, то його делегація формується в залежності від того, які двосторонні зустрічі він матиме поза участю чи виступом на якійсь із панелей. Відповідно запрошуються ті чи інші міністри. Приміром, якщо планується зустріч з керівником МВФ, то це міністр фінансів або голова Нацбанку, якщо політичні контакти, то може бути включений очільник МЗС.

- Учора повідомлялося, що президент Порошенко у Давосі матиме широку програму, але не братиме участі у сніданку, організованому Віктором Пінчуком. Але чомусь про жодні подробиці широкої програми інформації немає (деталі були оприлюднені вранці 17 січня - авт.).

- Напевно, це питання не до мене. Але поза тим ви мусите розуміти, що графік кожної людини, яка бере участь у Давосі, дуже часто коригується в останні дні. Приміром, можуть існувати попередні домовленості про зустріч, але коли, в якому форматі і де саме в Давосі вона відбудеться, служби протоколу можуть з'ясовувати навіть в останні хвилини.

До того ж і Всесвітній економічний форум повністю не відкриває програми до останнього дня саме тому, що вона продовжує формуватися. Це надзвичайно масштабний захід, який залежить від конкретних програм на той чи інший день великої кількості людей. Мені це точно відомо з організації набагато менших за масштабом заходів в Україні, тому це нормальний процес.

- Вас особисто як члена уряду в Давос запросив Віктор Пінчук?

- Ще на початку грудня чи в кінці листопада я отримала офіційне запрошення від Фонду Віктора Пінчука, а всі документи про участь були підписані в уряді ще у ранніх 20-х числах грудня.

Я вже неодноразово брала участь в українському сніданку в Давосі. Окрім того, ми працювали над кількома напрямками зустрічей з нашими міжнародними партнерами. Частина з них була давно запланована саме завдяки присутності на форумі.

Моє початкове рішення їхати в Давос було насамперед продиктоване тим, що український сніданок, який організовує Фонд Віктора Пінчука в Давосі, - це захід високого рівня, і його як майданчик необхідно використовувати, щоб максимально представити позицію України. До того ж, я заявила про свою незгоду з тезами Пінчука з відомої статті у WSJ, і мені здавалося принципово важливим чітко пояснити позицію як влади, так і суспільства саме на цьому майданчику.

Але для мене дуже серйозним тривожним дзвінком стало те, що ці тези набувають серйозного розголосу в російській пропаганді, яка намагається представити, що Україна не є єдиною, що частина українських еліт, можливо, готова піти на поступки, і це потрібно використовувати в розмові з американськими партнерами напередодні потенційної зустрічі Путіна і новообраного президента США.

Тому виходило так, що моя присутність на цьому заході може дозволити легітимізувати цей дискурс і дати змогу симпатикам Кремля використати її, щоб саме так це представити.

Поза тим, дискусія, яка розгорнулася в суспільстві, насамперед в його активній громадянській частині, теж змусила замислитися, чи маю я мандат на представлення позиції України саме на цьому заході.

Я думаю, що це дуже важливо - прислухатися, відчувати, резонувати. Це не означає бути веденою - я точно належу до тих, хто готовий брати на себе відповідальність і доводити свою точку зору. Але для того, щоб не підсилювати цього відчуття нашої неєдності, я не вважала за можливе реалізувати свій первинний намір.

- Як ви повідомили Фонду Пінчука про свою відмову від участі у сніданку - теж через Фейсбук чи офіційно?

- Звичайно, я звернулася до Фонду і сказала, що, на жаль, зваживши всі за і проти, я не зможу взяти участі у цьому заході.

- Коли ви їм про це сказали?

- У п'ятницю (13 січня - авт.) увечері.

- Якою була реакція?

- Звісно, ніхто не зрадів!

ВИСЛОВЛЕНІ У СТАТТІ ПОГЛЯДИ ПІНЧУКА ЗДИВУВАЛИ МЕНЕ ТАК САМО, ЯК І ВСІХ

- Чи були для вас новиною висловлені у статті Пінчука тези?

- До їхнього оприлюднення ми не мали розмови, яка давала б можливість дискутувати щодо цієї його позиції.

- Але ж ви знайомі з Віктором Пінчуком досить давно, оскільки працювали в заснованій ним Ялтинській європейській стратегії YES.

- Так, і я вважаю, що ми спільно зробили дуже багато речей саме для європейської інтеграції України.

Я дуже пишаюся тим, що мала можливість у часи фактично повної ізоляції України за Януковича забезпечувати організацію цього чи не єдиного на той момент високого майданчика в Україні, який давав можливість діалогу і про наше майбутнє, і про майбутнє світу, і про регіон. Причому важливо було вести його саме в Ялті.

Я ще була директором Ялтинської європейської стратегії, коли Росія анексувала Крим. У суспільстві тоді почалось бурхливе обговорення, мовляв, давайте тепер оберемо місцем проведення заходу Яворів, Яремче, ще були якісь пропозиції, щоб зберегти оце YES. Це була цілісна і ціннісна позиція і наглядової ради, і самого Пінчука, і всієї команди, що стратегія залишається Ялтинською, що Ялта - це Україна, і ми повернемося туди з цим заходом теж.

- Чи здивували вас висловлені у статті для WSJ погляди Пінчука?

- Так, певно, як і багатьох. Відтінки з'явилися у статті в «Українській правді», у первинній статті у WSJ вони не були присутні, можливо, через те всі це прочитали так, як прочитали.

- Дехто з експертів каже, що це була «пробна куля» Генрі Кіссінджера і своєрідне зондування Пінчуком грунту для Заходу.

- Ми з вами зараз можемо все аналізувати й інтерпретувати, як завгодно. Я думаю, що Віктор Пінчук все досить чітко пояснив у додатковому матеріалі.

Це людина абсолютно самодостатня, тому я переконана, що він виважено намагається зрозуміти, що відбувається, і так це бачить.

- За інформацією ЗМІ, Кіссінджер буде присутній на українському сніданку в Давосі.

- Ні, це не планувалося. Я була запрошена туди як спікер, тож, коли отримала пропозицію участі, цікавилася, з ким разом виступатиму, і Кіссінджера у списку не було.

- А хто був? Розкрийте трошки карти, бо у Пінчука учасників теж не називають, навіть тема сніданку не озвучена.

- Тема «Майбутнє України в мінливому світі», тобто вона відповідає тому, про що ми як країна хотіли б говорити. На сніданку будуть прекрасні спікери, але я не знаю, наскільки коректним буде називати їхні прізвища, якщо Фонд сам їх не оприлюднює.

Я СЕБЕ СПРИЙМАЮ ЯК КВОТУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УРЯДІ ГРОЙСМАНА

- Після анонсування вами наміру їхати на український сніданок у Давос лунали голоси з вимогою вашої відставки, бо ви, мовляв, були призначені в уряд за «квотою» Пінчука. Чи це так?

- Відразу після появи статті Пінчука, я, по-моєму, на той момент єдина з уряду, чітко пояснила, що думаю з цього приводу і щодо інтеграції в НАТО і в ЄС, і щодо Криму і Донбасу. Тому, якщо в когось ще залишаються питання, ким я є і які погляди сповідую, напевно, нехай ставлять їх!

Окрім того, мені здається, я досить детально представила уже грунтовнішу версію свого бачення, з чим ми найближчим часом стикнемося і що, на мою думку, нам варто робити, у статті «Мост» чи форпост» для «Дзеркала тижня». До речі, цікавий збіг, що цю статтю я теж готувала на кінець року, але не була остаточно нею задоволена і вирішила ще попрацювати і оприлюднити на початку року. Так склалося, що вона була трошки відозмінена у зв'язку з необхідністю відповідати на додаткові виклики, але суть і ціннісний зміст залишилися такими самими.

А стосовно «квот» - ну як я можу бути в уряді за квотою Пінчука? Мене туди делегувала коаліційна партія «Блок Петра Порошенка». Більше того, я відчуваю і дуже ціную те, що маю трошки ширшу підтримку, ніж партійна, ще й міжфракційного об'єднання «Єврооптимісти», в якому активно працювала.

Я думаю, що це все разом пояснює, хто я і кого представляю. Я себе сприймаю як квоту громадянського суспільства в уряді Гройсмана.

- Ви підтримували стосунки з Віктором Пінчуком і його фондом, коли стали політиком і урядовцем, чи ваші шляхи розійшлися?

- Ну як я могла їх не підтримувати, адже я офіційний член правління Ялтинської європейської стратегії! Мені це цікаво, до того ж, мені здається, що моя присутність там корисна для України. Минулого року я із задоволенням брала участь в заходах YES і дасть бог, ще братиму.

- На ваш погляд, позиція Пінчука і дискусія з цього приводу поглибить розкол у суспільстві чи якось його консолідує?

- Мені здається, що вона всіх нас змусила замислитися, дуже чітко сформулювати свої аргументи і, напевно, «загострити» свою готовність продовжувати захищати Україну в цьому дуже непростому світі, в якому так багато складових змінюються і стають не такими передбачуваними, як були ще кілька місяців тому.

- Віктор Пінчук є власником кількох телеканалів, наскільки далеко, на вашу думку, він готовий зайти у відстоюванні своєї позиції?

- Я думаю, що ці всі питання журналісти, напевно, мають поставити Віктору Михайловичу Пінчуку. Разом з тим я переконана, що він ніколи не буде використовувати власні медіа для просування своїх особистих ідей.

Росіяни активно працюють над тим, щоб створити нам імідж держави, що не вдалася, чи країни, пов'язаної виключно з проблемами, тому наші позитивні новини пробиваються дуже тяжко

- Чи не спровокує обговорення в суспільстві тез Пінчука дискусії в уряді щодо можливості компромісів, зокрема, уповільнення євроінтеграції України?

- Я не бачу такої тенденції.

- Повернімося до теми Давоського форуму. Яке, так би мовити, «прикладне» значення він може мати для України?

- Я ще раз повторю те, з чого почала: для нас надважливо бути максимально присутніми на різних майданчиках, де обговорюється чи може обговорюватися Україна. Росіяни активно працюють над тим, щоб створити нам імідж держави, що не вдалася, чи країни, пов'язаної виключно з проблемами, тому наші позитивні новини пробиваються дуже тяжко - позитив узагалі тяжче підняти на перші шпальти.

Тому це для нас можливість, по-перше, представити свою позицію, по-друге, іноді запобігти чиїмось потенційним маніпуляціям, заперечити аргументами вигадку, навести ті факти, яких, можливо, ширший загал не знає, бо не так активно цікавиться Україною.

До того ж, ми мусимо розуміти, що Давос - це не тільки виступ на тій чи іншій панелі, а й можливість і спілкування в кулуарах, і переконання, і надання якихось матеріалів для тих чи інших бізнес-груп чи політиків, і спростування неправдивої інформації стосовно України.

- Ви будете стежити за дискусією на форумі?

- Напевно, менше за якимись суто регіональними панелями, які не стосуються нашого регіону, а за всім, що пов'язано з економічними чинниками, які впливають на наше майбутнє, обов'язково!

Надія Юрченко, Київ.